⛰️🦅 Опис уроку / презентації: «Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії: устрій, населення» (9 клас, історія України)
Як склалася доля західноукраїнських земель — Галичини, Буковини та Закарпаття, що наприкінці XVIII століття опинилися під владою династії Габсбургів (Австрійської імперії)? Чим відрізнялося життя українців під австрійським двором від підросійської Наддніпрянщини, і яким був адміністративний поділ та національний склад краю? Цей урок розпочинає вивчення західноукраїнського регіону у першій половині XIX століття.
📌 Що всередині матеріалу?
Блок 1. Адміністративно-територіальний поділ та імперський устрій:
Входження до складу Австрії (Габсбурзької монархії):
Східна Галичина увійшла внаслідок першого поділу Речі Посполитої у 1772 році (утворилося «Королівство Галичини та Володимирії» зі столицею у Львові).
Північна Буковина була приєднана від Османської імперії у 1775 році (увійшла спершу до складу Галичини, згодом стала окремим округом).
Закарпаття залишалося під безпосередньою владою Угорського королівства, що входило до складу Австрійської імперії (поділене на комітати / жупи: Ужанську, Березьку, Угочанську, Марамороську).
Централізоване управління: Краєм керував імператорський намісник або губернатор із Відня, а місцева влада переважно перебувала в руках польських поміщиків (у Галичині) або угорських землевласників (на Закарпатті).
Блок 2. Населення та соціальний склад:
Етнічна мозаїка: Західноукраїнські землі були поліетнічним регіоном. Тут проживали українці (русини), поляки, євреї, німці, угорці, румуни, словаки.
Соціальна структура («нація хліборобів»):
Переважна більшість українського населення (понад 90%) становила селянство, яке перебувало у важкій кріпосній залежності від поміщиків.
Верхівку суспільства становили чужоземні землевласники (польська шляхта в Галичині, угорські магнати на Закарпатті).
Міста заселяли переважно поляки, євреї та німці, тоді як українці в міському середовищі були меншістю.
Роль греко-католицької церкви: Унікальна особливість регіону — греко-католицьке духовенство (УГКЦ) на чолі з митрополитом (зокрема видатним діячем Михайлом Левицьким) було єдиною освіченою українською верствою, яка захищала інтереси народу.
Блок 3. Реформи Марії-Терезії та Йосифа II (друга половина XVIII ст.):
Просвічений абсолютизм австрійських монархів приніс певні позитивні зміни: обмеження панщини, звільнення селян від особистої залежності, надання їм певних юридичних прав, відкриття парафіяльних шкіл та реформування греко-католицької духовної семінарії (Барбареум у Відні, згодом у Львові).
✍️ Практичний блок для учнів (Аналітичні завдання):
Робота з картою: Знайдіть на історичній карті регіони Галичини, Буковини та Закарпаття. Визначте їхні адміністративні центри та кордони з сусідніми державами у першій половині XIX ст.
Порівняльний аналіз: Чим відрізнялося становище українського селянства у складі Австрійської імперії від селянства у підросійській Наддніпрянщині? Яку роль у житті західних українців відігравало духовенство?
Фінальна рефлексія: «Чому західноукраїнські землі в Австрійській імперії іронічно називали “найбіднішою провінцією”, і водночас чому саме тут австрійська конституційна система згодом дозволила розгорнутися національному рухові?»
