🏛️📜 Опис презентації: «Адміністративно-територіальний устрій та великі реформи. Українські землі у складі Австрійської імперії (кін. XVIII ст.)»
Презентація візуально оформлена у стилі таємного імператорського досьє Габсбургів зі стародавніми мапами, сургучевими печатками, портретами монархів-реформаторів та порівняльними таблицями. Вона комплексно висвітлює входження українських земель (Галичини, Буковини та Закарпаття) до складу Австрійської імперії, а також реформи Марії-Терезії та Йосифа II у межах політики «освіченого абсолютизму».
📌 Поетапний зміст слайдів:
Слайд 1. Титульний слайд:
Тема: «Адміністративно-територіальний устрій та великі реформи. Українські землі у складі Австрійської імперії (кін. XVIII ст.)».
Підзаголовок: Досьє імператорського радника.
Слайд 2. Декрети імперського розширення:
Декрет І (1772 р.): Перший поділ Речі Посполитої, приєднання Галичини.
Декрет II (1774 р.): Відторгнення від Османської імперії, приєднання Буковини.
Декрет III (Історичний спадок): Закарпаття (давнє перебування під владою Угорського королівства).
Слайд 3. Структура імперського управління з Відня:
Королівство Галичини і Лодомерії (центр: Львів) — поділяється на округи (дистрикти).
Коронний край Буковина (центр: Чернівці) — адміністративно приєднано до Галичини (до 1849 р.).
Закарпаття (центр: Пожонь / Братислава, під владою Угорщини) — поділяється на комітати (жупи).
Слайд 4. Асиметрія влади:
Показує нерівність на вагах: з одного боку — німецька бюрократія (Відень) та місцеві еліти (польська шляхта, румунські бояри, угорські землевласники), з іншого — українське (русинське) населення, яке не мало жодної політичної влади на власних етнічних землях.
Слайд 5. Секретний шифр: Імперська картографія:
Інтерактивне завдання для відновлення адміністративної карти провінцій та їхніх центрів після «краплин чорнила» на документі.
Слайд 6. Соціальна піраміда суспільства:
Верхівка: магнати, шляхта, вище духовенство. Середній шар: міщани, купці, ремісники. Основа піраміди: селяни-кріпаки. Демографічний факт: понад 90% українців належали до найнижчого, безправного ярусу селянства.
Слайд 7. Етносоціальна структура регіонів:
Зведена матриця:
Східна Галичина: домінуюча еліта — поляки; торгівля — євреї, вірмени; пригнічена більшість — українці (селяни, греко-католицькі священники).
Буковина: еліта — німці та румуни; торгівля — євреї, німці; пригнічена більшість — українці та румуни (селяни).
Закарпаття: еліта — угорці; торгівля — євреї; пригнічена більшість — українці (селяни).
Слайд 8. Перепис населення 1780 року (Хто є хто?):
Практична вправа на визначення етносу та соціального стану за описами трьох осіб (польський шляхтич-землевласник, угорський кріпак, міський єврей-крамарь у Чернівцях).
Слайд 9. Епоха Просвітництва: Монархи-реформатори:
Портрети Марії-Терезії та Йосифа II. Гасло: «Освічений абсолютизм — Все для народу, але без участі народу». Мети реформ: централізація влади, наповнення скарбниці через покращення добробуту платників податків (селян), зміцнення армії.
Слайд 10. Старий порядок vs Нові декрети:
Аграрна реформа: обмеження панщини до 3 днів на тиждень, заборона тілесних покарань, право на шлюб без дозволу пана; 1789 р. — скасування особистої залежності селян (Йосиф II).
Адміністративна реформа: створення єдиної централізованої системи, німецька мова як офіційна, суттєве обмеження свавілля місцевої еліти.
Слайд 11. Релігійна та Освітня реформи (1774):
Релігійна: зрівняння в правах греко-католицької (уніатської) та римо-католицької церков; відкриття семінарії «Барбареум» у Відні (1774 р.) для навчання духовенства.
Освітня: обов'язкова початкова освіта рідною мовою, створення триступеневої системи шкіл, 1784 р. — відновлення Львівського університету (з руським інститутом).
Слайд 12. Неочікуваний наслідок: Шлях до нації:
Циклічна схема: Імперські декрети (освіта + релігійна рівність) $\rightarrow$ Греко-католицьке духовенство стає високоосвіченою елітою, а селяни отримують базові права $\rightarrow$ Українське національне пробудження. Зерна прагматичних реформ дали початок українській інтелігенції.
Слайд 13. Цензор або Реформатор:
Інтерактивна вправа на заповнення пропусків у проєкті імперського патенту (кількість днів панщини, статус Уніатської церкви, мова навчання у школах).
Слайд 14. Імперський аудит: Висновки:
Підсумкові печатки-тези: політична роздробленість українських земель, етнічно-соціальна асиметрія та «парадокс реформ» (освічений абсолютизм Габсбургів створив умови для національного виживання).
Слайд 15. Офіційне Імперське доручення (Домашнє завдання):
Опрацювати § 9 підручника (автор О. Пометун).
Робота з контурною картою: позначити кордони Галичини, Буковини та Закарпаття кінця XVIII ст. і їхні адміністративні центри. Епіграф: «Знання історії — привілей вільних умів!».
