Презентація «Адміністративно-територіальний устрій українських регіонів у складі Австрійської імперії. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ» — це чітко структурована, аналітична та методично вивірена розробка з курсу історії України для 9 класу (НУШ) . Матеріал наочно розкриває перед учнями перші десятиліття перебування Галичини, Буковини та Закарпаття під владою Габсбургів, показуючи сутність політики європейського модернізаційного наступу на середньовічні феодальні порядки.
🗺️ Ключові теми та зміст презентації
Адміністративно-територіальний поділ та організація влади: Як Габсбурги переформатували загарбані землі після поділів Речі Посполитої (1772 р.) та відторгнення від Османів (1774 р.). Створення трьох ізольованих адміністративних одиниць:
Королівство Галичини та Володимирії: штучне об'єднання Східної (української) та Західної (польської) Галичини із центром у Львові з метою нейтралізації національних вимог українців. Уся влада належала присланому з Відня губернатору, але на місцях панували польські магнати.
Буковина: увійшла до складу імперії у 1774 році, тривалий час (1786–1849 рр.) існувала як окремий округ всередині Галичини із центром у Чернівцях.
Закарпаття: залишалося під жорстким прямим контролем Угорського королівства (Пожоньського/Будапештського управління), адміністративно поділене на 4 окремі комітати (жупи).
Соціальний та етнічний склад населення: Аналіз контрастів «клаптикової імперії». Русини (українці) — автохтонне, корінне населення, що становило абсолютну більшість у селах регіону, але було позбавлене своєї аристократії й політичних прав. Поляки — панівна поміщицька еліта в Галичині. Угорці — землевласники-феодали на Закарпатті. Румуни — значна частина населення Буковини. Євреї, німці, вірмени та німецькі колоністи — переважно міське населення, купці й ремісники. Загальна станова структура: панування селянства (понад 85–90%) та духовенства.
Доба «Освіченого абсолютизму»: Політика імператриці Марії Терезії (1740–1780 рр.) та її сина Йосифа ІІ (1780–1790 рр.). Суть концепції: модернізація та реформування середньовічної держави «згори» силами абсолютного, але освіченого монарха задля централізації імперії, наповнення скарбниці та полегшення життя підданих.
Глибокі реформи Габсбургів та їхній вплив на українців:
Аграрна реформа: чітке фіксування панщини (до 3 днів на тиждень), скасування особистої залежності селян від поміщика (надання права переходу, одруження, суду), заборона тілесних покарань селян панами.
Релігійна реформа: проголошення віротерпимості, зрівняння в правах греко-католицького (українського) та римо-католицького (польського) духовенства. Заборона дискримінації православних та юдеїв.
Освітня реформа: запровадження мережі обов'язкових початкових шкіл рідною мовою навчання (зокрема й українською), відновлення діяльності Львівського університету (1784 р.) та відкриття при ньому «Studium Ruthenum» — спеціального інституту з викладанням українською мовою для підготовки національного духовенства .
