Ось детальний змістовий опис уроку з історії України для 9 класу на тему «Адміністративно-територіальний устрій і населення Наддніпрянської України» (відповідно до навчальної програми та курсу історії України у 9 класі), оформлений у зручні структуровані блоки (повністю без використання заборонених літер):
🗺️👥 Опис уроку / презентації: «Адміністративно-територіальний устрій і населення Наддніпрянської України» (9 клас, історія України)
Як виглядали українські землі під владою двох імперій на початку XIX століття? Хто населяв ці території, яким було співвідношення між містом і селом, і як імперська влада перекроїла історичну карту колишньої Гетьманщини? Цей урок розпочинає вивчення Наддніпрянської України (російської частини) у XIX столітті, розкриваючи питання адміністративного поділу, демографії, соціальної структури та національного складу населення.
📌 Що всередині матеріалу?
Блок 1. Геополітичний та адміністративно-територіальний поділ Наддніпрянщини:
Наддніпрянська Україна (Наддніпрянщина) — це українські землі, які внаслідок поділів Речі Посполитої та входження Криму опинилися у складі Російської імперії (або підросійська Україна).
Імперський адміністративний поділ: замість історичних полків і воєводств країну поділили на губернії, якими керували генерал-губернатори (губернії об'єднувалися у генерал-губернаторства).
Губернії Лівобережжя та Слобожанщини: Чернігівська, Полтавська, Харківська.
Губернії Правобережжя: Київська, Волинська, Подільська.
Губернії Південної України (Новоросії): Катеринославська, Херсонська, Таврійська (разом із Кримом), а також Бессарабська область.
Блок 2. Населення та демографічні процеси:
Чисельність населення стрімко зростала завдяки природному приросту та переселенській політиці (освоєння степів Півдня — «Новоросії»).
Урбанізація та етнічний склад: більшість населення становили українці (селяни), проте міста мали строкатий склад (росіяни, євреї, поляки, німці, греки).
Розподіл за соціальними станами: привілейовані (дворянство, духовенство) та непривілейовані (селянство, міщани). Селянство становило понад 80–85% від загальної кількості населення.
Блок 3. Соціальна структура українського суспільства:
Селянство: Переважна більшість населення, розділена на категорії (кріпаки, державні селяни, вільні хлібороби). Важкий тягар кріпосного права та панщини.
Дворянство: Панівний стан, до якого увійшла і колишня українська козацька старшина, що отримала російські дворянські титули та звання за умови лояльності до імперії.
Духовенство: Православна церква як інструмент імперської політики та русифікації, але водночас джерело збереження традицій.
Буржуазія та робітники: Нові стани, що починають формуватися внаслідок промислового перевороту та розширення ринкових відносин.
✍️ Практичний блок для учнів (Аналітичні завдання та робота з картою):
Робота з історичною картою: Знайдіть на карті Наддніпрянської України початку XIX ст. три генерал-губернаторства та назвіть губернії, що до них входили. Порівняйте цей поділ з колишнім полково-сотенним устроєм Гетьманщини.
Аналіз соціальної піраміди: Складіть порівняльну характеристику прав і обов'язків українського селянина-кріпака та поміщика-дворянина на Правобережжі та Лівобережжі.
Фінальна рефлексія: «Як ви думаєте, чому імперська влада намагалася стерти з адміністративної карти самі назви “Україна” чи “Гетьманщина”, замінивши їх на губернські назви чи штучні терміни на кшталт “Малоросія” та “Новоросія”?»
