Водневий зв'язок — це взаємодія між частково позитивно зарядженим атомом Гідрогену та сильно електронегативним атомом іншої молекули.
Цей тип зв'язку найчастіше виникає за участю атомів Флуору, Оксигену або Нітрогену.
За своєю міцністю водневий зв'язок значно слабший за ковалентний чи йонний, але міцніший за звичайну міжмолекулярну взаємодію.
Саме завдяки водневим зв'язкам вода має аномально високу температуру кипіння та унікальну густину в твердому стані.
У живій природі водневий зв'язок відіграє ключову роль, оскільки він стабілізує вторинну структуру білків та подвійну спіраль ДНК.
Металічний зв'язок — це хімічний зв'язок у кристалічній ґратці металів, зумовлений притяганням між катіонами та вільними електронами.
Валентні електрони металів легко відриваються від атомів і вільно переміщуються по всьому об'єму кристала, утворюючи «електронний газ».
Цей зв'язок є ненапрямленим і ненасиченим, оскільки колективізовані електрони належать усім атомам металу одночасно.


























