Виступ "Педагогічний супровід образотворчої діяльності дітей"

Опис документу:
Матеріали виступу будуть в нагоді вихователям дошкільних установ в організації, супроводі образотворчої діяльності (від раннього віку до старшого). Містить матеріали: "Як організувати образотворчу діяльність", "Технологія педагогічного супроводу".

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Педагогічний супровід образотворчої діяльності дітей

Формування художньо – естетичної компетентності дитини дошкільного віку передбачає обізнаність у галузі «мистецтво», прагнення та здатність реалізувати на практиці свій художньо – естетичний потенціал для отримання неповторного результату творчої діяльності. Звичайно, у дошкільників творчий потенціал перебуває лише на стадії становлення. Для його розвитку важливо, аби діти набули багато емоційно – естетичного досвіду, під впливом різних видів мистецтв – образотворчого, музичного, літературного, театрального.

Саме за допомогою засобів мистецтва педагог може:

  • Збагатити індивідуальний досвід ставлення кожної дитини до світу;

  • Допомогти дитині навчитися проникати у внутрішній світ іншої особистості, відчувати образи, трансльовані митцями, загалом співчувати іншим людям, тобто бути здатною розділяти їхні почуття.

Як організувати образотворчу діяльність дітей.

Організація образотворчої діяльності насамперед має забезпечувати поліхудожній розвиток дітей. Це можливо завдяки синкретичності – з’єднанню, злиттю з іншими видами діяльності.

Систему роботи з образотворчої діяльності слід базувати на особистісно орієнтованому підході, в основі якого, на відміну від традиційного авторитарного підходу, - емпатійне розуміння педагогом дитини. Методами співпраці з дитиною при цьому є діалог та гра. За такого підходу спільна образотворча діяльність педагога і дітей виключає наслідування зразка дорослого, а передбачає активні дії кожної дитини у створеному педагогом розвивальному середовищі.

З огляду на те , що діти дошкільного віку не можуть самостійно зіставити мистецтво з реальними об’єктами та явищами, педагог має створити відповідне емоційне тло для сприймання творів мистецтва – атмосферу захоплення, зацікавлення, заохочення, хвилювання.

Пріоритетну роль в образотворчій діяльності дошкільників має розвиток здатності дітей усвідомлювати внутрішні глибинні прагнення, уміння викликати в себе позитивні емоційні стани, відчуття, переживання та відтворювати їх у художньому образі. Своєю чергою, визначальним принципом педагогічного супроводу образотворчої діяльності є значимість для дітей власної діяльності. Цей принцип можна втілити, зокрема, так: використовувати дитячі роботи, виконані під час занять з малювання, під час оформлення афіш, інформаційних куточків, запрошень для батьків на свято, тощо.

Педагог зможе допомогти дитині успішно розвиватися в образотворчій діяльності, якщо усвідомлюватиме: малювання, ліплення, аплікація, конструювання не «терплять» шаблону, стереотипності, раз і назавжди встановлених правил, обмежень на кшталт: «Дерево треба малювати знизу вгору, тому що воно так росте».

Технологія педагогічного супроводу занять із малювання.

Малювання як один із видів образотворчої діяльності – це цінний досвід вираження дитиною власного ставлення до навколишнього світу.

Для дітей раннього віку відриваються «образотворчі» властивості навколишніх предметів: вода тече і залишає «струмочки» й патьоки, їжа - кольорові плями на скатертині, одязі тощо. Тож як матеріал для малювання може використовувати буквально все.

Людина на початку свого розвитку робила наскельні розписи за допомогою різних матеріалів, здійснюючи перші спроби виразити свої враження, зафіксувати спогади тощо. Так само дитина, для якої все на світі є новим і непізнаним, охоче використовує так звані нетрадиційні техніки малювання. Для дитини ще немає жодних правил – вона просто досліджує і використовує властивості різних матеріалів. Так відбувається становлення її творчого потенціалу.

Технологія супроводу малювання як виду дитячої образотворчої діяльності діяльності передбачає:

  • Зображення феномену дитячої творчості;

  • Розвиток у дитини інтересу й оцінного ставлення до малювання;

  • Ознайомлення – із зображувальними матеріалами та їх можливостями, збагачення досвіду творчих дій з ними;

  • Із графічними й живописними техніками;

  • Стимулювання прагнення досягти образно – естетичної виразності малюнка;

  • Культивування стану емоційного задоволення від процесу та результату малювання.

Дітям слід пропонувати різноманітні зображувальні матеріали, як-то: гуаш, акварель, харчові барвники, білило, олія, крейда, олівці, фломастери, пензлики різних номерів, поролон, губки – штампи, палітра, ватман, папір для малювання, шпалери, дерев’яні дощечки, берест, мольберти, штучне скло, нитки, коктейльні трубочки, свічки, зубні щітки, тички, висушені суцвіття тощо.

Звичайно педагогові необхідно звернути особливу увагу на дотримання правил безпеки – матеріали мають бути не токсичними, призначеними або дозволеними для використання дітьми.

У групах дошкільного навчального закладу варто організовувати «Майстерню юних художників», яка функціонуватиме на засадах позитивної мотивації, вільної творчості та експериментування.

Заняття в «Майстерні юних художників» слід проводити з дітьми , починаючи з раннього віку, адже для кожної вікової групи можна знайти оптимальний варіант образотворчої діяльності.

Так, для дітей другого – третього років життя важливим є процес малювання каракуль – так у дітей розвивається координація , ритмічність рухів, зоровий контроль за рухами.

Натомість у дітей молодшого дошкільного віку важливою умовою для формування інтересу до малювання є дозвіл на експериментування з матеріалами.

Забезпечити дітям позитивні емоції від образотворчої діяльності нескладно за допомогою ігрових прийомів, як – то «Віднайди зелену фарбу» (діти змішують жовту і блакитну фарби), «Пальчиковий дощ» (діти вмочують подушечки пальців у фарбу й залишають на папері відбитки – «краплі») тощо.

Дітей молодшого дошкільного віку варто ознайомлювати з кольорами, використовуючи асоціації : жовтий – жовток, сонечко, пісок; синій – небо, море, волошки тощо. Пізнаючи властивості фарб та інших матеріалів діти засвоюватимуть закономірності, як – то:

  • Будь – який зображувальний матеріал залишає слід;

  • Що сильніше натискаєш – то товща (насиченіша) лінія;

  • Аби не пошкодити малюнок, фарбі треба дати висохнути;

  • На вологій поверхні фарба розтікається.

За основу навчання малювання слід брати нетрадиційні техніки, оскільки вони гарантують успішний результат.

Малювання з використанням нетрадиційних технік дарує дітям позитивні емоції, розкриває нові властивості відомих їм предметів, дивує непередбачуваністю, дає змогу, апробувати власні ідеї. Діти з різним рівнем розвитку образотворчих здібностей, використовуючи нетрадиційні техніки малювання, легко отримують яскраве красиве зображення.

Серед нетрадиційних технік малювання, які варто запропонувати дітям молодшого дошкільного віку, такі: «пальчикова палітра», малювання долоньками, трафаретне малювання.

У середньому та старшому дошкільному віці досвід дітей необхідно розширювати, пропонуючи більше різних зображувальних матеріалів і технік малювання, як – то : гратаж, монотипія, плямографія, ниткографія, техніка розбризкування, малювання мильними бульбашками, малювання по вологому паперу, малювання жмаканим папером, повітряними кульками тощо.

Починаючи з п’ятого року життя, варто пропонувати дітям оволодіти прийомом обведення шаблонів за контуром створюючи силуети за допомогою олівця, а потім їх розфарбовування стружкою з грифеля олівця, восковими крейдочками, фарбою.

Важливо, аби педагог стимулював дітей поєднувати різні техніки малювання. Слід апелювати до досвіду дітей : «Пригадайте, як ми малювали сніг(набризк), спробуйте використати зубну щіточку для зображення ялинки» тощо.

Завдяки малюванню з натури (на пленері) діти відчувають себе справжніми художниками. Проте для такої діяльності важливо створювати відповідні умови:

  • Провести попередню роботу, під час якої формувати вміння бути спостережливими та застосовувати набуті раніше навички малювання;

  • Забезпечити всіх дітей індивідуальними наборами для творчості;

  • Зручно розташовувати дітей;

  • Створити ігрову ситуацію.

Під час самостійної художньої діяльності варто стимулювати малювання за умовою як метод закріплення вражень від реальних подій та явищ.

Своєю чергою, під час образотворчої діяльності вплив на розвиток дитячої особистості здійснюють взаємопов’язані прояви довкілля – колір, звук, простір, рух, форма.

Як надихнути дітей на образотворчу діяльність

Пам’ятка для педагога

  • Відмовтеся від стереотипів щодо наявності зразка та відтворення його дітьми. Уникайте звичайного показу зображення об’єктів.

  • Надайте дітям змогу вільно експериментувати із творчим матеріалом, робити відкриття, випробувати свої ідеї, виражати емоції.

  • Позитивно оцінюйте кожну роботу, оскільки всі вони неповторні.

  • Мотивуйте дітей до малювання – створюйте позитивний настрій за допомогою психогімнастики, емоційних вправ, дидактичних ігор, музичного супроводу тощо

  • Проводьте заняття з малювання лише за умови наявності в дітей бажання творити. Плекайте в собі й дітях стан творчого піднесення.

  • Формуйте дбайливе ставлення до приладдя. Яким діти користуються для створення малюнків.

  • Будьте дітям партнером, давайте поради з позиції друга – це надихне кожну дитину на вільну творчість, невимушено спрямує її на позитивний результат.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Технологія розвитку критичного мислення у сучасному освітньому середовищі»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.