ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО КОМПЛЕКСУ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ УЧНІВ ПТНЗ

Опис документу:
Використання електронного навчально-методичного комплексу підвищує рівень ефективності навчального процесу як з боку вчителя, так і з боку учня за умови успішного керування вчителя цим процесом

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Зміст

ВСТУП………………………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ ПТНЗ………………….4

1.1. Основні ступені професійної підготовки учнів професійно-технічних навчальних закладів………………………………………………………………………………………………4

1.2. Етапи професійної підготовки учнів професійно-технічних навчальних закладів………..6

РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ЕНМК У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ УЧНІВ ПТНЗ………7

2.1. Структура електронного навчально-методичного комплексу………………………………7

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………………………..15

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………………………16

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………………………18

Додаток А. Опис електронного навчально-методичного посібника з предмету «Облік, калькуляція, звітність»………………………………………………………………………………………….18

ВСТУП

Кінець ХХ і початок ХХІ сторіччя характеризується переходом розвинутих країн світу від індустріального суспільства до інформаційного. Інформація охопила всі ланки освіти, промисловість, управління, наукові дослідження та соціальну сферу.

Важко назвати іншу сферу діяльності людини, що розвивалася б так швидко, як інформатизація та комп’ютеризація суспільства. Для інформаційного суспільства характерне повне задоволення інформаційних потреб населення в єдиному інформаційному середовищі, яке визначає нову культуру суспільства, окремої людини.

Відповідно до цього зростають вимоги до якості підготовки фахівців, які б були конкурентоспроможніми на ринку праці, а якість їхньої підготовки відповідала би європейським стандартам.

Удосконалення системи підготовки учнів неможливе без визначення дидактичних умов, які необхідні для здійснення їхньої якісної підготовки: змісту, засобів, методів навчання, діагностики якості й оцінки результатів навчання.

Виходячи з цього, постає актуальним питання розробки визначення умов якісної організації навчального процесу, більш досконалої його організації, нових навчальних систем і технологій навчання, створення і використання ЕНМК.

Використання ЕНМК підвищує рівень ефективності навчального процесу як з боку вчителя так і учня за умови успішного керування вчителем даним процесом.

РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ ПТНЗ

1.1. Основні ступені професійної підготовки учнів професійно-технічних навчальних закладів

Професійна підготовка учнів включає чотири ступені:

-     професійний відбір;

-     навчання;

-     формування виробничих колективів;

-     подальше удосконалення професійної майстерності з урахуванням психологічних особливостей особистості, її мотивів і інтересів.

Професійний відбір в ряді ПТНЗ проводиться на недостатньому рівні. В основному він заключається в медичному обслідуванні стану здоров’я і вивчення особистих справ учнів. А успіх професійного відбору – це добре проведена профорієнтаційна робота.

Основним етапом професійної підготовки являється період в ПТНЗ. Для якісного навчання і виховання викладачу професійно-теоретичної підготовки, майстру виробничого навчання необхідно вивчити індивідуальні вікові особливості учнів групи з урахуванням знань цих особливостей будувати навчально-виховний процес. Це означає, що потрібно постійно вести спостереження за учнями, виявляти недоліки, вносити можливі корегування в організацію процесу навчання.

Виявлення здібностей учнів і ціленаправлений їх розвиток – одне з основних завдань виховання особистості. Для виявлення здібностей учня необхідно: як можна точніше проаналізувати їх трудову діяльність, порівняти її з діяльністю других учнів.

Високого результату можна досягти шляхом компенсації одних здібностей за рахунок інших. Індивідуальні відмінності виявляються при порівнянні загальних і спеціальних здібностей (можливостей). Не доопрацювання загальноосвітньої школи у розвитку загальних можливостей, звичайно відбивається на результатах роботи у ПТНЗ, де важливим питанням є розвиток спеціальних можливостей.

Як правило, слаборозвинуті учні менш активні. Низький рівень активності приводить до відсутності інтересу до навчання. В таких випадках необхідно займатися розвитком загальних можливостей. Проблемна будова навчальної діяльності веде до стабільності і глибоким знанням, оскільки вони освоюються в активному пошуку, роздумі.

Процес формування виробничих навиків і умінь необхідно розглядати в єдності з завданнями формування особливості учнів, їх всестороннього розвитку, фізичного, морального і розумового виховання. Необхідний системний підхід до вирішення даного завдання.

Наявність професійних навиків і умінь необхідних робітникові при вирішенні практичних завдань по плануванні, організації і регулюванні трудових процесів, збільшує роль виробничого навчання в розвитку інтелектуальних здібностей учнів технічного та практичного простору мислення. Науково-технічний соціальний розвиток нашого суспільства висуває нові вимоги до підготовки працівників. Зростає значення творчого відношення до праці, уміння самостійно здобувати знання і підвищувати професійну майстерність, оволодівати суміжними професіями. Велике значення одержує здатність адаптуватись до змінних потреб і умов праці, умінні застосувати одержані знанні і навики в різних умовах.

В процесі формування виробничих навиків і умінь проходить розвиток професійних здібностей, інтересів і других якостей особистості.

Успішне оволодіння виробничими навиками і уміннями залежить перш за все від відношення учня до праці, навчання, інтересу до своєї майбутньої професії, до занять. Рушійною силою, яка змушує до діяльності, являється потреба людини, яка відображається в його уяві у виді бажання і інтересу. Досвід показує, що заінтересованість учня допомагає успішному оволодінні професією, навіть не дивлячись на окремі недоліки в організації навчання. При відсутності заінтересованості в учнів не забезпечує успіху і хороша організація.

В початковий період навчання учнів умовно можна поділити на три основі групи.

Для учнів першої групи характерний підвищений інтерес до професії, з котрою вони зв’язують свої плани на майбутнє, відповідальне відношення до праці. Вони дисципліновані, добре навчаються, активно оволодівають знаннями, навиками і уміннями, складними виробничими процесами. Учні даної групи при випуску одержують високі розряди по професії.

Другу групу представляють учні з нерівним відношенням до навчання, нестійкими інтересами, поведінкою і низькою активністю. І якщо учень першої групи виступає помічником педагога, то учень другої групи часто потребує контролю організаційному і виховному. Відмічаючись нерівною успішністю учні другої групи поступово оволодівають виробничими навиками, для них характерна нестабільність у поведінці.

Третю групу складають учні, які відносяться до навчання без інтересу. У деяких навіть спостерігається активне небажання навчатися і працювати, хоча серед них є і досить розвинуті. Це педагогічно запущені підлітки. Учні цієї групи потребують в постійному керівництві і контролі зі сторони педагога. Звідки можна зробити висновок, що на формування навиків і умінь в процесі навчання діють особливості особистості учня. Тому не можна відокремлювати задачі виробничого навчання формуванням навиків.

Треба одночасно займатися формуванням особистості, виконуючи при цьому індивідуальний підхід до кожного учня.

Першорядною задачею, особливо в роботі з педагогічно запущеними підлітками, є пробудження у них інтересу і позитивного відношення до навчання, майбутньої професії.

Важливе значення при цьому має уважне, дружелюбне і поважне, а разом з тим і вимогливе відношення до учня. А також створення умов, які забезпечують успіх в навчальній роботі на перших етапах навчання з тим, щоб заставити учнів повірити в свої сили і прагнути до оволодіння професією.

В процесі формування навиків виділяється такі основі стани: негативний, основний і заключний. На початковому стані, спостерігається досить швидке покращення показників швидкості дії і якості. Цей стан називається аналітичним, так як при умові складних дій, учень спочатку оволодіває окремими їх елементами. Даний етап має виняткове значення для розвитку навиків, так як перші враження указують вплив на весь подальший хід завдання.

Тому необхідно під час перших вправ забезпечити правильність і точність прийомів роботи. Уже на початковому етапі велику роль відіграє досягнення позитивних результатів, по скільки від цього залежить віра учнів в себе і інтерес до роботи.

На основному етапі спостерігається ріст позитивних результатів. Для цього етапу характерне засвоєння процесів, що представляє собою більш складне завдання, чим першопочаткове оволодіння навиками. Причиною зниження показників можуть бути відсутність інтересу, втома зміною умов праці. Грає роль і поступове ускладнення завдань і підвищені умови до швидкості і точності роботи, а також інтенсивність і довго тривалість непреривної роботи. Ясно, що недостатня кількість вправ і довгі перериви в їх виконанні можуть привести до втрати навичок. Наставнику слід приділяти велику увагу учням, які по різних причинах відсутні на заняттях. Втрата навиків може визвати перевтому. Вивчивши індивідуальні особливості учнів, педагог в процесі заняття регулює темп роботи, особливо звертає увагу на фізично-слабких учнів. Позитивний вплив вказує також послідовність різних видів навчальної роботи.

На заключному етапі продовжується удосконалення навиків, їх закріплення і автоматизація. Поруч з такими якісними показниками як точність, темп, стійкість виробничих навиків і умінь важливі також пластичність, легкість переносу в нові умови і вимоги.

Пластичність навиків – один із основних показників їх удосконалення. Слід відмітити, що добитися високої пластичності навиків при навчанні значно складніше, ніж, наприклад їх міцності і стійкості. Одна із головних умов, яке забезпечує пластичність навиків – це використання вправ на застосування одних і тих же навиків в різних умовах для рішення різних завдань.

Роль викладача професійно-теоретичної підготовки та майстра в професійному навчанні учнів полягає перш за все в тому, щоб передати своїм вихованцям ті знання, навики і уміння, якими він сам володіє. Майстер повинен уміти визначати і відбирати найбільш раціональні прийоми роботи, приваблювати до їх вивчення.

 

1.2. Етапи професійної підготовки учнів професійно-технічних навчальних закладів

Професійна підготовка учнів здійснюється закладом згідно нормативно-правових актів, які обумовлюють роботу професійно-технічних навчальних закладів в Україні.

Слід зазначити, що підготовка за всіма професіяма проводиться у відповідності з новими Державними стандартами професійно-технічної освіти.

Увесь процес професійної підготовки поділяється на такі етапи:

-     теоретичні заняття – включають вивчення навчальних предметів для оволодіння теоретичною основою майбутньої професії. На цих заняттях учні знайомляться з властивостями матеріалів, з якими будуть працювати, вивчають будову агрегатів і механізмів, приладів і обладнання, інструменти і прийоми роботи з ними, основи технологічних процесів тощо. Особлива увага приділяється вивченню предмета «Охорона праці», програма якого розробляється відповідно до особливостей кожної професії. Заняття проводяться у відповідних спеціалізованих кабінетах;

-     лабораторно-практичні роботи – дають можливість учням познайомитись і дослідити під керівництвом викладачів професійне обладнання, матеріали, як говориться, власними руками. Для проведення таких занять в закладі створені відповідні лабораторії. Лабораторно-практичні роботи являються підготовчою ланкою до наступного етапу професійної підготовки – виробничого навчання;

-     виробниче навчання – це процес отримання учнями під керівництвом майстрів виробничого навчання первинних професійних умінь і навичок у відповідності з вимогами кваліфікаційних характеристик. Ці заняття проходять у відповідних майстернях. Для кращої підготовки випускників практикується проведення екскурсій. Також частину програми виробничого навчання учні виконують безпосередньо на виробництві;

-     виробнича практика на підприємстві – завершальний етап професійної підготовки, де учні застосовують свої знання і вміння в умовах конкретного підприємства. Дуже часто учні, які під час проходження практики зарекомендували себе як кваліфікованими фахівцями, залишаються працювати в цих підприємствах після закінчення навчання.

РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ЕНМК У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ УЧНІВ ПТНЗ

2.1. Структура електронного навчально-методичного комплексу

Основними положеннями, які визначають планування та організацію навчального процесу, методику викладання дисциплін, виступають дидактичні принципи, котрі пов’язують цілі і зміст підготовки фахівців із закономірностями процесу навчання. Як відомо принципи навчання – це головні положення, нормативні вимоги до організації та здійснення освітнього процесу [26, с.75].

Дидактичні принципи, що орієнтовані на підготовку учнів у ПТНЗ із використанням інформаційних технологій такі: науковість, доступність, систематичність і послідовність, наочність, професійна спрямованість, бінарність, свідомість та активність, інформатизація навчання. Ці принципи створюють систему, відображають особливості навчального процесу.

У сучасних умовах висуваються значні вимоги до системи освіти на всіх рівнях. Утворення в Україні інформаційного суспільства висуває перед системою освіти завдання її інформації.

Система освіти повинна бути спроможна не лише давати знання, а й постійно і швидко оновлювати ці знання, формувати потребу в неперервному їхньому оновленні, самостійному оволодінню вміннями та навичками, потребу в творчому підході до знань протягом всього життя.

Перехід до інформаційного суспільства змушує замислитись над питанням підготовленості випускників будь-яких навчальних закладів до життя і праці у цьому суспільстві, в якому широкого використання набули сучасні інформаційні технології.

Під сучасними інформаційними технологіями розуміють сукупність методів та технічних засобів для зберігання, створення, організації, опрацювання, передавання, подання і використання інформації. Стрижнем нових інформаційних технологій є комп’ютер [22, c. 67].

Стрімкий розвиток інформаційних технологій (ІТ), проникнення ІТ в усі ланки життя, освіти дозволяють розглядати навчальний процес як інформаційний, в якому відбувається одержання інформації, її переробка та використання всіма учасниками цього процесу.

Таким чином, з’являються нові проблеми:

−    форми представлення знань у навчальному процесі;

−    пошук засобів представлення знань;

−    пошук методів переробки інформації;

−    пошук методів навчання та викладання.

Інформатизація освіти також передбачає розробку навчально-методичного забезпечення на основі ІТ, що включає такі складові:

−    технічні засоби;

−    програмне забезпечення;

−    навчальне забезпечення.

До першої складової відносяться технічні засоби: комп’ютер, принтер, сканер, модем, відеоапаратура, інтерактивна дошка, Web-камера, та ін.

До другої складової відносяться програми, які управляють роботою на комп’ютері, їхньою роботою в телекомунікаційній мережі.

Третьою складовою є навчально-методичне забезпечення.

Інформаційна складова, що забезпечує змістовий аспект підготовки фахівця в професійно-технічному навчальному закладі, сприяє розв’язанню задачі, котра стоїть перед викладачами – це електронний навчально-методичний комплекс (ЕНМК) інформаційного забезпечення навчальної предмету.

ЕНМК становить собою дидактичну систему, в якій з метою створення умов для педагогічної активної інформаційної взаємодії між викладачами та учнями інтегруються прикладні програмні продукти, бази даних, а також інші дидактичні засоби і методичні матеріали, що забезпечують та підтримують навчальний процес.

Створенню ЕНМК, інформаційному забезпеченню навчального процесу присвячені роботи таких науковців: В. Боголюбова, Р. Гуревича, І. Захарової, Г. Кедровича, О. Козлова, В. Кухаренко, І. Роберт, В. Сумського, І. Шлапакові та ін.

Сформовані певні вимоги до електронного навчально-методичного комплексу (ЕНМК), [12, с. 64] до його складових, які б відповідали таким вимогам:

−    чітка дидактична основа, простота, доступність;

−    структурування інформації;

−    система вправ.

Головне призначення автоматизованих дидактичних засобів – вивчення та закріплення теоретичного матеріалу, здійснення оперативного контролю знань з теми, що вивчається. Автоматизована система має містити не тільки інформаційну частину, а й програмні засоби, котрі дозволяють проводити навчання та контроль за сценарієм розробників.

Найбільш повним вважається ЕНМК з будь-якого предмету, якщо він складається з двох «кейсів»: викладача та учня, до яких входять:

−    анотація до курсу, в якій наводиться коротка характеристика ЕНМК, його переваги, для кого він призначений;

−    навчальна програма;

−    керівництво щодо вивчення предмету (методичні вказівки викладача, учня), яке включає в себе вказівки для самостійного вивчення теоретичного матеріалу, виконання практичних завдань, вказівки з технології вивчення навчального матеріалу на певному рівні, послідовності використання всього навчально-методичного комплексу, навчальних модулів, блоків, навчальних одиниць;

−    навчальний посібник містить виклад навчального матеріалу (теоретичного, практичного) відповідного предмету, що відповідає робочій програмі та структуруванню на методичні дози (модулі, блоки, навчальні одиниці);

−    практикум використовується для формування вмінь та навичок на основі застосування теоретичних знань, що застосовується під час розв’язання практичних завдань;

−    тести або тестуючи системи використовуються для перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу на початковому, проміжному та підсумковому етапах;

−    довідник містить відповідні матеріали, таблиці, визначення, глосарій предмету;

−    електронна бібліотека курсу містить підручники та посібники, які доповненні аудіо-відео матеріалами, освітніми Internet-ресурсами [9, с. 70-71].

Важливу роль у ЕНМК відіграє електронний посібник. Створені викладачами електроннi посібники (ЕП) становлять навчальний матеріал, що розроблений відповідно до професiйних стандартів; вiн має переважно модульну структуру. Це дозволяє розширювати змiст і призначення окремих фрагментів та підмодулів, у яких розміщена додаткова iнформацiя, дiаграми, статистичнi дані, посилання на файли довiдниково-iнформацiйного змiсту.

Використання системи гiперпосилань дає можливість кожному учневі самостійно обирати шлях і темп вивчення матерiалу. Основними етапами самостiйного навчання на основi ЕП є такі:

−    робота з гiпертекстом основного матерiалу;

−    робота з джерелами, що розміщені в довiдниково-iнформацiйнiй частинi курсу;

−    робота з допоміжними масивами iнформацiї, з довiдниково-iнформацiйним блоком;

−    робота з текстовими завданнями курсу.

Розроблена структура контролю та зворотного зв’язку містить систему тестiв, що дозволяють:

−    оперативно виявляти рівень засвоєння кожного роздiлу;

−    задовольняти вимоги, що висуваються до тестових завдань: надійність, визначеність, однозначнiсть, стiйкiсть;

−    одержати об’єктивну оцінку знань, умінь та навичок;

−    виявляти прогалини в пiдготовцi кваліфікованих робітників.

Тести побудованi за допомогою наступних форм або їхньої комбінації:

−    закритої, що передбачає вибiр учнями лише однієї правильної відповіді iз запропонованих;

−    вiдкритої, що передбачає самостiйне формулювання у виглядi цілого виразу;

−    на встановлення відповідності мiж двома множинами;

−    на встановлення правильної відповідності, порядку в перелiку елементiв.

Для завдань з вибором правильної відповіді нами з кожного предмету розроблено електронний зошит тестiв, який складений у виглядi електронних сторінок зошита з кожної теми, що вивчається.

Учень має можливість у процесі вибору відповіді ставити позначку, наприклад «1», «+» і т.д. навпроти своєї відповіді; перед тестуванням учень має ознайомитися з інструкцією роботи з зошитом.

Цей тест дає можливість виявити рівень засвоєння навчального матеріалу з тем; надає можливість викладачу бачити рівень засвоєння навчального матеріалу, виявляти помилки та спрямовувати навчальну роботу на їхнє усунення.

Такі тести виконують контролюючу функцію, вони забезпечують перевірку рівня знань, умінь і навичок учнів.

Такий електронний зошит можна використовувати для самоконтролю знань учнів, а також під час поглибленого вивчення усіх предметів. Для якісного використання тестів необхідно дотримуватись таких вимог:

1.        Підготовка тестів здійснюється за відповідними правилами та за навчальною програмою.

2.        Тестування учнів має відбуватися в межах навчальної програми за допомогою системи тестів.

3.        Здійснення аналізу одержаних відповідей за допомогою підсумкової відомості.

Реалізуючи будь-яку систему тестування знань учнів, слід враховувати область використання тестів, кількість учнів, що тестуються, наявність ресурсів для реалізації тестів. Досвід роботи дає можливість зробити висновок, що система використання всіх видів тестування має такі переваги:

1.  Підвищує зацікавленість учнів.

2.  Усуває психологічний бар’єр між учнями та комп’ютером.

3. Збільшує об’єктивність оцінювання за рахунок автоматизованого контролю.

4.  Заощаджує час, витрачений на контроль знань, дає можливість підвищувати якість та ефективність відбору тестових завдань з урахуванням підготовки та психолого-фізичних характеристик учнів.

Основнi функції та можливості поточного та пiдсумкового тестового контролю:

−    оптимізація та модернізація процесу контролю, навчання;

−    забезпечення рiвневого та індивідуального пiдходу до учнiв;

−    накопичення підсумків тестування в окремих файлах;

−    здійснення монiторингу, активізації контролю та оперативної обробки результатiв.

Проте, слiд зазначити, що коли необхiдно здiйснити складний програмний аналiз відповіді, розглянути логiку розв’язання задачi, пояснення відповіді задачi, то використовувати тестову систему немає сенсу.

Невiд’ємною частиною ЕНМК є лабораторні роботи, якщо це передбачено програмою i змiстом предмету.

Розробленi за допомогою ЕНМК лабораторні роботи мають такі переваги:

1.       За допомогою анімацій, відеороликів, таблиць i графіків учень має можливість узяти участь у постановцi дослiдiв, моделювати процеси.

2.       За допомогою опису лабораторної роботи в одному стилі з електронним посiбником за умов наявностi віртуального стенду i програми, що моделює роботу приладiв, учні мають можливість виконувати вiдповiдну роботу, аналiзувати й узагальнювати iнформацiю.

3.       Віртуальні системи дають можливість кожному індивідуально виконувати роботу.

4.       Вiдпадає необхідність у створеннi спеціалізованих лабораторій, обладнання.

Кожний ЕНМК з предмету містить електронний термінологічний словник, який забезпечує доступність до термінологічного матерiалу, дає можливість самостiйного його вивчення.

У розроблених електронних посiбниках основнi термiни i поняття мають гiперпосилання, якi є в словнику, що дозволяє швидко здiйснювати самоконтроль засвоєння основних понять навчального матерiалу, за необхідністю здiйснювати його повторення.

Розглянутi вище матеріали можна вiднести до «кейса» учня.

У «кейс» викладача можна «вкласти»:

−    державний стандарт з предмету, професії;

−    робочу навчальну програма;

−    календарно-тематичний план;

−    лекції або плани урокiв;

−    семiнари;

−    системи тестiв, завдань;

−    перелiк курсових, пiдсумкових робіт;

−    критерії оцінювань знань учнів;

−    набiр електронної наочності;

−    лiтература та вiдповiдна електронна бібліотека або посилання на неї.

Незважаючи на те, що можливості розроблених ЕНМК у навчальному закладi дещо обмеженi фінансуванням, термiнами виконання проектiв, наявнiстю необхiдного програмного i кадрового забезпечення, їхнє використання дає можливість:

−    інтенсифікувати навчальний процес;

−    реалізувати ефективне поєднання нових i традицiйних технологій навчання на основi використання IТКТ [2, с.156];

−    формувати навички самостiйного вивчення навчального матерiалу;

−    спростити функції контролю за рівнем знань, умінь i навичок учнiв;

−    здiйснювати постiйний моніторинг успiшностi учнiв;

−    підвищити ефективність мовлення за рахунок здійснення інтерактивного навчання;

−    формувати вміння та навички виконання окремих операцiй, процесiв за допомогою відпрацювання їх на тренажерах;

−    економити час на пiдготовку викладача до занять, створення роздаткового матерiалу, демонстрацію дослiдiв.

Слiд особливо зазначити, що для виконання всіх функцій ЕНМК, якi пов’язанi iз взаємодiєю в мережi, є домовленість в єдиному пiдходi до стандартiв на оформлення даних, обмiну iнформацiї, проведення занять та екзаменiв, тестування i т.д.

Навчальним базовим засобом вибрані презентації в Power Paint, Flash технології, гіперпосилання, що дають можливість створювати інтерактивні навчальні продукти, котрі можна використовувати для колективного та індивідуального навчання з метою формування професійних умінь та навичок в умовах, наближених до реальних. При цьому проектування автоматизованих дидактичних засобів необхідно планувати, враховувати ті чинники, що мають вплив на кінцевий продукт.

Когнітивний процес з використанням сучасних комп’ютерних технологій стає в навчальних закладах новим освітнім стандартом. Впровадження в навчальний процес комп’ютерних навчально–контролюючих систем, які, завдячуючи своїй інтерактивності дають можливість учням активно включатися у вивчення теми, розв’язувати проблеми або задачі, що є – один із дієвих засобів підвищення ефективності процесу навчання.

Сучасні комп’ютерні дидактичні продукти, котрі входять у ЕНМК, розроблені на основі новітніх креативних комп’ютерних технологій на базі багатьох галузей знань.

Використання кольорової комп’ютерної анімації, високоякісної графіки, відеоряду, схемних, формульних, довідникових презентацій дозволяє представити курс, що вивчається у вигляді послідовного або розгалуженого ланцюжка динамічних картинок з можливістю переходу з блоку до блока. Все це дозволяє зробити подачу дидактичного матеріалу максимально зручними та наочними. Запропоновані системи містять ефективні засоби оцінки та контролю процесу засвоєння знань та навичок.

Кожний елемент комплексу є не просто носієм відповідної інформації, але й виконує специфічні функції, які визначає викладач. Таким чином, ЕНМК – це постійно розвиваюча база знань предметної галузі. Можливості ЕНМК значно ширші можливостей традиційних навчально-методичних комплексів на паперових носіях, так як на основі мультимедіа вони об’єднують в єдину інтегровану систему різноманітні значення, зміст і форму матеріалу, враховуючи рівні підготовки учнів.

Умовно розробку ЕНМК можна поділити на такі етапи:

1.  Визначення та конкретизація цілей навчання та використання комп’ютерного курсу, а також переваги використання ЕНМК.

2.  Відбір змісту навчального матеріалу з урахуванням понять, визначень, прикладів, ілюстрацій, які розкривають зміст матеріалу, що вивчається при цьому слід уникнути механічного переносу інформації з підручника в комп’ютерний курс. Навчальний матеріал ЕНМК має бути орієнтованим на індивідуальні здібності учнів, спиратися на раніш одержані знання, вміння та навички, стимулювати пізнавальну активність учнів.

3.  Логічний аналіз, структурування та систематизація навчального матеріалу, визначення обсягу навчальної інформації. Важливо визначити обсяг навчальної інформації, яку слід вивчати на кожному уроці, з теми, розділу, далі виділити обсяг знань та умінь, основні поняття, якими мають оволодіти учні. Слід також визначити методику подачі навчального матеріалу, діалогових комунікацій, графіки, анімації. Слід передбачити можливість навчання за власною траекторією.

Створення ЕНМК – це трудомісткий процес, що потребує фізичних і матеріальних затрат, які за певний час роботи викладачів, програмістів та методистів може бути реалізованим. Результативність цієї роботи значною мірою залежить від рівня інформаційної підготовки викладачів, доступу до комп’ютерної мережі, рівня інформаційної культури і т.п.

По – перше, за один і той самий час навчання якість підготовки учнів з використанням ЕНМК у порівнянні з некомп’ютерними навчальними методичними комплексами може зрости, при цьому збільшується міцність знань.

По – друге, використання ЕНМК в навчальному процесі підвищує якість професійної підготовки учнів, формує вміння здійснювати самостійний пошук навчальної інформації, розв’язувати стандартні завдання, працювати в проектах.

По – третє, найбільший ефект з використанням ЕНМК буде тоді, коли учень бере активну участь у вивченні та закріпленні матеріалу, застосуванні знань у типових і нетипових ситуаціях.

По – четверте, значний ріст якості підготовки спостерігається у «слабких» учнів. Різноманітність індивідуальних траєкторій навчання дозволяє кожному вибирати свій шлях теми засвоєння навчального матеріалу, а це, в свою чергу, зменшує розрив між підготовкою учнів на більш високому рівні.

Нині бурхливий розвиток інструментальних середовищ для Internet зачепив практично всі сфери програмування. Однією з цих розробок стало створення засобів, що дозволили навіть непрофесіоналам створювати електронні посібники (підручники), що мають стандартний і звичайний для користувачів Windows інтерфейс, а з іншого боку, – дозволили створювати ефективне середовище навчання. Мова йде про систему Microsoft HTML Help. Розробка ЕНМК здійснюється на основі гіпертекстової технології, для цього на комп’ютері достатньо встановити тільки браузер Microsoft Internet Explorer.

Таким чином, використання сучасних комп’ютерних технологій в навчальному процесі дозволяє будувати інтерактивне засвоєння навчального матеріалу, що значно підвищує ефективність навчання.

Сучасні комп’ютерні дидактичні програми, що входять в ЕНМК предмету (електронні посібники, підручники, збірники задач і вправ, гіпертекстові інформаційно-довідкові системи і т.д.) за умов належного грамотного використання стають потужним засобом (інструментом) вивчення предмету. В більшості випадків такі комплекси розміщують у локальній мережі навчального закладу або записують на компакт-дисках (CD).

Проте є і недоліки у застосуванні ЕНМК в навчальному процесі:

1)     використання ЕНМК має певні труднощі, що пов’язані з наявністю локальної мережі та відповідного обладнання, яке дає можливість працювати з мультимедіа програмами;

2)     викладання навчального матеріалу, проведення занять має бути відповідним чином адаптоване для досягнення ефективності використання ЕНМК предмету.

Використання ЕНМК в навчальному процесі буде ефективним, якщо робота здійснюватиметься в єдиному інформаційному просторі, тобто, коли обчислювальні ресурси навчального закладу об’єднані в мережу з регламентованим доступом до інформації та обладнання, в яких розгорнуті та функціонують мережеві програмні засоби автоматизації процесів (від електронної бібліотеки до електронного каталогу бібліотеки), навчальних програмних засобів, що інтегровані в єдину інформаційну систему навчального закладу (ЄІСНЗ). Така ЄІСНЗ будується на базі Internet-мережі та об’єднує в єдиний інформаційний простір всі служби.

Важливу роль в ЕНМК відіграють електронні підручники (посібники), це навчальний матеріал, який не прив’язаний до фізичного носія, та закладений у програму. Він має забезпечувати функції: презентаційну, навчальну, статистичну властивість і має підсистему оцінювання рівня засвоєння навчального матеріалу [9, с. 73].

Ядром комплексу має бути підручник, наукова розробка його структура стає підґрунтям для використання інших засобів навчання, підручник домінує над іншими засобами навчання, є зв’язуючи стрижнем усього комплексу, ефективним ядром дидактико-методичної координації у навчальному процесі [24, с. 130].

Серед переваг використання ЕНМК виділимо наступні:

1)     ЕНМК проектуються і створюються як цілісні системи педагогічних програмних засобів, інтегрованих з метою збору, організації, збереження, передачі та представлення навчальної інформації користувачам;

2)     всі елементи ЕНМК взаємозв’язані між собою, мають єдину інформаційну основу та програмне-апаратне середовище;

3)     проектування ЕНМК передбачає можливість їхнього використання в локальних та розподілених комп’ютерних мережах вузу так і при дистанційній формі навчання.

Склад і структура ЕНМК може бути гнучкою, залежати від змісту предмету, з якої він розробляється. Слід погодитись з точкою зору О. Малихіної [19, с. 104-107], за якою усі компоненти комплексу варто поділити на дві групи: інваріантну і варіативну. Інваріантна складова містить лише потрібні компоненти без яких руйнується авторська дидактико-методична концепція, вони тісно пов’язані між собою, доповнюють один одного.

До варіативної складової належить додатковий матеріал (роздатковий матеріал, довідники, науково-популярна література, методичні розробки, демонстрації, віртуальні моделі і т. ін.) [17, с. 12].

На нашу думку ЕНМК стає стержнем, навколо якого формується необхідне інформаційне середовище, яке сприяє активній педагогічній взаємодії між викладачем і студентами, формуючи їхні навички комунікативного спілкування.

Проектування та конструювання ЕНМК предмету, відбір і структурування змісту навчального матеріалу потребує від викладача:

−    оцінити обсяг змісту навчального курсу з урахуванням мети підготовки фахівців, її складності. Для цього використовуються методи педагогічного моделювання побудувати модель курсу, оцінив її інформаційну ємність;

−    розподілити навчальний матеріал на відповідні розділи, теми елементи у відповідності до можливостей сприйняття та пам’яті учнів, виключаючи їхнє перенавантаження;

−    встановити зв’язок між елементами змісту навчальної предмету, провести його структурування;

−    для кожного навчального елементу визначити вихідний та вимагаємий рівні засвоєння його учнями;

−    розробити педагогічні тести до всіх навчальних елементів, які включені в логічну структуру предмета, з метою перевірки якості їхнього засвоєння.

Як свідчить досвід використання ЕНМК у підготовці учнів професійно-технічних навчальних закладів дозволить інтенсифікувати та індивідуалізувати навчальний процес, значно активізувати пізнавальну діяльність студентів, підвищити стимулюючу складову; розвивати самостійність в процесі навчання, обирати індивідуальний темп засвоєння навчального матеріалу; здійснювати оперативний контроль за рівнем засвоєння знань, формування умінь та навичок; вести статистичний облік за рівнем підготовки кожного учня; розвивати та здійснювати комунікативні навички спілкування між усіма учасниками навчального процесу.

Використання інформаційних технологій змінює діяльність викладача та учня, змінюючи його зміст, структуру, впливаючи на характер мислення, мотиви учасників цього процесу, перебудовуючи систему відносин між ними. Впливаючи на зоровий, слуховий та інші канони сприйняття допомагають формувати у студентів цілісне відображення вивчаємого об’єкту, явища або процесу та на цій основі інтенсифікувати процес пізнання.

Навіть найкращі ЕНМК осядуть мертвим вантажем на комп’ютерах, якщо їхнє використання не буде методично забезпечене, якщо не буде створено комп’ютерний навчально-методичний простір, який використовується викладачами і учнями.

Успішна комп’ютеризація та інформатизація освіти залежить не від кількості комп’ютерів, а від якості засобів навчання, методичного забезпечення їх використання.

Створення і використання електронного навчально-методичного комплексу (ЕНМК), інформаційних технологій є важливою умовою забезпечення творчої роботи учнів з об’єктами вивчення і з моделями систем взаємодії об’єктів. Як свідчить досвід створення і використання ЕНМК, лише творча робота в рамках проекту, який сформульований викладачем дає позитивні результати з формування професійних знань, умінь та навичок. Створення креативного середовища є найбільш важким процесом для створення ЕНМК. Необхідно створити такий інтерфейс креативного середовища, який би дозволив організувати колективну роботу учнів над проектом.

Наступна проблема – це створення авторського середовища ЕНМК, що передбачало б умови і особливості конкретного навчального закладу, групи учнів, індивідуально кожного учня. Кожний викладач повинен мати змогу самостійно формувати ЕНМК з свого предмету, систематично його поповнювати, готувати роздатковий матеріал, методичні розробки. Такий інструмент має бути доступним методисту, викладачу, учню та його батькам.

ЕНМК використовується в таких основних процесах функціонування системи освіти, як навчання, інформування, комунікації а також в допоміжних і управлінських процесах: інсталяції, модернізації інформаційних ресурсів, документуванні, навчанні користувачів, учнів (студентів). У процесі навчання ЕНМК має виконувати такі функції:

−    збереження навчальних матеріалів з усіх дисциплін;

−    вибір змісту, послідовності і методики навчання;

−    подання навчальних матеріалів у зручному і наочному вигляді;

−    допомога під час розв’язування задач;

−    подання звітів і контрольних робіт;

−    комп’ютерна модернізація об’єктів і процесів, що вивчаються;

−    обробка результатів експерименту;

−    підтримка розробки навчальної документації;

−    контроль знань.

Інформування має на увазі такі функції ЕНМК:

−    ведення журналу успішності;

−    виконання копій навчальних матеріалів за запитом учня, викладача.

Інтеграція розглянутих функцій під єдиним інтерфейсом користувача дозволить значно підвищити якість ЕНМК і продовжити термін його експлуатації. У практиці педагогічної діяльності все ширше використовуються різноманітні електронні матеріали: навчальні та робочі програми; плани-уроки лекційних і практичних занять; теоретичні матеріали; хрестоматії; словники; карти і схеми, таблиці, ілюстрації; збірники задач і вправ; теми творів, рефератів, курсових; питання і тести для самоконтролю; моделюючі програми та інше.

Для ілюстрації запропонованого підходу розглянемо приклад ЕНМК з предмету «Облік, калькуляція, звітність» (додаток А).

 

ВИСНОВКИ

Узагальнюючи розглянуте можна зробити висновок, що використання ЕНКМ в навчальному процесі ПТНЗ дозволить частково зняти проблеми, які нині стоять перед викладачами в умовах інформатизації. Але разом з цим, слід враховувати, що використання інформаційних технологій в навчальному процесі може бути ефективним лише за умов дотримання наступних психолого-педагогічних умов: врахування психолого-фізіологічних і психологічних особливостей учнів; оптимальне співвідношення та узгодженість з цілісним навчально-виховним процесом, змістовність та узгодженість використання ІТ на кожній ступені навчання.

А також використання ЕНМК впливає на формування вмінь самостійно одержувати знання, здійснювати інформаційно-навчальну, дослідницьку діяльність, вміння здійснювати обробку інформації, що дозволяє підвищувати якість професійної підготовки фахівців, створює умови та формує навички здійснення навчання протягом усього життя.

Нині інтенсивний розвиток технічних засобів інформаційних технологій навчання відкриває дидактичні можливості, ефективна реалізація яких значною мірою залежить від підбору, методичного обґрунтування, технічного та програмного забезпечення, які враховуються в процесі складання, розробки та використання ЕНМК

Отже, використання ЕНМК дає можливість:

−       інтенсифікувати навчальний процес;

−       реалізувати ефективне поєднання нових і традиційних технологій навчання на основі використання ІТКТ ;

−       формувати навички самостійного вивчення навчального матеріалу;

−       спростити функції контролю за рівнем знань, умінь і навичок учнів;

−       здійснювати постійний моніторинг успішності учнів;

−       підвищити ефективність мовлення за рахунок здійснення інтерактивного навчання;

−       формувати вміння та навички виконання окремих операцій, процесів за допомогою відпрацювання їх на тренажерах;

−       економити час на підготовку викладача до занять, створення роздаткового матеріалу, демонстрацію дослідів.

Отже, умовою успіху використання ЕНМК завжди буде власне переконання педагога в тому, що електронні матеріали виявляються корисними, важливими і невід’ємними елементами вивчення певного предмету. Використання ЕНМК сприяє інтенсифікації навчального процесу, реалізації ефективного поєднання нових і традиційних технологій навчання на основі використання інформаційно-телекомунікаційних технологій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.       Виртуальная учебная сфера «Веб-класс ХПИ» ; под ред. Кухаренко В. Н. – Харьков : НТТУ «ХПИ», 2003. – 20с.

2.       Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко – Київ : Либідь, 1997. – 375 с.

3.       Гуревич Р. С. Теоретичні та методичні основи організації навчання у професійно-технічних закладах : Монографія ; за ред. С. І. Гончаренка / Р. С. Гуревич – К. : Вища шк.,1998. – 229с.

4.       Гуревич Р.С. Використання інформаційних технологій у навчальному процесі / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, Ю. В. Бадюк, Л. С. Шевченко – Вінниця : ТОВ «Діло», 2006. – 296 с.

5.       Гуревич Р.С. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях : навчальний посібник для студентів педагогічних ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної освіти / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія – Вінниця : ДОВ «Вінниця», 2004. – 365 с.

6.       Гуревич Р.С. Теорія і методика професійного навчання (розділ ІІІ. Методика професійного навчання з інформаційно-телекомунікаційних технологій) Навчальний посібник (видання друге, доповнене) / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, О. В. Шестопалюк – Вінниця : ТОВ «Компанія «Зорг»» – 2007. – 164 с.

7.       Зайцева О.Б. Формирование информационной компетентности будущих учителей средствами инновационных технологий : автореф. дис. канд. пед. наук / О. Б. Зайцева – Брянск, 2002. – 19 с.

8.       Захарова И. Г. Електронные учебно-методические комплексы – опыт создания и применения // Образование и наука / И. Г. Захарова – 2001. – № 5.

9.       3ахарова И. Г. Информационные технологии в образовании: учеб. пособие для студент. Высш. пед. учеб. заведений / И. Г. 3ахарова – М : Издательский центр «Академия», 2003. – 192с.

10.  Зимняя И. А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования // Высшее образование сегодня / И. А. Зимняя – 2003. – № 5.

11.  Кадемiя М. Ю. Електронний навчальний посібник : Проблеми створення та використання // Педагогіка i психологія професійної освіти : Результати досліджень перспективи : Збірник наукових праць ; за редакцією I. А. Зязюна та Н. Г. Ничкало / М. Ю. Кадемiя – Київ, 2003. – 680 с.

12.  Кадемія М. Ю. Використання електронного навчально-методичного комплексу в навчальному процесi // Сучаснi iнформацiйнi технології та інноваційні методики навчання у пiдготовцi фахівців : методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. – Випуск 8 ; редкол. : I. А. Зязюн (голова) та ін. / М. Ю. Кадемiя – Київ-Вiнниця : ООО «Планер», 2005. – 547с.

13.  Кадемія М. Ю. Термінологічний словник з інноваційних методик навчання на основі інформаційно-телекомунікаційних технологій / М. Ю. Кадемія – Вінниця : Ландо ЛТД, 2008. – 173 с.

14.  Кедрович Гжегош Теорія i практика застосування комп’ютерних технологій у загальноосвiтнiх i професiйних навчальних закладах Польщі / Гж. Кедрович – К, : Вища школа, 2001. – 356 с.

15.  Лук’янова О. В. Дидактичні функції навчально-методичного комплексу // Професійно-технічна освіта / О. В. Лук’янова – 2008. – № 2. – с. 12 – 14.

16.  Малихіна О. В. Проблема створення загальної моделі учбово-методичного комплексу // Наука і освіта / О. В. Малихіна – 2002. – № 1. – с. 104 – 107.

17.  Методика застосування технологій SMART Board у навчальному процесі : навчальний посібник / Г. Ф. Бонч-Бруєвич, В. О. Абрамов, Т. І. Косенко – К. : КМПУ імені Б. Д. Грінченка, 2007. – 102 с.

18.  Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті // Освіта України. – 2002. – №16. – С. 3-9.

19.  Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України : наук. метод. зб., вип.8 : педагогіка редкол. : І. І. Мархель (гол. ред) та ін. – Одеса : Друк. 2001 – 242 с.

20.  Створення і впровадження навчальних засобів : теоретичний аналіз проблеми (частина І) // Неперервна професійна освіта : теорія і практика / Сисоєва С. О.– 2005. – Вип..ІІІ – ІV. – С. 94 – 99.

21.  Христочевский С. А. Электронные мультимедийные учебники и энциклопедии. Информатика и образование / С. А. Христочевский – 2002. – № 2, – С. 70-77.

22.  Хуторской А. В. Современная дидактика / А. В. Хуторской – Сиб : Питер, 2001. – 544 с.

23.  Хуторской А. В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования // Народное образование / А. В. Хуторской – 2003. – № 2.

Додатки

Додаток А

Опис електронного навчально-методичного посібника з предмету

«Облік, калькуляція, звітність»

Адміністрацією закладу ДПТНЗ «Лебединське вище професійне училище лісового господарства» було прийнято рішення про розробку електронного навчально-методичного комплексу з предмету «Облік, калькуляція, звітність» для учнів, що навчаються за професією кухар третього розряду. Для цього було створено творчу групу, до складу якої увійшли викладачі училища, майстри виробничого навчання, методист. Протягом року проводилась робота по напрацюванню матеріалів для створення даних засобу.

Електронний навчально-методичний комплекс поєднує абстрактні форми навчання з практичними, що сприяє розвитку логічного мислення.

Програмні засоби навчального призначення дають можливість педагогам:

  1. ефективно проводити заняття;

  2. мінімізувати час підготовки до них;

  3. підвищувати емоційний рівень навчального процесу;

  4. забезпечити викладання курсу на рівні сучасних вимог.

Електронний навчально-методичний комплекс з предмету «Облік, калькуляція, звітність» для учнів, що навчаються за професією кухар третього розряду (далі – ЕНМК) призначений для підготовки (перепідготовки) робітників з числа осіб, які мають базову або загальну середню освіту. 

ЕНМК з предмету «Облік, калькуляція, звітність» складається з:

- анотації до курсу, в якій наводиться коротка характеристика ЕНМК, його переваги, для кого він призначений;

- робочу навчальну програму з предмету «Облік, калькуляція, звітність», що сформована на основі ДСПТО 5122-НО.55.3-2007 з професії кухар та типової програми з даного предмету;

- поурочно-тематичне планування з предмету «Облік, калькуляція, звітність»;

- ЕНМК містиь виклад навчального матеріалу (теоретичного, практичного) відповідної дисципліни, що відповідає робочій навчальній програмі та поурочно-тематичному плануванню;

- онлайн-ігри та блок Контроль знань використовуються для перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу;

- ЕНМК містить в собі відеоматеріали, глосарій;

Бурхливий розвиток інструментальних середовищ для Інтернет зачепив практично всі сфери програмування. Однією з цих розробок стало створення засобів, що дозволили навіть непрофесіоналам створювати електронні посібники (підручники), котрі мають стандартний і звичайний для користувачів Windows інтерфейс, а з іншого боку, – дозволили створювати ефективне середовище навчання. Мова йде про систему Microsoft HTML Help. Розробка ЕНМК здійснюється на основі гіпертекстової технології. Для цього на комп’ютері достатньо встановити тільки браузер (англ. Browser-програма для перегляду) Microsoft Інтернет Explorer.

Таким чином, використання сучасних комп’ютерних технологій у навчальному процесі дозволяє будувати інтерактивне засвоєння навчального матеріалу, що значно підвищує ефективність навчання.

Сучасні комп’ютерні дидактичні програми, що входять до ЕНМК дисципліни (електронні підручники, посібники, збірники задач і вправ, гіпертекстові інформаційно-довідникові системи і т.ін.) за умов належного грамотного використання стають потужним засобом (інструментом) вивчення дисципліни. Даний ЕНМК розміщений у локальній мережі навчального закладу та записаний на компакт-дисках (CD).

Проте в застосуванні ЕНМК у навчальному процесі є певні проблеми:

1.  Використання ЕНМК має певні труднощі, що пов’язані з наявністю локальної мережі та відповідного обладнання, яке дає можливість працювати з мультимедіа-програмами.

2.  Викладання навчального матеріалу, проведення занять має бути відповідним чином адаптоване для досягнення ефективності використання ЕНМК дисципліни.

Важливу роль в ЕНМК відіграють електронні підручники (посібники), це навчальний матеріал, який не прив’язаний до фізичного носія, та закладений у програму. Він має забезпечувати функції: презентаційну, навчальну, статистичну властивість і має підсистему оцінювання рівня засвоєння навчального матеріалу.

Розгляньмо режим роботи з ЕНМК.

1. Лекція

Електронний посібник допомагає мені, як лектору дохідливо і наочно викласти матеріал у відповідності до навчальної програми, здійснювати підтримку в проведенні лекції та її підготовці. При цьому слід враховувати виконання такого:

−    інтерактивність презентацій з можливістю переходу до будь-якого фрагменту та повернення до кадру, з якого здійснений перехід;

−    перегляд анімацій і відеофрагментів, програвання звуку в презентації, можливість переривання та запису звуку з любого логічного фрагменту; збільшення графічного зображення на екрані, можливість його переміщення;

−    можливість попереднього відбору навчального матеріалу лектором у відповідності до програми лекції;

−    можливість окремого автоматичного представлення матеріалу, програми, яка повністю заміняє лектора з можливістю зупинення учнем викладання матеріалу або повторення необхідного фрагменту.

3. Підсумкові тести.

Залік із вивченого курсу можна також провести із застосуванням електронного посібника. При цьому може бути використаний той самий механізм, що й для поточного тестування. Проте необхідно зазначити, що коли необхідно здійснити складний програмний аналіз відповіді, розглянути логіку розв’язання задачі, пояснення відповіді задач, то використовувати тестову систему не має сенсу.

4. Самостійна робота з посібником

Можливості електронного посібника переважно розкриваються через діяльність студентів, учнів, які мають можливість самостійно вивчати теоретичний матеріал, здійснювати тренувальну навчальну діяльність, контроль за рівнем знань, інформаційно-пошукову діяльність. Процес навчання здійснюється на принципово новому, підвищеному рівні, тому що електронний посібник надає можливість навчатися в темпі, який притаманний йому, забезпечує можливість кожному багаторазово повторювати і вести діалог між учнями і комп’ютером. За допомогою електронного посібника учня легше зацікавити і навчити, на нього мають вплив звукові і зорові образи, інформаційні й емоційні складові.

5. Робота з посиланнями

Електронний посібник містить значний обсяг інформації, проте скільки б не було в ньому інформації, вона ніколи не буде вичерпною, а тому для підтримки електронного посібника корисно створити тематичний сайт з посиланнями, який поповнюється і структурується в процесі навчання. В свою чергу, посібник повинен мати посилання на цей сайт в локальній мережі або в мережі Інтернет, якщо навчальний заклад має відповідне підключення.

Крім того, в змісті посібника основні терміни і поняття мають гіперпосилання, що дозволяє швидко здійснювати самоконтроль засвоєння основних понять навчального матеріалу, за необхідністю здійснювати його повторення.

6. На допомогу викладачу

ЕНМК має певну цінність для викладача. Крім функцій наочної демонстрації, тестування й обліку, слід звернути увагу на підготовку викладача до занять як у презентаційній, так і у змістовній частині. В процесі використання ЕНМК викладач пояснює матеріал, а студент (учень) має можливість користуватись відповідним роздатковим матеріалом, який є в ЕНМК і не потребує додаткових витрат часу, у випадку необхідності можливе швидке його використання та роздруківка.

Наявність в електронному посібнику інструментів створення презентацій за підготовленим шаблоном, можливість введення текстової і графічної інформації зменшить витрати часу на підготовку занять, підвищить якість і наочність навчального матеріалу. Не слід забувати, що інтерфейс і функціональні можливості мають бути чітко відпрацьованими.

7. Лабораторні та групові заняття

Невід’ємною частиною ЕНМК є практичні роботи.

Системне використання в навчальному процесі ЕНМК забезпечить:

−    спрощення функції контролю за рівнем знань, умінь і навичок учнів, яка переходить від викладача до програми;

−    здійснення постійного моніторингу успішності;

−    підвищення ефективності мовлення за рахунок здійснення інтерактивного навчання;

−    розширення можливості самостійного вивчення дисциплін, окремих тем;

−    економію часу на підготовку викладача до занять, створення роздаткового матеріалу, демонстрацію дослідів.

Умовою успіху використання ЕНМК завжди буде власне переконання педагога в тому, що електронні матеріали виявляються корисними, важливими і невід’ємними елементами вивчення певної дисципліни. Використання ЕНМК сприяє інтенсифікації навчального процесу, реалізації ефективного поєднання нових і традиційних технологій навчання на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій..

Електронний навчально-методичний комплекс з предмету «Облік, калькуляція, звітність» розроблений викладачем професійно-теоретичної підготовки Грицай А.В., складається з головної сторінки, анотації, методичної інформації (робоча навчальна програма, поурочно-тематичне планування), навчального матеріалу (конспекти лекцій, практичні роботи, онлайн-ігри, відеоматеріали, глосарій), контролю знань (критерії оцінювання, підсумкова контрольна робота, контрольні питання з предмету), інформаційні ресурси на мові HTML з використанням гіпертекстових посилань, що дає можливість кожному самостійно здійснювати навчання.

У навчальному посібнику зібраний базовий навчальний матеріал.

Запропоновані методичні рекомендації до відповідного курсу мають на меті надати допомогу педагогічним працівникам у викладанні курсу «Облік, калькуляція, звітність», організації діяльності учнів, використанню різноманітних методик і технологій навчання.

У методичних рекомендаціях висвітлені шляхи використання традиційної методики проведення занять з курсу «Облік, калькуляція, звітність», а також застосування з використанням інформаційних технологій:

−    комп’ютерних навчальних програм, що включають електронні підручники, лабораторні практикуми, тестові системи;

−    розподілених баз даних за галузями знань;

−    засобів телекомунікацій, що включають електронну пошту, телеконференції, локальні мережі та ін.;

−    електронних бібліотек.

 

26

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСПАНСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
4
міс.
0
6
дн.
2
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!