і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь

Уроки хімії з теми "Хімічний зв'язок"

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів

Тема уроку: Електронна природа хімічного зв’язку. Поняття про електронегативність.

Мета уроку:

  • формування предметних компетентностей: повторити електронну будову атомів хімічних елементів, її зв'язок з положенням елемента у періодичній системі, закріпити вміння складати електронні схеми й формули будови атомів; ознайомити учнів з електронною природою хімічного зв'язку, причинами його виникнення; дати поняття про електронегативність хімічних елементів та з'ясувати її зміни в періодах і групах; закріпити знання про електронну будову атомів;

  • формування ключових компетентностей - саморозвитку й самоосвіти, інформаційної — вміння робити короткий раціональний запис, робити висновки й узагальнення;

  • продовжувати розвивати логічне мислення, компетенцію продуктивної творчої діяльності.

Фаза актуалізації

1. Метод ЗХД (Знаю - Хочу знати - Дізнався)

Електронна природа хімічного зв’язку

Знаю

Хочу знати

Дізнався

Що таке електрони.

Прості речовини :Ме і неМе.

Будова атома.

Природу хімічного зв’язку.

Типи хімічного зв’язку.

Робота в парах

Робота з підручником

- 8 хвилин.

- обгрунтування

1 крок. На початку уроку протягом 4-5 хвилин учень записує все, що він вважає, що знає з теми, і що хоче знати.

крок. Наступні 2 - 3 хвилин результати обговорюються в парах.

3   крок. Озвучення результатів. Інші учні в цей час звіряються зі своїми записами, аби доповнити їх або того, хто говорить. (Роботу можна виконати в парах, тоді обговорення відбудеться між двома парами). Учителеві важливо спрямувати увагу учнів на власні думки й почуття під час виконання роботи та озвучення її результатів, наприклад: «Чому саме про це ви хочете дізнатися?»

крок. Опрацювання розділу підручника.

крок. Заповнення третьої колонки: відповіді на поставлені запитання й окремо - на ті запитання, що не ставилися.

крок. Аналіз запитань, що залишилися без відповіді, і таблиці в цілому (самостійно, в парах, групах).

7 крок. Озвучення результатів.

2. Метод незакінченого речення

  1. Протонне число вказує на: а) ...; б) ...; в) ...

  2. Номер періоду вказує на...

  3. Властивості хімічних елементів та їх сполук перебувають у періодичній залежності від...

  4. Номер групи вказує на: а) ... і б) ...

  5. Неметалічні властивості в періодах зі збільшенням заряду ядра атома...

  6. Металічні властивості в групах зі збільшенням заряду ядра атома...

  7. Властивості хімічних елементів у періодах змінюються від... через... до...

3. Метод «Обмiркуйте - Об'єднайтесь у групи - Обмiняйтесь думками»

Прийом «Вірю — не вірю»

Робота в парах

- обгрунтування

Учитель пропонує учням скласти запитання типу «А чи вірите ви в те, що...» і потім поставити їх одне одному. Наприклад:

  • А чи вірите ви в те, що хімічний зв'язок має електронну природу?

Учні відповідають «Вірю» чи «Не вірю» і пояснюють чому. Кожна пара готує по два-три питання

Фаза побудови знань

1. Метод «Вільне письмо»

Робота в парах або групах

- 10 хвилин

- обгрунтування

1 крок. Учитель пояснює учням сутність і порядок виконання роботи.

2 крок. Протягом 5 хвилин учні занотовують (не зупиняючись) усе, що спаде на думку з приводу теми, (вивченого матеріалу, якщо рефлексія проводиться в кінці уроку після обговорення). Якщо виникло утруднення, учень так і відзначає: «Я не знаю, що писати» й або пояснює, чому так трапилося, або припиняє роботу.

3 крок. З огляду на те, що учням завжди потрібен додатковий час, оголошуємо про його закінчення через 4 хвилини і додаємо ще одну.

4 крок. Обговорення напрацювань у парах, групах. Аналіз (виділення спільного, того, в чому упевнений, і того, в чому не впевнений).

2. Метод «Кошик ідей»

Алгоритм роботи:

  • Індивідуальна робота.

- Кожен учень тезово записує в зошиті все, що йому відомо по темі.

- 2-3 хвилини.

  • Робота в парах або в групах.

Учні обмінюються інформацією, з'ясовуючи, у чому збіглися їх думки, а в чому виникли розбіжності.

- 3 хвилини.

  • Робота з класом. На цьому етапі кожна група висловлює свою думку по темі, наводить свої знання або висловлює ідеї з цього питання. Причому відповіді не повинні повторюватися. Всі висловлювання вчитель коротко записує на дошці.

В "кошик" скидається все, що має відношення до теми уроку.

Важливо! Пропозиції, припущення і ідеї не критикуються і не оцінюються. На даному етапі йде просто збір інформації.

Наприклад, «електронна природа хімічного зв’язку».

Учні тезово записують в зошиті все, що відомо по цій темі:

- електрон – це елементарна негативно заряджена частинка, що рухається навколо ядра;

- кількість електронів визначається за порядковим номером елемента;

- розподіл електронів по енергетичних рівнях;

- завершений і незавершений енергетичний рівень.

3. Метод «Дерево припущень»

Учні озвучують свої ідеї та спільно створюють «дерево передбачень», де стовбур – задана тема, гілки – передбачення (я думаю, що …; ймовірно, що буде так…), а листя – аргументи на користь тверджень.

- Фаза консолiдацiї

1. Метод « 6 капелюхів мислення»

  «білий капелюх» - тільки факти, цифри, без емоцій і суб'єктивних оцінок;

«жовтий капелюх» - позитивне мислення; виділити у розглядуваному явищі тільки

позитивне і аргументувати, чому;

«чорний капелюх» - протилежність жовтому; потрібно визначити негативне у розглядуваному і з'ясувати причини цього;

 «червоний капелюх» - емоційний: потрібно пов'язати зміни емоційного стану з різними моментами розглядуваного явища, не пояснюючи причин;

«зелений капелюх» - це творче мислення: потрібно пояснити, що можна було зробити по-іншому;

«синій капелюх» - філософський; потрібно об'єднати, узагальнити думки інших «капелюхів», зробити висновки, знайти паралелі.

2. Метод усного ланцюжка.

Завдання учням: продумати запитання по вивченій темі. На занятті учні ставлять один одному запитання. Спочатку націлювати учнів на те, щоб запитання ставилось найслабшим учням. Якщо в учня немає відповіді, то йому надається можливість виправитися, тобто при цьому методі обов'язково слід повертатися до слабшого. Підключивши до роботи активних учнів, урізноманітнити варіанти ланцюжка:

- учні ставлять запитання одне одному по порядку;

- той, хто ставить запитання, визначає самостійно або за допомогою учителя того, хто буде відповідати;

- викликається учень до дошки, а всі, хто бажає, ставлять йому запитання

3. Метод «Кластер»

Правила створення: в центрі записується слово, навколо якого фіксуються слова/словосполучення, пов’язані з темою.

Учні озвучують все, що знають, використовуючи метод мозкового штурму. Далі вся ця інформація спільно з учнями групується, класифікується, категоризується та оформлюється графічно в певну схему.

Тема. Ковалентний зв'язок, його види — полярний і неполярний.

Утворення ковалентного неполярного й полярного видів зв'язку

 Мета уроку:

  • формування предметних компетентностей: розкрити суть ковалентного хімічного зв'язку; ознайомити з основними видами ковалентного зв'язку (полярним та неполярним); вміти визначити за хімічною формулою, електронегативністю ковалентний полярний та неполярний зв'язок; розвивати навички складання електронних формул речовин; продовжувати формувати пізнавальну компетентність.

  • формування ключових компетентностей - саморозвитку й самоосвіти, інформаційної — вміння робити короткий раціональний запис, робити висновки й узагальнення;

  • продовжувати розвивати логічне мислення, компетенцію продуктивної творчої діяльності.

Фаза актуалiзацiї

1. Метод „Акваріум”.

Запис на дошці запитань

Запитання 1: Що називається електронегативністю?

Запитання 2: Порівняйте електронегативність в Карбону, Нітрогену, Оксигену, Флуору

- розмiр групи: 3 учні.

- 6 хвилин.

- Група обговорює вголос поставленні запитання та шукає аргументовані відповіді на них. Учні з інших груп уважно слухають та роблять короткі записи в своїх зошитах. Учитель задає кілька запитань всім групам.

Запитання 1: Яка з відповідей є найбільш переконливою?

Запитання 2: Зробіть висновок щодо поставлених запитань.

Наприклад, С)), N)), O)), F))

2 4 2 5 2 6 2 7

(діти приходять до висновку: чим правіше і вище в періодичній системі розміщений елемент, тим більша його електронегативність)

2. Метод «Імітаційні ігри»

Учні перевтілюються на атоми й розповідають, як утворюються зв’язки у молекулах.

Питання, на які учні мають дати відповіді :

•        Назва пари;

•        Електронна та структурна формули;

•        Який атом більш електронегативний, до кого зсунута електронна густина;

•        Тип зв’язку;

•        Творчі плани на майбутнє.

Наприклад:

  • Назва пари – Гідроген і Хлор;

  • Електронна та структурна формули:

3p

Н 1s1 Cl 1s22s22p63s23p5

  • Який атом більш електронегативний, до кого зсунута електронна густина:

оскільки в атома Cl до завершення не вистачає 1 електрона, а в атома Н – 7 електронів, то більш електронегативним є атом Cl;

  • Тип зв’язку: ковалентний полярний;

  • Творчі плани на майбутнє: користуватися спільною парою електронів.

Фаза побудови знань

1. Метод „Навчаючи – вчуся”

- ресурси: робота з підручником по таких запитаннях:

Запитання 1: Суть ковалентного полярного зв’язку.

Запитання 2: Суть ковалентного неполярного зв’язку.

Запитання 3: Серед наведених прикладів HCl, HF, HBr виберіть сполуки з найбільш полярним хімічним зв’язком.

В ході цього методу учні вільно спілкуються, одночасно збирають інформацію-відповідь на поставлені запитання, а також пояснюють іншим.

2.Метод „Опорного конспекту”

Учитель узагальнює навчальну діяльність учнів у цьому процесі, пропонуючи скласти опорний конспект у вигляді схем, таблиць:

1 – ковалентний полярний зв’язок,

2– ковалентний неполярний.

- необхiдний час: 5хвилин

Після відведеного терміну часу 2 учні презентують свою роботу. Учні роблять записи в зошитах. 

Хімічні зв’язки

/ \

ковалентний йонний

неМе + неМе Ме + неМе

Причина електронеганивність

3. Метод «Знаю — хочу дізнатися — навчаюсь»

  1. Учитель повідомляє учням тему для вивчення. Наприклад, «ковалентний зв'язок».

  2. - учні розбиваються на пари .

  3. - необхiдний час:4—5 хвилин.

- обговорюють одне з одним усе, що знають про тему.

  1. В цей час учитель креслить на дошці таблицю.

  2. Учитель надає слово кожній парі і з її слів заповнює першу графу таблиці. При цьому він може редагувати інформацію. В тих випадках, коли учні не дуже впевнені в своїх знаннях, учитель записує інформацію в другу графу.

  3. Учитель пропонує учням разом шукати відповіді на запитання другої графи.

  4. Коли відповідь знайдено, її записують у третю графу.

  5. - ресурси. Учні читають текст (підручник, інше джерело) і формулюють відповіді на запитання або просто сповіщають нову інформацію. Це теж записують у третю графу.

  6. Учитель звертає увагу учнів на запитання з другої графи: в тому разі, якщо відповіді не знайдено, педагог пропонує інші джерела.

Що ми знаємо

Що хочемо знати

Що ми вивчили

Природа хімічного зв’язку - електронна

Валентні електрони беруть участь в утворенні зв’язку

Притягання або відштовхування елетронів

Які сили беруть участь в утворенні хімічного звязку

Кулонівські сили

- Фаза консолiдацiї

1. Метод „Мікрофон”

Дається перелік запитань, де учні, які сидять колом, швидко по черзі відповідають на запитання.

Запитання:

1. Що називається електронегативністю?

2. Як змінюється електронегативність в періодах зліва направо?

3. Як змінюється електронегативність у головних підгрупах знизу вгору?

4. Поясніть зміну електронегативності у періодах і групах з точки зору вчення про будову атома.

5.Що називається ковалентним зв’язком?

6. Які є види ковалентного зв’язку?

7. Що називається ковалентним полярним зв’язком?

8. Наведіть приклади ковалентного полярного зв’язку.

9. Що називається ковалентним неполярним зв’язком?

10. Наведіть приклади ковалентного неполярного зв’язку.

2. Метод «Зведена таблиця»

Характеристики для порівняння учні мають придумати самі, шляхом спільної роботи. Спершу всі пропозиції характеристик записуються на дошку та узагальнюються. Потім учні мають вибрати найважливіші – аргументувати при цьому, чому саме ці, а не інші критерії важливі для порівняння. Далі дані з опрацьованого матеріалу вносяться самостійно кожним у таблицю. Наприклад,

Характеристики

Ковалентний полярний

Ковалентний неполярний

Природа зв’язку

електронна

електронна

В яких сполуках виникає

утворених різними неМе

Утворених однаковими неМе

Розташування спільних електронних пар

Електронна пара зміщена до більш електронегативного неМе

В однаковій мірі належать обом неМе

Приклади речовин

НCl, NH3

O2,H2, N2

3. Метод «Кубування»

- обґрунтування. Учитель проводить учнів крізь процес «кубування», пропонуючи їм викласти на папері власні думки на запропоновану тему. Спочатку слід дати тему, а потім запропонувати учням поміркувати й описати її. Це повторюється для всіх завдань, зазначених на шести гранях куба. Використовуються всі аргументи - від логічних до безглуздих. Після того як письмове завдання виконане, учні діляться результатами своєї роботи. Часто це робиться спочатку в парі. Кожний обирає три завдання й зачитує партнеру те, що в нього написано з цього приводу. Після того як один з учасників закінчує читати, інший оцінює кожний пункт, ставлячи схвалення (с) або запитання (з). Слід наголосити, що оцінки мають відповідати конкретній думці, тобто треба, щоб учні не казали просто «це було добре», а пояснювали, що саме їм сподобалось і чому.

- необхiдний час: 2-4 хвилини.

Наприклад,

1. Опиши це - ковалентний зв'язок…;

2. Засоціюй це – як змінюється електронегативність в періодах зліва направо?;

3. Порівняй це – полярний і неполярний ковалентний зв'язок;

4. Проаналізуй це - чим правіше і вище в періодичній системі розміщений елемент, тим більша його електронегативність;

5. Аргументи «за», аргументи «проти» - сполука Н2S утворена ковалентним полярним зв’язком ;

6. Застосуйте це - електронегативність елемента – це здатність його атома притягувати до себе електрони.

Тема. Йонний зв'язок

Мета уроку:

  • формування предметних компетентностей: сформувати поняття про йонний зв’язок, розглянути механізм його утворення, визначити властивості йонного зв’язку; сформувати навички відрізняти сполуки з ковалентним та йонним зв’язком;

  • формування ключових компетентностей - саморозвитку й самоосвіти, інформаційної — виховувати матеріалістичний світогляд школярів. розвивати логічне мислення та усне мовлення, уміння аналізувати, робити висновки, навички складання електронних формул речовин;

  • виховувати любов до предмету, самостійність, вміння працювати в группах, парах.

Фаза актуалiзацiї

1. Метод "Складання тексту на основі запропонованих слів"

- учні розбиваються на пари .

- обґрунтування.

Наприклад, вчитель на дошці записує слова: зв'язок , атоми, електрони і пропонує учням скласти з ними речення.

Варіанти методики:

1. Спочатку учні працюють в парах, потім обмінюються текстами. Прочитавши текст, повинні зробити позначку, чи він їм зрозумілий. Після виконаної роботи обговорюють результати.

2. Після того, як учні створили текст, вчитель відкриває текст підручника і просить школярів порівняти з тим, який вони створили. Обговорюються результати: Чи все вдалося зробити? Чому не все вдалося зробити? Наскільки створений текст наближений до наукового?

3. Учням самим пропонується назвати 5-6 слів для складання тексту з визначеної теми. Запропоновані слова передаються наступній парі для роботи. Після того, як робота виконана, текст повертається до пари, яка запропонувала слова. Пара погоджується чи не погоджується з написаним текстом.

2. Метод « Розумний куб»

Для застосування цього методу виготовляється один куб для індивідуального чи фронтального опитування. На кожній з граней написане одне з питань, за яким можна дати характеристику будь – якого хімічного поняття з теми уроку або проаналізувати, порівняти його. Учень кидає куб і відповідає на питання, яке йому випало на певній грані.

Наприклад:

1. Що таке хімічний зв'язок ?

2. Проаналізуй утворення ковалентного зв’язку .

3. Порівняй ковалентний полярний зв'язок з ковалентним неполярним.

4. Застосуй знання про основні типи хімічного зв’язку в житті людини.

5. Оціни вплив електронегативності нахімічний зв’язок .

6. Вислови своє ставлення про вплив типу хімічного зв’язку на властивості речовин .

Фаза побудови знань

1. «Метод -прес»

Учні дають відповіді на поставлені питання (наприклад, запитання до учнів: Чи нагадує вам йонний зв'язок ще якийсь зв'язок?), аргументуючи позицію з проблеми за таким алгоритмом :

Виступ має бути чітким і включати:

  • Позицію -«Я вважаю,що…» (висловлення думки, пояснення точки зору);

  • Обґрунтування: «…тому що …» (наводяться причини появи цієї думки докази на підтримку думки, позиції). Приклади та факти, що підтверджують думку , позицію.

  • Висновки : «Отже, я вважаю …»

2.Метод «Обмiркуйте - Об'єднайтесь у пари- Обмiняйтесь думками»

Учитель пропонує учням об'єднатися в пари.

Робота з підручником

Один з пари читає вголос абзац тексту. Прочитавши, він підводить одним-двома реченнями підсумок того, що сказано, відповідаючи на питання: «Про що йшлося?». Інший ставить 1-2 запитання до того, що прочитано, особливо стосовно того, як цей абзац стосується теми (назви) цілого пункту. Далі другий з пари читає, а перший ставить запитання. Кращі питання обговорюються у загальному колі.

- необхiдний час-5 хвилин

3. Метод "Перефразування"

- учні розбиваються на пари .

- обґрунтування.

Учитель пропонує учням записати речення: " Йонний зв’язок — це хімічний зв’язок, який утворюється за рахунок електростатичної взаємодії між йонами з зарядами протилежного знаку". Потім просить перефразувати речення таким чином, щоб зміст речення не втратився. Речення набуває вигляду: "Якщо за рахунок електростатичної взаємодії виникає хімічний зв'язок між йонами, то такий зв'язок називають йонним". Потім учням роздається текст. Читаючи текст в лівій колонці, учні в правій записують перефразовані речення. Після виконання роботи, їм пропонується спочатку прочитати текст у лівій колонці, а потім – у правій. З’ясувати, що змінилось у власних сприйнятті, розумінні і відчутті тексту.

- необхiдний час: 10 хвилин.

- Фаза консолiдацiї

  1. Метод кооперативного навчання „Карусель”

Закріплення опрацьованих запитань.

Учні розміщаються у 2 кола: внутрішнє і зовнішнє, очима один до одного. Під час роботи партнери ставлять один одному запитання. За сигналом учителя учні зовнішнього кола пересуваються на 1 стілець праворуч і опиняються перед новим партнером. Наприкінці заслуховуються окремі відповіді на поставлені запитання.

2. Метод «Синквейн»

Перший рядок – назва теми (одне слово);

Другий – опис теми в двох словах;

Третій – рядок опису дій в рамках даної теми (три слова);

Четвертий рядок – фраза з чотирьох слів, яка показує відношення до даної теми;

Останній рядок – синонім, який показує суть теми.

Наприклад, синквейн на поняття «йонний зв'язок»:

Зв'язок

Йонний, хімічний

Виникає, утримує, впливає

Крайній випадок ковалентного полярного

Тип

3. Метод «Три – Два – Один». (Схожий на синквейн)

В першому рядку пишемо Три факти, які були новими, цікавими, несподіваними на уроці.

В другому – Два факти, які здалися нецікавими, некорисними, або вже були відомі учням.

В третьому – Один факт, який хотілось би вивчити детальніше, поглибити знання.

Наприклад,

Три факти:

  1. Виникає в сполуках, утворених Ме і неМе;

  2. Утворюються йони;

  3. Крайній випадок ковалентного полярного зв’язку.

Два факти:

  1. Виникає за рахунок спільних пар електронів;

  2. На зміщення електронної пари впливає електронегативність.

Один факт:

Вплив йонного зв’язку на властивості речовин.

4. Метод «Мислячі капелюшки Де Боно»

Білий капелюх

Об’єктивні факти:
Що повинні були зробити?
Що робили? Як ми це робили?

Жовтий капелюх

Позитив:
Що зробили добре? Що було просто зробити?

Червоний капелюх

Емоції, почуття:
Що мені сподобалось і чому?

Які відкриття я зробив(ла)?

Чорний капелюх

Негатив:
Що не вдалося? У чому була складність?
У чому можна помилитись?

Критика? Небезпека?

Блакитний капелюх

Процес, підсумок, висновок:
Чого ми насправді навчилися?

Знання з яких предметів використовували?

Зелений капелюх

Творчість:
З’явились нові ідеї? Як їх можна використати? Гіпотези , припущення.

 

Білий капелюх символізує нейтральну інформацію (виділення фактів, цифр, відомостей). Учень, міркуючи з білим капелюхом на голові, пригадує особисті знання і вміння, намагається визначити, якої інформації бракує, які має прогалини в знаннях, окреслює джерела, де можна знайти і доповнити потрібну інформацію, користуючись словниками, картами, таблицями, схемами, документами тощо.

Червоний капелюх — це формування свого ставлення до подій та їх учасників (емоції, почуття, визначення здібностей, на розвиток яких вплинула ситуація, що розглядається). Це дозвіл відкрито виявити свої відчуття, емоції.

Чорний капелюх — це вказівка на негативні сторони, безпеку, помилки. Учень, міркуючи з чорним капелюхом на голові, піклується про істину, правдоподібність, критично оцінює: «Чи це правильно? Які проблеми і небезпеки можуть виникнути?»

Жовтий капелюх — це простеження позитивних сторін явища, переваг та досягнень. Мета мислення під жовтим капелюхом: довести здійснення ідеї. Це оптимістичні, позитивні сторони, уміння побачити добре в будь-якій ситуації.

Зелений капелюх — це творчість, пропозиції, ідеї, можливі альтернативи. Достатньо просто висунути ідею для подальшого розглядання, не обґрунтовуючи її логічно. Мета зеленого капелюха: розширити діапазон можливих варіантів, активізувати мислення.

Синій капелюх — контроль над розумовим процесом, підбиття підсумків, висловлення спостережень та коментарів. Це значущість ситуації, життєвий урок, що з неї випливає.

Учитель заздалегідь дає учням завдання і можливість опрацювати відомості в додатковій літературі (енциклопедія, довідники та ін.). Перед уроком учні попередньо обирають, у групі якого кольору працюватимуть. Вони розміщуються у групах за кольором, надягають «капелюхи». Учитель повідомляє тему уроку. З кожної групи виходять по одному учневі, беруть своє запитання, на яке необхідно дати відповідь, міркуючи залежно від кольору капелюха. Відбувається обговорення питань у групах (побудова відповіді, визначення того, хто робитиме доповідь).

Орієнтовні завдання під час вивчення теми.

 Білі капелюхи. Пояснити, який зв'язок називається йонним.

Червоні капелюхи. Чи знадобляться в життєвій практиці знання про йонний зв'язок?

Жовті капелюхи. Чи виграло людство, отримавши знання про хімічний зв'язок? Доведіть свою думку.

Зелені капелюхи. Спробуйте пояснити, що сталося б, якби зник хімічний зв'язок у речовинах?

Сині капелюхи. Зробіть висновки з цієї теми.

5. Метод «Вільне письмо»

- необхiдний час: 5-10 хвилин.

- обґрунтування.

Протягом цього часу учень записує думки щодо визначеної теми, не відриваючи ручки від аркуша паперу чи зошита. До уваги не беруть помилки, стиль. Суть роботи полягає у тому, щоб допомогти учням зафіксувати свої емоції, не соромлячись їх.

Стратегія «вільного письма»

1) Учні отримують одне питання, що стосується суті всієї теми, проблеми, тексту.

•   Записати епізод, що найбільше запам'ятався, зазначити, чим саме;

•   записати питання, що виникло під час опрацювання матеріалу, але не було з'ясоване під час уроку;

•   описати власне розуміння теми, поняття.

2) Письмо в малюнках.

Учні намагаються намалювати те, що хотіли сказати під час опрацювання матеріалу.

3) Речення з відкритою кінцівкою.

Учням пропонують завершити речення, початок якого читає вчитель.

Так, підбиваючи підсумок уроку, учитель роздає учням картки-опори з такими незакінченими реченнями:

  • Я сьогодні зрозумів, що...

  • Я на уроці навчився...

  • Тепер я знатиму, що...

  • Я замислився над тим, що…

Тема. Ковалентний полярний і неполярний зв'язок, йонний зв'язок. Електронні формули молекул речовин. Виконання вправ.

Мета уроку :

  • формування предметних компетентностей: закріпити знання про види хімічного зв'язку, уміння визначати вид хімічних зв'язків у молекулах за будовою атомів, що утворюють цю молекулу; розвивати навички написання електронних формул речовин;

  • формування ключових компетентностей - саморозвитку й самоосвіти, інформаційної - розвивати логічне мислення та усне мовлення, уміння аналізувати, робити висновки, навички складання електронних формул речовин;

  • продовжувати розвивати логічне мислення, компетенцію продуктивної творчої діяльності.

Фаза актуалiзацiї

1. Метод «Мозкова атака».

  1. Що таке електронегативність?

  2. Які типи хімічного зв’язку ви знаєте?

  3. За рахунок чого утворюється ковалентний зв’язок?

  4. Коли утворюється ковалентний неполярний зв’язок?

  5. Коли утворюється ковалентний полярний зв’язок?

  6. Пояснити зміщення електронної пари в молекулі НСІ?

  7. Які прості речовини можуть існувати у вигляді поодиноких атомів? Чому?

  8. Які елементи утворюють йонний зв’язок?

  9. Що таке катіон?

  10. Що таке аніон?

  11. За рахунок яких сил існує йонний зв’язок?

  12. Як впливає електронегативність на тип зв’язку в молекулах?

  13. Що спільного між ковалентним полярним і неполярним зв’язком?

  14. Чим відрізняється ковалентний полярний і неполярний зв’язок?

2. Метод « Обери позицію».

Учням пропонується проблемна ситуація та шкала, на якій вони можуть позначити свою позицію. Цей метод на уроках хімії допомагає навчити учнів обирати позицію відносно спірних проблем, висувати аргументи на захист свого вибору та прислухатись до аргументів тих, хто обирає іншу позицію.

Наприклад: Уявіть, що ви атом літію. Як би ви вчинили зі своїм єдиним електроном на останньому енергетичному рівні при зустрічі з атомом хлору? (Аргументуйте свій вибір). 

3. Метод «Концептуальна таблиця».

Робота в групах (по 4 учні)

Використовується для порівняння трьох чи більше аспектів/питань (по горизонталі розташовується те, що потрібно порівняти, по вертикалі – різні риси і якості, за якими учні мають порівнювати).

Основні види хімічного зв’язку

Ковалентний неполярний зв’язок

Ковалентний полярний

Йонний

Якими елементами утворений?

Однаковими неМе

Різними неМе

Ме і неМе

Механізм утворення

Спільна пара електронів

Спільна пара електронів

Спільна пара електронів

Приклади речовин

Колонка «Приклади речовин» заповнюється з запропонованих формул і назв: CaO, F2, NaCl, H2S, CH4, Fe, C2H5OH, O3, MgBr2, N2.

По закінченню – обмін таблицями (по групах) на дошці готовий правильний варіант, уточнення, виправлення помилок.

Фаза побудови знань

1. Метод «Ромашка Блума».

Ромашку вчитель виготовляє (малює на дошці) попередньо таким чином, щоб вона була достатнього розміру, щоб всім учням було видно, що написано на її пелюстках. Саме на них вчитель пише запитальні слова, спираючись на які учні формулюють запитання до теми. Під час використання учні можуть «відривати» пелюстки, дарувати одне одному.

«Ромашка» складається з шести пелюсток, кожна з яких містить певний тип запитання. Таким чином, шість пелюсток – шість запитань:

1. Знаннєві (прості) запитання – запитання, відповідаючи на які, потрібно назвати якісь факти, згадати і відтворити певну інформацію: “Що?”, “Коли?”, “Де?”, “Як?”.

2. Уточнюючі запитання (на розуміння). Такі запитання зазвичай починаються зі слів: “Тобто ти кажеш, що …?”, “Якщо я правильно зрозумів, то …?”, “Я можу помилятися, але, по-моєму, ви сказали про …?”. Мета цих запитань – дати учневі можливості для зворотного зв’язку щодо того, що тільки що сказано вчителем (або написано у тексті). Іноді їх ставлять з метою перевірки сприйняття учнями інформації, яка є у повідомленні.

3. Практичні запитання. Цей тип запитання спрямований на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою: “Як можна застосувати …?”, Що можна зробити з …?

4. Інтерпретаційні (синтезуючі) запитання. Зазвичай починаються зі слова “чому?” і спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Якщо відповідь на це запитання відома, воно з інтерпретаційного “перетворюється” на знаннєве.

5. Оцінювальні запитання. Запитання на оцінку - вимагають від учня вироблення суджень на зразок: добре чи погано, правильно чи неправильно, згідно з визначеними учнями стандартами.

6. Творчі запитання. Цей тип запитання найчастіше містить частку “б”, елементи умовності, припущення, прогнозу. Наприклад,

1. Що таке йонний зв'язок?

2. Тобто ти кажеш, що йонний зв'язок виникає між йонами?

3. Як можна застосувати знання про йонний зв'язок?

4. Чому спільні електронні пари в сполуках, утворених йонним зв’язком, зміщені до одного з хімічних елементів?

5. Правильно, що хімічний елемент, віддаючи електрони, перетворюється на позитивно заряджений йон?

6. Що буде, якщо зникне йонний хімічний зв'язок ?

2. Метод «Семантична карта»

Під час виконання цього завдання застосовують графічний організатор, щоб побачити, які в учнів виникають асоціації стосовно ключового поняття теми. Наприклад, вчитель у центрі дошки креслить овал, у якому записує слова «електронна пара». Діти висловлюють свої знання, ідеї щодо цього поняття, а вчитель записує їх на дошці навколо поняття.

3. Метод «Ручки всередині»

Робота в групах.

Після того як учні отримають завдання для роботи в групі, кожен учень висловлює власну позицію або розв'язує свій приклад, кладучи після цього ручку в центр столу. Після цього він не може говорити чи писати, поки всі не висловлять власні думки або не виконає вправу. Якщо учневі нічого сказати або він не може виконати вправу, то просто кладе свою ручку в центр столу і каже: « Пропускаю».

- Фаза консолiдацiї

1. Метод «Діаграма Венна»

Відмінні риси

Алгоритм дій:

  1. Учитель пропонує тему для обговорення, порівнюючи її з іншою, вже відомою учням: «Порівняти ковалентний та йонний зв'язок» .

  2. Індивідуально, в парах або групах учні малюють кола і пишуть необхідний текст або слова.

  3. Частину кіл, які збігаються, можна виділити штрихом або кольором. На них пишуть аспекти збігу.

  4. Учні усно коментують усі випадки розбіжності в думках стосовно діаграми.

2. Метод «Снігова куля» («Два – чотири – всі разом») використовується вчителем, коли необхідно, щоб учні обговорили якесь питання спершу в парах, потім у квартетах, пізніше всім класом. Переваги методу в тому, що він навчає вести переговори і робити вибір.

Наприклад, ось як можна виконати завдання за схемою «Два – чотири – всі разом» при вивченні теми.

1. Індивідуальне завдання – З наведеного переліку: NaCl, LiF, H2S, H2O, KCl, I2, CaF2, BaO, MgO, Cl2 випишіть окремо сполуки, утворені з атомів металу і неметалу. (1 – 2 хв.).

2. Перевірка в парі виконання першого завдання.

3. Робота в парі – Визначте, у якому ряду пари атомів розташовані в порядку від ковалентно неполярного, ковалентно полярного, йонного хімічного зв'язку: (2-3 хв)

а) F—F, Н—F, Nа—F б) F—F, Nа—F, Н—F в) Nа—F, F—F, Н—F

4. Створення груп по 4 чоловіки і перевірка другого завдання.

3. Метод «Рюкзак».

Вчитель дає можливість кожному з учнів стисло записати на папері відповідь на запитання: «Які з тих знань, умінь, способів дій, що отримали на уроці хімії, візьмете для використання на інших уроках?».

4. Метод «Сюрприз»

До початку уроку вчитель готує картки, що стисло ілюструють матеріал уроку і потребують коментарів: розпізнавання формул, заповнення пропусків у реченнях тощо. Картки поміщають у яскраву «чарівну скриньку». Під час підбиття підсумків учні дістають зі скриньки картку і розв'язують завдання. Метод використовують для опрацювання результатів уроку,

Тема. Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали

 

Мета уроку:

  • формування предметних компетентностей: показати взаємозв'язок між будовою речовин та їх фізичними властивостями на підставі знань про типи хімічних зв'язків у неорганічних речовинах; ознайомити учнів з типами кристалічних ґраток (атомною, молекулярною, йонною); сформувати вміння характеризувати фізичні властивості речовин за типом кристалічних ґраток і видом хімічного зв'язку; виховувати науковий світогляд.

  • формування ключових компетентностей: саморозвитку й самоосвіти, інформаційної — вміння робити короткий раціональний запис, робити висновки й узагальнення;

  • продовжувати розвивати логічне мислення, компетенцію продуктивної творчої діяльності.

Фаза актуалізації

1. Метод «Швидке письмо».

Гра « Вірю –не вірю»

1. Йонний зв’язок виникає між йонами (так)

2. Йони – це нейтральні частинки (ні).

3. Йони – це заряджені частинки (так ).

4. Ковалентний зв’язок буває двох типів – полярний і неполярний( так ).

5. Ковалентний полярний зв’язок утворюється між атомами з однаковою електронегативністю (ні).

6. Ковалентний неполярний зв’язок утворюється між атомами одного і того ж неметалу (так).

7. Ковалентний неполярний зв’язок утворюється між атомами з різною електронегативністю (ні).

8. NaCl – сполука з йонним зв’язком (так).

9. О2 – сполука з ковалентним полярним зв’язком (ні).

10. HCl –сполука з йонним зв’язком (ні).

2. Метод «Мозковий штурм»

- робота в групах.

- обґрунтування.

Один учень від кожної групи у дошки виконує завдання, виконавши, передає естафету іншому члену команди. Перемагає та група, яка швидше і якісніше виконає всі завдання.

Завдання 1.Знайди мене.( знайди сполуку, яка утворена з хімічних елементів з порядковими номерами -15 і 1, 9, 1 і16, 6 і1, 20 і17.( PH3, F2, H2S, CH4, CaCl2)

Завдання 2.Впізнай мене. Визначте тип хімічного зв’язку

Завдання 3. Склади мене. Складіть схему утворення хімічного зв’язку.

Завдання 4. Напиши мене. Написати електронну формулу сполуки. Написати структурну формулу сполуки.

Фаза побудови знань

1. Кейс-метод

Це обговорення учнями ситуацій, що вимагає від них проведення аналізу і прийняття рішень (знаходження розв’язку).

Запитання 1: Якщо розбити кубічний кристал NaCl, він розсипеться на менші кристали. Цікаво, але всі вони матимуть кубічну форму менших розмірів. Чому?

Запитання 2: На годинникове скельце (або блюдечко) насипати трохи гороху й спостерігати, як розміщується горох. Зрозуміло, що в їх розташуванні легко помітити певну закономірність. Чому розташування дробинок має певну закономірність?

На дошці записуються усі ідеї та пропозиції, відбираються правильні і більш точні, які дають повне пояснення на поставлені запитання.

2. Метод  Ажурна пилка («Мозаїка», «Джиг-со»)

Технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу дітям працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу.

- обґрунтування.

1. Щоб підготувати дітей до уроку з великим обсягом інформації необхідно підібрати матеріал, необхідний для уроку, і підготувати індивідуальний інформаційний пакет для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали, тощо).

2. Підготувати таблички з кольоровими позначками, щоб діти змогли визначити завдання для їхньої групи. Кожна дитина входитиме у дві групи — «домашню» й «експертну». Спочатку треба об'єднати дітей у «домашні» групи (1, 2, 3), а потім створити «експертні» групи, використовуючи кольорові позначки, що їх учитель попередньо роздає дітям. У кожній домашній групі всі її учасники повинні мати позначки різних кольорів, а у кожній експертній — однакові.

3. Розписати дітей по «домашніх» групах від 3 до 5 чоловік, залежно від кількості дітей. Кожна дитина має бути поінформована, хто входить до її «домашньої» групи, тому що її члени будуть збиратися пізніше. Дати домашнім групам порцію інформації для засвоєння, кожній групі — свою. Завдання домашніх груп — опрацювати надану інформацію та опанувати нею на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.

4. Після завершення роботи домашніх груп запропонувати дітям розійтись по своїх «кольорових» групах, де вони стануть експертами з окремої теми (своєї частини інформації). В кожній групі має бути представник із кожної «домашньої» групи.

5. Кожна експертна група повинна вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал в цілому, провести його експертну оцінку за визначений час (для цього може знадобитися цілий урок, якщо матеріали складні або великі за обсягом).

6. Після завершення роботи запропонувати дітям повернутися «додому». Кожна дитина має поділитися інформацією, отриманою в експертній групі з членами своєї «домашньої» групи. Наприклад, всі діти під номером 1 повинні зустрітися перед класом. У «домашніх» групах має бути по. одній особі з експертних груп . Діти мають намагатися донести інформацію якісно і в повному обсязі членам своєї домашньої групи за визначений учителем час. Завданням домашніх груп у цьому випадку вже є остаточне.узагальнення та корекція всієї інформації.

3. Метод «Fishbone» (Рибна кістка)

- обґрунтування: Після спільного обговорення проблемної теми під модерацією вчителя учні записують її чітке формулювання в полі «Проблема». Після аналізу інмформації за темою (з текстових матеріалів, фільмів тощо) учні виділяють причини та аргументи, що їх підтверджують. Часто причин знаходиться більше, ніж аргументів. У такому випадку варто пояснити дітям, що це – нормально, адже бувають ситуації, коли причини ще не мають логічного пояснення і залишаються у якості припущень. Шляхом аналізу «причин-аргументів» діти формулюють висновок, який записується в останній частині малюнку.

Природа частинок Сили взаємодії Види зв’язків

Атомні Молекулярні Йонні

4. Метод INSERT/ІНСЕРТ (інтерактивна система запису для ефективного читання і розмірковування)

Робота з підручником

Учні читають текст і ставлять відповідні позначки біля окремих слів/фраз:

+ Я це знав

- Я це не знав/ Я думав інакше

? Це мене здивувало

! Я хотів би дізнатися про це детальніше.

Далі учні заповнюють таблицю, куди вписують фрази/слова/речення, що їх зачепили, – у відповідну колонку + –

+Я це знав

-Я це не знав/ Я думав інакше

? Це мене здивувало

! Я хотів би дізнатися про це детальніше

5. «Метод групового дослідження

- робота в групах.

Клас ділиться на кілька груп (одна з них - група експертів). У кожній групі обирається старший.

- ресурси:

Групам надаються тексти з навчальною інформацією, що стосується характеристик певного типу кристалічних ґраток та завдання. Група експертів працює з підручником та додатковою літературою і готує узагальнюючу інформацію.

- необхiдний час:10 хв.

- обгрунтування

Завдання для груп:

  1. Які частинки розміщені у вузлах кристалічної ґратки, яку ви вивчаєте?

  2. Назвіть вид хімічного зв’язку та тип хімічних елементів що утворюють даний тип кристалічної ґратки.

  3. Вкажіть характерні фізичні властивості речовин з даним типом кристалічної ґратки.

  4. Наведіть приклади речовин.

Після закінчення роботи, кожна група звітує і записує на дошці отриману інформацію в таблицю:

Порівняльні ознаки

Атомна

Молекулярна

Йонна

Типи частинок у вузлах ґратки

атоми

молекули

позитивно і негативно заряджені йони

Вид хімічного зв’язку

Ковалентний

неполярний

Ковалентний полярний і неполярний

йонний

Групи речовин

деякі неМе

Кислотні оксиди,

неМе

основні оксиди, основи, кислоти, солі

Приклади речовин

алмаз, графіт, кремній, германій, бор, силіцій карбід.

більшість неорганічних та органічних речовин (H2O, HCl, H2S, CH4) ;

більшість неметалів (H2, N2, O2, Cl2, P4, S8 та інші, крім Si та C).

більшість солей

Фізичні властивості

велика твердість;

високі температури плавлення;

нелеткі;

нерозчинні у воді;

діелектрики, напівпровідники.

низькі температури плавлення;

невисока твердість;

леткі;

не проводять електричний струм

тверді, крихкі;

порівняно тугоплавкі;

малолеткі;

більшість

розчинні у воді;

проводять електричний струм (у розчинах, розплавах).

Учні заповнюють таблицю в зошитах. Група експертів аналізує заповнену таблицю співставляючи її із власною інформацією і робить висновки щодо залежності властивостей речовин від типу кристалічних ґраток.

6. Метод "Навчаючи вчусь"

Ділимо клас на групи. Кожна група отримує картку з певною інформацією, яку повинна опрацювати. Потім група повідомляє по черзі свою інформацію так, щоб запам'ятали інші. Якщо при цьому комусь щось не зрозуміло, учні перепитують у інформатора.

- Фаза консолiдацiї

1. Метод «Концептуальна таблиця»

Учні самостійно складають і заповнюють таблицю.

 

Речовина

Вид хімічного зв’язку

Тип кристалічних граток

Структурні частинки

Сили взаємодії

Фізичні властивості

NaCl

Йонний

 Йонна

Йони  

Сили притягання між різнойменно зарядженими 

тверді, крихкі;

порівняно тугоплавкі;

малолеткі;

більшість

розчинні у воді;

проводять електричний струм (у розчинах, розплавах). 

Н2О

 КП

Молекулярна

Молекули

слабкі міжмолекулярні сили та сили електростатичного притягання 

низькі температури плавлення;

невисока твердість;

леткі;

не проводять електричний струм 

N2

 КН

Молекулярна 

Молекули

слабкі міжмолекулярні сили та сили електростатичного притягання 

низькі температури плавлення;

невисока твердість;

леткі;

не проводять електричний струм 

С

КН

Атомна

Атоми

ковалентних зв’язків.

велика твердість;

високі температури плавлення;

нелеткі;

нерозчинні у воді;

діелектрики, напівпровідники

2. Метод «Зигзаг»

- робота в групах (4 учні).

- обгрунтування

Четвірки міняються на кожному уроці для того, щоб виникали несподівано нові комбінації. Потім діти розраховуються на 1, 2, 3, 4, таким чином у кожного з групи з’являється свій номер. Після цього учитель пропонує учням звернутися до теми уроку, це може бути параграф підручника, стаття, окремо віддрукований матеріал і т. ін. Коротко обговорюється тема, ставиться завдання – розібратися в даному матеріалі, до кінця уроку кожний член групи повинен зрозуміти тему. Але пояснювати її один одному учні повинні по частинах, і як результат - група повинна зрозуміти її в цілому. Весь матеріал даного уроку ділиться на чотири частини. Перші номери кожної групи будуть відповідати за першу частину, другі – за другу і т. д. Коли стане ясно,що всі все зрозуміли, діти сідають по - іншому: всі перші номери збираються разом, другі - теж і т. д. Тепер це вже експертні групи і їхнє завдання: вивчити матеріал, обговорити його і пояснити своїм партнерам по навчанню в групі. Після закінчення роботи формуються нові групи,

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Підбір методів розвитку критичного мислення на уроках хіміх з даної теми
  • Додано
    25.02.2018
  • Розділ
    Хімія
  • Клас
    8 Клас
  • Тип
    Інші методичні матеріали
  • Переглядів
    4323
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер материала
    VZ664749
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання