Конта́ктне зва́рювання об'єднує велику групу способів зварювання, загальними ознаками яких є нагрівання заготівок, які знаходяться в контакті з електрострумом та прикладення зовнішнього тиску, який забезпечує їх взаємне притискання. Отже вводиться два види енергії: теплова та механічна.
Тиск при контактному зварюванні забезпечує формування стійкого контакту з певними характеристиками або деформування зони зварювального з'єднання з метою покращення структури зони шва та зменшення напружень і деформацій. Доля енергії, яка витрачається на створення тиску в зоні зварювання становить лише декілька відсотків від її загальної кількості, яка вводиться в з'єднання.
Принципові можливості ведення процесу при контактному зварюванні такі:
з нагрівом металу до високопластичного стану без плавлення;
з плавленням металу в зоні зварювання й утворенням литої структури (литого ядра).
