Сьогодні відбулась
онлайн-конференція:
«
Освіта проти насильства: методи профілактики та алгоритми реагування
»
Взяти участь Всі події

Урок: Кислоти, кислотні дощі

Хімія

Для кого: 11 Клас

22.10.2021

26

0

0

Опис документу:

Мета:

-освітня: надати назви й символи 22 хімічних елементів для вивчення; ознайомити з поширенням хімічних елементів у природі;

-розвивальна: розвивати понятійний апарат і пізнавальні вміння;

-виховна: виховувати старанність, допитливість, інтерес до предмету, ініціативність.

Перегляд
матеріалу
Отримати код

11 клас

Урок № 26

Тема: Кислоти, кислотні дощі

Мета:

-освітня: надати назви й символи 22 хімічних елементів для вивчення; ознайомити з поширенням хімічних елементів у природі;

-розвивальна: розвивати понятійний апарат і пізнавальні вміння;

-виховна: виховувати старанність, допитливість, інтерес до предмету, ініціативність.

Матеріали та обладнання: Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва, робочі зошити, ручки, підручники, щоденники.

Очікувані результати: На кінець уроку учні:

  • називають приклади неорганічних кислот;

  • висловлюють приклади джерел, що сприяють утворенню кислотних опадів;

  • оцінюють вплив кислотних дощів на людину і оточуюче середовище.

Компетентності: спілкування державною мовою (формулювати відповідь на поставлене запитання, робити висновки), математична компетентність (використовувати логічне мислення для розуміння впливу кислотних дощів), основні компетентності у природничих науках (виконувати випереджальні завдання на засвоєння сутності поняття кислоти та утворення кислотних дощів).

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

Організаційний етап уроку

Вчитель вітається з учнями, записує відсутніх до журналу.

І. Актуалізація опорних знань. Перевірка Д/з

Впр. 149, 153.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Перед вами на столі знаходяться (на демонстраційному столі виставлені HCl і HNO3) представники цього численного класу. Багато з них - небезпечні речовини: серед них зустрічаються дуже їдкі і навіть отруйні. З іншого боку: одна з них потрібна для роботи шлунка, а її надлишок веде до медичних проблем - появі печії; інша - поповнює в грунті запас Нітрогену, необхідний для росту рослин, а випадаючи на землю у вигляді кислотних дощів, веде до серйозних екологічних проблем. Подібне можна сказати про багатьох представників цього класу.

- Здогадалися, про який клас йде мова? (...)

- Про кислоти, правильно! Кислоти безперечно впливають на життя людини і навколишнє середовище, і завдання людини: направити вплив кислот в потрібне русло, зробити його корисним для себе.

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку

Вчитель записує тему на дошці, називає мету уроку разом з учнями.

ІV. Первинне осмислення знань

Кислота – це електроліт, під час дисоціації якого у водних розчинах утворююються катіони лише одного типу – гідратовані йони гідрогену. За звичайних умов ця концентрація гідроген- іонів мала, і цими цифрами користуватися незручно, тому вводять поняття водневого показника, або рН. Для визначення рН певного розчину існують індикатори. За індикаторами ми можемо не лише визначати кисле чи лужне середовище. А й визначати його силу.

Звичайно, застосовують рН, яка вказує на реакцію водного середовища:

рН 0-2 Сильнокисле

рН 2-4,5 Помірнокисле

рН 4,5-7 Слабкокисле

рН 7-9,5 Слабколужне

рН 9,5-11,5 Помірнолужне

рН 11,5 Сильнолужне

Кислотність природних водойм чи атмосферних опадів різна, її вважають нормальною, якщо рН 5,6 (через розчинний у воді вуглекислий газ). В поверхневих водах рН коливається в межах 6,5-8,5.

Таким чином, кислотні опади – це будь-які опади (дощі, тумани, сніг), кислотність яких вище нормальної.

Джерела кислотних опадів

Оксид сульфуру (IV) і оксиди нітрогену – основні забруднювачі, які викликають в результаті хімічних реакцій кислотні опади.

Сполуки сульфуру потрапляють в атмосферу як природним шляхом, так і врезультаті антропогенної діяльності людини.

Природними джерелами сірки є

1. Біологічні процеси руйнування, які відбуваються в біосфері. Анаеробні бактерії заболочених зон припливів та відпливів, деяких грунтів, утворюють газоподібні сполуки сірки.

2. Вулканічна діяльність. При виверження вулканів в атмосферу поряд з великою кількістю діоксиду сірки потрапляють сірководень, сульфати і елементарна сірка.

3. Поверхня океанів. Викид сполук сірки незначний.

Антропогенні джерела сірки

1. Переробка і спалювання різних видів палива (кам*яне і буре вугілля, торф, нафта і нафтопродукти, деревина).

2. Викиди підприємств чорної і кольорової металургії, коксохімічних і цементних заводів, підприємств про виробництву синтетичних волокон, аміаку, целюлози, сульфатної кислоти.

Природні джерела оксидів нітрогену

1. Утворення NO в атмосфері під час газових розрядів.

2. Діяльність грунтових бактерій

Антропогенні джерела

1. Робота автотранспорту (до 38%)

2. Теплоенергетичні устаткування (до 30%)

3. Викиди підприємств по виробництву мінеральних добрив, нітратної і нітритної кислот, анілінових барвників, нітросполук.

4. Електрозварювальні прилади і вибухові роботи.

Хімічні процеси утворення кислотних опадів

Основні хімічні реакції, які лежать в основі поступання діоксида сульфуру в атмосферу із природних джерел – це окиснення HS киснен повітря чи озоном:

2НS + 3O = 2HO+ 2SO

2НS + O = HO+ SO

Діяльність людини, що призводить до утворення SO в основному пов*язана із природніх сульфідів:

4Fe+ 11O = FeO + 8SO

3ZnS + 3O = 2Zno + 2SO

Далі в атмосфері SO перет ворюється на SO

SO + O = 2SO

Утворений SO розчиняється у воді і перетворюється на сульфатну кислоту:

2 SO + HO= HSO

Оксиди нітрогену (II) окислюється до оксиду нітрогену (IV) за звичайних умов:

2NO + O = 2NO

Далі, NO + HO = HNO + HNO або 4 NO + HO + NO =4 HNO

В кислотних дощах HSO складає 60 % всіх кислот, що там присутні, 35% належить HNO

V. Вторинне осмислення набутих знань

Випереджальні питання учнів

Вплив кислотних дощів на людину і оточуюче середовище

Випадання опадів з підвищеною кислотністю веде до серйозних змін в грунті. По-перше, відбувається вилужування алюмінію і важких металів. Так вони проникають в живі в організми і накопичуються там. Для ілюстрації процесів, що відбуваються в грунті, можна провести експеремент:

Беруть 0,5 кг. Грунту, готують дві лійки з фільтром і закріплюють їх над чистими склянками. Половину грунту поміщають у першу склянку і пропускають 200 мл води (дист.), вимірюють рН грунтової витяжки. Потім пропускають цей же грунт 200 мл. Хлоридної кислоти. Вимірюють кислотність отриманого розчину. Якщо рН вище 4 – це свідчить про здатність грунту нейтралізовувати кислотні опади. Якщо рН =4, то це вказує на те, що грунт немає буферної ємності.

З другою половиною зразка грунту проробляють аналогічний дослід, попередньо додавши до грунту гідроксид кальцію. По зміні рН розчину ми робимо висновок про здатність вапняку нейтралізовувати кислі розчини.

Відомий негативний вплив кислотних опадів на лісові масиви. Кислотні дощі порушують захистний восковий покрив листя.

На здоров*я людини істотно впливає Оксид сульфуру (4). Він особливо небезпечний для людей, які страждають хворобами дихальних шляхів.

Кислотні дощі прискорюють руйнування будівель, скульптур. Вапняк і мармур добре взаємодіють з кислотами, що призводить до вивітрювання та ерозії:

CaCO + 2HCL = CaCL + HO + CO

Засоби боротьби з кислотними опадами

Боротьба з кислотними опадами може бути напрамлена на їх попередження чи на їх нейтралізацію.

1. Наприклад, здійснюють вапнування грунтів.

2.Попереджувальні заходи пов*язані перш-за все із скороченням викидів кислоутворюючих речовин.

Досягти цього можна різними шляхами:

1. Заміною палива

2. Промиванням вугілля

3. Застосовувати рідкі фільтри (скрубери)

4. Газоподібні продукти реакцій пропускають через водяний розчин вапняку

5. SO поглинається CaOH

SO + CaOH = CaCO + HO

SO + O+ CaOH = 2CaSO + 2HO

VI. Підбиття підсумків уроку

1. «Вільниймікрофон»: закінчитиречення

- Сьогодні на уроція дізнався (дізналась) про ...

- Сьогодні на уроці я вивчив (вивчила) …

- Цікавим було...

2. Оцінювання учнів (або самооцінювання).

VII. Домашнє завдання

Повторити § 15 -21.




Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.