Упровадження програми «Афлатот» - один із шляхів формування у дітей старшого дошкільного віку соціальної та фінансової грамотності

Опис документу:
Посібник містить теоретичний та практичний матеріал, перспективне планування та рекомендації, де обґрунтовується проблема формування у дошкільнят основ економічних знань, матеріали практичного спрямування для роботи з педагогами, дітьми та їх батьками.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Департамент освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації

Комунальний навчальний заклад «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників»

Управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради

Методичний кабінет відділу освіти управління освіти, молоді та спорту

Заклад дошкільної освіти №57 «Берізка»

(комбінованого типу)

Номінація: Упровадження сучасних засобів навчання, проектів, програм і технологій для вдосконалення та підвищення ефективності освітнього процесу.

Упровадження програми

«Афлатот» - один із шляхів формування у дітей старшого дошкільного віку соціальної та фінансової грамотності

(з досвіду роботи закладу дошкільної освіти №57 «Берізка» (комбінованого типу) управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради)

м. Сміла

2018

Упровадження міжнародної програми «Афлатот»

- один із шляхів формування у дітей старшого дошкільного віку соціальної та фінансової грамотності

(з досвіду роботи педагогів закладу дошкільної освіти №57 «Берізка» (комбінованого типу) управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради)

Матеріали методичного посібника допоможуть сформувати у дітей первинне економічне мислення, розвинути базові якості дошкільників, реалізуючи завдання міжнародної програми соціально-фінансової освіти «Афлатот» та Базового компонента дошкільної освіти.

Посібник містить теоретичний та практичний матеріал, перспективне планування та рекомендації, де обґрунтовується проблема формування у дошкільнят основ економічних знань, матеріали практичного спрямування для роботи з педагогами, дітьми та їх батьками.

Використання матеріалу посібника сприятиме розвитку особистості дитини, інтересу до навколишнього світу, забезпечить максимальну активність дітей в процесі формування соціально-фінансової освіти.

Посібник рекомендований для працівників закладу дошкільної освіти, дітей та їх батьків.

(Витяги з методичного посібника.

Методичний посібник повна версія додається)

Марнотратство снідає з надмірністю, обідає з недоліком, вечеряє з убогістю та лягає спати з ганьбою.

Бенджамін Франклін

Поняття «економіка» і «дитина» лише на перший погляд здаються надто далекими одне від одного. Якщо ж сприймати економіку як сферу «розумного» домашнього господарства, мистецтво його ведення, можна в доступній формі донести дітям елементарні базові знання з цієї галузі, роз'яснити зміст економічних взаємозв'язків.

Аналізуючи отримані результати упровадження проекту, ми переконалися у необхідності надання дошкільникам первинного економічного досвіду. На наш погляд необхідно переосмислити систему формування економічних якостей у дітей, взявши за основу діяльнісний підхід. На перший план повинно вийти не збільшення словникового запасу економічної спрямованості, який у більшості випадків залишається в пасивному мовленні дітей, а формування первинного економічного досвіду у процесі власної діяльності дітей.

Проте щоб досягти результативності ,потрібно дотримуватися принципу системності, послідовності та цілісності у раціональному плануванні пізнавального матеріалу, а також логічної послідовності під час його подання.

Інноваційна ідея досвіду формування соціальної та фінансової освіти з дітьми старшого дошкільного віку на філософії міжнародного проекту «Афлатун» (складовою частиною упровадження якого є проект «Афлатот»

Актуальність досвіду.

Сучасна соціально-економічна ситуація в Україні характеризується радикальними змінами у всіх сферах економічного, політичного, соціокультурного життя. Зміна ціннісних орієнтацій, соціальних і моральних норм, міжособистісних стосунків, соціально-економічних стереотипів поведінки в умовах ринкових взаємин призводить до зміни способу мислення особистості та підвищення значущості таких її якостей, як активність та ініціативність, ощадливість, відповідальність, діловитість і підприємливість, бережливість і здатність до самостійного аналізу життєвих реалій, у тому числі екстремальних, готовність до захисту своїх соціально-економічних прав і свобод.

Економічна ситуація, яка склалася сьогодні в нашій країні, обумовила об’єктивну необхідність формування у старших дошкільників соціальну та фінансову грамотність.

Базовий компонент дошкільної освіти, орієнтує педагогів на формування у дітей дошкільного віку предметно-практичної компетенції, яку визначає як обізнаність дитини з предметним світом, його особливостями, вміння застосовувати елементарні економічні поняття, ощадливого ставлення до речей та грошових коштів. Відтак, у сучасних умовах входження нашої держави у світовий економічний простір, коли дитину вже з перших років оточує економічне середовище, наповнене різноманітними економічними поняттями і процесами, актуалізується необхідність і важливість економічного виховання дітей дошкільного віку.

Аналіз психолого-педагогічних джерел переконав нас у тому, що економічні знання потрібні всім і діти дошкільного віку не є винятком.

Таким чином, проблема свідомого залучення дітей до економічного простору в умовах сучасного розвитку освіти є вкрай важливим напрямком педагогіки. Актуальність і необхідність її очевидна.

Основна ідея представленого досвіду «Формування соціальної та фінансової освіти дітей дошкільного віку» полягає в розробці й апробуванні на практиці в умовах закладу дошкільної освіти системи роботи, спрямованої на формування готовності дошкільників до самостійного пошуку способів пізнавальної інформації та принципово нових економічних відносин.

Новизна ідеї досвіду полягає у можливостях організації освітнього процесу таким чином, що під час перебування дитини у закладі забезпечується максимальна активність дітей, дитяча діяльність наповнюється новим змістом, розширюються знання дошкільників у області економічної культури та особливостях сучасного суспільства.   

То ж керуючись наказом МОН України від 22.01.2016 №46 «Щодо упровадження основ соціальної і фінансової освіти дітей дошкільного віку» та розуміючи важливість формування у дітей дошкільного віку первинного економічного досвіду, що стане основою економічного виховання особистості у процесі їх подальшої економічної соціалізації, педагоги закладу дошкільної освіти №57 «Берізка» своє завдання вбачають у впровадженні міжнародної програми соціальної та фінансової освіти «Афлатот» у роботу з дітьми старшого дошкільного віку.

Головною метою педагогів закладу дошкільної освіти є формування базових знань, умінь і навичок організації освітньої роботи з дітьми в умовах закладу дошкільної освіти на філософії міжнародного проекту «Афлатун» (складовою частиною упровадження якого є проект «Афлатот»

Методична робота у закладі організовувалася за принципом систематичної аналітико-діагностичної діяльності та спрямовувалася на удосконалення освітнього процесу шляхом упровадження програми соціальної та фінансової освіти «Афлатот» на засадах особистісно орієнтованого навчання і виховання дошкільників.

Пріоритетними завданнями педагогів закладу дошкільної освіти є:

  • залучення дітей до світу елементарних уявлень про економічні процеси й об’єкти економічної сфери життя через ознайомлення з навколишнім світом речей, людей, природи на регіональному матеріалі;

  • формування у дітей навичок самопізнання через спілкування з людьми та практичну взаємодію зі світом;

  • розширення уявлення дітей про різні потреби, обмеженість можливостей і задоволення потреб; про ресурси, як і для чого вони використовуються, які ресурси потрібні людині; про вироби, про те, як їх отримують; про обмін товарами й послугами, про гроші та їх значення;

  • виховання інтересу до економічних знань на основі всіх видів дитячої діяльності та розвитку: екологічного виховання, математичного розвитку, художньо – мистецької діяльності, соціально – естетичного виховання;

  • створення сприятливих умов для взаємодії з батьками, проведення просвітницької роботи з питань формування соціально-фінансової освіти дошкільників, залучення їх до процесу формування економічних знань дітей в умовах закладу дошкільної освіти та сім’ї.

Під час поглибленої роботи над проектом педагоги закладу розробили систему роботи щодо реалізації завдань програми соціальної та фінансової освіти «Афлатот» із врахуванням усіх видів дитячої діяльності. Вся робота щодо засвоєння дітьми кожного модуля програми «Афлатот» була побудована за єдиним планом:

  • Досліджуй! На цьому етапі проводилося «зіткнення» дитини з проблемою – набуття нею знань про існування соціальної проблеми.

  • Думай! Даний етап був спрямований на формування у старших дошкільників потреби щодо вирішення виявленої ним проблеми - формування ціннісного ставлення до проблеми та її вирішення.

  • Вивчай! Етап присвячений збору опорної інформації для вирішення проблеми, виробленню задуму щодо її вирішення.

  • Дій! Етап направлений безпосередньо на вирішення проблеми – набуття старшими дошкільниками досвіду діяти.

Проблема економічного виховання культури цікавила науковців в усі часи – наприклад, ще Аристотель вказував на духовні та моральні передумови господарської діяльності.

Розуміючи важливість роботи над проектом, педагоги закладу опрацювали психолого-педагогічну, науково-економічну літературу й дослідження у галузі економічного виховання та освіти.

Аналіз сучасних науково-педагогічних досліджень дозволив визначити первинний економічний досвід дошкільників як елементарну форму відбиття економічної діяльності, що, з одного боку, є сукупністю отриманих раніше знань про сутність економічних стосунків та понять, сформованих елементарних економічних умінь і навичок, з іншого – виступає необхідною умовою для подальшого їх збагачення. Це дозволило нам констатувати наявність значної кількості робіт із цієї проблеми, що розкривають початкову ланку системи освіти.

Проте було виявлено, що проблема формування соціальної та фінансової освіти дітей дошкільного віку недостатньо вивчена незважаючи на значний інтерес дослідників дошкільного дитинства, практичних працівників до цієї проблеми. Про це свідчать публікації, які з’явилися останнім часом на шпальтах журналів «Дошкільне виховання», «Палітра педагога», «Заклад дошкільної освіти», «Дитячий садок», «Методична скарбничка вихователя, «Вихователь-методист», де розглядаються можливості формування економічної грамотності дітей дошкільного віку.

Вивчаючи дану проблему ми зрозуміли: чим раніше розпочнемо формування соціальної та фінансової освіти дітей, тим усвідомленішими, раціональними та розумнішими будуть їхні дії та вчинки. Саме в цьому віці діти опановують первинний досвід елементарних економічних відносин. Чим старші діти, тим активніші вони у вирішенні багатьох економічних питань.

Під час реалізації завдань програми соціальної та фінансової освіти «Афлатот» у закладі дошкільної освіти ми виділили чотири, на наш погляд, важливих напрямків роботи:

    дати дітям знання про працю та про все, що з нею пов’язано;

    ознайомити дітей із простими економічними термінами: економіка, бюджет, ціна, гроші, товар, вартість, банк, реклама, власник, конкуренція, продукція, ярмарок та ін.; познайомити дітей з новими професіями, такими як менеджер, підприємець, бізнесмен, фінансист, рекламодавець, фермер та ін. Закріпити знання з області категорій, пов’язаних з працею (предмети праці, результати праці, індивідуальна, колективна праця); познайомити з поняттями: дорожче – дешевше, вигідно – невигідно, виграв, програв, поміняв; формувати знання про людину бережливу, економну, гарного господаря; вчити правилам чесної, справедливої гри, вмінню програвати, не ображаючись на партнера;

    формувати у дітей економічне мислення шляхом залучення дошкільнят в процес сюжетно-рольових ігор, настільно-друкованих, дидактичних; читання художньої літератури;

    педагогічно взаємодіяти з батьками вихованців, проводити просвітницьку роботу з питань формування соціальної та фінансової освіти старших дошкільників.

Значну увагу приділили створенню та оновленню відповідного предметно-розвивального середовища. Створення такого середовища під час упровадження програми «Афлатот» стало необхідним. Перш за все тому, що воно виконує інформативну функцію кожен предмет несе певні відомості про економіку, фінанси, довкілля, стає засобом передачі соціального досвіду, що впливаючи на емоції дітей, спонукає їх до діяльності [9, с. 407].

При побудові предметно-розвивального середовища ми спиралися на дослідження В.Петровського та дотримувалися таких завдань: статичність та рухливість предметного оточення; гнучкість ізолювання предметно-розвивального оточення; комфортність предметно-просторового середовища; відкритість-закритість предметно-розвивального середовища; здатність предметно-розвивального середовища забезпечити розвиток статевих відмінностей (більш докладно про це на ст.23. методичного посібника)

У системі методичної роботи ми усвідомили теоретичні основи міжнародної програми «Афлатот» як інструменту формування соціальної та фінансової освіти дітей старшого дошкільного віку.

Із метою виявлення готовності педагогів закладу дошкільної освіти до впровадження програми соціальної та фінансовї освіти «Афлатот», проведено анкетування педагогів. (див. ст.27. методичного посібника)

Аналіз анкетних даних показав, що вихователі переконані у важливості економічного виховання дітей старшого дошкільного віку і мотивують таку необхідність важливістю адаптації дітей у сучасному ринковому світі.

Проаналізувавши результати анкетування педагогів, ми спланували свою подальшу роботу щодо методичного супроводу впровадження програми соціальної та фінансової освіти «Афлатот» (див. ст.31 методичного посібника).

Була створена творча група педагогів закладу дошкільної освіти та складено план її роботи на 2016-2017 р.р.(див. ст.32 методичного посібника). І як результат, педагогами розроблені заходи щодо упровадження програми «Афлатот», тематичний план для роботи з дітьми старшого дошкільного віку, дидактичні ігри економічної спрямованості, сюжетно-рольові ігри, рекомендації та поради роботи з батьками вихованців.

Розуміючи, що впровадження програми соціальної та фінансової освіти «Афлатот» потребує нових знань, умінь, навичок із педагогами закладу були проведені різні форми методичної роботи. Всі вони проводилися в інтерактивній формі, із залученням учасників до спільних ігор і вправ, моделюванням фрагментів за­нять у підгрупах із подальшим колективним обговоренням, аналізом, рефлексією.

Розвитку педагогічної майстерності, творчої ініціативи педагогічних працівників закладу, сприяли проведення семінару-практикуму «Формування економічної грамотності дітей дошкільного віку засобами інтегрованої освітньої діяльності» (див. ст.36. методичного посібника), майстер – класу «Формування соціально-фінансової грамотності дошкільників» (див. ст.39. методичного посібника), педагогічного тренінгу «Формування соціально-фінансової грамотності та економічних уявлень у дітей дошкільного віку» (див. ст.46. методичного посібника), ділової гри «Формування економічних задатків, здібностей у дошкільників» (див. ст.51. методичного посібника). В результаті проведеної роботи педагоги ознайомилися з науковими дослідженнями з даної проблеми, з нормативно-правовою базою, яка регламентує роботу із формування основ соціальної і фінансової освіти дітей дошкільного віку; з методично-дидактичним забезпеченням програми «Афлатот»; засвоїли зміст, форми та методи з економічного виховання, основні економічні терміни; підвищили власну педагогічну компетентність; отримали знання щодо проведення ефективних форм роботи з дітьми та батьками.

Розроблені педагогами творчої групи цікаві педагогічні ситуації, педагогічні задачі доцільно були використані під час проведення педагогічних годин, тренінгів, ділових ігор тощо (більш докладно про це на ст.56. методичного посібника)

Для педагогів були проведені консультації «Знайомимося з програмою «Афлатот», «Створюємо майбутнє відповідально й ощадливо», «Формування економічної досвідченості дошкільників засобами гри», «Економічне виховання дітей дошкільного віку», «Формування соціальної та фінансової грамотності дітей дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти», «Шляхи забезпечення економічної спрямованості освітнього процесу», «Соціально-фінансова грамотність дошкільників», методичні рекомендації «Формування соціально-фінансової грамотності дошкільників», які сприяли розумінню вихователям якими вміннями мають вони володіти, щоб забезпечити достатній рівень керівництва заходами з даної проблеми гри (див. ст.57-80. методичного посібника)

Проведена методична робота сприяла підвищенню рівня практичної підготовки педагогів із питань соціальної та фінансової освіти дошкільників, розкриттю необхідності формування економічної освіти в умовах сьогодення.

Важливим було також, щоб педагоги зрозуміли етапи формування економічної досвідченості дітей засобом гри (див. ст.27. методичного посібника)

Опрацьовуючи методичну літературу щодо формування соціально-фінансової освіти ми зробили висновок, що увесь процес формування економічного досвіду дошкільнят відбувається за двома напрямками:

  1. дитина засвоює досвід попередніх поколінь у вигляді сталих економічних законів та понять;

  2. елементарний економічний досвід дитини формується у різних видах діяльності і є результатом її власної економічно доцільної поведінки (див. ст.16. методичного посібника).

Ураховуючи вищезазначене, була розроблена система роботи, що відображала процес формування соціальної та фінансової освіти дітей дошкільного віку в ході усіх видів дитячої діяльності. Плануючи систему роботи педагоги закладу дотримувалися принципів суб'єктності, орієнтації на цінності, свідомості, системності, доступності, доцільності, інтегрованості (більш докладно про це на ст.17. методичного посібника).

Працюючи над проектом педагоги закладу дійшли висновку, що набуття та збагачення первинного економічного досвіду не лише забезпечить дошкільникам опанування елементарними економічними знаннями, готовність до адекватних ситуацій дій, формування базових якостей, але й стане підґрунтям для подальшого самостійного збагачення власного економічного досвіду. Тому в системі роботи педагоги творчої групи закладу виділили основні функції що сприяли формуванню соціально-фінансової освіти старших дошкільників (більш докладно про це на ст.19. методичного посібника).

У процесі формування соціальної та фінансової освіти у старших дошкільників ми використали методи, розроблені В.Логінової, П.Саморукова, Г.Щукіної, Ю.Бабанським, А.Смирновим (див. ст.19. методичного посібника)

Щоб полегшити процес соціалізації вихованців, розширити їхні знання про життя сучасного суспільства, творча група педагогів розробили програму соціальної та фінансової освіти для дітей старшого дошкільного віку «Абетка Афлатунчика для малюків» (див. ст.97. методичного посібника). Програма розроблена відповідно до вимог БКДО та програми соціальної та фінансової освіти «Афлатот».

Упроваджуючи програму «Абетка Афлатунчика для малюків» педагоги більш глибоко й творчо підійшли до використання диференційованого та індивідуального підходів, інноваційних освітніх методик та технологій у роботі з вихованцями. Вихователі у роботі з дітьми використовували як традиційні форми: традиційні, комплексні і інтегровані заняття (див.ст.124 методичного посібника); дидактичних ігор економічної спрямованості (див. ст.295 методичного посібника), вирішення проблемних завдань, ситуацій (див.ст.281 методичного посібника), театралізована діяльність (див.ст.166 методичного посібника), економічні розваги, ярмарок (див. ст.143 методичного посібника), читання художньої літератури і бесіди за нею (див.ст.287 методичного посібника) тощо; так і нетрадиційні форми: творче моделювання і проектування, розробка та складання алгоритмів, перегляд слайд-шоу, фільмів про професії (див. електронний додаток до методичного посібника), виготовлення технологічних карт тощо.

Використання таких форм і методів стимулювало вихователів до творчості, індивідуальності і в той же час, що особливо важливо, робило процес пізнання економіки цікавим, доступним, зрозумілим для малюків.

Наступним кроком було проведення діагностики рівня економічної вихованості дітей із використанням методів спостереження та аналізу різних видів діяльності дітей старшого дошкільного віку та блоку практичних завдань. Із цією метою було проведено індивідуальне опитування дітей, діагностика (див.ст.85 методичного посібника).

Для визначення розуміння дітьми економічних понять проведено інтерв’ювання дітей та запропоновано завдання, пов’язані з групуванням малюнків економічного змісту (див.ст.93 методичного посібника).

Також було проведене спостереження за дітьми під час сюжетно-рольових ігор, дані заносилися до протоколу (див.ст.95 методичного посібника).

За результатами опитування дітей визначено, що рівень обізнаності дітей щодо економічних понять, а саме – повнота і міцність − мають приблизно однаковий відсоток середнього та нижче середнього рівня (див.ст.81. методичного посібника).

Аналіз проведення діагностики, інтерв’ювання, бесіди та спостереження за дітьми дозволив виявити проблеми, визначити основні напрямки роботи та організаційно-методичні заходи для реалізації завдань формування соціальної та фінансової освіти малюків.

Досконало опрацювавши програму соціальної та фінансової освіти «Афлатот» вихователі розробили тематичний план занять із дітьми, що включив модулі з п'яти розділів програми, які найбільш доречні для даної вікової групи: «Ласкаво просимо у світ Афлатуна», «Я і моя сім’я сім'я: турбота про людей, яких ми любимо», «Мої права та обов’язки», «Я і місто в якому я живу», «Я та гроші: витрачаємо, накопичуємо, ділимося» (див.ст.107 методичного посібника).

Щоб прищепити дітям навички діяльності в реальному житті, педагоги закладу дошкільної освіти навчали вихованців мислити та діяти за законами економіки, виховуючи у дітей такі риси, як: хазяйновитість, економність, бережливість. Саме із врахуванням цих вимог педагоги розробили перспективний план роботи, визначили зміст, обрали методи і прийоми для реалізації завдань щодо формування соціальної та фінансової освіти дітей старшого дошкільного віку (див. ст.115. методичного посібника).

У системі роботи основною формою організації формування соціальної та фінансової освіти є пізнавальний процес, який поєднував розвивальний і виховний ефект освітньої діяльності, формував у дітей уміння активно засвоювати знання й творчо використовувати їх за безпосередньої участі педагога, сприяв набуттю досвіду спільної діяльності з дорослими й однолітками. Цьому сприяли заняття, які проводилися щотижня у дошкільних групах.

У практиці роботи вихователі активно використовували завдання які пов’язані із різними видами діяльності дошкільників: комунікативно-мовленнєвою, пізнавальною, трудовою, предметно-практичною, художньою. Ці завдання використовувалися з метою освоєння, закріплення й уточнення елементарних економічних знань старшими дошкільниками.

На першому етапі упровадження програми «Афлатот» педагоги поставили за мету надати дітям певний обсяг знань соціальної на фінансової грамотності. Педагоги в процесі роботи не лише формували уявлення дітей із економічної сфери, але й розглядали з дітьми взаємозв’язок між різними поняттями, формували в них уміння розуміти, класифікувати економічні поняття, проводити між ними аналогію.

Ураховуючи поставленні завдання педагоги творчої групи розробили структуру конспекту заняття із формування економічної освіти дітей, та пропозиції до його проведення (див. ст.115. методичного посібника).

Система роботи над упровадженням програми «Афлатот» показала, що заняття з формування соціальної та фінансової освіти повинні носити характер «занурення» Це, перш за все:

  • на кожному кроці спонукати дітей до дискусії і висловлювання своєї позиції з будь-якого порушеного на занятті питання;

  • обов'язкове підведення підсумків вихователем із оцінкою правильності чи помилковості суджень і рішень дітей.

Тому розробляючи конспекти занять, вихователі особливу увагу звертали на використання диференційованого та індивідуального підходу, застосування інновацій освітніх методик та технологій, різних форм роботи з вихованцями, що в результаті значно підвищило ефективність та результативність освітнього процесу щодо формування економічних якостей дошкільників.

Відомо, що свою економічну досвідченість дитина проявляє через мовлення. Якщо дитина використовує неточні поняття, це означає, що в неї ще не сформоване правильне уявлення про предмет (А. Богуш, Н. Гавриш, К. Крутій).

Тому плануючи заняття, вихователі належну увагу приділяли опануванню словника економічного змісту старшими дошкільниками.

В основі кожного заняття - ігрова діяльність, що дозволяло природним шляхом дитині освоювати та пізнавати економічний простір, улюблений персонаж дошкільнят вогняна зірочка з Космосу на ім’я Афлатун спонукав дітей досліджувати навколишній світ та взаємодіяти з ним, допомагав зрозуміти чому треба бути бережливим, заощадливим та розумно витрачати гроші, любити природу тощо.

Засвоїти складні економічні поняття дітям також допомагали казкові персонажі. Вони — часті гості на заняттях. Та і самі казки просто незамінні у вихованні таких якостей особистості, як працелюбність, бережливість, практичність. З досвідом прийшли розуміння того, що майже в кожній казці можна знайти «економічний» підтекст.

На деяких заняттях діти отримували завдання для спільного виконання з батьками; більшість цих завдань були спрямовані на розширення світогляду дитини. На першому етапі також діти вели зошит з економічного виховання, у якому в разі потреби робили під керівництвом вихователя помітки, виконували завдання з образотворчої діяльності, вклеювали вирізки з журналів тощо.

Конспекти занять педагоги розробили за розділами (модулями) (див. на ст.107 методичного посібника):

  • Я і мій друг Афлатун;

  • Я і моя сім’я сім'я: турбота про людей, яких ми любимо;

  • Мої права та обов’язки;

  • Я і місто в якому я живу (праця людей, довкілля);

  • Я та гроші: витрачаємо, накопичуємо, ділимося.

Засвоюючи кожний розділ (модуль) програми «Афлатот», дошкільники ознайомилися із сімейною економікою, закріпили набуті знання в іграх, отримали уявлення про розмаїття та вичерпність природних ресурсів. Діти навчалися оперувати грошима, знають, що вони потрібні для купівлі та продажу.

Одним із завдань програми «Афлатот» є озброєння ді­тей системою життєво необхідних знань, умінь і навичок про професії дорослих, фор­мування потребо-мотиваційної сфери тощо. Цьому сприяли запропоновані цікаві завдання від Афлатунчика малюкам, які ми використовували під час проведення мозкового штурму, конкурсу, вікторини, обміну думками тощо. Така форма роботи дала дітям змогу проя­вляти свою індивідуальність, особистісні якості, в ігровій захопливій формі закріпити набуті знання.

Завдання систематизовано за розділами: «Потреби людини», «Реклама», «Поділ праці. Продуктивність праці», «Бартер. Гроші», «Товари та послуги», «Бюджет родини», «Сім’я - першооснова життя людини», «Запитання від Афлатунчика», «Поясни прислів’я» (див. ст.115. методичного посібника).

Ефективною формою ро­боти з дітьми щодо формування соціальної та фінансової освіти дітей було проведення економічних ігор. Окрім завдань загальної цільової спря­мованості, ці ігри розвивали психічні процеси, інтелект дитини, удосконалювали особистісні якості, створювали передумо­ви для психологічної підготовленості до залучення до економічної сфери діяль­ності.

Ураховуючи важливість та необхідність проведення таких ігор, педагоги розробили рекомендації щодо організації та керівництва іграми економічної спрямованості (див. на ст.293,294 методичного посібника).

Розуміючи, що саме ігрова діяльність сприяє закріп­ленню та поповненню знань дітей, педагоги надавали дітям можливість не лише отримати нові знання, а й використати вже сформовані знання в процесі власної діяльності. Ось чому найважливішою умовою формування первинного економічного досвіду дитини, яке поставили перед собою педагоги було розроблення дидактичних ігор економічної спрямованості.

Ігри на першому етапі впровадження програми соціальної та фінансової освіти «Афлатот» не носили характеру рольової гри й не були спрямовані на соціальну взаємодію між її учасниками. Ігри проводилися з метою освоєння, закріплення й уточнення елементарних економічних знань.

На перших етапах роботи над проектом ми використовували дидактичні ігри, як самостійну форму організації навчання і як частину заняття під час ігрової апробації матеріалу. Кожна проведена дидактична гра мала своє освітнє завдання, але в більшості випадків головною метою гри було закріплення знань, набутих дітьми під час занять (див. на ст.295 - 344 методичного посібника).

Цікаво, доступно та пізнавально проходили організовані вихователями закладу сюжетно-рольові ігри з дітьми. Процес спілкування дітей один з одним, із дорослими під час сюжетно-рольових ігор супроводжувався позитивними емоціями, що стимулював їх пізнавальну активність, сприяв розвитку мислення. Практичні навички поводження з грошима діти мали змогу закріпити в ході таких сюжетно-рольових ігор: «Супермаркет», «Банк», «Ательє», «Перукарня», «Кафе», «Магазин», «Аптека» тощо.

Розроблені педагогами конспекти сюжетно-рольових ігор давали дітям можливість спробувати власні сили та знання в різних соціально-економічних ситуаціях, самостійно вирішити, які знання використовувати, яке рішення приймати та які будуть наслідки всього цього (див. на ст. 344-381 методичного посібника).

Організація тематичних тижнів, днів забезпечила упровадження інтегративного підходу в освітньому процесі вихованців для найбільш повного і глибокого розкриття теми. Так у рамках Всеукраїнського проекту соціальної та фінансової освіти «Афлатот» у закладі дошкільної освіти успішно був проведений Всесвітній День заощаджень, головною метою якого було стимулювання та збереження ідеї зберігання коштів, підвищення рівня фінансової грамотності дітей та їх батьків; роз’яснення значення заощаджень. Тематичний тиждень до Міжнародного дня Афлатуна пройшов із метою розкрити дитині навколишній предметний світ духовних і матеріальних цінностей як частини загальнолюдської культури і в процесі пізнання сформувати відповідну поведінку. Під час проведення тижня «Дітям про гроші», малюки вчилися бути заощадливими, а також отримали додаткову інформацію про діяльність фінансових установ. Батькам було презентовано буклет «Економіка для малят». Всі ці заходи значно підвищили соціальну активність та фінансову грамотність дітей та їх батьків.

Аналіз результатів зрізу контрольного етапу роботи над проектом показав високий та достатній рівень фінансової грамотності дітей старшого дошкільного віку.

Упродовж двох років над проектом нам вдалося сформувати у дітей:

    інтерес до економічної сфери життєдіяльності, уміння формулювати запитання й аргументувати відповіді економічного змісту;

    про про першочергові потреби людини (їжа, вода, житло, безпека тощо);

    про особисті потреби самої дитини, людей, що її оточують, рослин, тварин, птахів; про основні ресурси та їх обмеженість;

    чому людина не може мати все, що бажає; чому необхідно робити вибір; для чого людям потрібні гроші; що значить «дорого» чи «дешево»; про бюджет сім’ї (дохід і витрати);

    про працю дорослих: кожна людина повинна працювати на роботі і вдома;

    про правила лю­дини, тобто особистими правами як основою соціалізації, підготовки до дорос­лого життя;

    вміння демонструвати вольові прояви під час виконання тривалої чи небажаної роботи;

    під час спільної діяльності діти взаємодіяти та домовлятись один з одним, що забезпечує позитивне емоційне тло спілкування.

    мовлення дітей, вони частіше почали використовувати економічні поняття в активному мовленні, у процесі діалогів у грі.

Отже, проведена нами робота переконливо довела, що реалізація програми соціальної та фінансової освіти «Афлатот» забезпечила позитивний вплив на рівень сформованості соціальної та фінансової освіти старшого дошкільного віку.

Ми розуміємо, що однією із умов успішного формування соціальної та фінансової освіти дітей - організація педагогічного процесу, спланованого із врахуванням змісту, форм і методів освітньої діяльності заснованого на взаємодії «педагог-дитина-батьки».

Саме у сім’ї проходить економічна соціалізація дитини, опори на наявний сімейний досвід та набуває необхідних для життя соціальних умінь і навичок. Незважаючи на ту глибоку кризу, яку, на думку соціологів та демографів, сьогодні переживає сім’я, вона залишається одним із найголовніших інститутів соціалізації особистості, яку, у більшості випадків, здійснює стихійно.

Упродовж двох років роботи педагогів щодо упровадження програми «Афлатот» дозволила нам визначити найбільш ефективні форми роботи з батьками вихованців. Запропоновані форми розроблені творчою групою педагогів закладу були доцільно використані з метою залучення батьків до формування соціальної та фінансової освіти, виховання культури споживання у дітей старшого дошкільного віку.

Відповідно до поставлених завдань ми розподілили їх за трьома групами:

діагностичний; наочно-інформаційний; практичний (див.ст.382 методичного посібника).

До діагностичних форм педагоги розробили анкети, вікторини та опитування (див.ст.384-387 методичного посібника); до наочно-інформаційних форм – інформаційні стенди, папки-пересувки, буклети, виставки робіт, педагогічну бібліотеку для батьків, мультимедійні презентації (див. електронний додаток до посібника);

Практичні форми роботи: індивідуальні (відвідування сім’ї дитини, індивідуальні бесіди, консультації, скринька пропозицій), групові (відкриті заняття, освітні проекти, семінари-практикуми, тренінги, батьківський клуб), колективні (дні відкритих дверей, батьківські конференції, батьківські збори, круглі столи, спільна з дітьми діяльність)

Використання в роботі з батьками діагностичних форм роботи є важливим складником успішної та продуктивної побудови взаємодії, спрямованої на соціальну та фінансову освіту дітей. Згідно із психологічним словником, анкета є методичним засобом отримання первинної соціологічної та соціально- психологічної інформації вербальним способом, опитуванням.

Із метою отримання первинної інформацію щодо рівня знань батьків про зміст, методи та прийоми соціальної та фінансової освіти дітей, їхнього ставлення до означеної проблеми, шляхи її розв’язання в умовах сім’ї ми провели анкетування. В анкетуванні взяли участь батьки вихованців. Під час анкетування батькам було запропоновано низку запитань (див. на ст. 384 методичного посібника).

Результати первинного анкетування показали, що загалом батьки теоретично визнають необхідність і корисність фінансової освіти, що є вимогою часу, але окремі питання дали підставу зробити висновок, що батьки практично не сприяють залученню дітей до світу економіки. Так 60% батьків віддають належну увагу економічному вихованню, 20% не могли визначитись, і 20% були негативні відповіді (більш докладно про це на ст.382 методичного посібника)

Ураховуючи результати проведення анкетування батьків дітей старшого дошкільного віку та з метою допомогти батькам усвідомити важливість періоду дошкільного дитинства у формуванні соціальної та фінансової освіти, ми розробили план роботи з батьками «Соціально-фінансова освіта малюкам». Така робота допомогла сформувати у батьків почуття приналежності до колективу дошкільного закладу та спільного вирішення завдань з економічного виховання дітей (див. ст.388 методичного посібника).

Однією із перспективною формою роботи з батьками була спеціально створена в батьківському куточку «Скринька пропозицій». У «Скриньці пропозицій батьки залишали свої зауваження, відгуки, пропозиції, описували проблемні ситуації, ініціювали проведення бесід, консультацій із певних тем. Ця форма є нетрадиційною але сприяла підвищенню довіри, взаємоповаги між батьками та педагогам.

Групові форми взаємодії педагогів із сім’єю, які проводили педагоги, були зорієнтовані на засвоєння батьками певних знань економічної спрямованості й оволодіння вміннями їх застосовувати у вихованні власних дітей. Вихователі надавали перевагу методам, які залучали батьків до практичної діяльності та проводилися разом із дітьми.

Залучення батьків до процесу формування соціальної та фінансової освіти дітей в умовах закладу дошкільної освіти сприяла обговоренню окреслених питань на батьківських зборах, колективних зібраннях. Ця форма роботи дозволила дійти певних висновків із багатьох важливих проблем, підвищити педагогічну культуру батьків, їхню відповідальність та активність (В. Сухар).

Так, проведення батьківських зборів «Виховуємо у праці майбутнього матеріально-забезпеченого громадянина разом», допомогло отримати інформацію про організацію праці в родинах дошкільників. Сформувати у батьків уявлення про роль, можливості та способи трудового виховання (більш докладно можна ознайомитися ст.390 методичного посібника)

Проведення консультацій із батьками вихованців «Знайомство дошкільників з економікою» (див.ст.398 методичного посібника), «Досвід зарубіжних країн щодо економічного виховання дітей в родині» (див.ст.400 методичного посібника), «Економічна культура в родині» (див.ст.401 методичного посібника), «Взаємодія педагогів і батьків у вирішенні завдань з економічного виховання дітей дошкільного віку» (див.ст.402 методичного посібника), «Формування економічної досвідченості засобами гри» (див.ст.404 методичного посібника), «Права дитини» (див.ст.405 методичного посібника)) допомогли розширити уявлення батьків про актуальність економічного виховання дітей, його мету і завдання, сприяло залученню батьків до активної участі у створенні розвивального середовища в закладі та вдома щодо економічного виховання дітей. Також батьків залучали виконувати «домашні завдання» (домашні заняття). Такі заняття вихователі проводили з метою допомогти батькам ознайомитися з тим, що вивчають їхні діти і дізнатися більше про заняття за програмою «Афлатот», які їхні діти відвідують.

У результаті проведеної роботи заключне анкетування з батьками показало високий відсоток (90%) позитивного відношення родини до економічного виховання дітей дошкільного віку і лише 10% негативне.

Взаємодію закладу дошкільної освіти з батьківською громадськістю щодо формування соціальної та фінансової освіти в умовах родинного виховання ми розглядали як спільну діяльність відповідальних дорослих, яка спрямована на введення дітей в економічний простір для засвоєння доступних їхньому віку елементарних економічних понять, формування моральних почуттів і морально-економічних якостей, необхідних для успішної економічної діяльності, розвитку інтересу до економічної сфери життя, формування вмінь економічної поведінки та набуття первинного досвіду елементарних економічних відносин.

Участь у міжнародному проекті «Афлатун» сприяла підвищенню професійних якостей педагогів закладу дошкільної освіти, знайшла відгук в її учасників, які акцентували увагу на необхідності впровадження подібних проектів і надалі з метою обміну досвідом, отримання нових знань.

ВИСНОВКИ

Виховання дітей можна порівняти із працею садівника, який із любов’ю доглядає за деревами, кущами, квітами. Поливає, підживлює, захищає їх від хвороб, формує правильну крону, прищеплює найкращі сорти, а найголовніше, знає особливості кожної рослинки і має терпіння в очікуванні тих плодів, які можуть вирости на них, адже на все свій час.

Педагоги-дошкільники, як турботливі садівники, огортаючи дітей любов’ю, прагнуть розширити уявлення дітей про життя в сучасному суспільстві. Адже основа майбутньої особистості закладається в саме в дошкільному дитинстві. Знання та вміння, набуті в дитинстві, – це коріння. Чим воно міцніше, тим впевненіше почувається людина в житті.

Дошкільний період найсприятливіший для формування різних якостей особистості, насамперед бережливості та економності, як структурних компонентів процесу соціалізації.

Тому, колектив закладу дошкільної освіти завжди вирішував, вирішує і буде вирішувати питання, виходячи із потреб сьогодення дошкільної освіти, і перш за все – потреб майбутнього громадянина України, сприятиме підвищенню якості вітчизняної дошкільної освіти, інтеграції українського дошкілля у світовий освітній простір.

Саме творчий пошук нового в освітньому процесі, активне впровадження та застосування інноваційних технологій стимулював педагогів закладу дошкільної освіти взяти участь у міжнародному проекті «Афлатун» (складовою частиною упровадження якого є проект «Афлатот»

Програма  «Афлатот»  упроваджується у діяльність закладу  з лютого 2016 року. Інноваційний процес здійснювався поетапно.

У закладі розроблено заходи щодо упровадження програми, створені умови, поповнено розвивальне предметно-ігрове середовище, організовано роботу творчої групи.

Працюючи над проектом упродовж двох років ми зробили висновок, що формування соціальної та фінансової освіти дітей старшого дошкільного віку є важливим завданням сучасної дошкільної освіти. Його вирішення дозволяє не тільки наближати дитину до реального дорослого життя, навчати її орієнтуватися в сьогоденні, пробуджувати економічне мислення, давати знання про нові професії та вміння розповісти про них, а й сформувати ділові якості особистості: уміння правильно орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях, самостійно, творчо діяти та надалі будувати своє життя більш організовано, розумно, цікаво. При цьому відмітимо, що збагачується дитячий словник, починають розвиватися почуття власної гідності, вміння чесно змагатися і не боятися програвати, прагнення доводити розпочате до кінця, здоровий інтерес до грошей.

Важливо зазначити, що чим раніше діти дошкільного віку стикаються із соціальною дійсністю, побутом, тим більше виникає у них питань, тим активніші вони у вирішенні економічних відносин. Повсякденне життя, сім’я, спілкування з однолітками, освітня робота в умовах дошкільного закладу формують той емпіричний досвід, який стане базою для подальшої роботи з економічного виховання, а вихователь закладу дошкільної освіти повинен стати для дитини авторитетною людиною, яка допоможе правильно осмислити нові явища, факти, поняття [2].

Основна ідея представленого нами досвіду полягає в розробці й апробуванні на практиці в умовах закладу дошкільної освіти системи роботи, спрямованої на формування готовності старших дошкільників до самостійного пошуку способів пізнавальної інформації та принципово нових економічних відносин.

Новизна наукової ідеї досвіду полягає в можливостях організації освітнього процесу таким чином, що під час перебування дитини у закладі дошкільної освіти забезпечується максимальна активність дітей, дитяча діяльність наповнюється новим змістом, розширюються знання дошкільників в області економічної культури та особливостях сучасного суспільства.   

У роботі над проектом нами була поставлена мета: ввести дітей у світ елементарних уявлень про економічні процеси та об’єкти. Дати дітям уявлення про різні потреби людини,про обмеженість можливостей та задоволення потреб, про ресурси, які потрібні людині й для чого вони використовуються, про виробників та продукт праці, про те, як продукт праці перетворюється на товар, про обмін товарами та послугами, про гроші та їх значення, про те, що заробітна плата – це плата за якість і кількість праці, а пенсія – плата за колишню працю, про те, що витрати сім’ї не повинні бути марними і дитина, якщо буде ощадливою, зможе зменшити їх. В основу вивчення економіки з дітьми покладено родинну економіку, адже на нашу думку, тільки на її прикладі можна ознайомити дітей практично з усіма економічними категоріями, до того ж , показати роль дитини в економічних стосунках в сім’ї.

Процес формування соціальної та фінансової освіти реалізувався нами через різноманітні форми його організації. У систему роботи ми залучили такі форми роботи: заняття, екскурсії, ігри (дидактичні, сюжетно-рольові).

У процесі роботи над проектом педагоги досконало ознайомилися з концепцією програми соціальної і фінансової освіти дітей «Афлатот», її ключовими елементами, методичними рекомендаціями щодо організації роботи з дітьми та батьками. Шляхом пробних практик педагоги оволоділи знаннями й уміннями організації освітньої роботи з дітьми в умовах закладу дошкільної освіти.

Для навчання педагогів була проведена велика робота. Надання методичних рекомендації педагогам, проведення конкурсу-ярмарку дидактичних посібників із соціально-фінансової освіти дітей дошкільного віку дали змогу педагогам зрозуміти що їх головне завдання не лише дати об’єм економічних знань, але й навчити малюків правильно користуватися цими знаннями, тобто виховувати майбутнього економіста, господаря, хазяїна свого життя.

Щоб прищепити дітям навички діяльності в реальному житті, педагоги закладу навчали їх мислити й діяти за законами економіки. Вихователі під час роботи над проектом виховували у дітей такі риси, як: хазяйновитість, економність, бережливість. Формуючи ці якості, загострювали увагу, що бережливість – це не тільки вміння зберігати і берегти, а й моральна якість, ознаки загальної культури особистості, адже кожен повинен бути відповідальним за збереження природи, її ресурсів.

Розуміючи, що знання та уміння, набуті в дитинстві – це коріння, і чим воно міцніше, тим впевненіше почувається людина в житті, педагоги закладу перебували в постійному пошуку шляхів творчого зростання дітей із урахуванням їх індивідуальних особливостей та можливостей.

І як результат педагоги більш глибоко підійшли до роботи над проектом. Для роботи з дітьми педагоги розробили ряд навчально-методичних посібників, серію конспектів занять, розваг, дидактичних ігор адаптованих для дітей різного віку, систематизували картотеку занять та дидактичних ігор соціально-економічного спрямування, мнемотаблиці, кросворди до занять із соціально-фінансової освіти старших дошкільників, фольклорних та авторських художніх творів про економіку, словники економічних термінів для дошкільників; розробили перспективне планування та плани роботи гуртка соціально-економічного спрямування; створили авторські освітні проекти; виготовити демонстраційний та роздатковий матеріал: зображення Афлатуна, індивідуальні картки для роботи з дітьми, костюми для дорослих та дітей тощо.

Об’єднавши зусилля вихователів та батьків щодо розвитку такої моральної якості в дітей як ощадливість, були організовані в закладі та проведені такі види спеціально організованої діяльності:

  • Всесвітній День заощаджень, який пройшов під гаслом «Ощадливий сьогодні – багатий завтра!», головною метою якого було стимулювання та збереження ідеї зберігання коштів, підвищення рівня фінансової грамотності дітей та їх батьків; роз’яснення значення заощаджень;

  • тематичний тиждень до Міжнародного дня Афлатуна «Афлатун збирає друзів». Метою якого було розкрити дитині навколишній предметний світ духовних і матеріальних цінностей як частини загальнолюдської культури і в процесі пізнання сформувати відповідну поведінку;

  • тематичний тиждень «Дітям про гроші», під час якого діти відвідали банківську установу, побували у супермаркеті, вчилися бути заощадливими; отримали додаткову інформацію про діяльність фінансових установ.

Організація таких тематичних тижнів, днів забезпечила упровадження інтегративного підходу в освітньому процесі вихованців для найбільш повного і глибокого розкриття соціальної та фінансової освіти.

І як результат роботи над проектом було проведено підсумкову діагностику рів­ня сформованості основних економічних знань, уявлень та вмінь у ді­тей старшого дошкільного віку. Результати підсумкової діагностики показали високий та достатній рівень фінансової грамотності вихованців.

Робота щодо упровадження програми «Афлатот» показала, що особливого значення має встановлення зворотного зв’язку з дітьми та їхніми батьками стосовно досвіду виконання засвоєних дій в реальному житті. Саме щоденне обговорення цих питань робить їх предметом стійкого інтересу дітей. Без допомоги родин вихованців, зацікавленого й зваженого ставлення батьків до проблем економічного виховання малюків не обійтись.

В результаті роботи педагоги закладу зуміли вибудовувати співпрацю з батьками вихованців на принципах взаємоповаги, довіри, відповідальності та рівноправному партнерстві.

Дослідивши результати впровадження програми «Афлатот» в практику роботу закладу дошкільної освіти, ми зробили наступні висновки: дітям уже в дошкільному віці потрібно мати первинні уявлення про свої потреби та потреби своєї родини; розуміти, що потреби можуть бути безмежними, а можливості для їх задоволення — обмеженими; уміти співвідносити свої бажання з можливостями родини їх задовольнити. Дошкільнята здатні робити висновки про значення товарів і послуг у житті людини, про особливості різних професій і їхнє значення в суспільстві, про свої права та обов’язки.

Система нашої роботи з виховання соціальної та фінансової освіти дітей старшого дошкільного віку сприяла формуванню в кожної дитини економічного мислення, уміння орієнтуватись у нестандартних ситуаціях, проявляти ініціативу та самостійність, бути в майбутньому активними та свідомими учасниками соціально-економічних відносин.

Сподіваємось, що в подальшій роботі досвід вихованців буде поглиблюватися, розширюватись, удосконалюватись, систематизуватись, що піде на користь економічному процвітанню України в майбутньому.

За період роботи над проектом колективом розроблено:

  • серію цифрових посібників «Афлатунчик подорожує Україною» розробленими вихователем-методистом Макаріковою С.А. та директором закладу дошкільної освіти Мельник Л.А, нагороджений Дипломом КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської області» (від 22.05.2017);

  • методичний посібник творчої групи педагогів закладу дошкільної освіти «Я, Афлатунчик і таємниці великого життя» нагороджений Дипломом КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської області» (від 01.06.2017).

  • вихователь закладу Нешко Н.В. брала активну участь у роботі творчої групи вихователів закладів дошкільної освіти м. Сміла, і як результат, її заняття висвітлені на шпальтах журналу «Дошкільний навчальний заклад» № 6–7 (126–127).

Результативним було проведення в травні 2017 року на базі закладу дошкільної освіти обласного семінару спеціалістів з питань дошкільної освіти завідувачів, методистів, та координаторів проекту на тему: «Актуальність проблеми фінансово-економічного виховання в сучасному світі», де педагоги ділилися досвідом роботи з дошкільнятами та батьками, презентували свої творчі доробки.

БІБЛІОГРАФІЯ:

  • Абетка чеснот української дитини. Практико-орієнтований збірник методичних матеріалів / Авт.-упор. Л.В. Калуська. — Тернопіль: Мандрівець, 2007. — 136 с.

  • Базовий компонент дошкільної освіти/Науковий керівник:А.М.Богуш; Авт.кол-в: Богуш А.М., Бєлєнька Г.В., Богініч О.Л., Гавриш Н.В., Долинна О.П., Ільченко Т.С., Поніманська Т.О., Піроженко Т.І., Сідєльнікова О.Д.,Шевчук А.С., Якименко Л.Ю. – К.: Видавництво, 2012.-26с

  • Богуш А. Базовий компонент дошкільної освіти. Нова редакція: «Вихователь-методист дошкільного закладу». Спец випуск – 2012– С.3-30.

  • Бояринцева А. В. Психологические проблемы экономической социа- лизации / А. В. Бояринцева // Педагогика. – 1994. – № 4. – С. 12–18. 6.

  • Гавриш Н. Книга – незамінний засіб духовно-морального виховання / Наталя Гавриш // Дошкільне виховання. – 2013. – № 9. – С. 9–12.

  • Григоренко Г. Щоб навчати, треба знати: методичні рекомендації з формування основ споживчої культури / Галина Григоренко, Раїса Жадан // Дошкільне виховання. – 2013. – № 8. – С. 26–30.

  • Валицкая А.П. Гуманитарные технологии и компетентностный подход в контексте инновации (антропо-философский взгляд) [Текст]: Вестник Герценовского университета/ А.П. Валицкая. - СПб.: издательство РГПУ им. А.И. Герцена. - С. 29-33.

  • Васюта О.А. Проблеми екологічної стратегії України в контексті глобального розвитку. - Тернопіль, 2001.

  • Висоцька О.Є. Освіта для сталого розвитку: Дніпропетровськ, «Роял Принт», 2011.

  • Виховання дошкільнят в сім’ї / під редакцією Т. А. Марковой. – М., 1979.

  • Грама Н.Г. Формування економічної грамотності у дітей дошкільного віку: Монографія. / Н.Г. Грама – Одеса, 1997. – 216 с. 3. Жадан Р.П., Григоренко Г.І.

  • Григоренко Г. Щоб навчати треба знати : Дошкільне виховання. – 2013. – № 8 – С.26-28.

  • Григоренко Г. Як виховувати ощадливість : Запоріжжя : ЛІПС, 2010.

  • Долинна О. Обов’язкова освіта дітей старшого дошкільного віку.:Тернопіль : Мандрівець, 2011.

  • Дитина в дошкільні роки: комплексна додаткова освітня програма / автор. колектив; наук. керівник К. Л. Крутій . – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2011. – 188 с.

  • Дратвер Б. Поетапність економічної освіти / Б. Дратвер // Директор школи. – 2001. – № 46–47. – С. 9–10

  • Економічне виховання та організація пошуково-ігрової діяльності дітей у дошкільному закладі: методичні рекомендації для вихователів дошкільних закладів / Н.Г. Грама. − К. : ІСДО, 1995. – 24 с.

  • Економічна освіта дітей старшого дошкільного віку (перспективно-кален дарне планування занять з економіки). / Р.П. Жадан і др. – Запоріжжя: ТОВ "ЛІПС" ЛТД, 2006. – 116 с. 4.

  • Жуйкова Т. П., Кокухина А. А. Теоретические подходы в экономическом воспитании [Текст] // Проблемы и перспективы развития образования: материалы VIII Междунар. науч. конф. (г. Краснодар, февраль 2016 г.). — Краснодар: Новация, 2016. — С. 108-111.

  • Жуковская Р.И. Воспитание бережного отношения к личным вещам и общественного достояния // Формирование коллективных взаимо­отношений детей старшего дошкольного возраста / Под ред. В.Г. Нечае­вой. — М: Просвещение, 1967. — С. 205—261.

  • Іванова А.В. Економічний досвід – старшим дошкільнятам / А.В. Іванова // Дошкільне виховання. – 2006. – №7. – С. 22 – 25. 5.

  • Крисаченко В.С. Екологічна культура. - К., 1996.

  • Корнєєва Н. Перші кроки в економіку: Палітра педагога. – 2003. – № 1– С.8-13.

  • Кривошея Н.Б. К проблеме первоначального воспитания старших дошкольников посредством ознакомления их с трудом взрослых // Тр. Междунар. конф. «Образование в современном обществе: проблемы, теория, практика». – Одесса. – 1996. – С. 128—130.

  • Курак Е. А. Экономическое воспитание дошкольников / Е. А. Курак. – М.: СФЕРА, 2002. – 80 с.

  • Концепція розвитку економічної освіти в Україні // Освіта в Україні. – 2004. – 23 с. 4.

  • Климчук І. Економічна освіта в загальноосвітній школі: проблеми і перспективи / І. Климчук // Географія та основи економіки в школі. – 2003. – № 6. – C. 33–35.

  • Кривошея Н. Б. Ознакомление детей старшего дошкольного возраста с трудом взрослых как средство первоначального экономического воспитания : дис. … кандидата пед. наук : 13.00.01 / Кривошея Неля Борисовна. – Славянск, 1996. – 216 с.

  • Лелюк Ю. М. Сучасні проблеми дошкільної економічної освіти в Україні / Ю. М. Лелюк // Економічна освіта: проблеми і перспективи:

  • матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. – Черкаси, 2001. – С. 63–66.

  • Маршицька В. Екологічні проекти: Дошкільне виховання. – 2001. – № 5. – С.14-16

  • Програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» (нова редакція). У 2 ч. Ч. ІІ. Від трьох до шести (семи) років / Аксьонова О. П., Аніщук А. М., Артемова Л. В., [та ін.]; наук. Кер. О. Л. Кононко. – Київ: ТОВ «МЦФЕР- Україна», 2014. – 452 с.

  • Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» / О. І.Білан, Л. М. Возна, О. Л. Максименко та ін. — Тернопіль: Мандрівець, 2012.— 264 с.

  • Підліснюк В., Рудик І., Кириленко В., Вишенська І., Маслюківська О. Сталий розвиток суспільства: роль освіти. К.: видавництво СПД "Ковальчук", 2005.

  • Плохій З.П. Виховання екологічної культури дошкільників:Київ, Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2002.

  • Плохій З.П. Формуємо екологічну компетентність молодшого дошкільника / З.П. Плохій. - Світич, 2010.

  • Прокудіна О. Маленькі таємниці великої економіки : Запоріжжя : ЛІПС, 2012.

  • Прокудіна О. Маленькі таємниці великої економіки :Палітра педагога. – 2013. – № 4 – С.5-10.

  • Раціональна діяльність дітей – джерело формування економічної культури: навч. метод. посібник для працівників дошкільних закладів, студентів / Грама Н.Г., Колосарьова С.Л., Біляєва Л.І. − К. : РМК дошк. вих. Міністерства освіти України, 1993. – 28 с.

  • Сазонова А. В. Формування первинного економічного досвіду старших дошкільників: Навчально-методичний посібник / Е.А. Кладієва, Т.П. Михайліченко, А.В. Сазонова; Наук. ред. А.В. Сазонова; За заг. ред. А.В. Сазонової. – Донецьк , 2008. – 200 с.

  • Сазонова А. Економічне виховання дітей дошкільного віку : Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2009. – №4. – С. 49-53

  • Сусахіна Л.В. До чистого довкілля - разом. - Полтава: Оріяна, 2005.

  • Сухомлинський В.О. Вибрані твори / В.О. Сухомлинський // В.О.

  • Сухомлинський Соч.: В 5-ти томах. – К.: Рад. школа, 1976 – 1977. Т. 1 – 5.

  • Формування економічної грамотності у дітей дошкільного віку : навчальний посібник / Н.Г. Грама. – Одеса : ОЦНТІ, 1997. – 216 с.

  • Фоміна О.Г., Марчук Л.Й, Тимощук Н.Й.. Система реалізації завдань екологічної освіти та виховання дітей старшого дошкільного віку: Запоріжжя, ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2012.

  • Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори: В 2 – х томах / Ред. кол.: В.М. Столетов ( голова ) та ін. – К.: Рад.шк., 1983. – Т. 1. – 488 с.; Т.2. – 352 с. 8.

  • Чорна С. Цікава економіка. Палітра педагога. – 2011. –№ 5 – С.6-10. Учебно-методическое пособие. - М.: Педагогическое общество России, 2005. – 256с.

  • Чесноускене Д.С. Формирование элементарных математических представлений у старших дошкольников при ознакомлении с мерами стоимости: Дис. канд. пед. наук. — М., 1985. — 200 с.

  • Струнилина Н.А. Формирование начал экономического мышления у дошкольников [Текст] / Н.А. Струнилина. - Харьков, 1999. - С. 34-61.

  • Шатова А.Д. Экономическое воспитание дошкольников. Учеб.-метод. пособ. / А.Д. Шатова. – М. : Пед. общ. России, 2005. – 256 с.

34

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Стратегії профілактики та вчасного реагування на прояви суїцидальної поведінки неповнолітніх»
Мельничук Вікторія Олексіївна
36 годин
590 грн