Управлінський аспект наступності між закладом дошкільної освіти та початковою школою

Опис документу:
Стаття висвітлює проблему ефективності управління наступністю у системі «дитячий садок – початкова школа», основні напрямки роботи керівника щодо забезпечення наступності програм дошкільної та початкової загальної освіти.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Ксенія Лебединська,

вихователь дошкільного підрозділу Роздольненського НВК

Каланчацької селищної ради

Управлінський аспект наступності між закладом дошкільної освіти та початковою школою

Одним із пріоритетних завдань реформування та модернізації освіти є становлення неперервної освіти – освіти впродовж життя. Вважається, що основою для теоретичного й практичного розвитку концепції неперервної освіти є праці Р. Даве, який запропонував і обґрунтував основні принципи неперервної освіти. Серед них слід виділити вертикальну інтеграцію, що містить у собі зв’язок між окремими етапами освіти (дошкільним, шкільним, післяшкільним), між різними рівнями та предметами всередині окремих етапів, між різними соціальними ролями, що виконуються людиною на окремих етапах життєвого шляху, між різними якостями розвитку людини Ефективне здійснення такого зв’язку можливе лише завдяки забезпеченню наступності навчання при переході особистості від одного рівня (етапу) освіти до наступного [3].

Наступність дошкільної та початкової освіти є актуальною проблемою у контексті сучасної розбудови національної системи освіти. На даному етапі актуальність наступності системи етапів освіти України визначається завданням її модернізації, гострою необхідністю забезпечення неперервності та цілісності освіти. Важливе значення для забезпечення наступності та неперервності має ефективне управління наступністю.

Метою статті є обґрунтування важливості управлінського аспекту наступності між закладом дошкільної освіти та початковою школою.

Модель співпраці ЗДО і дошкільної освіти:

I блок. Робота з педагогами - взаємовідвідування уроків та занять, педради, виробничі наради, методичне об'єднання, творчі групи, лабораторії, семінари, школи педагогічної майстерності, конференції, виставки тощо.

II блок. Робота дитячих колективів - екскурсії, зустрічі дітей, організація свят, концертів, спортивних змагань, туристичних походів, виставок, ремонт і виготовлення іграшок.

ІІІ блок. Робота з батьками - батьківські збори, семінари-практикуми, педагогічні лекторії, консультації, дні відкритих дверей, родинні свята, папки-пересувки, стенди [6].

Аналіз науково-педагогічної літератури з даної проблеми, багаторічний досвід практичної діяльності, результати опитування фахівців дошкільної та початкової загальної освіти дозволяють зробити висновки про те, що труднощі в організації роботи по здійсненню наступності дошкільної та початкової загальної освіти сьогодні обумовлені наступними причинами:

  • Автономність підсистем системи української освіти, тобто збереження дискретного характеру окремих ступенів освіти. Формування і розвиток системи освіти на кожному рівні здійснюється без опори на результати освіти на попередньому рівні і без обліку подальших перспектив;

  • Відсутність системності при відборі змісту навчання на кожному рівні, відсутність «наскрізних» програм навчання дітей від 3-х до 10 років;

  • Неузгодженість дій фахівців дошкільної та початкової загальної освіти в реалізації змісту освіти, в застосуванні форм, методів і технологій навчання і виховання, в діагностиці розвитку дитини дошкільного та молодшого шкільного віку внаслідок недостатнього рівня професійної компетентності з питань організації наступності;

  • Формальний підхід керівників до організації взаємодії фахівців дошкільної та початкової загальної освіти ( «тільки на папері», використання традиційних, застарілих форм методичної роботи, відсутність контролю і т.п.);

  • Недосконалість існуючих систем діагностики при переході дітей з одного освітнього рівня на інший;

  • Відсутність теоретичного осмислення специфіки управління освітніми процесами, відсутність критеріїв, технологій, моделей управління процесом наступності між етапами дошкільної та початкової загальної освіти в умовах особистісно-орієнтованого освітнього процесу;

  • Слабка управлінська і організаційна наступність, відсутність загального керівництва всім процесом виховання, навчання і розвитку дітей на рівнях дошкільної та початкової загальної освіти;

  • Відсутність в установі достатнього арсеналу ресурсів для ефективної організації роботи по здійсненню наступності (управлінських, кадрових, програмних, матеріально - технічних, технологічних).

  • Штучна відстороненість батьків від вирішення проблем наступності внаслідок низької інформованості та відсутність психолого-педагогічної освіти. [2].

З урахуванням існуючих актуальних проблем в організації наступності дошкільної та початкової загальної освіти ефективність цієї роботи, досягнення поставлених цілей і завдань залежить від керівника освітньої організації та його команди. При будь-який з трьох форм здійснення наступності необхідний комплексний підхід до її організації в дитячому саду і в початковій школі, що охоплює практично всі напрямки діяльності керівника: науково - методичну роботу, нормативно - правове забезпечення діяльності, кадрову роботу, роботу з програмного забезпечення освітнього процесу, модернізацію методичної роботи педагогічного колективу, роботу з батьками, матеріально - технічне оснащення освітнього процесу. При цьому керівник комплексу «дитячий садок - початкова школа», керуючи процесом здійснення наступності основних освітніх програм, повинен забезпечити ще й управлінську та структурно - організаційну спадкоємність через загальний підхід до управління дитячим садом і початковою школою [7].

Розглянемо основні напрямки роботи керівника щодо забезпечення наступності програм дошкільної та початкової загальної освіти :

Дослідницька, науково-методична робота. Теоретичне осмислення специфіки управління освітніми процесами в умовах здійснення наступності програм згідно з вимогами Міністерства освіти і науки України (вивчення науково - методичної літератури, федерального законодавства в сфері освіти, досвіду роботи освітніх організацій); аналіз існуючих проблем організації наступності в практиці діяльності установи; аналіз фінансових, кадрових, програмних і матеріально-технічних можливостей установи для організації наступності; вибір форми організації наступності і можливостей установи; розробка моделі та технологій управління процесом наступності в умовах конкретної установи; розробка плану спільної діяльності дитячого садка і школи (при мережевій взаємодії); розробка критеріїв оцінки ефективності діяльності по здійсненню наступності (для проведення досліджень наказом керівника створюється робоча група, розробляються плани - завдання для кожного члена робочої групи). Виконання SWOT-аналізу отриманих результатів роботи (оцінка внутрішніх і зовнішніх перспектив розвитку установи в даному напрямку). Проектування моделі здійснення наступності з використанням методів педагогічного моделювання, проектування і конструювання. Розгляд результатів роботи, висновків і пропозицій керівника по здійсненню наступності дошкільної та початкової загальної освіти на засіданнях методичної ради, педагогічної ради, керуючого ради. Вироблення рішень рад. Видання наказів керівника на виконання рішень рад по організації наступності програм дошкільної та початкової загальної освіти

Нормативно-правове забезпечення. Розробка нормативно-правової бази установи з урахуванням вимог Міністерства освіти і науки України і обраної моделі управління процесом наступності, а також з урахуванням фінансових, кадрових, матеріально - технічних можливостей установи - Статуту, локальних нормативних актів, єдиного штатного розкладу, посадових інструкцій адміністративних і педагогічних працівників (чіткий розподіл областей відповідальності між заступниками керівника та педагогами щодо реалізації стандарту в умовах здійснення наступності основних програм). Видання організаційно-розпорядчих документів, що регламентують роботу членів адміністрації на даному напрямку [5].

Робота з програмового забезпечення. Вибір типових загальноосвітніх програм для реалізації на рівні дошкільної та початкової загальної освіти, що дозволяють забезпечити такі лінії спадкоємності:

  • цільову - узгодження цілей і завдань виховання і навчання дітей на окремих ступенях їх розвитку;

  • змістовну - інтеграція предметних областей знань з урахуванням провідної діяльності і збільшенню компетентності вихованців;

  • технологічну - відбір загальних засобів навчання, підходів до організації освітнього процесу в дитячому садку і в початковій школі, навчання здійснюється на основі специфічних для цих вікових груп видів діяльності.

Кадрова робота. Збереження кадрового потенціалу установи і створення умов для безперервного професійного розвитку педагогів - розробка індивідуальних освітніх програм педагогів в умовах введення професійного стандарту педагога відповідно до Комплексної програми підвищення професійного рівня педагогічних працівників загальноосвітніх організацій. Удосконалення системи підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів. Впровадження моральних і матеріальних стимулів для педагогів, які здійснюють спадкоємність освітніх програм дошкільної та початкової загальної освіти на якісному рівні. Залучення до навчального закладу молодих фахівців, організація наставництва - навчання навичкам роботи в умовах здійснення наступності двох рівнів освіти. Підготовка «універсальних» фахівців, рівень професійної компетентності яких дозволяє працювати з дітьми від 3-х до 10 років.

Модернізація системи методичної роботи педагогічного колективу. Пошук нових продуктивних форм методичної роботи педагогів, з метою підвищення методичної активності і ефективності результатів методичної діяльності, створення умов для професійного становлення і безперервного професійного розвитку, організації систематичної інтерактивної взаємодії фахівців дошкільної та початкової загальної освіти з метою підвищення компетентності педагогів та вирішення проблем наступності основних освітніх програм.

Робота з батьками. Вивчення соціального замовлення - вивчення очікувань батьків дошкільнят до якості підготовки дитини до переходу на рівень початкової загальної освіти (анкетування батьків). Психолого-педагогічна освіта батьків з питань наступності основних освітніх програм. Підвищення інтересу батьків до діяльності установи, активне і свідоме залучення батьків до життя дитячого садка, початкової школи через проведення батьківських зборів і Днів відкритих дверей, через участь в роботі органів самоврядування, через спільну участь дітей, педагогів і батьків у заходах, через забезпечення вільного доступу до інформації, можливості підвищення компетентності в питаннях розвитку і виховання дітей з використанням інформаційного середовища установи. Зміцнення партнерських відносин закладу та батьків. Вивчення ступеня задоволеності батьків якістю освіти на випуску з дитячого саду, з початкової школи. Видання організаційно-розпорядчих документів, що регламентують роботу педагогічного колективу на даному напрямку. [1, 4].

Матеріально-технічне оснащення. Розробка єдиних для дошкільних груп і початкових класів принципів створення предметно-розвивального середовища в групах, в класах відповідно до вимог Міністерства освіти і науки України. Розробка та затвердження Положення про дошкільні групи, кабінети початкових класів. Обладнання робочих місць вчителів, вихователів, фахівців. Використання спеціально обладнаних приміщень (музичний зал, спортивний зал, читальний зал бібліотеки, хореографічний зал, з студія, музей, кабінет психолога, кабінет англійської мови для проведення уроків та занять. В даний час все більшого розвитку набуває мережева взаємодія освітніх організацій, в тому числі дошкільних та загальноосвітніх установ. Мета мережевої взаємодії "дитячий садок - школа" - це забезпечення наступності навчально-виховного процесу до умов нової провідної діяльності - шкільного навчання. Наступність у цьому випадку розглядається як безперервний двосторонній процес, де школа - наступник, який спирається на досягнення дитини.

Отже, ефективне управління процесом наступності дошкільної та початкової освіти зробить модель навчання життєздатною і результативною, сприятиме кращому розумінню проблем розвитку дітей. Перспективним напрямком має стати розробка змісту і методів такої співпраці в умовах системи: «Дитячий садок – школа».

Список використаної літератури:

  1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. – 2009. - № 1. – С. 6-38.

  2. Батаршев А.В. Педагогическая система преемственности обучения в общеобразовательной и профессиональной школе. – СПб.: Б.И., 2006. – 90 с.

  3. Годник С.М. Процесс преемственности высшей и средней школы. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 2001. – 208 с.

  4. Дошкільна освіта в Україні: Нормативно-правове регулювання / Упоряд. Л.Тураш, Т.Вороніна. – К.: Вид. дім «Шкільний світ»: Вид. Галіцина, 2006. –120 с. (4) арк. (Б-ка «Шкіл. світу»).

  5. Закон України «Про дошкільну освіту» // Урядовий кур’єр. – 2011. – 8 серпня. – C. 3-8

  6. Любарська І. Співпраця дошкільного закладу і родини у контексті підготовки дитини до школи / І. Любарська // Вісник інституту розвитку дитини. Серія: Філософія. Педагогіка. Психологія: збірник наукових праць / редкол. В. П. Андрущенко [та ін.]. – К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. – Вип. 17. – С. 68–72.

  7. Проблеми якісної освіти: теоретичні і практичні аспекти. — К.: Богданова A. M., 2007. — 336 с.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток життєво-професійної ефективності особистості в освітньому процесі НУШ: технології, методики, вправи »
Ілляхова Марина Володимирівна
30 годин
590 грн
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації (лист МОН № 4/2181-19 від 30.09.2019 р.).

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись