Розвиток емоційного інтелекту в молодшому шкільному віці є важливою умовою формування гармонійної особистості, здатної до саморегуляції, емпатії та конструктивної взаємодії. Цифрові інструменти — такі як інтерактивні ігри, емоційні щоденники, платформи для рефлексії та візуалізації почуттів — відкривають нові можливості для вчителя у створенні безпечного, підтримувального освітнього середовища.
Завдяки технологіям діти можуть краще усвідомлювати власні емоції, навчатися розпізнавати почуття інших, розвивати навички співпереживання та вирішення конфліктів. Водночас ефективне використання цифрових ресурсів потребує педагогічної чутливості, етичної відповідальності та вміння інтегрувати емоційний компонент у зміст навчання.
Таким чином, цифрові інструменти не лише доповнюють традиційні методи розвитку емоційного інтелекту, а й стають дієвим засобом формування емоційної грамотності, що є основою психологічного благополуччя та соціальної адаптації молодших школярів.
