Тренінгове заняття на тему: «Профілактика емоційного вигорання»

Опис документу:
Мета: розвиток ресурсів протидії «вигоранню», формування духовного благополуччя і психічного комфорту. Методи роботи: бесіда, діалог, ігри і вправи, релаксація з елементами Арт-терапії, групова робота.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тренінгове заняття

«Профілактика та подолання синдрому «емоційного вигорання»

Автор: педагог соціальний

Степанівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Степанівської селищної ради

Черкасова Аліна Олександрівна

Синдром професійного (емоційного) вигорання - серйозна недуга, що загрожує представникам усіх професій, але найбільше від неї потерпають педагоги. Як попередити цю недугу та як її подолати – тема нашого заняття.

Мета: розвиток ресурсів протидії «вигоранню», формування духовного благополуччя і психічного комфорту.

Цілі та завдання:

  • Інформування педагогів про наявні методи профілактики і борьби із СЕВ;

  • Сприяння формуванню практичних навичок володіння собою в різних ситуаціях;

  • Збагачення психологічної компетентністі педагогів з данного питання.

  • Розкриття внутрішніх резервів (потенціалу);

  • Поліпшення суб'єктивного самопочуття й зміцнення психічного здоров'я;

  • Реалізації творчого потенціалу, досягненню оптимального рівня життєдіяльності й відчуття щастя й успіху.

Методи роботи: бесіда, діалог, ігри і вправи, релаксація з елементами Арт-терапії, групова робота.

Хід роботи.

(Ознайомлення з темою семінару-тренінгу, метою і завданнями)

1.Знайомство. Вправа . «Про мене кажуть, що я…».

Кожен учасник  (обирає креативну картку, яка найбільше йому імпонує )по черзі називає своє ім’я і говорить фразу, починаючи зі слів: «Про мене кажуть, що я…»

(і характеризує обрану картку).

2. Вправа «Прийняття правил групи» (10 хв.)
Наші правила.

  • Правило конфіденційності;

  • Активність всіх членів групи;

  • Спілкування за принципом «тут і тепер»;

  • Щирість спілкування;

  • Вміння слухати і поважати думку іншого

  1. Вправа «Засівання нивки»(очікування).

Приходячи на будь-який захід, ми працюємо, відпочиваємо і безперечно, чогось очікуємо. Чого ж чекаєте ви від сьогоднішнього заняття?

Усім відомо, що головна місія вчителя – засівати душі вихованців зернами доброти, людяності, тому кожен із вас зараз отримає «зернину», на якій ви запишете свої очікування від семінару та своєї роботи на ньому.

Після цього кожен із вас прочитає, що записано на його «зернині», а потім прикріпіть її на нашу «педагогічну нивку». (Виконується завдання).

Подивіться як щедро засіяна наша нивка, маю надію, наприкінці семінару ми зберемо щедрий урожай!

ТЕОРИТИЧНА ЧАСТИНА :

Сьогодні добре знайомим явищем у навчальних закладах є синдром емоційного та професійного вигорання.

Постійна втома, емоційна спустошеність, байдужість, відчуття відсутності соціальної підтримки, постійні докори учням та їхнім батькам, незадоволення професією - мабуть знайоме явище для багатьох присутніх, а це і є прояви синдрому емоційного та професійного вигорання.

Синдром професійного (емоційного) вигорання - серйозна недуга, що загрожує представникам усіх професій, але найбільше від неї потерпають педагоги. Як попередити цю недугу та як її подолати – тема нашого заняття.

Вигорання супроводжується психологічним, емоційним, а інколи і фізичним відходом від активності у відповідь на надмірний стрес або незадоволеність. На даний момент виділяють близько ста симптомів, які так чи інакше пов’язані з синдромом «професійного вигорання».

1. Психофізичні симптоми: почуття постійної втоми; відчуття емоційного і фізичного виснаження, загальна астенія, постійні головні болі, розлади шлунково-кишкового тракту, порушення сну, загострення хронічних захворювань, поганий загальний стан здоров’я тощо.

  1. Емоційні симптоми: зниження сприйнятливості і реактивності на зміни зовнішнього середовища, байдужість, пасивність, депресія, брак емоцій; негативізм в роботі і особистому житті; нездатність ухвалювати рішення; відчуття розчарування, образи; розвиток різних фобій; відчуття фрустрації, безпорадності, безнадійності, невпевненості; відчуття загнаності в клітку, тощо.

  2. Поведінкові симптоми: ухиляння від професійної діяльності, зниження ентузіазму стосовно роботи, байдужість до результатів; невиконання важливих, пріоритетних завдань і «зосередження» на дрібних деталях; зменшення кількості контактів з колегами, клієнтами; нестача енергії та ентузіазму.

  3. Інтелектуальний стан: зменшення інтересу до нових теорій та ідей в роботі; труднощі в концентрації уваги; надання переваги стандартним шаблонам, рутині, ніж творчому підходу; цинізм або байдужість до нововведень та новітнім підходам; пасивна участь або відмова від участі в розвиваючих експериментах (тренінгах, освітніх курсах); формальне виконання роботи.

  4. Соціально-психологічні симптоми: часті нервові «зриви», почуття неусвідомленого занепокоєння і підвищеної тривожності, почуття гіпервідповідальності; загальна негативна установка на життєві і професійні перспективи; втрата ідеалів, надій або професійних перспектив; деперсоналізація, тощо.

Як попередити виникнення синдрому емоційного вигорання?
Одним із найбільш ефективних способів в профілактиці синдрому професійного вигорання є саморегуляція.
Саморегуляція – це вміння управляти своїм психоемоційним станом, яке досягається шляхом впливу людини на саму себе за допомогою слів, образів, управління диханням, м′язовим тонусом і т.д
У результаті саморегуляції можуть утворитись три основні ефекта:

  • ефект заспокоєння(зняття емоційної напруги)

  • ефект відновлення (послаблення проявів втоми)

  • ефект активізації(підвищення психофізіологічної реактивності)
    І так, перш чим ми розпочнемо практичну роботу, пропоную послухати притчу «Подолання труднощів»

    Якось у одного селянина впав в колодязь осел. Прибіг селянин на крик віслюка і сплеснув руками: “Як же його витягти?” Подумав, що це неможливо і вирішив: “Віслюк все одно уже старий, йому вже й жити недовго залишилось, все одно збирався купувати нового . Та й колодязь майже висох, все одно збирався його закопувати і вирити новий в іншому місці. Так тому й бути – віслюка закопаю, щоб не чути й запаху”. Взявся він закидати колодязь землею. Віслюк зрозумів, що гине і почав голосно кричати, а потім затих. Після декількох кидків землі селянин вирішив подивитися, що ж там внизу відбувається. Він був здивований тим, як поводить себе осел. Кожний шматочок землі, який падав на його спину віслюк зтрухував і затоптував ногами. Дуже скоро віслюк був на поверхні і таким чином зміг вибратися з колодязя!

Обговорення.

Як Ви вважаєте, чому нас повчає ця притча?

Які б не були обставини, ситуації, проблеми, але ми можемо їх подолати. У кожної без винятку людини, незалежно від віку статі і ситуації достатньо внутрішніх ресурсів, щоб подолати «кризові» обставини та труднощі. А проблеми, які трапляються в нашому житті це ситуації, які нас навчають, допомагають стати сильнішими.

  1. Вправа «Головне – другорядне» (15 хв.)

Мета: усвідомити актуальність якісного проживання свого життя.

Інструкція. Психолог пропонує учасникам на аркуші паперу написати 10-12 справ, які для них у цей час дуже важливі (на першому місці – найважливіша, на другому – менш важлива і т. д.).

Потім запрошує всіх сісти колом, розслабитись і закрити очі. Він говорить: «Спробуйте уявити себе наприкінці життя, вам вже 80-85 років. Ви давно на пенсії, не працюєте, опікуєтесь онуками, домашнім господарством і т.д. Уявіть, що з відстані тих літ дивитесь у своє сучасне та оцінюєте, що для вас головне, що – другорядне. Наприклад, ви можете думати про те, що багато сил віддавали певній справі, яка потім не мала у вашому житті великого значення, а тільки здавалася дуже важливою.

А тепер візьміть чистий аркуш паперу і напишіть список своїх справ за ступенем значущості для вашого життя в ролі людини, якій вже 70-75 років. Порівняйте обидва списки. Які справи залишилися для вас важливими, а які втратили свою значущість? »

ОБГОВОРЕННЯ

Ця вправа демонструє відмінність між активністю та результативністю життя людини. Високий рівень активності (багато справ, постійна зайнятість, висока інтенсивність спілкування) означає невиконання значущих справ – марнування часу на дрібниці та штучна підтримка внутрішньої напруги через страх щось не встигнути. Необхідно навчитися виокремлювати в житті головне і прагнути будувати свій час та життя так, щоб сили були використані передусім на досягнення основних цілей.

5.Вправа «Мій портрет у променях сонця» (15 хв)
Мета: сприяти позитивному сприйняттю «СВОГО «Я».(вважається що для подолання ЕВ сприяє позитивне мислення)
Хід вправи: педагог просить учасників подумати і відповісти на запитання: «Чому кожен з вас заслуговує на повагу?». Потім кожен малює сонце, у центрі сонячного кола пише своє ім'я або малює свій портрет, а вздовж сонячних променів записує свої позитивні риси. Педагог наголошує:  «Постарайтеся, щоб сонячних променів було як найбільше».
Бажаючі зачитують список своїх рис, чіпляють своє сонце на дошці, діляться своїми почуттями і враженнями від вправи. (зворотній зв’язок).

- Що Ви відчували, коли заповнювали промінці?

- Чи відчули Ви прилив енергії?

- Можливо підвищення самооцінки, самоповаги? А насправді, я і є добра, чуйна, професіонал, люблю дітей.

  1. Перегляд мультфільма «Барашек» (5 хв)

Обговорення мультику

  1. МАЛЮВАННЯ РІДКИМ ТІСТОМ

Обговорення вправи

7. Вправа «Урожайна нивка»

Шановні колеги!На початку семінару кожен з вас чогось очікував. Від ваших очікувань, була засіяна нивка, яка має прорости гарним урожаєм. Зараз вам роздадуть колосочки, на яких ви (уподовж 2 хв.) запишете свої відгуки, щодо роботи на семінарі-тренінгу. (Озвучення результатів та прикріплення їх на «нивку») .

Підсумок. Заключне слово.

Як часто людина, заточив себе у власній клітці-квартирі, втрачає здатність радіти життю! А відсутність задоволень і радості веде до дипресії.

Чому люди так рідко радіють? Тому що втратили здатність вірити і надіятися. Тому  що переповнені знаннями? Тому що глобальне потеплішення    клімату добавило кількість похмурих днів?
Знайдіть радість в собі – і вона поверне вам сонячну погоду. Посміхніться – і до Вас повернеться безтурботна юність. Вдихніть на повні груди – і Вас наповне любов та надія. Відкрийте серце Ангелу Радості і той радості, що огорта Вас з усіх сторін.

Пройшов той час, коли віра в те, що багато знань викликають сум, була актуальною. Богу набагато важливіше, щоб Ви раділи! І чим Ви самі радісніші, тим більше у Вас шансів допомогти іншим впоратися з їхніми негараздами, з душевним дискомфортом: а посмішка на Вашому обличчі викличе радість в серцях інших людей.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»