Сьогодні відбувся
Вебінар:
«
Фінансова грамотність в старших класах. Форми та методи викладання та оцінювання
»
Взяти участь Всі події

Тренінгова програма "ПРОФІЛАКТИКА ТА ПОДОЛАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ БАР'ЄРІВ"

Психологія

Для кого: 10 Клас, 11 Клас, 12 Клас, Дорослі

15.05.2020

1197

26

0

Опис документу:
Програма спрямована для того, щоб максимально розкрити поняття "комунікативні бар'єри" для учасників, з метою покращення якості комунікації. Навчити розрізняти види комунікативних бар'єрів, та отримати навички долати їх, конструктивно вирішувати конфліктні ситуації, та ефективно будувати діалог.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Заняття № 1

Проведення просвітницької бесіди

на тему:

«Комунікативні бар’єри»

План

  1. Загальна характеристика комунікацій;

  2. Поняття про комунікативні бар’єри;

  3. Види комунікативних бар’єрів;

  4. Причини виникнення комунікативних бар’єрів.

Час: 60хв

1. Загальна характеристика комунікацій

Для ефективного функціонування будь-якої організації необхідно забезпечити належні комунікації. Однак управлінська практика дає можливість констатувати, що створення ефективної надійної системи обміну інформацією, яка б відповідала вимогам повноти, достатності, оперативності, гнучкості, - це одна з найбільших проблем в організаціях.

Комунікації - складний процес, який включає ряд взаємопов’язаних кроків, кожен із яких відіграє суттєву роль у забезпеченні розуміння і сприйняття інформації іншою особою. Найчастіше причиною низької ефективності комунікації є ігнорування факту, що комунікація - це обмін, у якому кожному належить активна роль. У процесі комунікацій відправник складає повідомлення і передає його адресатові (одержувачу).

Комунікація - це обмін інформацією, її змістом між двома або декількома людьми. Комунікація є процесом зв’язку працівників, підрозділів, організацій тощо.

Комунікативний процес розпочинається, коли одна особа (відправник) хоче передати факт, ідею, думку чи іншу інформацію комусь іншому (одержувачу). Ця інформація має значення для відправника незалежно від того, чи вона проста й конкретна, чи складна й абстрактна. Наступна дія - це кодування інформації у формі, що відповідає ситуації. Кодування може набувати форми слів, виразу обличчя, жестів, або навіть художнього вираження й фізичних дій.

Після того, як повідомлення закодоване, його передають відповідними засобами зв’язку (каналами). Звичайні засоби зв’язку в організаціях - це наради, електронна пошта, записки, листи, звіти та телефонні розмови. Далі відбувається декодування у форму, яка має значення для одержувача. Значення інформації може бути різним, і в багатьох випадках воно є підставою для відповіді; і тоді утворюється цикл, оскільки нове повідомлення в такій самій послідовності передається початковому відправникові.

Отже, у процесі обміну інформацією можна виділити чотири базових елементи: відправник, повідомлення, канал, одержувач.

Сьогодні поширені такі типи комунікацій у організаціях: міжособові комунікації; комунікації в системах зв’язку та командах; комунікації в організаціях та електронні засоби комунікацій.

Окрім того, комунікації можуть бути усними та письмовими.

Усні комунікації відбуваються під час розмови віч-на-віч, групових дискусій, телефонних розмов тощо, за яких розмовну мову використовують для передавання змісту. Перевага усних комунікацій полягає в тому, що вони забезпечують негайний зворотній зв’язок і взаємний обмін. Недоліком усних комунікацій є те, що вони можуть бути недостовірними (неправильно вибрані слова для вираження змісту; якісь перешкоди, що переривають процес; слухач забуває частину або все повідомлення; не вистачає часу на виважені відповіді тощо).

Письмові комунікації - це звіти, записки, листи, записи тощо. Недоліком цих комунікацій є те що вони затримують зворотній зв’язок та взаємообмін, крім того вони складніші за усні й потребують більше часу. Переваги письмових комунікацій полягають у достовірності. Зазвичай їх використовують, коли одній чи обом сторонам потрібні письмові записи про те, що відбувалося.

Вибираючи засіб комунікації, менеджери повинні зважати на всі аспекти.

Загалом процес комунікації в управлінні охоплює два аспекти - енергопотенціал суб’єктів спілкування та інформацію, яку вони мають на меті передати чи прийняти. При цьому суб’єкти спілкування можуть мати різні рівні обізнаності, освіченості, різний соціальний (комунікативний зокрема) досвід і неоднакові потреби, що визначає їх здатність правильно зрозуміти повідомлення, усвідомити його смисл. Процес управління, ефективність спільної діяльності багато в чому залежать від уміння керівника прийняти і правильно інтерпретувати повідомлення співробітників. Обмін інформацією, на жаль, не завжди настільки ефективний наскільки потрібно, причиною цього досить часто є комунікативні бар’єри. Тому далі буде розглянуто безпосередньо суть поняття "комунікативний бар’єр".

2. Поняття про комунікативні бар’єри

Форми міжособистісного спілкування дуже різноманітні, до них відносяться і випадкова коротка розмова, і тематична бесіда, і пояснення вимог, і суперечка з якихось питань. Проте під час спілкування нерідко виникають труднощі, непорозуміння. Такі непорозуміння можуть зробити неможливими комунікації, адже можуть перешкоджати доходженню інформації у повному обсязі, тобто може доходити лише частина інформації, або ж одержувачі будуть неправильно інтерпретувати значення повідомлення.

Серед явищ, що ускладнюють спілкування в організації, а іноді призводять до повного його блокування, провідну роль відіграють комунікативні бар’єри. У загальному вигляді комунікативні бар’єриможна визначити як перешкоди па шляху передачі інформації від комунікатора (відправник інформації) до реципієнта (одержувача). За психологічною природою вони слугують механізмом захисту від небажаної інформації. Психологічна перешкода, яку реципієнт встановлює на шляху небажаної, небезпечної інформації, може мати різну прозорість, від цього можна сказати залежить "величина" бар’єру.

Комунікативні бар’єри є однією з причин виникнення і розгортання внутрішньоособистісних, міжособистісних, внутрішньогрупових і міжгрупових конфліктів, які виникають в організаціях. Вони також можуть призводити до зниження результативності діяльності менеджерів і персоналу організацій, впливати на їх міжособистісні стосунки, емоційний стан, ступінь задоволення роботою тощо. За своїм змістом комунікативний бар’єр - це один з різновидів психологічного бар’єру,психологічного стану, який виявляється у неадекватній пасивності суб’єкта, що заважає виконанню тих чи інших дій. Також існують такі визначення:

  • Комунікативні бар’єри - психологічні перешкоди, що виникають на шляху отримання інформації.

  • Комунікативні бар’єри - це деформація комунікаційного процесу, викликана різними причинами, яка може приводити до неадекватних дій адресата.

Виникають вони на макро- і мікрорівнях. Макробар’єри пов’язані з середовищем, у якому відбуваються міжособистісна взаємодія, комунікативний процес. Проявляються вони в інформаційному перевантаженні (великий обсяг інформації знецінює її зміст), великій кількості носіїв інформації (газети, телебачення, конференції, звіти), використанні інформації (ексклюзивні дані застосовують для впливу на інших, доступ до обмеженої, призначеної для внутрішнього користування інформації розширює владні повноваження індивідів).

Мікробар’єри породжують особливості інтелекту учасників спілкування, неоднакове знання предмета розмови, різне володіння понятійним апаратом з певної галузі знань, відсутність єдиного розуміння ситуації спілкування, психологічні особливості партнерів, соціальні, політичні, професійні, релігійні відмінності у трактуванні інформації і ситуації взаємодії тощо.

Психологічні особливості партнерів по спілкуванню можуть виявлятися, наприклад, як надзвичайна відвертість чи інтелігентність, інтуїтивне сприймання світу, напористість тощо.

У складі основних параметрів бар’єра розглядаються:

  • складові психологічного бар’єру, тобто сукупність факторів, на підставі яких було виявлено негативне відношення працівників;

  • масштаб психологічного бар’єра, тобто частка працівників, у яких було виявлено це негативне відношення;

  • висота психологічного бар’єра, тобто ступінь негативного відношення;

  • характер психологічного бар’єра, тобто конкретні форми прояву негативного бар’єра.

Бар’єри перешкоджають оптимальному протіканню процесів адаптації співробітників до нових факторів зовнішнього середовища. Вивчення перешкод на шляху спілкування та способів їх уникнення є дуже важливим, адже сприяє досягненню мети спілкування, поліпшенню психологічного клімату і взаємодії в колективі.

Причинами комунікативних бар’єрів є змістові й формальні характеристики повідомлення (логічні, фонетичні, стилістичні, семантичні). На цій підставі виокремлюють їх види. Далі розглянемо класифікації комунікативних бар’єрів, які виділяються вченими.

3. Види комунікативних бар’єрів

Стосовно основних видів комунікативних бар’єрів в організаціїслід зазначити, що психологами виділено кілька їх видів.

Так, деякі автори зазначають, що спілкуванню в організаціях можуть перешкоджати соціальні та суто психологічні бар’єри. В першому випадку комунікація виявляється недостатньо розвиненою через належність партнерів до різних соціальних груп - рівнів управління та сфер діяльності. У другому випадку бар’єри виникають через індивідуально-психологічні особливості особистості - симпатії чи антипатії, відвертість чи її відсутність. [16, с. 202]

Також виділяються бар’єри, що виникають в комунікаціях між особами та в організаційних комунікаціях.

До бар’єрів на шляху міжособових комунікацій відносять:

· перешкоди, що зумовлені сприйняттям;

· семантичні бар’єри;

· невербальні перешкоди;

· поганий зворотній зв’язок;

· невміння слухати.

Перешкодами в організаційних комунікаціях є:

· викривлення повідомлень;

· інформаційні перевантаження;

· незадовільна структура організації.

Перешкоди на шляху комунікацій між особами

Перешкоди, зумовлені сприйняттям. Люди реагують не на те, що в дійсності відбувається в їх оточенні, а на те, що сприймається як дійсне. Акцент на деяких факторах, що впливають на сприйняття в процесі обміну інформацією, дозволяє не допустити зменшення ефективності комунікацій, своєчасно викинувши перешкоди, зумовлені сприйняттям.

Семантичні бар’єри. Коли ми вступаємо в інформаційний контакт, ми використовуємо символи, за допомогою яких намагаємося обмінюватися інформацією й домагатися її розуміння. Відправник кодує повідомлення за допомогою вербальних і невербальних символів. Найуживанішими символами в повсякденному житті є слова. Оскільки слова (що є символами) можуть мати різні значення для різних людей, тому те, що хтось намагається повідомити, необов’язково буде інтерпретоване й зрозуміле таким же чином одержувачем інформації. Семантичні варіації часто стають причиною невірного розуміння, оскільки у багатьох випадках не є факт, що одержувач інформації може точно зрозуміти значення якогось слова, яке використовує відправник.

Невербальні перешкоди. Хоча вербальні символи (слова) - головний наш засіб для кодування ідей, ми використовуємо й невербальні символи для трансляції повідомлень. У невербальній комунікаціївикористовуються будь-які символи, крім слів. Найчастіше невербальна комунікація відбувається одночасно з вербальною й може підсилювати або змінювати зміст слів. Обмін поглядами, вираз обличчя, наприклад, посмішки й виразу несхвалення тощо - усе це приклади невербальної комунікації. Використання вказівного пальця, щоб показати щось, прикриття роту рукою, доторкання, млява поза також відносяться до невербальних способів передачі значення.

Ще один різновид невербальної комунікації формується тим, як ми проголошуємо слова. Маються на увазі інтонація, модуляція голосу, плавність мовлення тощо. Те, як ми проголошуємо слова, може суттєво змінювати зміст цих самих слів. Як і семантичні бар’єри, культурні відмінності при обміні невербальною інформацією можуть створювати суттєві перешкоди для розуміння. Наприклад, отримавши від японця візитну картку, варто відразу прочитати її. Якщо ви покладете її до кишені, ви тим самим повідомите японцю, що його вважають несуттєвою людиною.

Поганий зворотній зв’язок. Іншим обмежувачем ефективності обміну інформації між особами може бути відсутність зворотного зв’язку з приводу надісланого відправником повідомлення. Зворотній зв’язок важливий, оскільки дає можливість установити, чи дійсно ваше повідомлення, отримане одержувачем, витлумачене в тому розумінні, який ви спочатку йому надали.

Невміння слухати. Ефективна комунікація залежить не лише від того, наскільки точно й ефективно особа вміє передавати інформацію, а й від того, наскільки він вміє приймати повідомлення. На жаль, у розумінні більшості слухати - означає лише вести себе спокійно й давати іншій особі говорити.

Окремо виділено комунікативні бар’єри, що виникають в управлінському спілкуванні:

· фонетичний та стилістичний бар’єри, пов’язані з якістю дикції, темпом, швидкістю та гучністю мовлення;

· інтелектуальний бар’єр, пов’язаний з логіко-граматичним оформленням мовлення та особливостями мислення;

· семантичний бар’єр, який відображає індивідуальність життєвого досвіду людини й актуалізує завдання "пошуку спільної мови";

· емоційний бар’єр, пов’язаний з різним емоційним станом партнерів;

· мотиваційний бар’єр, пов’язаний з різними цілями, настановами та мотивацією;

· бар’єр, пов’язаний з соціальними ролями "керівник"-"підлеглий" та ієрархією їх взаємин;

· бар’єр управлінської поведінки керівника (наприклад, авторитарної).

Також психологами виділено комунікативні бар’єри, що виникають у певних комунікативних контекстах у процесі виконання професійних завдань в організаціях - під час переговорів чи наради, спілкування редактора з автором чи директора школи з учителем.

Отже, ми з’ясували основну суть комунікацій, а саме: комунікація - це обмін інформацією, її змістом між двома або декількома людьми. Комунікація є процесом зв’язку працівників, підрозділів, організацій і протягом цього процесу можуть виникати перешкоди, які заважають правильній та чіткій передачі - це комунікативні бар’єри. Комунікативні бар’єри вчені класифікують по-різному. До бар’єрів на шляху міжособових комунікацій науковці відносять: перешкоди, що зумовлені сприйняттям; семантичні бар’єри; невербальні перешкоди; поганий зворотній зв’язок; невміння слухати.

4.Причини виникнення комунікативних бар’єрів

В чому ж причина виникнення бар’єрів на шляху до розуміння людини людиною? Відомо, що люди по різному сприймають і оцінюють взаємовідносини в залежності від особливостей свого внутрішнього світу і стану в зовнішньому соціальному оточенні. Бар’єри виникають при зіткненні стилів спілкування, в яких простір відкритий для особистих індивідуальних проявів і закритий для розуміння індивідуальності іншої людини, а також, коли зіштовхуються люди, які належать до різних соціальних груп, культур. Важливою перепоною на шляху до досягнення взаєморозуміння людей є таке явище як стереотипність сприйняття. Деякі люди бажають не стільки глибоко пізнати істину сутність даної людини, її неповторну своєрідність, скільки скласти, завершити особисту думку про неї. Взагалі, виділяються різні причини їх виникнення: особливості інтелекту тих, хто спілкується; неоднакове знання предмета розмови; різні лексикон і тезаурус (сукупність понять з певної галузі знань); відсутність єдиного розуміння ситуації спілкування; психологічні особливості партнерів (наприклад надзвичайна відвертість чи надзвичайна інтелігентність одного з них, інтуїтивне сприймання світу чи напористість іншого); соціальні, політичні, професійні, релігійні відмінності тощо. Комунікативні бар’єри виникають на міжособистісному рівні: у повідомленні відправника, в обміні думками між відправником і одержувачем, у виборі носія (електронна пошта, комп’ютер, офіційна мова тощо). Вони залежать від індивідуальних особливостей учасників комунікації, від уміння співрозмовників перекодувати думки в слова, слухати і концентрувати увагу. У зв’язку з цим виокремлюють такі бар’єри, як: межа уяви, словниковий запас відправника інформації, словниковий запас одержувача, його здатність розуміти значення слів, обсяг запам’ятовування.

Бар’єри, пов’язані із комунікативними особливостями учасників взаємодії, мають соціальний або психологічний характер. Вони можуть виникати через особливі соціально-психологічні стосунки, які склалися між партнерами (антипатія, недовіра тощо), а також через своєрідний "фільтр" довіри чи недовіри. Причому фільтр діє таким чином, що абсолютно істинна інформація може стати неприйнятною, а хибна, навпаки, прийнятною. З погляду психології дуже важливо з’ясувати, за яких умов той чи інший канал інформації може бути заблокований цим фільтром. Важливо також виявити засоби, які допомагають прийняттю інформації і послаблюють дію фільтрів. Сукупність цих засобів називається фасцинацією (від англ. fascination - зачарування). Вони організовуються для супроводу інформації з метою зменшення її втрат під час сприймання реципієнтом, підвищення довіри до неї. Засоби фасцинації відіграють роль додаткового фону, підсилювача інформації, що частково сприяє подоланню фільтра недовіри. Як зразок фасцинації може слугувати музичний супровід повідомлення.

Необхідно зазначити, що оригінальний підхід до розуміння причин (чинників) виникнення комунікативних бар’єрів в усіх сферах життєдіяльності людей запропонував видатний російський вченийБ.Ф. Поршнєв. Вивчаючи витоки людського спілкування та взаємодії, субстратом котрих є мовлення, автор дійшов висновку, що в своїй вихідній суті мовлення може виступати засобом потужного навіювання чи сугестії, дуже сильним засобом впливу з арсеналу людства. Пряме навіювання дуже небезпечне, у більшості випадків воно зустрічає опір у вигляді контреугестії (протинавіювання), що є головною причиною виникнення бар’єрів на шляху комунікації.

Аналізуючи механізм контреугестії, дослідник виділив такі її види, як "уникнення", "авторитет" і "нерозуміння".

Уникнення - це відхилення, запобігання контактам з партнером, при якому жодне спілкування неможливе. Людина визначає партнера як "ворога", "чужого" - людина неуважна до партнера, не слухає його, "пропускає повз вуха" все, що він говорить, не дивиться на співрозмовника, знаходить різні підстави для закінчення розмови.

Дія авторитету як виду контреугестії полягає в тому, що, розділивши всіх людей на авторитетних і неавторитетних, людина довіряє тільки першим та відмовляє в довірі другим. Таким чином, все, що промовляють неавторитетні комунікатори, не має ніякого значення ("яйця курку не вчать"). Тільки враховуючи характер формування уявлень про авторитет у співрозмовника, можна сподіватись на реальну ефективність спілкування.

Нерозуміння як вид контреугестії полягає в тім, що часто якась потенційно загрозлива для людини інформація може надходити з авторитетного джерела, а тому захистом буде нерозуміння самого повідомлення. Автор виділяє чотири рівні нерозуміння - фонетичний, семантичний, стилістичний і логічний. Вони всі пов’язані з виділенням деяких якостей повідомлення - "чужих" та "загрозливих", від яких людина має захищатися за допомогою механізму контреугестії. Логічний бар’єр виникає тоді, коли партнери не знаходять спільної мови. Тобто кожна людина бачить світ, ситуацію, проблему, що обговорюється, із своєї точки зору, яка може не збігатися з позицією партнера. Окрім того, одні й ті ж самі слова за тієї чи іншої ситуації можуть мати зовсім інший смисл, який є завжди індивідуально-особистісним: він зароджується у свідомості того, хто говорить, але не обов’язково є зрозумілим тому, хто слухає. Фонетичний бар’єр, тобто перешкода, яка створюється особливостями мови того, хто говорить, виникає тоді, коли учасники комунікативного процесу розмовляють різними мовами й діалектами, мають суттєві дефекти мови та дикції, перекручену граматичну побудову висловлювань. Цей бар’єр можуть породити також невиразне мовлення, зловживання великою кількістю звуків-паразитів, мова-скоромовка або дуже голосна розмова. Семантичний бар’єр виникає через відсутність збігу в системах значень партнерів з комунікації - тезаурусах, тобто лінгвістичного словника мови, з повною смисловою інформацією. Стилістичний бар’єр виникає в разі невідповідності стилю мови комунікатора й ситуації спілкування або стилю мови й актуального психологічного стану реципієнта.

Оскільки, було з’ясовано, що комунікативні бар’єри призводять до зниження результативності діяльності керівників і персоналу організацій, а також негативно впливають на їх міжособистісні стосунки, емоційний стан тощо, то важливість профілактики та подолання комунікативних бар’єрів в організації очевидна. Для цього потрібно обрати методи їх дослідження та вивчення.

Заняття №2

Тренінгове заняття

на тему:

«Подолання комунікативного бар’єру «Авторитет»»

Вид роботи

Зміст роботи

Час

1.

Привітання «Здрастуй по секрету»

Учасникам групи пропонується написати в записці вітання, але не підписуватися, а скласти записку і покласти її в чарівний капелюх. Потім кожен по черзі виймає записку і читає вітання, як ніби це його власне.

5хв

2.

Міні бесіда на тему:

«Як нам заважає такий бар’єр як «авторитет»»

Бар’єр "авторитет". Поділивши всіх людей на авторитетних і неавторитетних, людина довіряє тільки першим і, відповідно, не має довіри до других. Тобто довіра чи недовіра в даному випадку залежать не від якості інформації, що передається, а від того, хто говорить. Зарахування людини в ряд авторитетних залежить від наступних факторів: соціального положення (статус); привабливого зовнішнього вигляду (охайна зачіска, одяг); доброзичливого ставлення до адресату впливу (посмішка, привітність, простота в зверненні та ін.); компетентності; щирості, при чому, якщо, людина слухає з довірою, то вона запам’ятовує висновки і майже не звертає уваги на хід обговорення.

5хв

3.

Ділова гра

«Мені потрібна допомога»

Група розбивається на підгрупи в 3-5 чоловік.

На дошці або фліп-чарті записані ролі:

  • друг

  • начальник

  • партнер

  • підлеглий

  • сусід

  • дальній знайомий

  • колега по роботі

Ведучий просить кожну підгрупу задуматися над тим, як одна і та ж інформація трансформується в різній ситуації, стосовно до різних людям, залежно від форми висловлювання.

Наскільки ми успішні в тому, що можна було б назвати доречним поведінкою - реакціями, адекватними тій ситуації, місця, в яких ми опинилися, людям, з якими ми спілкуємося?

- Мені необхідна допомога! - Звертаєтеся ви до різних людей і отримуєте у відповідь ...

Давайте перевіримо, як кожен з перерахованих на дошці / фліп-чарті людей може відреагувати на ваше прохання. Побудуємо роботу таким чином:

- У кожній підгрупі визначите для себе, про який вид діяльності йтиметься, якої допомоги ви потребуєте;

- Кожен спробує уявити собі (можна зробити необхідні позначки), як розвиватиметься сцена-діалог з кожним з героїв, зазначених у нашому списку;

- Наступний етап полягає в тому, що в групі програються всі варіанти діалогу з усіма героями. Кожен з учасників підгрупи може взяти участь в імпровізованій сцені-діалозі, пред'явивши товаришам своє бачення ситуації і розігравши з партнером свій варіант розвитку сцени;

- Останній етап - обговорення. Щоб зробити його ефективним і конкретним, роздаємо кожній підгрупі листок з навідними питаннями:

Наскільки варіанти, які були заздалегідь підготовлені вами, вписуються в загальне уявлення групи про те, як може розвиватися ситуація?

Чи вважаєте ви свої пропозиції оптимальними після того, як познайомилися з думками інших учасників команди?

Чи вважаєте ви свій варіант розвитку сюжету більш примирливу, агресивнішим, більш нейтральним, більш інтелігентним, ніж варіанти, запропоновані товаришами? Чи говорить обраний вами спосіб реакції про стиль вашої поведінки в реальній обстановці?

Що в реакціях і пропозиціях товаришів по групі здалося вам неприйнятним? Що стало несподіванкою? З чим ви готові беззастережно погодитися?

20

хв

4.

Розминка

«Встигни зайняти своє місце»

Учасники гри утворюють коло і розраховуються по порядку номерів. Ведучий стає в центрі кола. Він голосно називає два будь-які номера. Учасники під цими номерами негайно міняються місцями. Ведучий намагається випередити одного з них і зайняти його місце. Учасник, що залишився без місця, стає ведучим. Номери, присвоєні учасникам на початку гри, не повинні змінюватися, коли хто-небудь з них тимчасово стає ведучим.

5хв

5.

Вправа «Позиції»

Учасники на протязі певного часу намагаються вести діалог у різних позиціях:

1. один партнер сидить інший стоїть

2. партнери стоять спинами одне до одного

3. партнери спілкуються в очі на сидяче

Після закінчення учасники діляться своїми враженнями

Теми для спілкування:

1. Твої плани на майбутнє

2. Твої плани на сьогодні

3.Найяскравіший спогад твого дитинства

4. Що б тобі хотілося побажати своєму партнеру на ці вихідні

15

хв

6.

Завершен-ня заняття

Вправа "Закінчи пропозицію".

- Під час заняття я зрозуміла, що ... 
- Найкориснішим для мене було ... 
- На занятті мені не сподобалося ... 
- Якби я ще раз потрапила на тренінгове заняття, то я хотів б ...

5хв

Заняття №3

Тренінгове заняття

На тему:

«Подолання комунікативного бар’єру «уникнення»

Вид роботи

Зміст роботи

Час

1.

Привітання

Учасникам необхідно привітатись з кожним хто є в кабінеті, плечима, а також побажати хорошого настрою

5хв

2.

Міні бесіда на тему:

«В чому полягає суть «уникнення»»

Бар’єр "уникнення". Людина уникає джерел впливу, ухиляється від контакту з співрозмовником. Як подолати такий бар’єр? З’ясовано, що найчастіше будь-який бар’єр обумовлений певною мірою нерозуміння. Тому тільки управляючи увагою співрозмовника, аудиторією можна подолати цей бар’єр. Головне при цьому вирішити 2 взаємопов’язані проблеми:

1) привернути увагу;

2) утримати увагу.

На нашу увагу найбільше впливають наступні якості інформації: актуальність, важливість, новизна, неочікуваність, нестандартність подачі, інтенсивність подачі, а також звучання голосу та його модуляція.

5хв

3.

Розумова атака

Учасники об’єднуються у групи по 3-5 людей. Кожна групка повинна подати як найбільше ідей для того аби зробити певне інформаційне повідомлення цікавішим та помітнішим. Після цього всі ідеї об’єднуються або ж виділяються і записуються всіма учасниками на загальний плакат.

10хв

4.

Вправа «Само-презента-ція»

Мета вправи:

  • формування установок на виявлення позитивних особистісних та інших якостей;

  • вміння представити себе й увійти в первинний контакт з оточуючими.

Учасникам дається наступне пояснення: в представленні ви повинні постаратися відобразити свою індивідуальність так, щоб всі інші учасники відразу запам'ятали хто виступив. Наприклад, «Я високий, сильний і впевнений в собі. Зовнішність у мене звичайна, зате волосся красивого кольору і злегка в'ється, що є предметом легкої заздрості багатьох жінок, але головне, на що хочу звернути вашу увагу - зі мною в будь-якій компанії цікаво і весело, знаєте, як правило граю роль тамади »або« Вік у мене середній, зовнішність не помітна, здібності і можливості звичайні. Єдине, в чому я розбираюся може бути краще за інших і готова присвячувати весь свій час - це смачно готувати і пригощати. Обіцяю всім яблучний пиріг до чаю ».

10хв

5.

Розминка-вправа

Учасники сидячи у колі, повинні по черзі виразно та емоційно повторити фразу «Я не я, і коняка не моя, моя хата з краю я нічого не знаю». З якою саме емоцією необхідно промовляти фразу, таємно від інших говорить попередній учасник, вправу починає ведучий.

10хв

6.

Рефлексія

Вправа "Закінчи пропозицію".

- Під час заняття я зрозуміла, що ... 
- Найкориснішим для мене було ... 
- На занятті мені не сподобалося ... 
- Якби я ще раз потрапила на тренінгове заняття, то я хотів б ...

5хв

7.

Ритуал прощання

«Передай іскру позитиву»

Учасники стоячи у колі тримаються за руки, кожен учасник повертаючись до сусіда з права висловлює побажання на день та передає іскру позитиву потисканням руки

5хв

Заняття №4

Тренінгове заняття

на тему:

«Подолання комунікативного бар’єру «нерозуміння»»

Вид роботи

Зміст роботи

Час

1.

Привітання

Учасники сидячи в колі, по черзі говорять «Привіт» та не вербально зображають свій сьогоднішній настрій

5хв

2.

Міні бесіда на тему:

«Як подолати «нерозуміння»»

Бар’єр "нерозуміння". Часто бувають такі ситуації, коли джерело інформації заслуговує довіри, має авторитет, але інформація все-одно не доходить (ми не бачимо, не чуємо, не розуміємо). Як можна вирішити такі проблеми? Потрібно попередити бар’єри нерозуміння:

  • фонетичний;

  • семантичний;

  • стилістичний;

  • логічний.

Подолати фонетичний бар’єр цілком можливо, для цього необхідна:

1) чітка, розбірлива і достатньо голосна мова, без скоромовки;

2) наявність зворотного зв’язку з співрозмовником.

Семантичний бар’єр нерозуміння виникає, коли фонетично мова "наша", але по змісту, що передається "чужа". Для подолання цього бар’єру необхідно:

1) говорити максимально просто;

2) завчасно домовитися про однакове розуміння ключових слів, понять, термінів, якщо потрібно пояснити їх на початку розмови.

Стилістичний бар’єр нерозуміння виникає при невідповідності стилю мови людини, що говорить і ситуації спілкування або стилю мови й актуального психологічного стану слухача. Головне при подоланні стилістичного бар’єру правильно структурувати інформацію, що передається. Існує 2 основних правила структурування інформації в спілкуванні (правило рамки і правило ланцюга).

Правило рамки засноване на дії психологічного закону пам’яті. Суть його в тому, що початок і кінець будь-якого інформаційного ряду, з чого б він не складався, зберігається в пам’яті людини краще, ніж середина.

Рамку в спілкуванні створюють початок і кінець розмови. Для ефективності спілкування, розмови, бесіди необхідно на початку вказати ціль, перспективи і очікувані результати спілкування, а в кінці розмови підвести підсумки і відмітити ступінь досягнення цілей.

Бар’єр логічного нерозуміння виникає, як вже було відмічено, якщо людина, на нашу думку, говорить або робить щось, що суперечить логіці. Тоді ми не тільки відмовляємось його розуміти, але і емоційно сприймаємо його слова негативно. Подолання цього бар’єру можливо при дотриманні наступних умов:

1) врахування логіки і життєвої позиції співрозмовника;

2) правильна аргументація.

10хв

3.

Рольова гра в парах «Комплімент»

Один учасник протягом 3 хвилин «наїжджає», а другий у відповідь реагує тільки компліментами, але по суті, тут-і-тепер і відповідно до правил зворотного зв'язку. Наприклад: «Мені приємно говорити у Вашій особі з людиною, яка так чітко вміє формулювати свої бажання!» Або «Коли Ви так голосно говорите, я захоплююся Вашою впевненістю в собі!» І так далі. Тренер стежить за дотриманням правил при подачі «компліментів».

Потім пари міняються ролями та / або учасниками пар.

У підсумку, майже всі «наїжджають» приходять до однозначного розуміння, що неможливо витримувати агресивний настрій проти позитивно налаштованого опонента з його компліментами.

Проведення активного та грунтовного обговорення вправи

Внаслідок, різко зростає мотивація на позитивне ставлення до клієнтів і компліменти. Крім того, люди спочатку привчаються використовувати психологічно грамотні компліменти.

10хв

4.

Вправа «За склом»

Учасники об’єднуються у пари. Їхнє завдання уявити, що вони знаходяться за звукоізольованим склом. Необхідно передати абсолютно не знайомій людині інформацію про те, де вони мають зустрітись на на струпний раз, у чому вони будуть одягнені , та о котрій годині відбудеться зустріч. Потім вони міняються місцями.
Після проведення вправи необхідно провести обговорення та з’ясувати наскільки важко було зрозуміти партнера, у чому полягали труднощі тощо.

10хв

5.

Вправа «Сніданок з героєм»

Мета : відпрацювати навички переконання і вміння знайти аргументи на користь своєї позиції.

Хід вправи

Групі пропонується уявити, що у кожного з присутніх є можливість поснідати з цікавою людиною. Це може бути знаменитість справжнього, чи історична постать минулого, або звичайна людина, який справив на вас враження в якийсь момент життя. Кожен повинен вирішити для себе, з ким він хотів би зустрітися, і чому. Потрібно записати ім'я свого героя на аркуші паперу і поділитися на пари, потім треба вирішити з ким із героїв ви будете зустрічатися. Потім пари об'єднуються в четвірки і проробляють теж саме, потім об'єднується вся група і вибирає одного героя.

Питання для обговорення:

Чому залишився саме цей герой?

Легко було поступатися і чому ви поступалися?

Які почуття ви відчували, коли з вами не погоджувалися?

Що ви відчували, коли з вами погоджувалися?

Чи часто ви в житті стикаєтеся з ситуацією вибору?

20хв

6.

Рефлексія

Вправа "Закінчи пропозицію".

- Під час заняття я зрозуміла, що ... 
- Найкориснішим для мене було ... 
- На занятті мені не сподобалося ... 
- Якби я ще раз потрапила на тренінгове заняття, то я хотів б ...

5хв

Заняття № 5

Тренінгове заняття

на тему:

«Закріплення отриманих знань»

Вид роботи

Зміст роботи

Час

1.

Привітання

Учасники сидячи в колі, по черзі говорять «Привіт, сьогодні я почуваю себе…, а усім присутнім я хочу побажати…»

5хв

2.

Мозковий штурм

" Комунікативні бар’єри, їх види та особливості?"

10хв

3.

Творче завдання

Робота проводиться в малих групах. " Як можна попередити та долати комунікативні бар’єри в нашій організації?" Учасники об’єднуються у невеликі групи, та за певний час повинні визначати які комунікативні бар’єри присутні у діяльності їхньої організації. А також намітити шляхи подолання цих бар’єрів, та можливості зробити взаємодію як найбільш ефективнішою

30хв

4.

Рефлексія

Що корисного дала для мене проведена програма?

Чого нового я навчився?
Яким чином можна застосовувати отримані знання у повсякденному житті, безпосередньо на роботі?

5хв

5.

Ритуал прощання

«Передай іскру позитиву»

Учасники стоячи у колі тримаються за руки, кожен учасник повертаючись до сусіда з права висловлює побажання на день та передає іскру позитиву потисканням руки

5хв

Вид роботи

Тема

1

Проведення просвітницької бесіди

«Комунікативні бар’єри»

2

Тренінгове заняття

«Подолання комунікативного бар’єру «авторитет»»

3

Тренінгове заняття

«Подолання комунікативного бар’єру «уникання»»

4

Тренінгове заняття

«Подолання комунікативного бар’єру «нерозуміння»»

5

Тренінгове заняття

«Закріплення отриманих знань»

Програма

для профілактики та подолання

комунікативних бар'єрів

Термін проведення: 5 занять;

Час: 60хв

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.