Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Особливості адаптації та модифікації освітнього процесу в контексті інклюзивного навчання
»

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНИХ ГРАМАТИЧНИХ НАВИЧОК ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Опис документу:
У сучасній лінгводидактиці все більше уваги приділяється ранньому навчанню іноземних мов. Постійне звернення до мовного досвіду дитини, особливостей сприйняття нею дійсності обумовлюють необхідність дослідити особливості формування англомовних граматичних навичок дітей старшого дошкільного віку.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНИХ ГРАМАТИЧНИХ НАВИЧОК ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Постановка проблеми

У сучасній лінгводидактиці все більше уваги приділяється ранньому навчанню іноземних мов. Постійне звернення до мовного досвіду дитини, особливостей сприйняття нею дійсності обумовлюють необхідність дослідити особливості формування англомовних граматичних навичок дітей старшого дошкільного віку. Актуальність проблем оволодіння мовами в ранньому віці забезпечується постійним пошуком ефективних шляхів удосконалення методики викладання, пошуком резервів в організації навчання, щоб повною мірою скористатися перевагами старшого дошкільного віку.

Аналіз досліджень

Раннє навчання іноземних мов є одним із приоритетних напрямів розвитку освіти. Ця проблема є невичерпним джерелом для досліджень, свідченням чого є праці таких учених, як Ш.Амонашвілі, Б. Ананьєв, Л.Божович, Л.Венгер, Дж. Брунер (теорія взаємозв’язку процесів навчання і психічного розвитку), Л.Виготський,В.Дронов , П.Гальперін, Д. Ельконін,О.Запорожець , І. Зимня (відкритість молодших школярів до спілкування), Н. Імідадзе, С. Кулачківська, О. Кононко, Г. Костюк, В. Котило, С.Ладивір ,Н.Лейтес (чутливість дітей молодшого шкільного віку до новизни), О. Леонтьєв, С. Максименко,В. Мухіна,Р. Пенфілд, Ж. Піаже,Т.Піроженко (гуманітарний (дитиноцентричний) підхід до організації дошкільної освіти), С.Рубінштейн, М.Сухолуцька, Н.Чепелєва, А. Шамне (врахування у навчанні дошкільників системи психологічних новоутворень), Е. Цирер. Але на сьогоднішній день не існує цілісного аналізу цієї проблеми.


За останні роки віковий поріг початку навчання англійської мови все більше знижується. Як правило, дитина чотирьох років вважається вже цілком підготовленою до занять, деякі батьки прагнуть віддати в групи англійської мови трирічних дітей. Тому, наше дослідження присвячено вивченню праць педагогів і науковців з метою визначення оптимального віку для формування англомовних граматичних навичок.

Постановка мети дослідження

Мета статті полягає у визначенні готовності дітей старшого дошкільного віку до оволодіння граматичними навичками. Відповідно до мети ми поставили такі завдання: визначити психолого-педагогічні особливості дошкільників та переваги раннього навчання іноземних мов.

Виклад основного матеріалу

На сьогоднішній день не існує одностайної думки щодо віку, в якому слід починати формування граматичних навичок. Деякі вчені свідчать про великі можливості дітей 5 – 6-ти років, про особливий вплив навчання і виховання на всебічний розвиток особистості дитини, про схильність малюків до засвоєння іноземних мов. Характерними особливостями психології дітей 5–6-річного віку є конкретність мислення, нестійкість уваги, перевага мимовільного запам’ятовування над довільним, добре розвинута здатність до імітації. [4, c.31]. Тому, врахування психолого-фізіологічних особливостей дітей дошкільного віку уможливлює формування граматичних навичок на високому рівні.


Щоб охарактеризувати граматичні навички, розглянемо поняття “навичка”. За визначенням Л.С. Панової, “навичка − це дія з мовним матеріалом, доведена до автоматизму внаслідок вправляння” . Граматична навичка – це автоматизований компонент мовленнєвої діяльності, психофізіологічну основу якого становлять так звані граматичні стереотипи, які формуються і функціонують як наслідок постійного вживання мовлення, тобто у процесі набуття людиною індивідуально-мовленнєвого досвіду. Результативність та висока ефективність навчання дітей англомовним граматичним навичкам значною мірою залежить від знання й урахування педагогом усіх умов та особливостей старшого дошкільного віку.


У дітей 5–6-ти років формується лінгвістичне ставлення до слова. Словник дітей старшого дошкільного віку збільшується швидкими темпами [1, с. 113-114]. До 6-ти років словниковий запас дитини охоплює 14 тисяч слів. Паралельно вона оволодіває умінням сполучати слова у речення за законами граматики, у 4-5-річному віці без спеціального навчання засвоює елементарні правила граматики і синтаксису рідної мови. Мовлення стає знаряддям мислення. У дошкільному віці дитина є найчутливішою до мовних явищ.[2, с. 148]. Сучасні досягнення психології свідчать про великі можливості дітей 5–6-ти років, про особливий вплив навчання і виховання на всебічний розвиток особистості дитини, про схильність малюків до засвоєння іноземних мов. Характерними особливостями психології дітей 5–6-річного віку є конкретність мислення, нестійкість уваги, перевага мимовільного запам’ятовування над довільним, добре розвинута здатність до імітації. [4, c.31]


А.А. Загороднова вказує основні параметри психологічної готовності дитини до засвоєння іноземної мови:

- сформованість свідомого сприйняття, стійкої уваги;

- здатність до перемикання, спостережливість;

- розвинена зорова і слухова пам'ять, логічне мислення;

- вміння уважно слухати і чути вчителя, розуміти і приймати навчальну задачу, виразно і чітко відповідати на питання по ходу навчальної роботи, дотримуватися мовного етикету при спілкуванні;

- сформованість навички самоконтролю - вміння виявляти вольове зусилля для досягнення навчальної мети (робити те, що повинно, а не те, що хочеться), вміння працювати в заданому темпі [2].


Досліджуючи мовлення дітей 6-ти років, А. Гвоздьов, Н. Гаврилова, А. Павлова зробили висновок, що засвоєння граматичного матеріалу в дитини починається з речення, тобто із суб’єктно-предикатних відносин, які, за словами В. Адмоні, є структурним каркасом висловлювання [4, c. 67].


Як зазначалося, довільне ставлення до навчання у дошкільному віці лише формується. Для дитини 4–5-ти років провідним видом діяльності залишається ігрова. Тому єдиним шляхом формування у дошкільників пізнавальних мотивів та інтересу до вивчення другої мови має стати суголосність цих мотивів та інтересів в ігрову ситуацію, бо ігрова мотивація діяльності у цьому віці є домінуючою. Аналізована система навчання іноземної мови цього чинника повного мірою не враховувала. Окрім цього, важливим є висновок психолінгвістів про те, що імітація не є основним механізмом оволодіння мовою. За зовнішньою легкістю оволодіння дітьми мовою стоять складні психічні процеси, пов’язані з величезною аналітико-синтетичною роботою мозку дитини: дитина розчленовує сприйнятий мовленнєвий матеріал, узагальнює почуту інформацію, самостійно виводить систему правил і відповідно до них формулює і висловлює власну думку, наміри. М. Попова, Ф. Сахін, А. Тамбовцева вважають, що основний механізм мовленнєвого розвитку — не імітація та запам’ятовування готових висловлювань, а неусвідомлений аналіз дитиною цих висловлювань. О. Леонтьев наголошує, що мовлення дитини не має спонтанного, неконтрольованого характеру! воно є довільним, тобто спочатку оволодіння мовленням дитині властиве аналітичне, усвідомлене оперування мовою. С. Ніколаєва та Г. Рогова вважають, що завдяки усвідомленню виконуваних дитиною дій мовленнєві навички й уміння формуються швидше, стають більш гнучкими і сталими [4, c.33].


Ігри для оволодіння граматичними навичками.

Гра «Чаріний мішечок»

Мета: учити впізнавати і називати предмети англійською мовою використовуючи граматичні структури.

Ігровий матеріал: мішечок; дрібні іграшки, що зображають дитинчат тварин (каченя, гусеня, курча, тигреня, порося, слоненя, жабеня, кошеня).

Хід гри:

Усі іграшки складено в мішечок. Вихователь, тримаючи мішечок, підходить до деяких дітей і, запевняючи, що в мішечку лежить багато цікавих іграшок, пропонує взяти звідти одну, показати її всім і голосно назвати назви англійською мовою : «It is a cat», «It is a frog», «It is a pig».


Гра "What can you do?"

Дітям пропонується уявити себе будь-яким тваринам і на питання «What can you do?» Вони повинні відповісти: «I can run / jump / swim / fly»


Гра «У кого ведмедик?»

Відпрацювання фраз «Do you have ...? No, I do not have. I have a .. »

Всі діти стоять у колі щільно плечем до плеча, руки у всіх за спиною, вони по команді почнуть передавати ведмедика (або ін. Іграшку), поки ведучий (у нього очі закриті) в центрі кола не скаже «стоп». Іграшка залишається у 1 людини, ведучий повинен з 3-х спроб дізнатися, де вона.

- Doyou have a bear (a ball)?

- No, I do not have (Yes, I have)


Гра "Shopping" по темі «Їжа. Meals »або« Іграшки. Toys»

Учитель пропонує дітям пограти в магазин: "Let's play shop!". Лічилки вибирається продавець і покупці. Між ними розігрується діалог:

- May I come in? – Come in, please.

- Good morning! – Good morning!

- Give me, please a cat. – Here you are.

- Thank you. Goodbye. - Goodbye.


Гра "Guess"

Виходить одна дитина, бере картку з малюнком, діти хором запитують: What do you have? Вона відповідає: I have a ...

Висновок

Тому всі компоненти навчання дітей англійської мови – добір мовного матеріалу, його структуризація, розподіл між заняттями, форма і зміст діяльності педагога та дітей на заняттях – мають бути підпорядковані комунікативній меті. Ігрова форма проведення занять з урахуванням потреби дошкільників у зміні характеру пізнавальної діяльності має теж зазнавати змін в інтересах забезпечення успішнішого оволодіння комунікативними навичками, допомагає зробити комунікативно цінними будь-які мовні одиниці нерідної мови [4, c.35].


Отже, перелічимо основні характерні риси процесу вивчення дитиною іноземної мови. Дитина ніколи не вчить мову заради мови. Її цікавить життя, що відбувається навколо неї в цей момент. У дитини відсутній страх заплутатися у мові. Вона вільно експериментує з мовою, бо це для неї не є предметом. Дитині необхідні звичні умови. Для неї надзвичайно важливі повторення. Неабияке значення має інтерес - головна складова навчальної діяльності [3, с. 155].


Таким чином, на підставі проведеного нами аналізу можемо стверджувати про наявність психічної та фізіологічної готовності дошкільників оволодіння англомовними граматичними навичками. Формування англомовних граматичних навичок є корисним для всіх дітей, незалежно від їх початкових можливостей. Раннє оволодіння англомовнимим граматичними навичками сприяє якісному оволодінню першою іноземною мовою і створює позитивне підґрунтя для її подальшого вивчення. Із зниженням "вікового порогу" у навчанні іноземних мов відкриваються можливості для оволодіння другою та третьою іноземними мовами, що на сьогодні є актуальним. Ранній початок у навчанні іноземних мов веде до більш раннього входження дитини до загальнолюдської культури. Оволодіння дошкільниками англомовним граматичним навичками психологічно готує їх до поглиблення знань у мові, формує у дитини розуміння значення мови як засобу спілкування та дозволяє уникнути упередженого ставлення до представників інших народів.


Перспективи подальшого дослідження проблеми вбачаємо у вивченні формування англомовних граматичних навичок учнів у початковій школі України.

Список використаних джерел

  1. Богуш А. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років. [Монографія] / А. Богуш. - К.: ВидавничийДім "Слово", 2004. - 376 с.

  2. Савчин М. В. Вікова психологія: Навчальний посібник / М.В. Савчин, Л.П. Василенко. - К.: Академ-видав, 2005. - 359 с.

  3. Спиридонова А. В. К вопросу об обучении иностранному языку в раннем детстве / А.В. Спиридонова // Известия Уральского государственного университета. - 2009. - № 1 /2 (62). - С. 149-155.

  4. Шкваріна Т. Англійська мова для дітей дошкільного віку; [книга вчителя]. – Київ : «Шкільний світ», 2009. -160 с.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.