Тенденції та виклики в сучасній системі освіти в Україні

Опис документу:
Сучасна глобальна освітня система переживає період ґрунтовних перетворень з погляду методів, інформаційного змісту та освітнього простору. Досить довго ця царина могла бути максимально закритою по відношенню до змін у суспільстві, мала репутацію однієї з найконсервативніших сфер людської діяльності. На сьогоднішний день ситуація змінюється. Найближче двадцятиліття стане епохою радикальних перетворень в освіті. У даній роботі розглянуто актуальні питання, які виникають у сучасного вчителя.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Міністерство освіти і науки України

КУРСОВА РОБОТА

з педагогіки

на тему: «ТЕНДЕНЦІЇ ТА ВИКЛИКИ В СУЧАСНІЙ

СИСТЕМІ ОСВІТИ УКРАЇНИ»

Студентки ІV курсу групи Ш-42

спеціальності 5.01010201

Початкова освіта

Шеремети Вікторії Василівни

м.Одеса - 2019 р.

ЗМІСТ

ВСТУП

Актуальність: ми обрали тему для дослідження «Тенденції та виклики в сучасній системі освіти України» тому, що сучасна глобальна освітня система переживає період ґрунтовних перетворень з погляду методів, інформаційного змісту та освітнього простору. Досить довго ця царина могла бути максимально закритою по відношенню до змін у суспільстві, мала репутацію однієї з найконсервативніших сфер людської діяльності. На сьогоднішний день ситуація змінюється.

Найближче двадцятиліття стане епохою радикальних перетворень в освіті. Зростаюча різноманітність джерел інформації та розширення доступу до них відкриває додаткові перспективи для навчання, які можуть бути менш застарілими та більш інноваційними. Очевидним є той факт, що за останні 30 років суспільство змінилося, зазнали змін і запити людей на освіту, що викликало реформування безпосередньо самої системи освіти.

Дослідженням даної проблеми займаються такі вчені як: Роман Шиян, Олександра Савченко, Ірина Козловська, Лілія Гриневич, Іванна Коберник, Елькін Олександр, Ковтунець Володимир, Макаренко Оксана, Малахова Олена, Нанаєва Тетяна, Усатенко Галина, Хобзей Павло, Чарльз Темпл, Метью Ліпман.

Пошук форм впровадження нової, вдосконаленої системи освіти призвів до розробок нових підходів надання освітніх послуг. Ті методи, інструменти, що використовувалися педагогами раніше, вже не є еффективними, актуальними. Авторитарний стиль викладання не спонукав дітей до самопізнання, саморозвитку. Як наслідок, значна частина школярів завершує навчання у відведені терміни, і не продовжується процес «навчання протягом життя». Посилюється заклик щодо запровадження індивідуалізації надання освітніх послуг. Не дивно, що перед освітніми системами у новому світлі постають відомі питання: Кого вчити?, Кому й Чому вчити?, Як вчити? Реформа Нової української школи передбачає автономію для усіх суб’єктів навчального процесу: нова школа матиме «широку автономію», а це значить, що адміністративні та навчально-методичні повноваження будуть делеговані на рівень закладу освіти (школи самі складають навчальні плани та програми, самі обирають підручники, підбір персоналу директором закладу освіти та ін.). Створена нова модель оцінювання в перших класах НУШ. Вона ґрунтується на формувальному оцінюванні, що дозволяє оцінити насамперед процес навчання, а не результат. Головною інновацією є те, що педагогічна рада школи самостійно обирає, за якою програмою буде проводити навчання, а директор затверджує схвалену педрадою програму. Освітні програми, що розробляються на основі типових, не потребують окремого затвердження Міністерством освіти чи центральним органом забезпечення якості освіти. Школи самостійно визначають хід навчального процесу, орієнтуючись на формування ключових та предметних компетентностей учнів після закінчення навчального року. Розроблені програми мають однаково визначені змістові лінії. Різниця між ними полягає у рівні інтеграції освітніх галузей до навчальних предметів. Ще однією відмінністю програм є очікувані результати навчання.

Саме питання про введення нових тенденцій в сучасну систему освіти ми будемо досліджувати, а також розглядати виклики, що приймають та вирішують вчителі Нової української школи.

Мета дослідження: з’ясувати відповідність між новим Державним стандартом Нової української школи та його реалізацією в умовах реальної ЗОШ; дослідити рівень ефективності нової системи освіти в Україні.

Об’єкт дослідження: система освіти у сучасній школі.

Предмет дослідження: тенденції, виклики та реформи в сучасній системі освіти України.

Методи дослідження: анкетування, аналіз, спостереження, експеримент, порівняння, бесіда, вивчення передового педагогічного досвіду.

База дослідження: Крижанівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-ліцей – дошкільний навчальний заклад» Лиманської районної ради Одеської області.

Структура курсової роботи: вступ, 2 розділи, висновки, список джерел інформації у кількості 21 примірника.

Обсяг роботи: 35 сторінок.

РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ОСВІТНИХ ТЕНДЕНЦІЙ

    1. Загальний огляд Концепції нової української школи

17 серпня 2016 року Міністерство освіти і науки України оприлюднило для широкого обговорення першу версію «Концептуальних засад реформування середньої освіти». Цей документ простою мовою пояснює ідеологію змін в освіті, що закладається в проекті нового базового закону «Про освіту». Цей законопроект з’явився в результаті громадсько-політичного діалогу тривалістю понад 3 роки [2].

«Концептуальні засади» отримали багато відгуків у ЗМІ та соціальних мережах. Реакція – переважно позитивна, хоча траплялися і критичні зауваження. За результатами перемовин народилася доопрацьована версія «Концептуальних засад». Звичайно, усі пропозиції врахувати несила, але відобразити громадський запит, доповнити суттєві моменти, врахувати конструктивну критику. З отриманих пропозицій, відгуків з’ясувалося, що максимально обговорювалися і потребують подальшої конкретизації наступні теми:

  1. Педагогіка партнерства (Як на практиці забезпечити плідну співпрацю вчителів, батьків та дітей на фундаменті взаємної довіри й поваги. Як досягти балансу прав, обов’язків і відповідальності у трикутнику дитина-педагоги-батьки?).

  2. Готовність до інновацій (Які зміни потрібні в змісті освіти і формах навчання? Чи готові до інновацій учителі, батьки, управлінці? Як підготувати представників змін? Де розташуються пілотні майданчики інновацій?).

  3. Нові стандарти й результати навчання (Що вважати результатом? Який результат потрібен державі, роботодавцям, батькам? Як вимірювати успішність компетентнісного підходу?).

  4. Автономія школи і вчителя (Як врівноважити широкі права, які в рамках реформи здобудуть освітяни, із відповідальністю за результат?).

  5. Фінансування освіти (Яким має бути вклад – держави, місцевого самоврядування, батьків? Як забезпечити не лише рівноправність, а й справедливість у розподілі фінансування?) [3].

Таким чином, описані та чимало інших проблемних питань очікують на вирішення найближчими роками.

Провідною метою кожної освітньої реформи, в тому числі нинішньої, є підвищення якості освіти. У Концепції наголошено на суб’єктності учіння, необхідності оволодіння учнями способами навчальної діяльності, досвіді взаємодії з іншими людьми. Мета загальної середньої освіти визначена у Законі України «Про освіту» [2].

На які головні компоненти Концепції мають орієнтуватися вчителі початкових класів?

  • Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві.

  • Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.

  • Наскрізний процес виховання, який формує цінності.

  • Педагогіка, що опирається на партнерстві між учнем, учителем і батьками.

Наскрізне використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі та управлінні закладами освіти і системою освіти має стати інструментом забезпечення тріумфу Нової української школи. Запровадження ІКТ в освітній галузі має перейти від одноразових проектів у системний процес, який охоплює всі види діяльності. ІКТ суттєво розширять перспективи педагога, оптимізують управлінські процеси, таким чином формуючи в учня значущі для нашого сторіччя технологічні компетентності.

Нова школа працюватиме на устоях «педагогіки партнерства». В ядрі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.

Нова школа потребує нового вчителя, який зможе стати агентом змін. Реформою визначено ряд стимулів для особистого і професійного зросту, з метою залучення до спеціальності найкращих. Велика увага приділяється матеріальному стимулюванню. У задумі Закону «Про освіту» закладено правило про підвищення місця вчителя у єдиній тарифній сітці. Учителі, які пройдуть добровільну незалежну сертифікацію, будуть одержувати надбавку. Суттєвих змін зазнає процес і зміст підготовки вчителя. Країна буде підтримувати вчительські професійні спільноти. На допомогу вчителеві буде створено освітній портал із методичними та дидактичними матеріалами, українськими енциклопедіями, мультимедійними підручниками та інтерактивними онлайн-ресурсами.

НУШ буде працювати на основі особистісно-орієнтованої моделі освіти. У рамках цієї моделі школа максимально враховує права дитини, її здібності, потреби та інтереси, на практиці реалізуючи принцип дитиноцентризму. Освітню роботу буде організовано з урахуванням навичок XXI століття відповідно до індивідуальних стилів, темпу, складності та навчальних траєкторій учнів: від комунікативних типів задач (знайти спільну мову з друзями, учителями, однокласниками, батьками, незнайомими людьми) до творчих (креативно-інноваційних). У навчанні будуть враховані вікові особливості фізичного, психічного і розумового розвитку дітей. Для цього запроваджується двоциклова організація освітнього процесу на рівнях початкової та базової загальної середньої освіти.

Найосвіченіша особа може стати найгіршим злочинником, якщо не розуміє і не поділяє загальнолюдських цінностей. Нова українська школа буде закладати ціннісні ставлення і судження, які слугують основою для щасливого особистого життя та успішної взаємодії з суспільством. Буде запроваджено програми із запобігання дискримінації, булінгу у школі. Взаємовідносини між учнями, батьками, вчителями, керівництвом школи та іншими учасниками освітнього процесу буде побудовано на взаємній повазі та діалозі.

Незалежну людину може сформувати лише вільна особистість. Нинішня школа скута оковами бюрократії та надмірного контролювання. В умовах децентралізації на державному рівні управління будуть визначатися стандарти освіти та забезпечення моніторингу якості освіти. За дотримання цих стандартів буде відповідати окремий центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти із залученням громадськості. Натомість безпосереднє управління школами буде здійснюватися на місцевому рівні. Зросте вплив місцевих спілок на формування локальної освітньої політики, з урахуванням місцевих культурних особливостей та особливостей ринку праці, на основі державної освітньої політики.

Провідні країни розглядають галузь освіти як пріоритетний напрям інвестицій, який повертається новими технологіями, знаннями і прибутками від інноваційної діяльності. Держава і суспільство побачать, як витрачаються кошти, і будуть відстежувати наслідок освітніх інвестицій. В умовах децентралізації освітня субвенція з державного рівня буде покривати передусім видатки на забезпечення педагогічної складової навчального процесу (заробітна плата працівників закладів освіти, підручники, підвищення кваліфікації вчителів тощо).

Розбудова Нової української школи – це довготермінова реформа, яка проводиться вже зараз. Задум упровадження передбачає наступність дій і відповідне ресурсне забезпечення на кожній фазі, а також зважає на загальний контекст суспільних змін. Сьогоднішні школярі також повинні відчути зміни й отримати кращу якість освіти. Саме тому вже до початку 2016/2017 н. р. було оновлено програми початкової школи. Паралельно зі структурними змінами будуть вдосконалюватися методи навчання в школі, підвищуватиметься кваліфікація вчителів, педагогічна освіта переорієнтовуватиметься на компетентнісні засади, педагогіку партнерства, індивідуальний підхід.

    1. Передумови реформування освіти в Україні

Викликом для змін в українській освіті є той факт, що сьогодні, початкова школа перестала відповідати сучасним вимогам громадян, вона стала нецікавою і недостатньо продуктивною в порівнянні з європейською початковою освітою. На вимогу часу потрібно змінювати підходи та формат навчання. З появою інтерактивних технологій, комп’ютеризації, для вчителів розширилися види вибору інструментів, методів навчання. Уроки лише за допомогою підручника та зошита поступово відходять на другий план. Занадто велика щілина розрослася між тим, що на сьогодні може дати школа, і тим, які вимоги до молодого покоління висуває 21 століття. Так, якісне матеріально-технічне, методичне та програмне забезпечення школи в поєднанні з компетентнісним підходом – одна з провідних домовленостей формування сучасного інтегрованого освітнього оточення початкової школи. Сьогодні необхідно не просто дати знання учням, а сформувати в особистості ключові компетентності для успіху в житті, зробити випускника конкурентоспроможним у суспільстві. Саме таку мету ставить перед вчителем Нова українська школа [8].

Учні спроможні відтворювати фрагменти несистематизованих знань, проте часто не вміють застосовувати їх для вирішення життєвих проблем. Манера навчання в сучасній українській школі не мотивує дітей до навчання. Матеріал підручників затеоретизований, переобтяжений другорядним фактологічним матеріалом. Вчителі застосовують переважно застарілі дидактичні засоби. Педагогів деморалізує низький соціальне положення та рівень заробітної плати. Вчитель не має справжньої мотивації до особистісного та професійного зростання. Збільшується цифрова невідповідність між учителем і учнем. Багато педагогів ще не вміє досліджувати питання за допомогою сучасних засобів, працювати з великими об’ємами даних, робити і презентувати висновки, спільно працювати онлайн у навчальних, соціальних та наукових проектах тощо. Через невеликий потік фінансування сектору освіти сьогодні не всі громадяни України мають однаковий доступ до якісних знань, гарантований державою. Школа висвічує бідність: діти з незаможних сімей мають гірші можливості здобути гарну освіту і піднятися соціальною драбиною. Потрібна докорінна реформа, що зупинить негативні тенденції, перетворить українську школу на важіль соціальної рівності та згуртованості, економічного розвитку і конкурентоспроможності України [12].

Проаналізуємо декілька основних першопричин для реформування системи освіти.

  1. Науково-технологічний прогрес, що сприяє автоматизації більшості процесів. Роботизація робочих місць, автоматизація багатьох процесів сприяє появі нових професій, що вимагають розкриття творчого потенціалу особистості. Так, у корпораціях поступово більш цінними та затребуваними стають співробітники, які здатні генерувати інноваційні ідеї та працювати з командою над її втіленням.

  2. Зміна самої стратегії успіху. Сучасне суспільство формує нові цінності, очікування та розуміння успіху. Так, покоління, що починало свою кар’єру 30 років тому, мало достатньо прості життєві орієнтири: сім’я, кар’єра, будинок, забезпечена старість. Для багатьох з них наявна на той час система освіти сприймалась як соціальний ліфт, інвестиція, що наближає людину до певного рівня добробуту. У багатьох з’являється почуття ілюзорності того, що освіченість дійсно є реальним фактором соціальної мобільності та зростання добробуту.

  3. Розчарування серед молоді. Те явище, що кількість прийнятних робочих місць скорочується, є також джерелом зростаючої зневіри в сім’ях і серед молодих випускників навчальних закладів по всьому світу. Підвищення рівня освіти серед молоді та робітників у цілому веде до загострення суперництву в боротьбі за робочі місця. Надії, які пов’язувалися з підвищенням соціальної мобільності як результату отримання освіти, сьогодні моторно згасають, а молодь починає задаватися питанням відносно вкладу інвестицій в освіту, яка традиційно вважається запорукою «високого статусу» в майбутньому.

  4. Сучасне молоде покоління має інші уявлення про успіх і стратегію його досягнення, в яких освіта сприймається не як соціальний ліфт та інструмент вибудовування кар’єри, а як елемент своєї унікальної та неповторної долі, засіб реалізації творчого потенціалу особистості [16].

Таким чином, ми можемо говорити про те, що сучасні виклики спонукають до реформування сучасної системи освіти в Україні вже зараз. Адже, по-перше, науково-технологічний процес не стоїть на місці, а рухається вперед у геометричній прогресії. По-друге, сучасне суспільство диктує нові умови пристосування до навколишнього середовища. Саме тому наша новітня система освіти має навчати, формувати учня ХХІ сторіччя, а не продовжувати працювати за застарілими підходами до навчання.

    1. Система освіти європейських країн

Оновлення змісту та реформа освіти України сьогодні – необхідний захід для створення якісної сучасної освіти, що буде максимально наближена до європейських стандартів. У цьому питанні надзвичайно корисним для нас може стати досвід початкової школи саме східних земель Німеччини. Адже ця країна вже пройшла шлях реформ в освіті, що орієнтовані на компетентнісний підхід та задовольняють вимоги сучасного європейського суспільства [4].

Керівними органами німецької системи освіти є Постійна конференція міністрів освіти і культури земель ФРН і Конференція ректорів навчальних закладів Німеччини. Питаннями координації політики в галузі освіти відає спеціальний орган – Постійна конференція міністрів культури земель. Він же стежить за тим, щоб якість освіти в масштабах всієї країни залишалася на високому рівні. Після реформ та модернізації освіти з кінця 80-х років і до сьогодні Німеччина отримала чотирьохступеневу систему освіти: початкова, двоступенева середня освіта та вища. Для всіх дітей від шести років обов’язковою є дев’ятирічна шкільна освіта. Навчання в державних школах безкоштовне. Заняття в усіх класах проводять за однаковою програмою. Перші два роки всі дисципліни викладає класний керівник, у цей час немає дисциплінарної структуризації – базові знання з математики, німецької мови, краєзнавства, музики і релігії викладають комплексно, у межах одного освітнього курсу. Починаючи з третього класу, уроки ведуть окремі вчителі. По закінченні початкової школи учні отримують рекомендацію про те, в якій з трьох видів шкіл продовжити освіту: в основній школі, у реальній школі або в гімназії. Головна відмінність двох перших шкіл від гімназії в тому, що програма в них легша, а довідка про відвідування школи не дає права на вступ до вищого навчального закладу [13].

Велику увагу в оцінюванні в німецьких школах приділено індивідуалізації та орієнтації на учня та його можливості. Тому оцінки диференційовані. У більшості федеральних земель діти в перші два роки навчання не отримують оцінок, а лише загальну характеристику успішності, яка дає інформацію про індивідуальні сильні і слабкі сторони у вивченні окремих предметів. У початкових школах Німеччини, починаючи з третього класу, навчальна успішність оцінюється за шестибальною системою: 1 (відмінно), 2 (добре), 3 (задовільно), 4 (достатньо), 5 (погано), 6 (дуже погано). У таблиці наведена детальніша характеристика 6-бальної шкали оцінок (див. Додаток В.1). Також представлена порівняльна таблиця балів за успішність Німеччини та України (див. Додаток В.2). За основу взято 100-відсоткову шкалу [15].

Виходячи з цього, можна визначити головні складові змісту початкової освіти:

  1. Загальнолюдські цінності та культура своєї країни.

  2. Охорона навколишнього середовища, збереження миру, права людини.

  3. Серйозні зміни в техніці читання та культурі мовлення.

  4. Розширення навчальних програм через новий матеріал (вивчення правил дорожнього руху, статеве виховання).

  5. Розвиток диференціації завдань.

  6. Збільшення учбового часу і перерозподіл часу, відведеного на вивчення окремих предметів і тем.

  7. Врахування емоційної і соціальної стабільності дитини.

  8. Забезпечення всебічного розвитку особистості.

  9. Орієнтація на розвиток мислення і пізнавальних здібностей учнів під час модернізації навчальних планів, програм і підручників.

  10. Розширення мереж факультативних учбових дисциплін.

    1. Аналіз Державного стандарту початкової освіти

Державний стандарт початкової освіти – це базовий документ, який визначає основні засади й підходи до навчання в початковій школі, а також вимоги до обов’язкових компетентностей та результатів навчання здобувача освіти і загальний обсяг навчального навантаження [1].

У загальній частині документу визначено, що він «є першою частиною Державних стандартів повної загальної середньої освіти, які охоплюють усі три її рівні». За словами одного з авторів Стандарту Романа Шияна, це забезпечить послідовність під час створення наступних стандартів, і тоді між трьома рівнями освіти не буде розриву.

У 2018/2019 навчальному році школи навчають учнів за Типовими навчальними програмами або за своїми, розробленими на основі типових. У цьому випадку програму зможе затвердити Педагогічна рада. Водночас закон «Про освіту» дає педагогам можливість розробляти й унікакальні навчальні програми – виключно на основі Стандарту [19].

Головна ідея Нової української школи (НУШ) і нового Державного стандарту – навчання, яке побудоване на компетентностях.

Компетентісне навчання – це здатність використовувати знання і навички у своєму житті [1].

Закон «Про освіту» дає таке визначення компетентності: «динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність» [2].

Ми спостерігаємо те, що у Державному стандарті визначені компетентності у повній відповідності до Закону України «Про освіту», а саме:

  • вільне володіння державною мовою;

  • здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

  • математична компетентність;

  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

  • інноваційність;

  • екологічна компетентність;

  • інформаційно-комунікаційна компетентність;

  • навчання впродовж життя;

  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність;

  • підприємливість та фінансова грамотність.

Державний стандарт складається з дев’яти освітніх галузей: Мовно-літературна (українська мова та література; мови та літератури відповідних корінних народів та національних меншин, іншомовна освіта), Математична, Природнича, Технологічна, Інформатична, Соціальна і здоров’язбережна, Громадянська та історична, Мистецька і Фізкультурна.

Для кожної освітньої галузі визначено мету, загальні результати галузі (у попередній версії, станом на серпень 2017 року, це називалося загальними цілями) і обов’язкові результати здобувачів початкової освіти (називалося загальними очікуваними результатами). Конкретні очікувальні результати (тепер очікувані результати навчання), що були представлені в минулій версії тексту, зі Стандарту вилучили та опустили їх на рівень Типових освітніх програм [19].

Додатком до Державного стандарту є чотири різновиди Базового навчального плану. В ньому визначено кількість годин, відведена на вивчення тої чи іншої освітньої галузі в кожному класі початкової школи: для шкіл з українською мовою викладання; шкіл з навчанням мовою відповідного корінного народу або мовою національної меншини і відповідні навчальні плани для спеціальних закладів освіти чи груп.

Ідея інтеграції в освіті є вагомим здобутком дидактики, оскільки за умови її успішного методичного впровадження реалізується мета якісної освіти. Тому інтеграція як вимога об’єднання в ціле компонентів об’єктів навчання є необхідним дидактичним прийомом, за допомогою якого уможливлюється створення в учнів цілісного бачення про об’єкт, що вивчається, формується міжпредметна компетентність. У сучасній школі була використана міжпредметна інтеграція, здійснювана різними шляхами:

  • створення інтегрованих курсів – навчальних предметів, які адаптують для вивчення та інтегрують знання декількох наук або видів мистецтв (природничих – «Природознавство», суспільствознавчих – «Я у Світі», біологічних – «Основи здоров’я», музичне й образотворче мистецтво – «Мистецтво», та ін.);

  • розроблення нових форм уроків (урок з міжпредметними зв’язками, інтегрований урок, бінарний урок);

  • впровадження навчальних проектів;

  • організація тематичних днів та тижнів.

Плюси інтегрованого навчання для учнів:

  • більш чітке розуміння мети кожного предмету в різних контекстах;

  • більш глибоке розуміння будь-якої теми, завдяки її дослідженню через кілька точок зору;

  • краще усвідомлення комплексного підходу, через який предмети, навички, ідеї та різні точки зору пов’язані з реальним світом;

  • вдосконалення навичок системного мислення.

Можна сміливо сказати, що була проведена величезна робота над Державним стандартом початкової освіти. Були враховані усі позитивні та негативні сторони попередньої версії стандарту навчання школярів.

    1. Інтегроване навчання та його зв’язок з критичним мисленням

У Великому тлумачному словнику інтеграція – це «доцільне об’єднання та координація дій різних частин цілісної системи». За системного підходу інтеграція визначається як процес взаємодії двох або більше систем з метою створення нової, яка набуває нових властивостей завдяки зміні властивостей та зв’язків її елементів [5].

Американський педагог Дж.Гіббоне висловлював думку, що інтегрувати – це поєднувати частини систем таким чином, щоб результат об’єднання в сумі перевершував їхнє значення до взаємодії. Деякі вчені, зокрема Н.С. Антонов, розглядають поняття «інтеграція» в загальнонауковому аспекті, визначаючи його природне протиставлення поняттю «диференціація» та наголошуючи на високому рівні системності: «це процес взаємопроникнення, ущільнення, який проявляється через єдність з протилежним йому процесом розчленування, розмежування, диференціації».

На процесуальності та результативності інтеграції наголошує І.М.Козловська: «Інтеграція представляє собою процес і результат створення нерозривно зв’язаного, єдиного» [11].

Таким чином, інтеграція – це процес взаємодії, об’єднання, взаємовпливу, взаємопроникнення, взаємозближення, відновлення єдності двох або більше систем, результатом якого є утворення нової цілісної системи, яка набуває нових властивостей та взаємозв’язків між оновленими елементами системи [5].

Визначена концепція сприйняття інтеграції в межах системного підходу відображається і при її проекції на сферу освіти. Предметні межі (роздільники) зникають, коли вчителі заохочують учнів робити зв’язок між дисциплінами й спиратися на знання і навички з кількох предметних областей. Учням потрібні відкриті можливості для інтеграції знань і навичок з різних дисциплін та критичного оцінювання того, як ці частини взаємодіють. На думку засновника Інституту критичного мислення США Метью Ліпмана, критичне мислення – це «вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження».

Мета розвитку критичного мислення – формування особистості, готової до життя у світі, що постійно змінюється, здатної до аналізу та осмислення інформації, різних сторін процесів і явищ, навчання та самовдосконалення, прийняття ефективних рішень. Як один із напрямків методичного оновлення уроків у початкових класах використовують проведення на основі інтеграції навчального матеріалу з кількох предметів, об’єднаних навколо однієї теми. Цей підхід сприяє інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів учнів завдяки залученню цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягнути цілісності знань, розкрити творчі здібності. Зауважимо, що використання технологій, які застосовують на інтегрованих уроках, спонукає учнів до самостійної праці, до творчого мислення, пошуку. Для якісного оновлення уроку в початкових класах у центрі уваги перебуває організація навчальної діяльності учнів залежно від змісту і готовності дітей. Саме це особливо обумовлює навчальні результати, сприяє розвитку критичного мислення [18].

Вміння людини, яка критично мислить:

оцінює надійність джерел інформації;

виділяє необхідну інформацію та обробляє її;

аналізує та оцінює власні чи чужі висловлювання, припущення, висновки, аргументи, гіпотези, переконання;

задає запитання з метою одержання точнішої інформації або її перевірки;

розглядає проблеми з різних точок зору та порівнює різні позиції і підходи під час їх вирішенні;

висловлює власну позицію, влучно обирає мовленнєві засоби для побудови висловлювань;

приймає обґрунтовані рішення.

Для розвитку критичного мислення молодших школярів учителю необхідно:

виділити час і забезпечити можливості для застосування критичного мислення;

дозволити учням вільно розмірковувати;

приймати різноманітні ідеї та думки;

сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

забезпечити для учнів безризикове середовище, вільне від насмішок;

висловити віру в здатність кожного учня породжувати критичні судження;

цінувати критичні міркування учнів.

Для того щоб критично мислити, учні повинні:

розвивати впевненість у собі й розуміння цінності власних думок та ідей;

брати активну участь у навчальному процесі;

ставитися з повагою до різноманітних думок;

бути готовими породжувати й відкидати судження.

Наскрізними компетентностями, які мають бути сформовані в учнів Нової української школи є: критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми. На шляху до цього необхідно пройти 6 послідовних кроків:

1. Нерефлексивний мислитель – ще не усвідомлює «недорозвиненість» свого мислення.

2. Спантеличений мислитель – усвідомив, що має проблеми зі своїм мисленням.

3. Мислитель-початківець – намагається удосконалюватися, але без регулярної практики.

4. Практикуючий мислитель – визнає необхідність регулярної практики.

5. Просунутий мислитель – росте у процесі своєї регулярної практики.

6. Майстер мислення – усвідомлене і проникливе мислення стає візитівкою людини. [21].

Отже, інтеграція – це процес взаємодії, об’єднання двох або більше систем, результатом якого є утворення нової цілісної системи, яка набуває нових властивостей та взаємозв’язків між оновленими елементами системи. Критичне мислення та інтеграція тісно пов’язані між собою, адже технології розвитку критичного мислення є одним із компонентів інтеграції на уроках.

    1. Стратегії розвитку критичного мислення

Стратегія формування та розвитку критичного мислення є однією з інноваційних педагогічних технологій, що забезпечує перехід до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, бо в ній увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції [6].

Як відомо, учні не отримують навичок критичного мислення механічно. Вони формуються і удосконалюватимуться при певній системі. Системне запровадження цієї технології в школі призводить до того, що усі учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але і використовувати свої знання у буденному житті. Саме завдяки критичному мисленню традиційний процес пізнання віднаходить індивідуальність і стає свідомим, безперервним та продуктивним. Освітня стратегія розвитку критичного мислення в процесі навчання дитини — це сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають учнів до дослідницької творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань. Критичне мислення — мислення самостійне. Учні повинні мати достатньо свободи, щоб мислити і самостійно вирішувати найскладніші питання [20].

Стратегія формування та розвитку критичного мислення – система діяльності, що базується на дослідженні проблем та ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки та визначення міри корисності інформації для особистих потреб і цілей. Розвиток критичного мислення допомагає учням не лише під час роботи з інформацією в школі, але й стає основою для формування логічного мислення та розмірковування. Працюючи зі стратегією розвитку критичного мислення, слід усвідомлювати, що навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування критичного мислення в учнів. У зарубіжній практиці дуже часто вчителі використовують 9 стратегій для розвитку критичного мислення [14]:

1. Використовуйте «пустопорожній час». Ми часто відволікаємось і витрачаємо наш час на непотрібні речі, що не приносять нам ні продуктивного результату, ні задоволення. Тож чому б не використати цей час на тренування мислення? Наприклад, наприкінці кожного дня можна проаналізувати: про що я сьогодні думав за день? Чи дозволив я сьогодні якійсь негативній думі мене «вимкнути» на якийсь час? Якщо робити це регулярно – ваше мислення почне перетворюватися.

2. Працюйте над 1 проблемою в день. Подумайте, які проблеми перед вами зараз стоять. Відкиньте ті, на які ви не можете впливати самостійно. Потім оберіть 1 проблему, яка вам під силу. Вивчіть її з усіх боків. Потім зберіть інформацію й продумайте ресурси та дії: що можна зробити в короткочасній та довгостроковій перспективі? Продумайте стратегію, а коли настане час діянь, контролюйте їх та будьте готові за потреби перебудувати стратегію.

  1. Інтерналізуйте (від лат. Interior – «внутрішній»; процес перетворення зовнішніх дій, соціальних форм спілкування в стійкі внутрішні якості особистості через засвоєння норм, цінностей, вірувань, уявлень тощо). Засвоюйте інтелектуальні стандарти. Кожен тиждень працюйте з однією з інтелектуальних норм (зрозумілість/чіткість, точність, доречність, логічність, значення та ін.).

4. Ведіть інтелектуальний щоденник. Кожен тиждень записуйте його в такому форматі: опис значимої для вас ситуації, вашу реакцію на неї, її аналіз (Що б ви зробили інакше, якби можна було б повторити цю ситуацію?).

5. Перебудовуйте характер. Виберіть одну інтелектуальну рису – наполегливість, автономія, співчуття тощо – та розвивайте її протягом тижня.

6. Зменшуйте рівень егоцентризму. Людині властиве егоцентричне мислення – несвідомий нахил на користь себе. Спостерігайте за собою у таких ситуаціях. Зафіксувавши такі моменти, спробуйте вдатися до саморефлексії, задавши собі такі питання: а що б в такій ситуації відчувала та зробила б раціональна людина?

7. Передивіться свій погляд на речі. Ми живемо в світі, де часто кожна ситуація є вже певними чином «визначена». І те, як визначена ситуація, впливає на те, як ми почуваємося в ній і як ми діємо. Кожен з нас в силі дивитися на проблеми чи «негативні» ситуації під іншим кутом зору, побачити в них позитивні моменти, знайти шляхи виходу і бути щасливішим. Щоб практикувати такий підхід, потрібно встановити певні принципи.

8. Працюйте зі своїми емоціями. Щоразу, коли ви відчуваєте негативні емоції, спитайте себе: які мої думки привели мене до цього? як інакше я можу подумати про те, що мене так турбує? Якщо ви знайдете відповіді на ці питання – ваші емоції неодмінно змінюватимуться.

9. Проаналізуйте вплив групи на ваше життя. Час від часу задавайте собі питання, як на вас впливає той чи інший колектив/група/соціум: яку поведінку від вас очікують/вимагають? Що забороняють робити? Часто групові норми можуть впливати на нас на несвідомому рівні, в результаті чого ми можемо забороняти собі думати чи вчиняти певні речі. Тоді як насправді, можливо вам давно хотілося б поводитися інакше.

Можна щодня розвивати в учнів базові навички, необхідні для критичного мислення: спостережливість; схильність до інтерпретації, аналізу, виведення висновків; властивість давати оцінки (ідеям, предметам, явищам тощо). Також важливо стимулювати та схвально оцінювати всі прояви критичного мислення в учнях. Можна пояснити, з чого складається критичне мислення і чим воно відрізняється від звичайного, скориставшись таблицею (див. Додаток Д) [10].

Всі ми знаємо, що діти – допитливі від природи та прагнуть пізнавати світ. Вони здатні висувати дуже багато оригінальних ідей. Тому головне завдання вчителя на уроці чи у проектній роботі – бути в першу чергу помічником, що стимулює учнів до пошуку інформації, пізнанню та осмисленню нового, генеруванню власних ідей. Базова техніка формування критичного мислення може застосовуватися вчителем щодня. Її ключові етапи:

    1. Виклик. Ціль – формування особистого інтересу для отримання інформації. Учні мають подумати та розповісти іншим (за допомогою індивідуальної, парної, групової роботи; бреінстормінгу; спільних прогнозувань; озвучування проблемних питань тощо) про те, що вони знають з обраної теми для обговорення – так отримані раніше знання усвідомлюються і стають базою для засвоєння нових. Задача вчителя на цьому етапі – узагальнити знання дітей, допомогти кожному визначити «своє особисте знання» і основні цілі для отримання нових.

2. Осмислення. Діти знайомляться з новою інформацією. При цьому вони мають відслідкувати своє розуміння і записувати у вигляді питань те, що вони не зрозуміли – для того, щоб пізніше заповнити ці «білі плями». Після ознайомлення з інформацією кожен учень має сказати про те, які орієнтири/фрази/слова допомогли йому зрозуміти інформацію, а які, навпаки, заплутували. Головний принцип етапу осмислення – читель має давати учням право/установку на індивідуальні пошуки інформації з подальшим груповим обговоренням та аналізом.

3. Рефлексія. Учні мають обдумати те, що вони взнали та як включити нові поняття в свої уявлення; обговорити, як це змінило їхні думки, бачення, поведінку [17].

Підготовка вчителя для використання цієї техніки:

  • Визначіть ціль занять (чого хочемо навчитися) і тему (наприклад, «Будова людського скелету і відповідна термінологія»).

  • Подумайте, що ви вже знаєте про це? Що може стати корисним? До яких з цих знань ви відноситеся упереджено?

  • Які ресурси для навчання у вас є? Скільки часу для навчання у вас є?

  • Зберіть інформацію: намагайтеся бути максимально відкритими та неупередженими до нової інформації.

  • Спитайте: до чого автори/джерела відносяться упереджено?

  • Систематизуйте зібрану інформацію, шукайте нові зв’язки – як між ключовими поняттями, так і між всією темою і повсякденним життям.

  • Знову задайте питання: чи лишилося щось незрозуміле?

  • Подумайте, як би ви могли продемонструвати свої знання з цієї теми? А як би ви могли скласти цікаву контрольну на цю тему, використовуючи по-новому зібрану та структуровану інформацію?

Для кожного з етапів формування критичного мислення використовуються свої інструменти [9]:

1) ВИКЛИК:

1. «Знаю - хочу знати - взнав». Учням задаються питання для самостійного осмислення за обраною темою. Остання колонка може заповнюватися вже після наступного етапу – осмислення. Або можна одразу влаштувати обговорення в парах/трійках/командах. Потім учні заповнюють останню колонку таблиці. Після чого йде спільне обговорення того, чи співпали колонки 2 і 3. Колонка «Хочу знати» дає поштовх до подальшого пошуку нової інформації самостійно – до наступного заняття.

2. Асоціація. Застосовується для визначення теми уроку, розвиває уяву та інтуїцію. Учні мають висловити свої здогадки/асоціації про тему, завдання для вивчення теми, ціль вивчення цієї теми. Обговорення має відштовхуватися від якогось узагальнюючого слова, наприклад, «smog/смог» (для теми «Забруднення навколишнього середовища» з англійської мови).

3. Дерево припущень. Підходить для тем, що містять елемент прогнозування, або обговорень щодо розвитку якогось явища у майбутньому. Учні озвучують свої ідеї та спільно створюють «дерево передбачень», де стовбур – задана тема, гілки – передбачення (я думаю, що …; ймовірно, що буде так…), а листя – аргументи на користь тверджень (див. Додаток Ж.1.1).

4. Алфавіт. Учні отримують завдання написати якнайбільше фактів про тему навчання, при цьому кожне слово - факт має починатися з літер алфавіту.

Технології товсті/тонкі питання, дерево передбачень, кошик ідей та бреінстормінг можуть також використовуватися і в інших етапах розвитку критичного мислення (тільки ціллю їхньою буде відповідно осмислення, або рефлексія щодо матеріалу) (див. Додаток Ж.1.2).

2) ОСМИСЛЕННЯ:

1. Технологія «6 капелюхів». Може застосовуватися і на етапі виклику, але вже містить певні елементи осмислення та навіть рефлексії. Учні діляться на команди (або це можуть бути окремі ролі для 1 людини), кожна з яких отримує свого «капелюха». Колір капелюха вказує на тип завдання:

  • Білий капелюх – розкажіть про тему лише у фактах і цифрах.

  • Жовтий капелюх – подумайте, чому … (далі йде якесь питання, що стосується фундаментальних основ теми, яку досліджує клас).

  • Чорний капелюх – доведіть, що … (в рамках теми).

  • Червоний капелюх – подумайте, який емоційний стан може викликати в нас ця тема (або якийсь її ключовий елемент).

  • Зелений капелюх – подумайте, як використати тему/її елементи, щоб це зробило наше життя радіснішим?/ які позитивні моменти має ця тема?

  • Синій капелюх – узагальніть висловлювання всіх попередніх груп - капелюхів/підсумуйте, що корисного та нового ми взнали в результаті цього завдання.

2. Fishbone (Рибна кістка). Свою назву цей інструмент дістав через те, що його візуальне вираження нагадує рибну кістку. Він довзоляє учням «розбити» загальну проблемну тему на низку причин та аргументів. Застосування цього прийому допоможе учням зрозуміти важливість аргументації, а також те, що кожна проблема – багатогранна, може мати кілька причин, що впливають одна на одну. «Рибна кістка» є дуже дієвим інструментом у застосуванні до соціальних тем, на зразок «шкідливі звички», «підліткова злочинність», «погана екологія в місті» тощо (див. Додаток Ж.2.1).

Порядок роботи:

  • Після спільного обговорення проблемної теми під модерацією вчителя учні записують її чітке формулювання в полі «Проблема».

  • Після аналізу інформації за темою (з текстових матеріалів, фільмів тощо) учні виділяють причини та аргументи, що їх підтверджують. Часто причин знаходиться більше, ніж аргументів. У такому випадку варто пояснити дітям, що це – нормально, адже бувають ситуації, коли причини ще не мають логічного пояснення і залишаються у якості припущень.

  • Шляхом аналізу «причин-аргументів» діти формулюють висновок, який записується в останній частині малюнку.

3. INSERT/ІНСЕРТ (інтерактивна система запису для ефективного читання і розмірковування). Це технологія дає можливість дитині глибше осмислити запропонований для опрацювання текст. Учні читають текст і ставлять відповідні позначки біля окремих слів/фраз:

  • + Я це знав

  • - Я це не знав/ Я думав інакше

  • ? Це мене здивувало

  • ! Я хотів би дізнатися про це детальніше

Далі учні заповнюють таблицю, куди вписують фрази/слова/речення, що їх зачепили, – у відповідну колонку.

4. Ромашка Блума. Інструмент розроблений за педагогічним принципом таксономії (від грец. - порядок і закон) американського психолога Бенджаміна Блума та його шести рівнів учбових цілей в когнітивній сфері: знання – розуміння – застосування –аналіз – синтез – оцінка. Після першого знайомства з інформацією, вчитель задає учням питання:

  • Прості/фактичні (на перевірку пам’яті): що…? Де…? Коли…?

  • Уточнюючі: ти вважаєш, що…? Тобто ти сказав, що…? Ти бачиш це так?

  • Пояснюючі: чому…? Що мається на увазі…? яка головна ідея…?

  • Творчі, де є елемент прогнозу/припущення: а що, якби…? Як би покращили…? Запропонуйте альтернативу…

  • Оцінювальні: чим щось відрізняється від іншого? Наскільки цінними є…? Як би ви визначили/аргументували…? Яке судження ви можете зробити з приводу…? тощо.

  • Практичні, що мають висвітлити зв’язок теорії з життям: де це застосовується у повсякденному житті? Як це можна використати на практиці?

Питання можна оформити у вигляді «ромашки Блума» (де на кожній пелюстці – відповідне питання) та дати на опрацювання в командах (див. Додаток 2.2).

3) РЕФЛЕКСІЯ:

1. Кластер. Якщо явище, що вивчається, має багато різних за значенням характеристик та ознак, можна дати учням завдання створити схему-кластер. Правила створення: в центрі записується слово, навколо якого фіксуються слова/словосполучення, пов’язані з темою. Учні озвучують все, що знають, використовуючи метод мозкового штурму. Це можуть бути не лише чіткі факти, але й асоціації чи творчі сприйняття. Далі вся ця інформація спільно з учнями групується, класифікується, категоризується та оформлюється графічно в певну схему (див. Додаток 3.1).

2. Сінквейн. Сінквейн – короткий неримований вірш з 5 рядків, винайдений американською поетесою Аделаїдою Крепс під впливом японської поезії. Техніка цього вірша ідеально підходить для розвитку образного мислення, концентрації знань, переосмислення отриманої інформації, вираження своєї позиції щодо теми, а також для вивчення нових понять з іноземної мови. Як скласти сінквейн:

1 рядок – 1 слово – головна тема/об’єкт обговорень (іменник чи займенник). 2 рядок – 2 слова, що описують властивості/ознаки/характеристики об’єкта (прикметники, дієприкметники). 3 рядок – 3 слова, що описують дії, характерні для об’єкта (дієслова, дієприкметники). 4 рядок – фраза з 4 слів, де автор висловлює особисте ставлення до теми. 5 рядок – слово-резюме, ключова характеристика або нова інтерпретація об’єкта.

3. Таблиці. Концептуальна таблиця: використовується для порівняння трьох чи більше аспектів/питань (по горизонталі розташовується те, що потрібно порівняти, по вертикалі – різні риси і якості, за якими учні мають порівнювати).

Зведена таблиця: має важливу особливість – характеристики для порівняння учні мають придумати самі, шляхом спільної роботи. Спершу всі пропозиції характеристик записуються на дошку та узагальнюються. Потім учні мають вибрати найважливіші – аргументувати при цьому, чому саме ці, а не інші критерії важливі для порівняння. Далі дані з опрацьованого матеріалу вносяться самостійно кожним у таблицю [9].

Інструментів для розвитку критичного мислення на сьогодні відомо набагато більше. Їх можна легко знайти в мережі інтернет, або ж придумати самостійно. Важливо при цьому пам’ятати, що розвивати критичне мислення – це значить вчити дітей не тому, що вони повинні думати, а як вони мають думати – розвивати навички аналізу, синтезу, пошуку та переосмисленню інформації, навчити ставити перед собою додаткові питання, знаходити нестандартні рішення, аналізувати свої вчинки та дії. І чим більше поле для самостійних думок та дій (з правом на деякі помилки в процесі засвоювання нових знань) отримають ваші учні – тим ефективнішим буде навчання.

РОЗДІЛ ІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ РЕАЛІЗАЦІЇ

КОНЦЕПЦІЇ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

2.1. Програма дослідження

Тема дослідження: «Проблеми реалізації нового Державного стандарту Нової української школи».

Мета дослідження: з’ясувати стан впровадження нового Державного стандарту Нової української школи та його реалізацію у сучасній школі; дослідити рівень ефективності нової системи освіти в Україні.

База проведення дослідження:

Дослідження будуть проводитися у ВНКЗ «Одеське педагогічне училище» та у Крижанівському НВК « ЗОШ І-ІІІ ступенів-ліцеї-ДНЗ» Лиманської районної ради Одеської області.

Хід дослідження:

І етап. Підготовчий. Добір, розробка анкет, підготовка планів-конспектів уроків та необхідних матеріалів для проведення експерименту.

ІІ етап. Анкетування. Пошук кандидатів для проходження анкетування. Обробка результатів. Висновки анкетування.

ІІІ етап. Експеримент. Проведення експерименту в 1 класі. Показ уроку за «авторитарним» стилем та за стандартом Нової української школи.

ІV етап. Спостереження. Спостереження за освітньою діяльністю та станом міжособистісних стосунків між вчителем-учнями-батьками у 1 та 4 класах. Висновки спостережень.

V етап. Аналіз отриманх результатів ( див. пункт 2.2.).

І. Підготовчий етап включає в себе:

  • добір та розробку анкет, тобто, складаються питання для кожної категорії опитуваних (учні початкових класів, вчителі початкових класів, студенти ВНКЗ «Одеське педагогічне училище»), які допоможуть розкрити відповіді на запитання щодо ситуації в освітній галузі в Україні вцілому. Також необхідно знайти групу людей, які відносяться до кожної переліченої категорії для проходження опитування;

  • підготовка планів-конспектів уроків. Це необхідно для проведення експерименту між уроком, який буде проводитися за старою версією Державного стандарту та уроком, який буде проводитися за стандартом НУШ. Адже кожен з цих уроків має свої особливості, які я маю врахувати при їх складанні.

ІІ. Анкетування. За допомогою цього методу можна дослідити реакцію суспільства на нововведення у сучасній освіті нашої держави. Буде опитано людей різних категорій, а саме: учнів початкових класів, вчителів початкових класів, студентів ВНКЗ «Одеське педагогічне училище» III – IV курсів (див. Додаток З.1).

ІІІ. Експеримент. На його основі буде порівняння між уроком, яким містить у собі вправи для розвитку критичного мислення, має ігровий характер, застосовано технічне обладнання, тобто наближений варіант уроку до стандартів НУШ (див. Додаток К), та уроком, який побудовано за звичайною структурою «старої школи», має звичайний характер проведення уроків.

ІV. Спостереження. Перед тим як приступити до безпосередньої роботи у школі на практиці студентам надається від 3 до 5 днів для того, щоб спостерігати за роботою вчителя, за учнями, які навчаються у цьому класі та вивчити звичний стиль роботи класу. Для точного дослідження я буду проходити практику у 1 класі, який навчається за стандартом Нової української школи. А також, з дозволу адміністрації, проведу один день у 4 класі, який навчається за звичайною програмою. На основі спостереження я зроблю висновки (див. щодо ефективності нововведень в систему освіти сучасної школи.

2.2. Аналіз результатів дослідження

Метою мого дослідження було з’ясувати стан впровадження нового Державного стандарту у сучасній школі, а також дослідити рівень ефективності нової системи освіти в Україні. Для реалізації досліджень було застосовано ряд методів: анкетування, аналіз, спостереження, експеримент. Розглянемо результати згідно ходу дослідження (див. пункт 2.1.):

ІІ. Анкетування. Перша категорія опитуваних – студенти «Одеського педагогічного училища» III – IV курсів. В опитуванні прийняли участь 31 студент. За результатами опитування, ситуація невтішлива. Серед анкетованих, 74% студентів, у майбутньому, точно планують стати вчителями початкових або працювати в освітній сфері. Інші 26% просто отримують освіти на базі училища, не плануючи працювати у цій сфері, не подобається робота педагога, але так їм «порадили» родичі чи друзі (див. діаграму 1) .

Діаграма 1

Щодо нових стандартів НУШ, то тут ситуація йде у кращий бік. 65% студентів розуміють ефективність НУШ, 35% - вважають, що стандарт ще недопрацьований, потрібні ще доробки, удосконалення та багато часу потрібно відвести школі, аби повністю перейти на нововведення (див. Діаграма 2).

Діаграма 2

Сучасний вчитель не може обходити стороною критичне мислення учнів, але перші уявлення про це ми отримуємо саме під час навчання, а не згодом. Статистика показує, що студентам потрібно більше уваги приділяти вивченню цьому сегменту навчання школярів. Адже за прогнозами вчених на 2020 рік на ринку праці потрібні люди, які вміють вчитися протягом життя, вчитися критично мислити та працювати у команді. Для заповнення «білих плям» про критичне мислення є багато літератури, статтей, методик та вправ, а також «Онлайн-курс для вчителів початкової школи» на освітньому порталі EdEra, де можна дізнатися багато нової та захоплюючої інформації як вчителям, так і студентам.

Також не можна обійти стороною і дотримання стандартів вчителями очима наших студентів, як майбутніх педагогів, які також будуть працювати за Концепцією НУШ. Лише 45% відповіли, що вчитель дотримується нових стандартів, оформлення класу відповідає новим нормам ( мається на увазі: осередки, розташування парт, технічне оснащення тощо), але 55% написали, що вчителі ще не готові змінювати установлені порядки негайно, та згодом поступово почнуть вводити «нові правила» або школі не вистачає фінансування з боку держави на облаштування шкіл (див. Діаграма 3).

Діаграма 3

За допомогою анкети було виявлено найголовніші проблеми, на думку студентів, із якими зіштовхується школа, застосовуючи стандарти НУШ. Перша і найголовніша проблема – «Незрозумілість нового». На думку студентів, вчителі не зовсім сприймають стандарти Нової української школи. Це стосується складнощів із проведенням занять у формі гри, великий об’єм роботи вчителя, проведення «Ранкових кіл» («Ранкових зустрічей»), планування занять за новими інтегрованими предметами, і т.д. А також нові стандарти лякають батьків учнів. Вони вважають, що школа не буде навчати їх дитину, а лише гратися, що діти не будуть отримувати базові знання для життя. Наступна проблема – це вчителі «старої школи». Для таких вчителів учень – це об’єкт педагогічного впливу, а не рівноправний партнер. Вчитель особисто вирішує, приймає рішення, встановлює жорсткий контроль за виконанням своїх вимог, використовує свої права без врахування ситуації та думок учнів, не пояснює свої дії учням. Внаслідок чого учні втрачають активність чи здійснюють її тільки під керівництвом вчителя, характеризуються низькою самооцінкою та агресивністю. А сучасна школа диктує стиль «Педагогіки партнерства», де вчителі, учні та батьки є рівноправними учасниками. Більшість таких вчителів важко перевчаються на новий стиль викладання [13].

Наступною є проблема побудови шкіл, класів. В НУШ класи поділяють на осередки, де кожен осередок виконує свою певну функцію. Таки осередки розмежовуються візуально та за допомогою наліпок або табличок із назвами певної території. А в більшості класів не вистачає місця для вільного простору та місця для розподілення класу за осередками, тому вчителі переоснащують клас лише частково. І остання проблема – це технічне обладнання та комп’ютерна освіта. Більшість вчителів не мають у класах потрібного обладнання для навчально-виховного процесу, а ті, яким пощастило мати в класі, не всі вміють і хочуть користуватися ним. На мою думку, саме завдяки технічним інноваціям вчитель може зекономити та оптимізувати свій робочий день, пропонуючи дітям перегляд навчальних мультфільмів, безліч ігор та програм, які значно полегшують життя як вчителям, так й учням. Тим паче дітям цікавіше працювати із технікою, ніж із наочностями, які намальовані в підручнику.

Опитавши першу категорію людей, а саме студентів, можемо зробити попередні висновки, що реформу освіти потрібно проводити як у школах, так і паралельно у вищих навчальних закладах, які готують майбутніх вчителів. І це потрібно контролювати, створювати спеціальні комісії для перевірок щодо дотримання вимог НУШ, тому що більшість все ж таки не готові до радикальних змін і процес реформування може тягнутися досить довго.

Друга група, яка проходила анкетування, це вчителі початкової школи (див. Додаток З.3). Було опитано вчителів, які працюють у 1 класах за стандартами НУШ, вчителів 2-4 класів, які намагаються впровадити стандарти НУШ у свої класи та вчителів, які нічого не змінювали у своїх підходах до навчання. В анкеті висвітлювалися такі питання як: ефективність НУШ, проблеми із якими зіштовхується школа, зміни міжособистісних зв’язків між дітьми, батьками та школою, критичне мислення. Питання схожі на питання з анкети студентів, але тут ми розглядаємо Нову українську школи з точки зору вчителя, яким вже має певний досвід у навчально-виховній діяльності. Опитавши 9 вчителів на базі школи, де була безперервна практика, можемо сказати, що більшість з них погоджуються з тим, що впроваджувати нові правила потрібно, тому стандарти НУШ сприймаються і вводяться у життя школи. Але є й певний відсоток, яким важко переходити на новий стиль викладання, тому деякі допрацьовують стару програму до 4 класу, а потім будуть змінювати роботу, а деякі будуть перевчатися.

Якщо казати про політику педагогіки партнерства, то тут 100% все працює. Всім учасникам стало легше взаємодіяти між собою, а саме «вчитель – учні – батьки». Тепер учням легше виражати власні думки та почуття батькам та вчителям, не відбувається нав’язування думки суспільства, а виховується особистість, яка має власну точку зору нарівні з іншими учасниками. Вчителям стало простіше спілкуватися з учнями та батьками.

Щодо критичного мислення, то тут неоднозначні відповіді. Велика кількість вчителів знають таке поняття як «критичне мислення», але не користуються вправами, інструментами, іграми для його розвитку і це є проблемою, так як критичне мислення є однією з навичок, яку повинна сформувати школа в особистості 21 сторіччя. Вчителі також виділяють такі ж самі проблеми, із якими зіштовхується школа: «авторитарний» стиль викладання, фінансування, немає чіткості та системи у навчанні, багато об’єму інформації, джерел якими абсолютно всіма вчитель користуватися фізично не може. Тому можемо сказати, що вчителі розуміють в необхідності змін у класах, так як дедалі важко зацікавити сучасну дитину звичайними навчальними матеріалами, «сірим» класом.

Остання категорія опитуванних – це учні початкових класів, які є майбутнім нашої держави, тому їхня думка про сучасну школу також є дуже важливою (див. Додаток З.2). Найбільше в опитуванні прийняли участь учні перших класів, які почали навчатися за стандартами та рекомендаціями Нової української школи у 2018 – 2019 роках. На мій погляд, саме діти можуть найбільше розкрити нам очі на те, як саме проходить реалізація НУШ, адже їхня думка неупереджена і вони чесно можуть відповісти на запитання анкети. Для точної статистики, в анкетуванні прийняли участь 17 школярів 1-4 класів. Першокласники навчаються за стандартом НУШ, а учні 2-4 класів – за старими методиками та Державним стандартом початкової загальної освіти. Опитавши дітей, ми можемо зробити висновки, що учні перших класів із задоволенням, охоче йдуть до школи, але діти, що навчаються «за старими традиціями» не так радіють, почувши слово «школа». Перші класи, на відміну від інших, мають набагато більше можливостей для навчання, експериментів, вони частіше змінюють форму роботи під час навчання (індивідуальна, в парах, в групі, колективно), під час перерв вони за допомогою гри також навчаються. Чого не скажеш про класи «старої школи». Не всі класи оснащені необхідними матеріалами, перерва у них лише для того, щоб погратися, але не навчаюсь, а просто гра заради власного задоволення, і майже всі відповіли, що до школи вони не хочуть ходити бо їм нудно. Звісно ж, в НУШ також не все так ідеально, як нам би того хотілося. Не всі вчителі опитаних дітей дотримуються нових стандартів. Це стосується осередків, експериментів та екскурсій. Коли було питання в анкеті « Чи хотів(-ла) би ти щось змінити чи додати в школі?», то більш конструктивні пропозиції були написані першокласниками, ніж 2-4 класами. Вони не бояться висловлювати власну думку, а пропонують досить непогані ідеї. Тому ми сміливо можемо сказати, що НУШ вже дає свої плоди в розвитку майбутнього покоління дітей 21 сторіччя та викликає у дітей лише позитивні враження.

ІІІ. Експеримент. Провівши 2 різні за побудовою уроки з української мови, можемо сміливо сказати, що учням більше сподобався урок, що наближенний до стандартів НУШ, адже учні були ніби у справжній подорожі, був музичний супровід, який допомагав занурюватися в атмосферу піратів та моря. За допомогою інтерактивної дошки учні побачили на власні очі цікаве відео про піратів, їхнє життя у минулому та виконували завдання прямо на цій дошці. Такий вид роботи зменшує час на приготування завдань вчителям, та учні з інтересом виконують ці завдання. Звісно ж, каліграфічні прописи були в робочому зошиті, цей вид роботи ніхто не виключає з плану роботи. Та за рахунок роботи з інтерактивною дошкою, вчителем, який одягнув костюм «пірата», різних вправ для розвитку критичного мислення, різних форм роботи (індивідуальна, колективна, в парах) учнів зовсім не втрачають інтерес до навчальної діяльності, легше сприймається матеріал та відбувається розвиток самостійого пізнання нового. Після такого уроку діти самі шуками мультфільми про піратів, про морські подорожі, а також додаткову інформацію про апостроф, що був темою заняття. Але коли був проведений урок за звичайним минулим стандартом, то була помітна різниця між уроками, поведінкою учнів та ступенем зацікавленості у навчанні учнів. Тема була така ж сама, відведений час на цю тему дозволяв провести такий експеримент порівняння. Вже через 15 хв уроку було зрозуміло, що школярам було зовсім нудно на уроці. Не було використано інтерактивну дошку, зовнішний вигляд був звичайний, структура уроку не виходила за рамки «підручник – зошит». Деякі постійно відволікалися на різні фактори відволікання, деякі намагалися слухати. Отже, можна дійти висновку, що провівши такі експериментні уроки, учні будуть охоче вчитися за новими стандартами, вони будуть ефективніше розвивати в собі самостійність, самопізнання та будуть займатися самоосвітою.

ІV. Спостереження. Різниця між викладанням та подачою матеріалів була колосальна. І це не залежало від професійного рівня вчителя. Обидва вчителя мають добру підготовленість, великий стаж роботи. Це залежало від оформлення класу, відсутності техніки (будь-якої) у 4 класі та власне наочністю. У класі, де я проходила практику, було все за нормами НУШ: осередки, наявність технічного обладнання, наочності, парти (розраховані на 1 парту – 1 учень), тобто дотримання норм було абсолютне. Якщо казати за навчальну діяльність, то я вважаю, що більше дитина буде саморозвиватися, критично мислити за стандартом НУШ. Та найбільш суттєва різниця помітна у міжособистісних стосунках між учнями, між вчителем та учнями, між вчителем – учнями – батьками. Нова українська школа диктує різні форми роботи, індивідуальний підхід в класі на будь-яких уроках. У першому класі діти активно співпрацюють один з одним як в парі, так і в групах, так і всім класом. Такі зміни форми роботи зміцнюють стосунки у класі, а також дуже допомагають ранкові зустрічі. Саме у такі моменти ми найбільше розкриваємо дитину, допомагаємо їй розкритися внутрішньо, розвиваємо комунікабельність, дружелюбність тощо. А в 4 класі стосунки між дітьми можна назвати «кожен сам за себе». Вони мало володіють інформацією про одне одного, можуть не помітити відсутність одного з учнів, деякі пропагандують булінг, що є абсолютно недопустимим в школі.

Тому, на основі проведених досліджень, ми сміливо можемо стверджувати, що реалізація НУШ необхідна кожній школі, і чим швидше, тим краще і якісніше буде рівень освіти в нашій державі. Провівши дослідження різними методами, розглянувши точки зору різних груп людей, а також власним спостереженням, можна стверджувати, що система Нової української школи ефективно впливає на навчально-виховний процес, підвищує рівень зацікавленості дітей у навчанні та пізнанні навколишнього середовища. Але реалізація цих стандартів відбувається недоброякісно. Аргументом на користь моєї думки може бути те, що у школах досі панує «авторитарний» стиль викладання, де учень мало може розкритися як особистість, може вирости замкненою людиною, яка не має власного погляду, також немає необхідного обладнання, яке б створювало більший комфорт та зручність як учням, так і вчителю.

Якщо звертати увагу на опитування дітей, то вони хочуть більше розвивати свій дослідницький, культурний напрям за допомогою дослідів, екскурсій, звичайних прогулянок, більше використовувати «режим гри». Для шестирічних дітей природно навчатися через гру. Матеріал сприймається, коли дитина активно бере участь у навчальному процесі, коли їй цікаво. У початковій школі особливо важко добитися дисципліни: дітям неприродньо сидіти 35 хвилин, не рухаючись та не розмовляючи. Тому зараз школярі переходять від однієї активності до іншої під час уроку: послухали вчителя, а потім розбилися на групи і почали працювати з проектами. У сучасному світі самі знання, які передає вчитель, не такі вже й важливі. Основне – як їх застосувати на практиці. Не можна цього навчитися, лише дивлячись у потилицю сусіда і в очі вчителю. Для цього потрібно більше: десь помилитися, десь посперечатися, десь зробити спільний проект і презентувати його.

Сучасному вчителю необхідно терміново усвідомити, що сьогоднішнє покоління дітей вимагає нових методів, підходів навчання. Так як було 5-8 років тому вже не буде. Учителі отримали більше свободи у виборі методик викладання та кількості годин, приділених тій чи іншій темі. Так, якщо діти не до кінця засвоїли матеріал, можна виділити більше годин для занять. Є і можливість щось пройти швидше, якщо учні все засвоїли.

Мій погляд на проблему тенденцій та викликів в системі освіти України такий: введення стандарту Нової української школи відбувається, але не так, як потребують цього обставини. Кожна школа має свою певну перешкоду для введення нового бачення системи освіти. Але ті, хто таки зміг впровадити НУШ у своїй школі, то бачать ефективність нововведень, адже учні вчаться спілкуватися та мислити критично, вчителі мають простір для саморозвитку. Більшість вчителів приймають виклик від Концепції Нової української школи та розуміють потребу у змінах в сучасній системі освіти України заради майбутнього наших дітей.

ВИСНОВКИ

Найближче двадцятиліття стане епохою радикальних перетворень. Зростаюча різноманітність джерел інформації та розширення доступу до них відкриває додаткові можливості для навчання, які можуть бути менш застарілими та більш інноваційними. Щоб пришвидшити процес адаптації майбутнього покоління до інновацій група фахівців почала обговорювати реформу в сучасній системі освіти України.

Першим кроком було розроблено «Концепцію Нової української школи». Цей законопроект з’явився в результаті громадсько-політичного діалогу тривалістю понад 3 роки. У ньому висвітлено теми, які потребують обговорення у сучасному освітньому просторі: педагогіка партнерства, інновації, нові стандарти, автономія вчителя та школи, фінансування [3].

Другим вкладом у прогрес було введення нової версії Державного стандарту початкової загальної середньої освіти (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. за № 87) . На відміну від попереднього стандарту цей містить ключові компетентності, яким школа повинна навчити майбутнього свідомого громадянина, а також новий стандарт складається з 9 освітних галузей: Мовно-літературна, Математична, Природнича, Технологічна, Інформатична, Соціальна і здоров’язбережна, Громадянська та історична, Мистецька і Фізкультурна [1].

Третьою сходинкою у розвитку освіти сучасної України була маштабна робота серед викладацького контингенту. Адже вчителям потрібно адаптуватися під стандарт Нової української школи, яка суттєво відрізняється від попереднього «авторитарного» режиму навчально-виховної роботи. Ключова мета – навчання через гру. На сьогоднішній день діти дуже відрізняються навіть від тих дітей, що пішли до школи 5-8 років тому. Вони швидше адаптуються до умов навколишнього середовища, вміють самостійно знаходити певну інформацію тощо. Тому застарілі методи навчання їм не підходять. Завданням сучасного вчителя є навчити дитину критично мислити, вчитися протягом життя, вміти працювати у команді, розвивати самостійність та виховувати активного свідомого громадянина нашої держави.

Провівши різноманітні досліди, я можу сказати, що настав «переломний час» для нашої освітньої сфери. Вже зараз відсоток дітей, яким подобається школа, ходити в школу, значно виріс, на відміну від попередніх років. На сьогоднішній день існує безліч вправ, ігор, інструментів для того, аби навчати дітей граючи. Такі методи є цікавішими, ефективнішими для розвитку учнів сучасності.

Звісно ж, існує безліч перешкод для глобального реформування освіти в Україні: вчителі «старої школи», фінансування, неготовність до перетворень, інновацій тощо. Але більшість шкіл це не лякає. Поступово, крок за кроком ми рухаємося вперед, вчителі визнають, що Нова українська школа – це безповоротний момент в історії освіти України 21 століття. Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни та патріоти, здатні до ризику та інновацій, - ось хто поведе українську економіку вперед у XXI сторіччі.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

  1. Державний стандарт початкової загальної середньої освіти (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. за № 87).

  2. Закон України «Про освіту» (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017).

  3. Концептуальні засади реформування середньої школи. Документ пройшов громадські обговорення і ухвалений рішенням колегії мон 27/10/2016.

  4. Анвайлер Оскар. Освітня політика в Німеччині 1945-1990 рр., [Електронний ресурс] / Оскар Анвайлер; пер. з нім. Т. Катрич // Springer Nature Switzerland AG – 1992. – Режим доступу до підр. : https://www.springer.com/de/book/9783810010636

  5. Інтегроване навчання: тематичний і діяльнісний підходи (Частина 1) [Електронний ресурс] / І. О. Большакова, М. А. Пристінська // Нова українська школа – 2017. – Режим доступу до статті :

http://nus.org.ua/articles/integrovane-navchannya-tematychnyj-i-diyalnisnyj-pidhody-chastyna-1/ (дата звернення 15.08.2017 р.)

  1. Критичне мислення [Електронний ресурс] / Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії – 2019. – Режим доступу до статті : uk.wikipedia.org/wiki/Критичне_мислення

  2. Критичне мислення : велика база текстів, вправ, тестів, інструментів [Електронний ресурс] / Е. Волков // Тренерська школа онтології та критичного мислення – 2019. – Режим доступу :

http://www.evolkov.net/critic.think/index.html

  1. Маштабей В. Я. Виклики для освіти України. Якою має бути освіта в Україні? [Електронний ресурс] / В. Я. Маштабей // Апостроф – 2017. – Режим доступу до статті :

https://apostrophe.ua/ua/article/society/2017-08-28/vyizovyi-dlya-obrazovaniya-ukrainyi/14121 (дата звернення 28.08.2017 р.)

  1. Меркулова Г. Н. Использование технологии развития критического мышления для формирования мыслительной деятельности младших школьников [Електронний ресурс] / Г. Н. Меркулова // Електронний журн. «Екстернат» 2013. Режим доступу до журн. :

http://ext.spb.ru/2011-03-29-09-03-14/137-preschool-literature/3669-2013-10-20-03-35-23.html (дата звернення 20.10.2013 р.)

  1. Мастер-класс : технология «Развитие критического мышления» в образовательном процессе [Електронний ресурс] / С. Г. Матвєєва // Фестиваль педагогічних ідей «Відкритий урок» 2017. Режим доступу до статті :

http://festival.1september.ru/articles/573737/ (дата звернення 24.04.2010 р)

  1. Нові тенденції і прогнози розвитку освітніх технологій у світі на наступні п’ять років [Електронний ресурс] : за даними досліджень міжнародного співтовариства експертів у галузі освітніх технологій NMS / // Київська міська організація Профспілки працівників освіти і науки України – 2016. – Режим доступу до статті :

http://profspilka.kiev.ua/publikacii/novyny/4195-nov-tendencyi-prognozi-rozvitku-osvtnh-tehnology-u-svt-na-nastupn-pyat-rokv.html (дата звернення 17.02.2016 р.)

  1. Основні тенденції та виклики ринку праці обговорили студенти ЛККЕіП [Електронний ресурс] / М. Голубка // Державне інформаційно-виробниче підприємство вид-во «Педагогічна преса» – 2018. – Режим доступу до статті : https://pedpresa.ua/195161-osnovni-tendentsiyi-ta-vyklyky-rynku-pratsi-obgovoryly-studenty-lkkeip.html

  2. Педагогіка партнерства: польський, канадський, німецький та український досвід [Електронний ресурс] / Д. Зубрицька // Освіторія – 2018. – Режим доступу до статті :

https://osvitoria.media/experience/pedagogika-partnerstva-polskyj-kanadskyj-nimetskyj-ta-ukrayinskyj-dosvid/

  1. Про критичне мислення [Електронний ресурс] / Річард Пол // Бібліотека Міжнародного центру Критичного мислення : (корисні матеріали англійською) – 2019. – Режим доступу :

http://www.criticalthinking.org/pages/index-of-articles/1021/

  1. Сучасні тенденції початкової школи Німеччини та їх вплив на освітні реформи в Україні [Електронний ресурс] / М. Гончарук // НУШ – 2018. – Режим доступу до статті :

http://nus.org.ua/view/suchasni-tendentsiyi-pochatkovoyi-shkoly-nimechchyny-ta-yih-vplyv-na-osvitni-reformy-v-ukrayini/ (дата звернення 11.05.2018 р.)

  1. Тенденції та виклики в сучасній системі освіти [Електронний ресурс] / Альтернативна освіта «Освіта Нова» - 2018. – Режим доступу : http://osvitanova.com.ua/posts/1144-tendentsii-ta-vyklyky-v-suchasnii-systemi-osvity

  2. Технології розвитку критичного мислення [Електронний ресурс] / Л. В. Овод // Проект «Всеосвіта» – 2019. – Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/prezentacia-tehnologii-rozvitku-kriticnogo-mislenna-101158.html (дата звернення 13.01.2019 р.)

  3. Технология развития критического мышления [Електронний ресурс] / І. П. Герасимова // Організація освітньої дія-сті вчителів поч. кл. «Модульна група. Нижньоудинськ» – 2013. – Режим доступу до матеріалів : https://sites.google.com/site/nacalnyeklnizneudinsk/picasa-veb-albomy/animoto

  4. Уряд затвердив новий освітній Стандарт для початкових класів : (підсумки засідання уряду від 21 лютого 2018 року) [Електронний ресурс] / Топол В., Титиш Г. // Нова українська школа – 2018. – Режим доступу : http://nus.org.ua/news/uryad-zatverdyv-novyj-osvitnij-standart-dlya-pochatkovyh-klasiv/ (дата звернення 22.02.2018 р.)

  5. Халперн Дайана. Психологія критичного мислення [Електронний ресурс] / Дайана Халперн ; пер. з англ. Мальгін Н. О., Рисев С. Є., Царук Л. Л. // Lawrence Erlbaum Associates, Publishers 1996 Mahwah, New Jersey 4-е міжнародне видання – 2000. – Режим доступу до книги : http://www.ereading.link/bookreader.php/110655/Halpern_Psihologiya_kriticheskogo_myshleniya.html

  6. Як розвивати критичне мислення в учнів [Електронний ресурс] / О. Пометун // Нова українська школа – 2017. – Режим доступу до статті : http://nus.org.ua/articles/krytychne-myslennya-2/ (дата звернення 12.09.2017 р.)

ДОДАТКИ

Додаток А

Сертифікат проходження курсу «Онлайн-курс для вчителів початкової школи»

Додаток Б

Сертифікат проходження курсу «Сучасні освітні тенденції: технології та інструменти розвитку креативного мислення»

Додаток В.1

Таблиця шестибальної шкали оцінювання знань школярів Німеччини

Бали

Характеристика рівня знань

1 – відмінно

(sehr gut)

Рівень знань, що в бездоганній мірі відповідає

поставленим вимогам.

2 – добре (gut)

Рівень знань, що повністю відповідає поставленим вимогам.

3 – задовільно (befriedigend)

Рівень знань, який загалом відповідає поставленим вимогам.

4 – достатньо (ausreichend)

Рівень знань, який має недоліки, але загалом ще може

відповідати поставленим вимогам.

5 – недостатньо (mangelhaft)

Рівень знань, який не відповідає поставленим вимогам,

проте вказує на наявність необхідних основних

знань та на те, що недоліки за певний проміжок часу можуть бути усунені.

6 – незадовільно (ungenügend)

Рівень знань, що не відповідає поставленим вимогам, та недостатній рівень основних знань.

Додаток В.2

Порівняльна таблиця балів за успішність Німеччини та України

Шкала

Оцінка (бали)

Німеччина

6-бальна шкала

6

5

4

3

2

1

100%-шкала

0-59

60-74

75-89

90-100

Україна

12-бальна шкала

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Додаток Д.

Порівняльна таблиця критичного та звичайного мислення

КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ

ЗВИЧАЙНЕ МИСЛЕННЯ

Чіткість

Нечіткість

Точність

Неточність

Конкретність

Невизначеність

Ретельність

Похибки

Значимість

Незначимість

Узгодженість (послідовність)

Неузгодженість (непослідовність)

Глибина (фундаментальність)

Поверховість

Повнота

Неповнота

Значущість

Банальність

Чесність (неупередженість)

Пристрастність (упередженість)

Адекватність (щодо цілі)

Неадекватність (щодо цілі)

Оцінююче судження

Здогадки

Зважене судження

Імпульсивне віддавання переваги

Класифікація

Просте групування

Припущення

Вірування

Логічне формулювання висновків

Формування висновків

Розуміння принців

Обєднання понять за асоціацією

Додаток Ж.1.1

Вправа для розвитку критичного мислення «Дерево припущень»

Додаток Ж.1.2

Вправа для розвитку критичного мислення «Алфавіт»

Аква

Болота

Водоспад

Гаряча

Досліди

Екологія

Додаток Ж.2.1

Вправа для розвитку критичного мислення «Fishbone» («Рибна кістка»)

Додаток Ж.2.2

Вправа для розвитку критичного мислення «Ромашка Блума»

Додаток Ж.3.1

Вправа для розвитку критичного мислення «Кластер»

Додаток З.1

Зразок анкети для опитування студентів

Додаток З.2

Зразок анкети для опитування учнів

Додаток З.3

Зразок анкети для опитування вчителів початкових класів

Додаток К

План-конспект уроку з української мови для 1 класу

Тема: «Апостроф. Урок-подорож «Морська регата»

Мета: закріпити знання правил про вживання апострофа, вміння виконувати звуко-буквений аналіз слів з апострофом, читати слова за фонетичною транскрипцією, добирати до поданої схеми відповідне слово, будувати речення за схемою; розширювати лексичний запас учнів приказками і прислів’ями; формувати навички самоконтролю, вміння виправляти граматичні помилки, прагнення грамотно говорити українською мовою; розвивати творчі здібності, увагу, навички каліграфічного письма, культуру мовлення, вміння давати правильні відповіді на поставлені запитання; виховувати естетичні смаки, сприяти формуванню дружніх стосунків серед учнів класу.

Обладнання: мапа морської мандрівки з відповідними островами-зупинками під час подорожі; мапи з кишеньками, у яких заховані завдання для кожної команди; картки-завдання; на столах кожної групи — паперові різнокольорові прапорці з назвою команди та її емблемою; піастри, музичний супровід (фонограма), відеофрагмент «Фізкультхвилинки для першокласників»; презентація, проектор, мультимедійна дошка.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент
Робота на уроці проводиться у групах. У кожної групи (команди корабля) є своя емблема, капітан. Той екіпаж, який у ході регати прикріпить на мапу найбільшу кількість своїх прапорців, стане переможцем гри. У кожної команди є своя назва (наприклад: «Вітрила», «Скарби»)
— Чи любите ви мандрувати на вітрильнику? Вітрильник — це легке судно з вітрилами. Але не просто мандрувати. Наша мандрівка має назву «Морська регата». А регата — це традиційне змагання парусних суден. У нашій регаті змагатимуться екіпажі «Вітрила», «Скарби». А ось і мапа нашої подорожі. Наша кінцева зупинка — чарівна країна Знань.
— Я звертаюся до капітанів екіпажів та їх матросів. Старт регати відбудеться через декілька хвилин. Чи всі команди готові?

II. Повідомлення теми і завдань уроку
— Настав час перевірити вашу готовність. На нас чекають вітрила! (Слайд 1)

Незвичайний і чарівний,
Цей парусник попливе за вітром,
Чекають нас випробування, діти.
Сіли всі зручненько
І приготувалися дружненько.
Команди мої виконуйте вміло,
Отже, до діла сміло!
Руки на плечі одне одному поклали,
Вліво качнулися, а потім вправо,
Як на хвилях нас на морі качає,
Вітер морський нас всіх обдуває.
(Діти покачуються вправо, вліво.)

А тепер відгадайте загадку. (Слайд 2)

Я такий же, як знак розділовий,
І відомий шкільній дітворі,
Та в словах української мови
Я пишусь не внизу, а вгорі. (Апостроф)

Головне завдання нашої подорожі — повторити і закріпити знання правил про вживання апострофа.
— Отже, приготувалися до старту. У кожної команди є мапа островів, які ми повинні відвідати. Ваше завдання — знайти якомога більше скарбів. А скарби можна знайти, лише правильно виконавши завдання, що заховані на цих островах.

III. Основна частина
— Щоб якнайкраще стартувати і вдало виступити у змаганнях, ми повинні потренуватися у письмі буквосполучень та слів з апострофом. Давайте розгорнемо свої зошити. Це — судові журнали. Всі записи необхідно вести охайно і чітко, щоб будь-хто міг їх прочитати. Сіли рівно, перевірили правильність тримання ручки в руці.

Острів Каліграфічний
— На цьому острові живе абориген, який не вміє писати. Ми повинні навчити його писати, та ще й грамотно. Хто впорається з цим завданням, заробить піастри, а команда, яка виконає творче завдання першою, матиме право прикріпити свій прапорець на мапу.

1. Каліграфічна хвилинка (Слайд 4, 5)
1) Письмо буквосполучень з апострофом: м’я, в’ю, п’є, в’ї.
2) Письмо слів з апострофом: сім’я, любов’ю, солов’ї, п’єдестал.
3) Творче завдання.
Скласти речення за поданою схемою зі словом з апострофом.

2. Повторення правил про вживання апострофа
— Чи всі матроси пройшли інструктаж? Зараз перевіримо ваші знання про вживання апострофа у словах української мови.
— Що таке апостроф? (Це знак)
— Наведіть приклади інших знаків мови. (Кома, крапка, тире, знак оклику, знак питання)
— З якою метою вживається апостроф у словах? (Щоб показати роздільну вимову приголосних звуків.)
— Після яких приголосних букв пишеться апостроф? (Після букв «бе», «пе», «ве», «ем», «еф», «ер»)
— Які звуки вони позначають? (Тверді).
— Перед якими буквами пишеться апостроф? (Перед я, ю, є, ї)
— Які звуки вони позначають? [Два звуки [йа] [йу] [йе] [їїі])

3. Словникова робота

Завдання для 1-го матроса
На дошці написані слова, в них пропущені букви.
Вставити, де потрібно, апостроф.
Пір_я, зілл_я, Мар_яна, п_ятниця, їдаль_ня, портф_ель.

Завдання для 2-го матроса
Виправити помилки.
П_ять, ім_я, паль_ма, подвір_я, бур_я, бур_ян, аль_бом.

А ми всі на парусники сідаєм,
Знов у подорож рушаєм,
У біноклі зазираєм,
Новий острів не минаєм.

Острів Звуко-буквений
— Ми стали на якорі біля Звуко-буквеного острову. Капітани, прошу його знайти на мапі. У кишеньці дістаньте завдання для кожної команди.

1. Виконання завдань
— Прочитати. Списати. Виконати звуко-буквений розбір слів з апострофом

2. За фонетичною транскрипцією записати слова

3. До поданої звукової схеми дібрати слово

Завдання для 1-ї команди

Завдання для 2-ї команди

За правильні відповіді команди отримують піастри (намальовані золоті монети, а команда, що отримала найбільше грошей — право прикріпити на мапу свій прапорець.
— А ми піднімаємо якір і вирушаємо за вітром у напрямку до наступних випробувань.

Острів Колективний

На цьому острові ми подивимося, чи всі команди дружні, чи всі можуть працювати у колективі. Нагороду отримає та команда, всі члени якої виконають завдання без помилок.

1. Складання речень (усно)
З кожного рядка поданих слів скласти речення.

НАША СІМ’Я
дружна, Наша, велика, сім’я, і.
п’ять, мене, і, Є, братів, у, сестричка.
працює, Валер’ян, інженером.
ходить, клас, Льоня, у, дев’ятий.
Ми, у, п’ятому, Мар’янкою, з, вчимося.
першокласник, Олесь —.
ще, А, і, дитячому, садку, Петрик, у, Дем’ян.

Завдання для 1-ї команди
Записати речення, у якому говориться про сестричку. Підкреслити букви, між якими пишеться апостроф.

Завдання для 2-ї команди
Виписати всі слова, що пишуться з апострофом. Нагородження команди, яка перемогла.
— Готові вирушати далі? Вперед!

Острів Відпочинку

Фізкультхвилинка (демонстрація відеоматеріалу «Фізкультхвилинки для першокласників»)

Острів Творчий

Швидше на парусники сідайте, і за борт не заглядайте,
Попереду острів, у бінокль дивіться, готуйтесь до висадки, і не баріться!

1. Робота з прислів’ями
Прочитати. До першої частини прислів’їв дібрати другу. Записати, пояснити значення одного прислів’я.

Завдання для 1-ї команди
Хто в п’ятницю скаче,
В морі тому води багато,
Була м’ята,
та помята,
той у неділю плаче,
бо її ніхто не п’є.

Завдання для 2-ї команди
Краще на п’ять хвилин раніше,
Восени і
Добре ім’я
буряк — м’ясо.
всіх скарбів дорожче.
ніж на годину пізніше.

2. Утворення слів
Утворити слова. Записати їх.

Нагородження команди, яка перемогла.

Острів Цікавих завдань

Острів Цікавих завдань нас чекає,
З суден команди сміливо збігають.
Вправи читайте, виконуйте сміло,
Нумо, хлоп’ята, беремось за діло!

Ми — на острові Цікавих завдань. Прошу капітанів відкрити конверти. Хто швидше виконає завдання — отримає нагороду і право прикріпити свій прапорець на мапу.

1. Складання і запис прислів’їв

Завдання для 1-ї команди
Прочитати прислів’я, зашифроване у таблиці. Виконати звуко-буквений аналіз слова, що пишеться з апострофом.

Відповідь. Тому тяжко, хто зло пам’ятає.

Завдання для 2-ї команди
Прочитати прислів’я, зашифроване у таблиці. Виконати звуко-буквений аналіз слова, що пишеться з апострофом.

Відповідь. У нього сім п’ятниць на тиждень.

IV. Рефлексія навчально-пізнавальної діяльності учнів
— Ось і Чарівна країна знань. Всі команди дійшли до фінішу. Зараз перевіримо, хто переміг. Давайте полічимо наші прапорці і визначимо команду-переможця. А тепер порахуємо гроші — піастри та отримаємо оцінки за урок.
— Що повторили на уроці?
— На якому острові вам сподобалося найбільше?

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Методична діяльність в умовах децентралізації освіти в Україні»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.