Актуальність теми:
Внутрішні середовища організму – це кров, лімфа, шлунковий сік, сеча, слина та ін. – є водними розчинами. Рн цих розчинів впливає на життєдіяльність клітин, тканин, органів та організму в цілому, тому, що по-перше, йони водню здійснюють каталітичний вплив на біохімічні перетворення, по-друге, ферменти і гормони мають біологічну активність тільки в певному інтервалі значень рН, по-третє, величина концентрації йонів водню впливає на величину осмотичного тиску біологічних рідин. Стабільність величин рН забезпечується дією фізіологічних механізмів і буферними системами. Гідролізні реакції в організмі мають велике значення в обміні речовин, підтримуванні постійної реакції середовища біологічних рідин організму.
Постійна рН систем організму – необхідна умова його нормальної життєдіяльності, контроль цієї величини дає можливість виявити різні види патології і правильно поставити діагноз. Тому визначення рН біологічних рідин широко застосовується в клінічній, біохімічній, а також фармацевтичній практиці. Адже фармакологічна дія лікарських препаратів залежить від рН вихідних розчинів і від рН біологічних рідин.
2. Навчальні цілі заняття
Студент повинен знати:
Поняття «водневий показник», його значення для функціонування живого організму;
Величини рН основних біологічних рідин організму;
Причини порушення кислотно-основного балансу в організмі;
Суть і значення процесів гідролізу;
Роль водневого показника, гідролітичних процесів в організмі людини;
Основні теоретичні положення колориметричного методу визначенн рН.
Студент повинен вміти:
Визначати приблизне значення рН універсальним індикатором;
Визначати рН розчинів і біологічних рідин буферним і безбуферним колориметричним методами;
Оволодіти правилами техніки безпеки під час роботи в хімічній лабораторії.
