і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
Взяти участь

Текст як дидактична одиниця комплексного навчання мови і мовлення

Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі WordPress»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
1200 грн
360 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №FA048893
За публікацію цієї методичної розробки Ігнатова Олена Миколаївна отримав(ла) свідоцтво №FA048893
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Хараджа Наталя Григорівна , учитель української мови та літератури НВК "Ліцей-школа №48"

Текст як дидактична одиниця комплексного навчання мови і мовлення

Проблема ефективності мовлення особливо важлива сьогодні, коли зростає значення правильного, переконливого слова. Сучасна школа повинна підготувати людину, яка мислить і відчуває, яка не тільки має знання, але і вміє використовувати ці знання в житті, яка вміє спілкуватися і володіє внутрішньою культурою. Мета не в тому, щоб учень знав як можна більше, а в тому, щоб він умів діяти і вирішувати проблеми в будь-яких ситуаціях. Пріоритетні засоби для цього – культура мовлення і культура спілкування. Оволодіння мовою, мовленням – необхідна умова формування соціально-активної особистості. Навчитися ясно і граматично правильно говорити, висловлювати власні думки вільної творчої інтерпретації в усній і письмовій формі, вміти висловлювати свої емоції різноманітними інтонаційними засобами, дотримуватися мовленнєвої культури та розвивати вміння спілкуватися необхідно кожному. Сучасний етап розвитку методики характеризується тенденцією до злиття навчання мови і мовлення в єдине ціле. Матеріалом для комплексного навчання мови і мовлення може служити текст як основна дидактична одиниця. Маю в своєму арсеналі набір текстів з української мови, який включає завдання з основних розділів сучасної мови, виконання яких допомагає учневі здійснити проблемно-тематичний аналіз вихідного тексту автора і розвитку культури мовлення. Актуальність текстів у тому, що вони дають можливість підліткам самовдосконалюватися в області грамотної мови, що є важливою складовою підготовки випускника. Вони складені таким чином, що забезпечує формування та відпрацювання базових лінгвістичних знань.

Дані тексти можна з успіхом використовувати як дидактичний матеріал на різних етапах навчання. Напевно, кожен учитель використовує на своїх уроках цей тип завдань з української мови: тексти, в яких необхідно вставити пропущені букви, розділові знаки і відповісти на кілька питань, що стосуються теоретичних відомостей про правила мови. Я вважаю, у кожного вчителя є подібні вправи. У всякому разі, будь-який викладач зможе підібрати щось схоже у відповідності зі своїми вимогами і завданнями. Це лише варіанти. Таким чином, згадавши теорію, потренувавшись на тестах, учні зможуть застосувати свої знання у великих обсягах, оскільки тексти, взяті із художньої та науково-популярної літератури, є зразками усної і письмової мови. Пропоную наступний алгоритм роботи з текстом.

1. Підготуйтеся до виразного читання тексту (уривка): визначте, де потрібні логічні наголоси, паузи, короткі і більш тривалі; виберіть потрібний тон, темп читання, беручи до уваги зміст тексту, його мовні особливості.

2. Визначте тему, основну думку тексту. Випишіть ключові слова (словосполучення), які відображають тему тексту.

3. Назвіть текст. Поясніть назву: на що вказує заголовок – тему чи основну думку тексту? (Запропонуйте свої варіанти назви, якщо аналізується текст, який має заголовок.)

4. Визначте стиль тексту. Доведіть свою думку.

5. Укажіть художні засоби, які використовуються автором (якщо аналізується художній текст). Як реалізуються в тексті стилістичні можливості мовних засобів (фонетичних, лексичних, граматичних)?

6. Доведіть, що це текст. Яка роль першого (останнього) речення?

7. Яким типом мовлення (розповіддю, описом, міркуванням) є даний текст? Доведіть.

8. Які засоби зв'язку між реченнями використовуються в тексті (одному абзаці)? Який спосіб зв'язку між реченнями в цьому тексті (ланцюговий, паралельний зв'язок, їх поєднання)?

9. Поясніть, користуючись словниками, значення виділених слів.

10. Доберіть до виділених слів синоніми (антоніми). Чим відрізняються слова, чи входять у ряд синонімів? Чому з ряду синонімів у тексті використовується дане слово?

11. Знайдіть у тексті два-три багатозначні слова. В яких значеннях вони вжиті? Доведіть, що ці слова багатозначні.

12.Знайдіть у тексті (якщо є) синоніми, антоніми, слова, стилістично забарвлені (висок., книжн., розм., простий., офіц.). Яка їх роль у тексті?

13.Знайдіть у тексті запозичені слова, діалектизми, професіоналізми, архаїзми, фразеологізми. Поясніть їх значення.

14. Складіть план тексту, підготуйтеся до його переказу (усного або письмового); напишіть переказ: детальний, або стислий, або вибірковий тощо).

15. Зробіть на матеріалі тексту різні види розбору.

16. Проаналізуйте орфографію і пунктуацію тексту. Згрупуйте орфограми і пунктограми, поясніть їх.

Приклади вправ

1. Запишіть текст, застосовуючи правила правопису.

I. Етика спілкування або мовний ет..кет вимагає дотриман..я в визначен..их ситуаціях деяких правил мовної поведінки. Етичний комп..нент культури мовлення виявляє себе головним чином у мовленнєвих актах цілеспрямованих мовленнєвих діях таких як вираження прохання питання подяки привітання і т. п. Мовленнєвий акт здійснює..ся за особливими прийнятими у дан..ому суспільстві в дан..ий час правилами, які визначаються багатьма позалінгв..стичними факторами віком учас..ників мовленнєвого акт.. офіційними чи (не)офіційними відн..шен..ями між ними і т. п.

II. Особлива область етики спілкуван..я явні та безумовні заборони на використання певних мовних засобів наприклад у будь-яких ситуаціях категорично забороняються лайливі слова. (Під)забороною можуть перебувати і деякі інтонаційні мовні засоби розмова на «підвищен..их тонах» зриви на галас. При цьому етика спілкування не забороняє емоційне мовлен..я з досить «сильними» висловлюван..ями типу дідько його знає!

III. У визначенні культури мовлення істотну роль відіграє комунікативний компонент. Р. О. Винокур так висловлює його сут..ніст.. . Для кожної мети свої засоби таким має бути гасло лінгв..стично культурного суспіл..ства. Ком..унікативний компонент відіграє вирішал..ну рол.. у досягнен..і мети спілкуван..я. Можна не порушувати норм мовлен..я дотримуватися всіх правил етики спілкуван..ня але (при)ц..ому створювати недосконалі тексти. Наприклад багато інструкцій з корисуван..я побутовою технікою перенасичен..і спец..альною терм..нологією і тому (не)зрозумілі нефахівцеві. Якщо яка(сь) лекц..я читається без урахування того, що реально відомо слухачам про пр..дмет лекції у лектора мало шансів бути прийнятим ауд..торією.

IV. У мові існують функціональні різновиди наприклад розмовна мова і функц..онал..ні стилі наприклад, офіційно(діловий) науковий публ..ц..стичний. Кожний функціональний різновид має свої особливості. Якщо наприклад офіційно-діловий стиль вимагає знання і викор..стання готових мовних формул штампів (не можна довільно писати заяви або протоколи тощо) то заштампован..ість розмовного і публіцистичного мовлення свідчит.. про погане володін..я цими функціональними різновидами мови. Вміння вільно (у)відповідності з завдан..ями спілкування пер..ходити з одного функціонального різновид.. мови на інший важливий показник культури мовлення. (Е. Ширяєв.)

2. Кожну частину цього тексту викладіть простіше, використовуючи засоби усної (розмовної) мови, скорочуючи кількість книжкової, термінологічної лексики

На уроках доцільно використовувати тексти різноманітної тематики. Добір різноманітних текстів надає вчителеві можливість збагачувати знання учнів про свій народ, свою країну, природу, людей, їх побут, звичаї, культуру, мову, виховувати у школярів почуття добра, справедливості, патріотизму, збагачувати їх духовність, формувати національну гідність. Виховання неможливе без роздумів дітей про моральні якості людини, усвідомлення дітьми сутності і значення моральних категорій, без збагачення знань дітей про всесвіт і людину в ньому, про зв’язок людини з природою, тваринним і рослинним світом, про історичні події, героїчну боротьбу народу за незалежність, героїзм, проявлений у цій боротьбі, про видатних людей (учених, полководців, письменників, художників, композиторів, учителів і лікарів).

Отже, організовуючи роботу з текстами та іншими видами дидактичних матеріалів, формулюючи завдання, важливо з’ясувати, які супровідні цілі можуть бути розв’язані разом з проміжними. При цьому слід виходити з того, що засвоєння учнем мови тісно пов’язане для нього з осягненням певних сторін дійсності, що повноцінно осмислити лексему, граматичну форму чи конструкцію учень може лише у тому випадку, коли його одночасно навчають розуміти відношення, які існують між фактами і явищами реальної дійсності і відображені в мові народу. Встановлення логічних зв’язків між змістом тексту і використовуваними лексемами, граматичними формами, конструкціями сприяє формуванню у школярів уваги до мови, прагнення осягнути тонкощі семантичних відтінків і значень, виховує мовне чуття, а також відповідальне ставлення школярів до вибору мовних засобів, до мовлення, до володіння рідною мовою. Потрібна постійна робота над виявленням лексичного значення слів у контексті з метою збагачення словника учнів. У зв’язку з аналізом змісту тексту виникає необхідність у комплексному аналізі лексичних і граматичних засобів зв’язку.

Важливу роль відіграє зіставлення обраних автором слів, граматичних форм і конструкцій із синонімічними. Так, якщо в тексті (чи в учнівському творі) використовується конструкція «Я хочу» доцільно запропонувати учням визначити, в якому з речень (Я хочу — Мені хочеться) бажання є більш активним і цілеспрямованим. Аналіз вибору в тексті тієї чи іншої конструкції важливий ще й тому, що тенденції використання деяких конструкцій, наприклад, складнопідрядних з підрядними умови, причини, мети, спостерігаються вже у дітей початкових класів, а вивчаються ці конструкції лише у ІХ класі. Рано використовують школярі безсполучникові речення, а вивчають їх також значно пізніше. Все це зумовлює необхідність показувати дітям їх роль у мовленні практичним шляхом.

Урокам української мови належить дуже важлива роль в організації позаурочного читання дітей. Використовуючи для завдання невеликі уривки з художнього й інших творів, допомагаючи учням осягнути їх зміст, творчу манеру автора, неповторність його творчої мовної особистості, учитель привертає увагу учнів до твору, рекомендує прочитати твір повністю. Робота з текстом на уроках української мови дозволяє «зачепити» душу читача, допомогти дитині відчути твір, ті почуття, які викликає автор, побачити красу його слова, усвідомити ту неповторність, яка не дає його просто прочитати й забути, яка, можливо, змусить прочитати весь твір чи перечитати його, якщо він уже вивчався на уроках літератури.

Цілеспрямований добір текстів і побудова завдань до них великою мірою сприяють розвиткові читацьких інтересів учнів. У підсумку, удосконалюючи свою майстерність в області орфографії, пунктуації і культури мовлення, учні зможуть грамотно використовувати надалі свої знання. А в цьому і полягає головне завдання вчителя-словесника.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Проблема ефективності мовлення особливо важлива сьогодні, коли зростає значення правильного, переконливого слова. Сучасна школа повинна підготувати людину, яка мислить і відчуває, яка не тільки має знання, але і вміє використовувати ці знання в житті, яка вміє спілкуватися і володіє внутрішньою культурою.
  • Додано
    23.02.2018
  • Розділ
    Російська мова
  • Тип
    Стаття
  • Переглядів
    7042
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    FA048893
  • Вподобань
    0
Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі WordPress»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
1200 грн
360 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №FA048893
За публікацію цієї методичної розробки Ігнатова Олена Миколаївна отримав(ла) свідоцтво №FA048893
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Осінь – 2018»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти