Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Порядок передавання документів на зберігання до архіву закладу освіти
»
Взяти участь Всі події

«Технологія формування та розвитку критичного мислення на уроках хімії»

Хімія

Для кого: 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас

20.09.2021

113

5

0

Опис документу:

Розвиток науки і техніки дав учителям та учням нові форми комунікації, нові способи вирішення абстрактних та конкретних завдань, перетворюючи вчителя з авторитарного транслятора готових ідей на натхненника інтелектуального і творчого потенціалу учнів. Майбутнє — за навчанням, що вкладається в схему: учень — технологія — учитель, за якої викладач перетворюється на педагога-методолога чи технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання.

Перегляд
матеріалу
Отримати код

«Технологія формування та розвитку критичного мислення

на уроках хімії»

























Зміст

  1. Вступ

  2. Основна частина

    1. Моделі навчання

    2. Структура уроку

    3. Методи критичного мислення

  3. Висновок

  4. Список використаних джерел

  5. Додатки



Вступ

Уміє вчити той, хто вчить цікаво,

Хто викладає свій предмет так, щоб

У душі учня зазвучали струни у відповідь

І ні на хвилину не засипала його допитливість.

А. Ейнштейн 

Останніми роками в школах України зріс інтерес до технології розвитку критичного мислення, що зумовлено сучасними тенденціями освітнього простору, змінами в організації навчально-виховного процесу в напрямі особистісно зорієнтованого навчання.

Розвиток науки і техніки дав учителям та учням нові форми комунікації, нові способи вирішення абстрактних та конкретних завдань, перетворюючи вчителя з авторитарного транслятора готових ідей на натхненника інтелектуального і творчого потенціалу учнів. Майбутнє — за навчанням, що вкладається в схему:

учень — технологія — учитель, за якої викладач перетворюється на педагога-методолога чи технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання.

Критичне мислення - це «вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно:

  • засновується на критеріях;

  • є таким, що самокоректується;

Видатні педагоги виділяють шість ключових елементів кри­тичного мислення:

  • уміння мислити, яке передбачає оволодіння певними прийомами, що розвивають апарат операцій мислення;

  • формулювання самостійних суджень, яке перед­бачає вміння продуктивного порівняння різних суджень і визначення альтернатив;

  • відповідальність, яка передбачає вміння доводити за допомогою переконливих аргументів власні думки, що будуть предметом подальшого розгляду іншими;

  • самокорекція, яка передбачає використання лю­диною критичного мислення як методу, зверненого на її власні судження з метою їх виправлення чи покра­щення;

  • вибір критеріїв, які бере до уваги критично мисля­ча людина з метою їх детального аналізу чи критики;

увага та чуйність до контексту передбачає розуміння загальних критеріїв у зв'язку із контекстом їх використання та розробку інших альтернативних критеріїв, що відповідають конкретній ситуації.

Процес розвитку критичного мислення складається з таких етапів:

  • сприймання інформації;

  • аналіз висновків з інформації;

  • зіставлення висновків із протилежними точками зору;

  • розробка системи доказів на користь відповідної точки зору;

прийняття рішення, яке ґрунтується на доказах. Критичне мислення це процес обмірковування

власних думок та причин виникнення певної точки зору. Воно передбачає послідовний ланцюг операцій мислен­ня, які упорядковуються у такій спосіб:

Що? - Як? - Чому? - Для чого?

У критичному мисленні можна визначити рівні (схе­ма), які залежать від запитань (проблемних ситуацій), що потребують вирішення дитиною.

Запитання низького рівня — це запитання, що сто­суються деталей і фактів, а запитання високого рівня передбачають складні розумові операції, які приводять учня до умововисновків, прийняття рішень тощо.

Отже, технологія розвитку критичного мислення — це технологія, яка спрямована на формування в учнів умінь самостійних суджень на основі відомих фактів і понять. Розвивати критичне мислення, означає розвивати:

  • пам’ять, увагу;

  • образне мислення;

  • логічне мислення;

  • творчі здібності, фантазію, уяву;

  • конструктивне мислення.

Моделі навчання

Збільшення обсягу інформації змушує висувати на перший план такі форми й методи роботи на уроці, які б забезпечили потреби школярів у самовираженні, сприяли самостійному пошуку відповідей на запитання, що виникають в процесі навчання. Тому одним з головних завдань я ставлю перед собою – розвиток критичного мислення учнів на основі активної пізнавальної діяльності.

Я вчу учнів знаходити подібність і відмінність, навчаю їх аналізувати, прогнозувати, синтезувати інформацію, спонукати до знаходження декількох варіантів розв’язування певної проблеми, вчу з нових позицій розглядати відоме й шукати невідомі шляхи розв’язання завдань, які виходять за межі стандартних.

На мою думку, вчитель має так активізувати навчання, щоб учневі сьогодні, зараз було цікаво, щоб йому хотілось працювати, і в нього не було іншого вибору, крім активної роботи на уроці, у ході якої учень постійно зможе розвивати самостійність, творчість, формувати компетентність.

Навчання за технологією критичного мислення передбачає використання активної та інтерактивної моделей.

Отже, поряд із традиційними стараюсь застосовувати сучасні, інтерактивні методи. Адже, застосування цих методів спонукає учнів брати активну участь у тренінгах, бесідах, імітаційних вправах, ігрових ситуаціях, розв’язувати дослідні задачі. Така діяльність учнів вимагає від них самостійності, творчості, здійснення пошукової роботи.

Використовувати інтерактивних методів необхідно не на окремих уроках, а впроваджувати поступово, створюючи організаційну базу, напрацьовувати механізм. Особливу увагу треба приділяти інтересам учнів, їх настроям, результатам проведених уроків, і тоді з’являються результати: поява зацікавленості в одержанні знань, дружні стосунки між учителями і учнями.

Завдання для самостійних робіт диференційовані або містять декілька запитань зростаючої складності. Усі контрольні роботи з хімії у формі тестів зростаючої складності.

Зусилля мої спрямовані на те, щоб учням було цікаво не тільки на уроках але й на перервах, і в позаурочний час. І тут у пригоді стають «Тематичні тижні». Проводяться тематичні вечори, прес-конференції, конкурси й КВК.

Стараюсь проводити бінарні або інтегровані уроки: хімія й математика, хімія й фізика, хімія й біологія, хімія й географія…

Звертаю увагу на те, що знання математики є необхідними для розуміння й вивчення хімії. Наприклад, під час вивчення в 7 класі тем «Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів. Визначення валентності за формулами бінарних сполук» нагадую учням про правила обчислення найменшого спільного кратного. Тим більше, що він стане у пригоді під час розстановки коефіцієнтів у хімічних реакціях, складання електронного балансу. Також у хімії використовують метод складання пропорцій.

Спостерігаю, що школярі не вміють висловлювати свої думки усно чи письмово. Одна з причин полягає в тому, що мало часу відводиться на індивідуальне опитування. Щоб зарадити цьому, задаю додому написання хімічних і біологічних творів, наприклад «Що я знаю про воду?», «Якби не було хімії?»…

Вчу учнів не тільки відповідати повним реченням, але й грамотно ставити питання, говорити чітко хімічною та біологічною мовою, бо «хто чітко мислить, той чітко викладає».

Одним зі шляхів формування позитивного ставлення учнів до процесу навчання я вважаю - мотивація навчальної діяльності. На початку уроку стараюсь зацікавити учня, для того, щоб він зрозумів, навіщо йому потрібні знання та вміння, які йому пропонуються, де він може їх використати. Наприклад, перед вивченням теми «Алкани» в 9 класі ознайомлюю учнів із природними джерелами вуглеводнів і галузями їх використання.

Досвід роботи переконує в тому, що мотивація навчальної діяльності до будь-якого, навіть суто теоретичного, матеріалу має спиратися на практичні, бажано відомі учням приклади з навколишнього середовища або будь-які аспекти діяльності людини, відомі історичні факти. Тільки в цьому разі учень відчує, що йому насправді конче необхідно розібратися в матеріалі уроку, зробити нові знання, що йому пропонує вчитель.

Мотивація може приймати дуже різноманітні форми. Це можуть бути вірші й уривки з оповідань, малюнки та фрагменти фільмів, досліди й не складні задачі, цікаві історії.

Найчастіше стійка мотивація виникає тоді коли тим чи іншим шляхом, у тій чи іншій формі створюється проблемна ситуація, на розв’язання якої учні чекають, беруть активну участь у процесі з’ясування істини. Наприклад, під час вивчення теми «Нітроген. Азот» розпочинаю урок з питання: «Відомо, що основні складові повітря – це азот і кисень. Відомо також, що кисень навіть за нормальних умов взаємодіє з великою кількістю речовин, не кажучи вже про горіння. Але на Землі кожну секунду виникають мільйони джерел вогню – від сірника й до доменного процесу, включаючи банальні пожежі. «Чому ж за таких умов азот не згорів за багато років, а залишився поряд з киснем у атмосфері?»

Коли учні знаходять відповідь на це запитання (інертність газу), то виникає інше: «Як же це пояснити, враховуючи місце Нітрогену в періодичній системі?» Ось так, крок за кроком, від однієї проблеми до іншої, шляхом наступності мотивації на окремих етапах уроку, складається повне уявлення про тему, що вивчається.

На етапі завершення уроку, підбиття підсумків особливу увагу приділяю оцінці, обов’язково хвалю учня за кожне нове досягнення у засвоєнні навчального матеріалу або висловлюю надію на покращення оцінки на наступному уроці. Також практикую навички самостійного оцінювання свої знання та вміння.

Поряд з хімічними методами, без яких неможливе опанування хімічного матеріалу, у своїй практиці я використовую методи технології розвитку критичного мислення.

Модель уроку залежить від того, які функції будуть покладені педагогом на діяльність учнів і самого себе, які мето­ди і прийоми будуть застосовані. Основу схеми стано­вить переважаюча діяльність учнів, яку організовує та вибудовує вчитель.

Є три основні моделі навчання, що існують у сучасній школі:

  • пасивна;

  • активна;

  • інтерактивна.

В основі кожної моделі лежать взаємозв'язки між учасниками навчально-виховного процесу та способа­ми здійснення самого процесу навчання












Структура уроку

Урок критичного мислення має чітко визначену структуру, зокрема три основні фази:

I фаза актуалізація (передбачення)

Мета:

  • актуалізувати (оживити) в пам'яті учнів уже наявні знання;

  • оцінити знання учнів, використовуючи неформаль­ні методи;

  • визначити мету навчання;

  • зосередити увагу учнів на темі;

  • представити контекст для розуміння нового мате­ріалу.

II фаза побудова знань (конструювання)
Мета:

  • порівняти очікування учнів із тим, що вивчається;

  • виявити основні моменти;

  • відстежити процеси мислення учнів;

  • зробити висновки й узагальнення матеріалу;

  • поєднати зміст уроку з особистим досвідом учнів;

  • поставити запитання до вивченого матеріалу.

III фаза консолідація (рефлексія).
Мета:

  • узагальнити основні ідеї;

  • обмінятися думками;

  • виявити особисте ставлення;

  • апробувати ці ідеї;

  • оцінити процес навчання;

  • поставити додаткові запитання.

Важливим фактором для проведення занять на основі технологій активного навчання та критичного мислення є створення характерного середовища на уроці, що має такі риси:

  1. Створення позитивного психологічного клі­мату на уроці покладається на вчителя і на учнів, при­чому:

  • учні беруть активну участь у створенні правил поведінки;

  • використовуються методи «кооперативного на­вчання»;

  • використовуються методи роботи в групах;

  • рекомендується застосовувати слово «об'єднай­тесь» і ні в якому разі — слово «розподіліться».

  1. Учитель моделює процес мислення на уроці, підтримуючи при цьому ідеї учнів, а саме:

  • учитель ніколи не висловлює думку чи ідею так, ніби вона є єдино правильною;

  • учитель обережно спрямовує роботу учнів у по­трібному напрямі для пошуку істини, заохочуючи до поваги будь-якої точки зору;

  • учні можуть відкрито обговорювати питання;

  • як учитель, так і учні можуть ставити під сумнів правильність знань та висновків.

  1. На занятті панує атмосфера пошуку та від­критості:

  • я та учні використовуємо непрямі: запитання та запитання високого рівня «Що, якщо...?», «Чому б не...?»;

  • учні виконують різні види завдань для пошуку істини (збирають інформацію, роблять припущення, ставлять під сумнів висновки тощо);

  • завжди даю пораду учням та показую, як виконувати завдання більше з метою корекції їх дій, ніж із метою критики.

4. Даю підтримку учням лише в певному обсязі:

  • уважно спостерігаю за тим, що учні засвоюють, за ходом думок, дискусій;

  • у процесі навчання ступінь керівництва змінюється, надаючи учням все більше незалежності, коли вони до цього готові.

5. Простір для навчання побудовано так, щоб співпраця та комунікація учнів були легкими і природними:

  • перед початком уроку уважно продумаю розміщення парт та стільців учнів;

  • місце вчителя не повинно займати особливе поло­ження.

Використання технології розвитку критичного мислення може мати свої особливості залежно від навчальної дисципліни. Урок хімії не є винятком і дає широкі можливості для впровадження технології роз­витку критичного мислення у навчально-виховний про­цес з предмета.


Методи критичного мислення

Метод «Зайві елементи»


Застосування

Метод вимагає індивідуальної роботи кожного учня. Доцільним є застосування методу при закріпленні знань учнів на етапі консолідації.

Етапи.

1. Учитель готує завдання для учнів за методом «Зайві елементи».

2. Учитель пояснює умови завдання та прийоми його виконання.

3. Учні працюють за індивідуальними завданнями.

Завдання

У запропонованому переліку знайдіть та підкресліть зайві елементи:

А. Nа, Си, Мg, О, Са, Аl, Ва, Zп;

Б. N, О, С, Li, В, F, Ве, Р, Ne;

В. К, Na, Сs, Мg, Li, Rb, Fr;

Г. СаС12, СиS04, Nа3Р04, Н2S, КNО3, АlВг3

Метод «Пропущені елементи» Застосування.

Аналогічне. Завдання.

  1. Визначте пропущені в ряді елементи:

А. І, Аt, СІ, ?, Вг;(F);

Б. Хе, Rп, Кг, ?, Не, Ne, (Аг).

2. Визначте пропущені елементи в молекулярних формулах:

А. Na2...04;

Б. Fе(...Н)3;

В. Н...03;

Г. Са3(...04)2;

Ґ. Р2..5.

3. Визначте пропущені елементи в електронних формулах:

А.1s22s2...3s2;

Б.1s22s22p6...3р4;

В. 1s22s22p63s23p6..Зd3.


Метод «Доповни речення»

Застосування.

Учні працюють індивідуально. Застосування методу можливе на будь-якому етапі: при актуалізації, на етапі побудови знань чи при консолідації.

Етапи.

1. Учитель готує завдання (речення, в яких пропущено певні частини) і знайомить учнів з правилами побудови речень за цим методом.

2. Учні виконують завдання індивідуально.
Можливі варіанти методу.

Метод «Якщо..., то...»

Завдання.

  1. «Якщо вливати воду в кислоту, то...».

  2. «Якщо речовини брати руками, то...».

  3. «Якщо луг потрапив на шкіру, то...».


Метод «Для того, щоб..., потрібно...»

Завдання.

  1. «Для того, щоб серед структурних формул знайти ізомери, потрібно...».

  2. «Для того, щоб визначити кількість нейтронів у атомі, потрібно...».

  3. «Для того, щоб визначити наявність йонів Н+ у розчині, потрібно...».



Метод «Спрямоване, або активне слухання»

Застосування.

Метод використовується на уроці під час фази по­будови знань, якщо вчитель хоче зосередити увагу учнів на окремій частині тексту або на осмисленні певного поняття.

Етапи.

  1. Учитель готує текст і підбирає запитання до нього.

  2. Учитель зачитує текст учням кілька разів (кожен раз після поставленого запитання).

  3. Учні уважно слухають і дають усні відповіді на запитання після чергового прослуховування.

  4. У кінці застосування методу учні повинні виявити повне осмислення тексту чи окремих понять у ньому.

Варіанти запитань до тексту.

  1. Яке слово (ключове) найчастіше зустрічається в тексті?

  1. Скільки разів воно повторюється?

  2. Як можна розділити цей текст на частини?

  1. Я
    ку інформацію ви отримали з кожної частини про ключове слово?

  1. Як підібрати заголовок до тексту?

Метод «Мозковий штурм» Застосування.

Можливе використання на уроці під час фази побу­дови знань, а також при закріпленні знань з певної теми. Метод стимулює учнів до швидкого, активного мислен­ня, допомагає зібрати якомога більше ідей щодо якоїсь проблеми.

Етапи.

1. Учитель презентує проблему, чітко формулює проблемне питання, записуючи його на дошці.

  1. Учитель пропонує всім висловити власні ідеї, коментарі чи певні фрази, пов'язані з даною проблемою.

  2. Усі пропозиції записуються (розміщуються) на дошці без висловлювання будь-яких зауважень, комен­тарів чи запитань.

Варіанти проблемних питань.

  1. Запропонуйте методи розділення суміші: крейда, кухонна сіль, дерев'яні ошурки.

  2. Запропонуйте способи добування барій сульфату із запропонованих речовин: Ва, S02, Н20.

Метод «Цікаві квадрати»

Застосування.

Роботу з «Цікавими квадратами» можна організувати на різних етапах уроку залежно від того, яку мету переслідує вчитель: вивчення нового матеріалу, закріп­лення або перевірки знань чи з метою мотивації на­вчальної діяльності школярів.

Робота учнів може оцінюватися.

Складання подібних квадратів і завдань до них мож­на використати як домашнє завдання учнів.

Етапи.

  1. Учитель пояснює, як правильно працювати з ква­дратами за завданням, що пропонуються.

  1. Виконання учнями завдання.



Варіанти завдань.

  1. З'єднайте стрілочками елементи за порядком, починаючи з Гідрогену. (Початковим хімічним еле­ментом можна обрати будь-який.) Головне завдання учнів — правильно з'єднати між собою хімічні елемен­ти, відповідно до порядкового номера. Завдання стає цікавішим, якщо його виконувати ззаду-наперед.

  2. Знайдіть і випишіть усі металічні (неметалічні) елементи, запишіть їх назви. Або, як у першому завданні, з'єднайте стрілочками між собою металічні елементи і неметалічні. При цьому можна використати кольорові олівці.

  3. Учитель зачитує латинську назву хімічного еле­мента, а учні повинні знайти його знак у таблиці. Учи­тель називає й такі хімічні елементи, які в таблиці відсутні. Перевіряється спостережливість і знання зна­ків хімічних елементів.

  4. Розташуйте знаки хімічних елементів в алфа­вітному порядку за їх назвами.

  5. Випишіть за порядковими номерами хімічні еле­менти таким чином, як вони розташовані у таблиці Д.І. Менделєєва.

  6. Учням пропонується розглянути квадрат протягом трьох хвилин, потім він закривається, а учні повинні відтворити його по пам'яті.

  7. Знайдіть трійки хімічних елементів, сума поряд­кових номерів яких дорівнює 24 (О, N, Р), 36 (Nа, Мg, А1) і т. д.

Як варіант завдання, трійки можна замалювати у різні кольори, допустивши при цьому помилку. Учні повинні цю помилку знайти.

Завдання можна ускладнити, запропонувавши: • з'єднати між собою по два елементи, у яких сума порядкових номерів дорівнює 20, а різниця — 8 (С, Sі);

  • з'єднати між собою по три елементи, у яких сума порядкових номерів дорівнює 36, а різниця — 4 (Ве, Мg, Са).






Метод «Складання тексту на основі запропоно­ваних слів»

Застосування.

Робота може проводитися під час закріплення вивченого матеріалу на уроці, при повторенні чи актуалізації знань (реалізації очікуваних результатів) тощо.

Етапи.

  1. Ознайомити учнів з принципом роботи. Для цього записати на дошці 5—6 ключових слів, а потім скласти на їх основі текст.

  2. Запропонувати учням 5—6 слів (термінів), запи­савши їх на дошці, і попросити за визначений час (5 хв) скласти текст. Підручники відкривати категорично за­бороняється.

  3. За бажанням, 4—5 пар учнів представляють ре­зультати своєї роботи.

  4. Обговорення результатів роботи. Чи правильно вико­нано завдання? Чи все вдалося? Щось не вдалося? Чому?

Наприклад, учитель на дошці записує слова: кисень, дихання, окиснення, енергія, температура. Після цього просить скласти текст. Учні працюють у парах або гру­пах, а після закінчення презентують свій текст. Напри­клад: «Кисень відіграє важливу роль у диханні рослин і тварин. Під час окиснення речовин у тілі організмів виділяється енергія, яка потрібна для підтримання тем­ператури тіла в теплокровних тварин».

Варіанти роботи.

  1. Спочатку учні працюють у парах, а потім обмі­нюються текстами. Прочитавши текст, роблять познач­ку, чи він їм зрозумілий. Після виконаної роботи обго­ворюють результати.

  2. Після того, як учні склали текст, учитель відкриває підручник і просить порівняти з тим, який вони створи­ли. Обговорюються результати. Чи все вдалося зроби­ти? Чому не все вдалося зробити? Наскільки створений текст є наближеним до наукового?

  3. Учням пропонується назвати 5—6 слів для скла­дання тексту з визначеної теми. Запропоновані сло­ва передаються наступній парі для роботи. Після того текст повертається до пари, яка запропонувала слова. Пара погоджується чи не погоджується з написаним текстом.



Метод «Складання сенканів (пятирядків)» Застосування.

Метод можна використати на будь-якому етапі уроку. Сенкани складаються за алгоритмом:

  • перший рядок — іменник;

  • другий рядок — два прикметники, що характери­зують термін;

  • третій рядок — три дієслова, що характеризують термін;

  • четвертий рядок — речення із чотирьох слів, що характеризують термін;

п'ятий рядок — іменник-синонім до терміна.


Етапи.

  1. Пояснення вчителя про порядок складання сен-канів.

  2. Робота учнів над сенканами. Час на виконання — до 15 хв.

  3. Пари обмінюються сенканами і перевіряють, чи враховані принципи їх побудови. Знак погодження з сенканами позначають 0.

4. За бажанням учнів, сенкани зачитуються.
Наприклад:

Кисень.

Газоподібний, безбарвний.

Окиснює, реагує, руйнує.

Сильний окисник різних сполук.

Речовина.


Метод «Збери половинки»

Застосування.

Найчастіше використовується під час роботи учнів у групах на етапах актуалізації знань або консолідації. Етапи.

  1. Учні розташовуються по колу.

  1. Учитель розкладає кожному учневі записані на картках половинки фраз, термінів, тверджень тощо.

  2. Учні, обмінюючись один з одним інформацією, шукають свою половинку.

  3. Учні коментують свої міркування щодо виконано­го завдання.

Наприклад:

Оксиген Найлегший газ

Гідроген Найпоширеніший елемент на Землі

Кисень Входить до складу молекули води

Водень Газ, що підтримує горіння











Висновок

Використання запропонованих завдань сприяє розвитку творчості, інтелекту та логічного і критичного мислення учнів. Розвивається вміння пов’язувати теоретичні знання з практичними навичками. Диференційований підхід до виконання вправ дозволяє кожній дитині визначити власний рівень та працювати над його підвищенням.

Під час навчання за інтерактивними методиками із застосуванням критичного мислення через діяльнісний підхід учнів оволодівають уміннями:

  • аналізувати ситуацію;

  • обговорювати проблему та приймати рішення;

  • займати чітку позицію;

  • обґрунтовувати свою відповідь;

  • ставити чіткі запитання і давати на них змістовні відповіді;

  • відшукувати причинно-наслідкові зв’язки, порівнювати, прогнозувати;

  • аргументовано оцінювати діяльність.

Отже, використовуючи на уроках методи розвитку критичного мислення, ми спонукаємо учнів до дії. Психолог Б.М. Теплов вважає, що і теоретичне, і практичне мислення пов’язане з практикою. І саме предмет хімія дає дитині практичні навички, які вона може застосовувати в житті.



Список використаних джерел

  1. Вукіна Н.В.¸Дементієвська Н.П. Критичне мислення: як цього навчати. – Х.: ВГ «Основа», 2007

  2. Гутак І.О. розвиток критичного мислення на уроках хімії через діяльнісний підхід. // Хімія. Педагогічна майстерність. – 2010. - № 5

  3. Дмитренко Е.Б. Технологія формування пізнавальної компетентності учнів у процесі викладання хімії. //Хімія. Технології навчання хімії. – 2007. - № 2

  4. Іванова О. Навчаємо критично мислити //Відкритий урок. – 2007. - № 2.

  5. Ісаєва О.В.Формування особистості, її життєвої та соціальної компетентності шляхом розвитку експериментальних умінь, дослідної проектної діяльності // Хімія. Інновації на уроках хімії. – 2007. - № 7.

  6. Калошин В.Ф. Позитивне мислення: щастя, здоров'я, успіх. – Х.: ВГ «Основа», 2008

  7. Кало шин В.Ф. Пошукова активність – основа творчості. //Обдарована дитина. – 2001. - №3

  8. Калошин В.Ф., Гоменюк Д.В. Розвиток творчості учнів. . – Х.: ВГ «Основа», 2008

  9. Клименко В.В. Психологічна підтримка творчості учня. //Психолог. – 2002. - № 46-47

  10. Клименко В.В. Психологія творчості. К.: Вища школа, 2006

  11. Крапівна А.В. Формування критичного мислення учнів під час вивчення курсу хімії // Хімія. Педагогічна майстерня вчителя хімії. – 2007. - № 10

  12. Кроуфорд А., Саул В., Метью С., Макінстер Д. Технології розвитку критичного мислення учнів. – К.: Плеяди, 2006

  13. Макаренко В.М., Туманцева О.О. як опанувати технологію формування критичного мислення. – Х.: ВГ «Основа», 2008

  14. Марченко О.Г. Формування критичного мислення школярів. Х.: ВГ «Основа», 2008

  15. Мельник О.М. Ідейно-організаційна модель до профільного та профільного навчання хімії // Хімія. Викладання хімії в профільних класах. – 2007.- № 1.

  16. Поментун О. Сучасний урок: інтерактивні технології. – К.: А.С.К., 2005

  17. Смагло Н.С. Сучасні аспекти розвитку творчої особистості.// Дайджест педагогічних ідей та технологій. – 2002. - №3

  18. Стеблина А.М. Розвиток творчого мислення на уроках хімії. – Х.: ВГ «Основа», 2005

  19. Сучасні форми та методи навчання хімії / Уклад. Задорожний К.М. – Х.: ВГ «Основа», 2010

  20. Тягло О.В. Критичне мислення. – Х.: ВГ «Основа», 2008

  21. Шаботенко Т.І. Використання хімічних казок у технології «Розвиток критичного мислення» для формування компетентностей учнів// Хімія. Педагогічний досвід.-2010. - № 21



Додаток № 1

Відгадай правило техніки безпеки

(кожна клітина може бути використана лише один раз)


Р


Б


А


в


и


в


А


О


З


Я


Л


Л


И


Т


И


Ч


Ю


У


В


Ї



ї


К


И


О


Т


Т


О


Т


У


С


Л


Т


С


Н


Е


Д


В


Ю


Р


Ю


О


Н


О


В


Є


У


К


К


Ь





Додаток № 2

Відгадай правило техніки безпеки

(кожна клітина може бути використана лише один раз)


Х


І


Ч


Р



Е


Ч


С


І


М


Н


У


В


О


Л


П


А


О


М


И


Н


Т


Р


Н


Ж


Е


Н


У


Щ


О


Б


А


К


К


М


С


В


У


Н


А


А


Т


К


А


Т


И


С


М


Б


О





Додаток № 3

Запишіть пусті клітини назвами хімічних елементів



У









У






У






У






У







У








У








Додаток № 4



Запишіть пусті клітини назвами хімічних елементів



А








А







А







А








А








А









Додаток № 5



Запишіть пусті клітини назвами хімічних елементів

О






Н


О

Р




О

Р





О

Р






О

Н







О

Н











Додаток № 6



Виграшний шлях складається з елементів одного і того самого періоду





Be

N

Si

Al

Na

C

Cl

Mg

Ge



















Додаток № 7

Виграшний шлях складається з елементів одної і тої ж самої головної підгрупи

Zn

Cl

Al

Be

Mg

Ca

Si

S

Na





















Додаток № 8

Виграшний шлях складається з елементів, які знаходяться рядом в періодичній системі



Mg

Ar

Fe

Na

K

N

Cl

Ca

О



















Додаток № 9

Виявіть в кожному ряду правило, яке говорить про заповнення клітин формулами різних неорганічних речовин і відповідно заповніть пусті клітини

Na2O


NaOH


NaCl


CaO


Ca(OH)2


?

N2O5

?

Mg(NO3)2

?

H2SO4

?



K2O

KOH


P2O5

H3PO4


?

Ca(OH)2


SO2

?



CO2

Fe(OH)3


?

Cu(OH)2


P2O5

?

NaOH

SO2

BaOH

?

?

SiO2















Додаток № 10

Знайти пару

  1. Na2O а) силіцій (ІV) оксид



  1. H2SO4 б) магній гідроксид



  1. SiO2 в) цинк сульфіт



  1. Mg(OH)2 г) сульфітна кислота

  2. ZnSO3 д) натрій оксид



е) сульфатна кислота



є) натрій гідроксид









Додаток № 11

Знайти пару

  1. Cu(NO3)2 а) карбон (ІV) оксид



  1. CO2 б) кальцій гідроксид



  1. Ca(OH)2 в) купрум (ІІ) нітрат

  2. BaCl2 г) ферум (ІІІ) оксид

  3. Fe2O3 д) барій хлорид

е) кальцій нітрат



є) ферум (ІІ) оксид











Додаток № 12

Доміно





2Na

+


=


+

H2


+



=


+


+

2NaCl

=


+

Na2CO3


+



CaO

=





+


=

CaCl2

+


+












Додаток № 13

Доміно

C2H6

+


=


+

HCl


+


KOH

=

C2H5Br

=


+



+
















Додаток № 14

Хімічне лото

  1. NaCl + H2SO4 =

  2. HCl + Fe =

  3. HBr + Mg =

  4. NaCl + AgNO3 =



Підберіть продукти відповідних реакцій і поставте всі необхідні коефіцієнти



NaCl + H2O, 2FeCl3, FeCl2+H2, MgCl2 + H2,

AgCl + NaNO3, FeCl3+3H2O, Mg Br2 + H2, Na2SO4 + 2HCl, AgCl + HNO3







Додаток № 15

Хімічне лото

  1. HCl + Na2О =

  2. HBr + NaOH =

  3. Na + Cl2 =

  4. HCl + Fe(OH)3 =



Підберіть продукти відповідних реакцій і поставте всі необхідні коефіцієнти



2FeCl3, FeCl2+H2, MgCl2 + H2, NaBr + H2O,

AgCl + NaNO3, FeCl3+3H2O, NaCl + H2O, Mg Br2 + H2, Na2SO4 + 2HCl, 2NaCl





Додаток № 16



Складіть рівняння реакцій

і вкажіть тип реакції





























Додаток № 17



Визначте, де на малюнку показано просту речовину, складну речовину, суміш





А) Б)





В) Г) Д)





Е) Є)







Додаток № 18

Бліц – турнір

  1. Речовина – це …

  2. Речовини бувають …

  3. Прості речовини …

  4. Складні речовини …

  5. Оксиди – це …

  6. Кислоти - …

  7. Кислотний залишок - …

  8. Валентність кислотного залишка визначається …

  9. Солі - …

  10. Основи - …

  11. Реакція нейтралізації - …

  12. Індикатори - …

  13. Луги - …

  14. Що спільного у складі кислот і солей …











Додаток № 19

Хімічна вікторина

  1. Який хімічний елемент є головною складовою земної атмосфери?

  2. Яка кислота виробляється в шлунку?

  3. Чому нам необхідний озоновий шар?

  4. З чого складається кислотний дощ?

  5. Назвіть кінцеві продукти спалювання кисню в організмі

  6. Назвіть найпоширеніший метал

  7. Який метал є найбільш тугоплавким?

  8. Скільки різних видів амінокислот входить до складу природніх білків?

  9. До якої речовини можна застосувати такі епітети: білий, чорний, червоний?

  10. Який метал є найважчим?

  11. Яка речовина входить до складу мармуру, вапняку?

  12. Від якого газу гинуть тварини, хоча він не є отруйний?













Додаток № 20

Хімічна вікторина

  1. Як у хімії називається кухонна сіль?

  2. Які фактори можуть спричинити глобальне потепління?

  3. Який метал є найбільш пластичним?

  4. Які частинки атома мають позитивний заряд?

  5. За нестачі якого хімічного елемента кров не зсідається?

  6. Чи є вугілля мінералом?

  7. Яку речовину називають болотним, або рудничним, газом?

  8. Яка слабка кислота є сильною отрутою?

  9. Рідкий метал.

  10. Назвіть другий за поширеністю елемент на Землі.

  11. Прозора речовина, що є найтвердішою з усіх природних речовин та служить еталоном твердості.

  12. Речовина, яку долають до целюлози, щоб зробити папір непрозорим, - це: а)крейда, б)каолін, в)тальк.




Додаток №21



Заморочки з бочки

  • Не все те Аурум, що блищить. (Не все те золото, що блищить)

  • Білий, як кальцій карбонат. (Білий, як крейда)

  • Недонатрій хлорид на столі, перенатрій хлорид на голові. (Недосіл на столі, пересіл у голові)

  • Ферумний характер. (Залізний характер)

  • Слово — Арґентум, а мовчання — Аурум. (Слово — срібло, а мовчання — золото)

  • Іде, як Н20 в силіцій(ІУ) оксид. (Іде, як вода в пісок)

  • Алотропна модифікація вуглецю чистої Н20. (Алмаз чистої води)

  • За купрумний гріш повісився. (За мідний гріш повісився)

  • Багато гідроген оксиду витекло відтоді. (Бага­то води збігло з того часу)

  • Як тверда Н20 на голову. (Як сніг на голову)





Додаток №22

ЧОРНА СКРИНЬКА

  • У чорній скриньці лежить речовина, яка вря­тувала життя тисячам солдатів під час Першої світової війни під час газових атак. (Активоване вугілля)

  • «Попід річкою, бережком йшов чумак з батіжком...» — співають у народній пісні. У чорній скриньці — посудина для зберігання білої дрібнокристалічної речовини. Що це за речовина? (У скриньці — сільничка, на волах чумаки привозили сіль із Криму, речовина — кухонна сіль)











Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.