Метою мого виступу є показати значення емоційної підтримки учнів у дистанційному навчанні, розкрити особливості емоційного стану дев’ятикласників у цьому форматі та поділитися ефективними формами роботи класного керівника, спрямованими на розвиток емоційного інтелекту, взаємоповаги та почуття єдності в колективі.
Я прагну довести, що дистанційна школа — це не лише технології, а насамперед людські стосунки, довіра й щира увага до кожної дитини, які є запорукою психологічного комфорту й успішного навчання.
