Створення умов для розвитку особистості

Опис документу:
В своїй педагогічній діяльності я намагаюся створити такі умови для розвитку особистості, за яких розкриваються унікальні здібності, властиві кожній дитині, виховується активний громадянин демократичного суспільства, будівник могутньої держави, патріот своєї Вітчизни - України. Постійно вдосконалюю фахову майстерність, замислююсь: як зробити дітей активними учасниками навчально-виховного процесу.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

     

Створення умов для розвитку особистості

В своїй педагогічній діяльності я намагаюся створити такі умови для розвитку особистості, за яких розкриваються унікальні здібності, властиві кожній дитині, виховується активний громадянин демократичного суспільства, будівник могутньої держави, патріот своєї Вітчизни - України.

Постійно вдосконалюю фахову майстерність, замислююсь: як зробити дітей активними учасниками навчально-виховного процесу, навчити їх думати, проникати в суть явищ, привертати увагу школярів до слова і дій учителя. Мене завжди хвилює питання, як зробити навчання цікавим, щоб учні прагнули досягти більшого, були кращими у навчанні. Тому своє завдання як учителя бачу в тому, щоб розвинути інтелектуальні здібності вихованців, сприяти виникненню у них бажання вчитися, допомогти дітям досягти успіху.

Моє кредо — виростити дітей активними, успішними громадянами, які поважатимуть і цінуватимуть надбання та принципи демократії. Тому питання створення ситуації успіху в навчально-виховному процесі зумовлене самим життям. Технологія "Створення ситуації успіху" спрямована на те, щоб викликати у дітей почуття радощів, забезпечити успіх у навчанні. Переконана, що ситуація успіху досягається лише тоді, коли сама дитина визнає цей результат як успіх.

Моя мета — створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зрости в умовах успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, допомогти зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь треба докласти зусиль. І тоді успіх буде еквівалентним затраченим зусиллям. Практика моєї роботи показала, що усвідомлення ситуації успіху самим учнем, розуміння її значущості виникає тільки після здолання дитиною своєї боязкості, невміння, незнання, психологічного ураження та інших видів труднощів.

Відомо, що розум не може зосередитися на всьому, він відкидає нецікаві, нудні й емоційно монотонні уроки. Тому намагаюся створити приємну атмосферу у класі. Чималу роль у власному досвіді відводжу урізноманітненню, несподіванці, фантазії й завданню, яке спонукатиме до дії. Несподівані гості, таємничі мандрівки, дослідження збагачують читання, письмо, сприяють дискусії. На підставі прочитаного діти ставлять сценки чи лялькові вистави й самі щораз більше залучаються до організації цього процесу.

У моєму класі рідко буває тихо. Взаємодія й бажання поділитися пізнаним — це життєво важливі компоненти приємної атмосфери. А відкриття, нова інформація, радість від досягнення потребують свого вираження.

Коли після того, як я зайшла до класу, всіх огорнула приємна атмосфера — значить, перший крок зроблено: учнів налаштовано на настрій, який сприятиме ефективному навчанню.

Ще один крок - це діяльність, яка передувала б подальшому навчанню й заохочувала б до нього. Тому у власній педагогічній діяльності віддаю перевагу барвистій обстановці, кольоровим плакатам, наочності, що спонукатиме до роботи тих, хто має візуальний стиль навчання, музиці, що стимулює учнів, які найліпше сприймають на слух. А от фізична активність налаштує на навчання тих, хто має кінестетичний стиль. Поєднання цих засобів додасть молодшим школярам упевненості, що активізовано три рівні мозку, які відповідають за мислення, почуття й діяльність.

Переконана в тому, що школа має бути найкращою – школою без поразок, яку б діти закінчували, усвідомлюючи свої таланти і здібності, свій інтелектуальний рівень, що допоможе їм стати тим, ким вони прагнуть. Для цього створюю найоптимальніші умови для розвитку молодого покоління, формую справжню і всебічно розвинену успішну творчу особистість, допомагаю дитині знайти своє власне обличчя. Бачу у кожній дитині особистість, сприймаю близько до серця її проблеми, шукаю засоби теплого спілкування з нею. Моя робота містить обов'язкові компоненти: участь родини; розгорнуті практичні заняття, які демонструють увагу до психологічних особливостей дитини; навчання дітей з урахуванням їхніх індивідуальних можливостей; робота в групах; виховання поведінки.

Визнаю необхідність використання різноманітних стратегій викладання залежно від різних стилів навчання, темпераменту і особливості окремих дітей. З цією метою:

•       адаптую матеріал і навчальні прийоми для того, щоб врахувати індивідуальні

•       запити, інтереси та особливості дітей;

•      надаю право вибору під час роботи в класі, а також разом з вихованцями плануємо щоденні досягнення;

•      забезпечую заняття, що збагачують кругозір учнів, пропоную завдання, спрямовані на досягнення високих показників в усіх сферах розвитку;

•      використовую різні методи і наочність з метою задоволення потреб молодших школярів.

Робота над питанням "Створення ситуації успіху" дає мені можливість удосконалювати внутрішній світ дитини, дає натхнення для постійної роботи над собою. Ситуація успіху посилює акцент на позитивних якостях праці учня.

У своїй педагогічній діяльності постійно застосовую висловлювання, які підтримують дітей, надають їм наснаги, створюють ситуацію успіху:

—     Це дуже важливо, і в тебе неодмінно вийде ...

—     Саме ти і міг би зробити таку справу...

—     Я впевнена, що ти пам'ятатимеш про ...

—     Це зовсім нескладно, навіть якщо не вийде — нічого страшного.

—     Ось цей елемент вийшов дуже гарно!

—     Починай же! Тебе чекає успіх!

Планую і проводжу заняття, в основі яких покладено принцип навчання у співпраці, цим самим надаю учням можливість досягнути високого рівня взаєморозуміння, взаємоспілкування, а також: розвивати здібності працювати і навчатися самостійно:

•   Надаю можливість молодшим школярам нести відповідальність за спільну діяльність.

Створюю ситуації, щоб діти працювали по черзі, слухали один одного І обмінювалися матеріалами.

•       Організовую роботу дітей в різних групах, парах, для того, щоб вони отримували ширшу перспективу через обмін знаннями, ідеями, думками. У класній кімнаті розміщую різні матеріали, що регулюють спільну роботу дітей.

•       Чітко формулюю вимоги до поведінки учнів при спільній діяльності, визначаю конкретні завдання, інструкції.

Використовую різноманітні види діяльності, занять, матеріалів, що відповідають рівню розвитку дітей і спрямовані на активне навчання: виховую позитивну самооцінку і Я-концепцію; розвиваю соціальні уміння і знання; спонукаю дітей мислити, досліджувати, експериментувати; стимулюю розвиток мовних навичок і грамотності; спрямовую діяльність на фізичний розвиток; надаю можливості для розвитку соціальних навичок (рольові ігри, ляльковий театр, малювання тощо); моделюю власним прикладом поведінку, підтримую тісний зв'язок з учнями в позаурочний час.

На своїх уроках надаю учням цілісне уявлення про світ, формую мотивацію до навчання, активізую розвиток пізнавальних процесів: сприймання, уяви, а також: основних властивостей особистості, зокрема, здібностей, почуттів і емоцій. Прагну виховати особистість, яка здатна самостійно здобувати знання протягом життя, застосовувати їх у нестандартних ситуаціях; постійно працюю над розвитком образної, жвавої, логічної мови

учнів, щоб вони вміли складати змістовні, грамотні твори, казки, оповідання.

Щоб зацікавити учнів роботою, дбаю про зміст навчання. Він має приваблювати дітей чимось незвіданим, сприяти розвивальним дидактичним цілям.

На мою думку, учитель має відповідати стандартам і оцінкам, заснованим на сучасних уявленнях про відмінне викладання та ефективну учительську практику. Тому дотримуюсь п'ятьох найважливіших моментів у власній педагогічній діяльності:

•      завжди піклуюся про учнів та їхнє успішне навчання, усвідомлюю, що учні різні, і відповідним чином пристосовую свою викладацьку стратегію до цих відмінностей; розумію механізми розвитку і навчання своїх вихованців. Об'єктивно ставлюся до них. Вважаю, що моя місія виходить за рамки розвитку знань молодших школярів і поширюється на емоційні сфери мотивації і зосередження уваги на дитині загалом;

•      вдосконалюю свої знання з предметів, що викладаю, і того, яким чином їх викладати; розумію, як створюються, організовуються і пов'язані з іншими дисциплінами знання з предметів;

•      відповідаю за управління процесом навчання і контроль над ним. Моє первинне завдання — полегшити учням навчання, посилити акцент на позитивних якостях праці молодших школярів. Для досягнення своїх цілей застосовую різні методики. "Диригую" навчанням окремих учнів і груп. Високо  ціную участь учнів у цьому процесі і регулярно оцінюю успішність вихованців;

•      постійно осмислюю свою практичну діяльність і вчуся на основі свого досвіду, аналізую наслідки своїх рішень, обдумую набуті результати і використовую їх у подальшій викладацькій практиці. Для її вдосконалення використовую компетентні рекомендації, а також:' результати дослідницької роботи;

•      усвідомлюю, що я є членом педагогічного колективу, сприяю ефективності роботи школи, співпрацюю з іншими педагогами. До роботи з учнями залучаю батьків і використовую усі ресурси, що є в розпорядженні шкільного колективу.

Батьки є партнерами і учасниками навчального процесу, ціную їхні ідеї та прислухаюся до них. Вони — мої перші помічники у створенні навчальної бази, в проведенні свят і прозаїчних буднях, разом з ними організовую навчально-виховний процес, вирішую проблеми, приймаю рішення. Бо ніхто інший не в змозі зробити те, на що здатна сім'я, яка розуміє всю міру своєї відповідальності за результат виховання дитини.

Дати дітям відчути радість праці, щастя успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття власної гідності — ось моє найперше завдання, бо успіх у навчанні — єдине джерело внутрішніх сил дитини, що породжує енергію для боротьби з труднощами, бажання вчитися.

  

Як викликати в дитини

позитивну установку на роботу

(рекомендація вчителям)

 

      Починайте урок з посмішки. Це створює позитивний «фон» для самосприйняття дитини в комплексі «навчальна діяльність».

      Демонструйте зацікавленість навчальним матеріалом.

      Намагайтеся давати навчальні завдання у вигляді пошукових.

      Пам'ятайте, що кожна з ігор, яка відпрацьовує ту чи іншу навичку, сприймається дитиною як зовсім нове. Урізноманітнюйте ігри.

      Давайте завдання, посильні для виконання (на висоті можливостей дитини).

      Оцінюйте кожен результат діяльності дитини.

      Не порівнюйте результати діяльності дитини з діяльністю інших дітей, а тільки з її особистими досягненнями.

      Відверто радійте кожному успіху дитини.

      Знаходьте можливість нагородити дитину за кожний успіх (словом, символічним подарунком, картинкою, тощо).

      Ніколи не заганяйте дитину в «глухий кут», туди, де
вона нічого не знає і не розуміє.

 

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток цифрового інтелекту учителя: путівник по цифрових інструментах в ефективній організації і проведенні освітнього процесу»
Ілляхова Марина Володимирівна
36 годин
590 грн