Провідним видом діяльності дошкільника незмінно залишається гра. Проте в умовах сучасного освітнього простору змінюється характер дитячої гри, з'являються нові виклики (дефіцит живого спілкування, «цифровізація» дозвілля), що вимагає від педагога не просто спостереження, а активного, грамотного психолого-педагогічного супроводу. Особливо актуальною ця проблема є для різновікових груп, де гра виступає потужним інструментом соціалізації, взаємодії та взаємонавчання дітей різного віку.












