У 50-х раках ХХ століття з'явився новий вид навчання, який дicтав назву проблемного. Ця концепцiя, на думку її aвтopiв, має компенсувати недолiки традицiйного або пояснювально-iлюстративного виду навчання. Один iз авторів В. Оконь - так визначає сутність цiєї концепції: «Проблемне викладання ґрунтується не на передаваннi готової iнформацiї, а на отриманнi учнями певних знань та вмінь шляхом вирiшення теоретичних та практичних проблем. Суттєвою характеристикою цього викладання є дослiдницька дiяльнiсть учня, яка з'являється в певній ситуації i змушує його ставити питання-проблеми, формулювати гіпотези та перевiряти їx пiд час розумових i практичних дiй».
















