Анотація: у статті розкрито сутність музичного простору раннього дитинства як унікального середовища, у якому формуються ритмічні відчуття, слухові здібності та творче самовираження дошкільників. Акцент зроблено на імпровізаційних підходах, вокально-рухових практиках, body percussion, елементах музичного фольклору та використанні природних звуків, що забезпечують гармонійний розвиток емоційної сфери, мовлення, моторики та уяви дітей 3–6 років. Показано значення створення педагогом різноманітних музично-естетичних ситуацій, які стимулюють дослідницький інтерес і формують здатність дитини відчувати, слухати, рухатися, співати та творити у природній інтеграції. Розглянуто роль музичного керівника у збагаченні сенсорного досвіду, формуванні ритму як основи музичності та створенні умов для вільної імпровізації, що сприяє розкриттю природних здібностей і внутрішнього потенціалу дошкільника.

