Анотація: у статті розглянуто концепцію Human-Centered School як сучасну модель трансформації закладу освіти в цілісний простір добробуту, ментального здоров’я та життєстійкості учнів і педагогів. Обґрунтовано необхідність переходу від формально орієнтованого управління до людиноцентричного підходу, у межах якого освітній процес, управлінські рішення та внутрішня культура закладу спрямовані на збереження психічного здоров’я, розвиток емоційної стійкості та формування безпечного освітнього середовища. Проаналізовано управлінські механізми впровадження людиноцентричної моделі школи, зокрема інтеграцію здоров’язбережувальних технологій, підтримку емоційного благополуччя педагогічного колективу, розвиток партнерської взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу та формування культури турботи й довіри. Акцентовано увагу на ролі керівника закладу освіти як лідера змін, який забезпечує стратегічне планування, створення сприятливого психологічного клімату та сталість упроваджених практик. Зроблено висновок, що модель Human-Centered School є ефективним інструментом підвищення якості освіти, професійної життєстійкості педагогів і гармонійного розвитку учнів в умовах сучасних соціальних викликів.

