Анотація: стаття присвячена актуальній проблемі формування емоцій-ного інтелекту молодших школярів у контексті реалізації концепції Нової української школи. Автор розкриває феномен «емоційного коду дитини» як сукупності психоемоційних, когнітивних і соціальних механізмів, що визначають здатність дитини розуміти, виражати та регулювати власні емоції, а також співпереживати іншим. На основі нейропедагогічного підходу описано стратегії розвитку емоційного інтелекту через інтеграцію навчальних, художньо-естетичних і рухових практик. Зокрема, розглядаються методики емоційного картування, арт-рефлексії, сторітелінгу, логоритміки, музикотерапії, імаготерапії та ігрових емоційних симуляцій. Визначено роль учителя як емоційного фасилітатора, який створює середовище психологічної безпеки, довіри й відкритого спілкування. Автор підкреслює значення впровадження нейропедагогічних технологій, що базуються на синергії емоцій, мислення та творчості, як інструменту гармонійного розвитку особистості молодшого школяра. У роботі подано педагогічні умови, методи та прийоми, які сприяють формуванню емоційної саморегуляції, емпатії, оптимізму та внутрішньої мотивації до навчання.

