А. М. Денисова
Вихователь ГПД
КЗШ 102
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В ПОЗАУРОЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
У статті розглянуто розвиток творчих здібностей, як невід’ємний процес формування особистості школярів, визначено психолого-педагогічні умови розвитку творчих здібностей учнів під час позаурочної діяльності, встановлено ефективні шляхи організації позаурочної діяльності для розвитку творчих здібностей молодших школярів.
Ключові слова: творчість, творчі здібності, позаурочна діяльність.
На початку XXI ст. в теорії і практиці навчання особливо гостро стоїть питання про розвиток творчих здібностей учнів. Це пов'язано з тим, що орієнтація шкіл на формування в учнів, в основному, репродуктивного мислення призвела до того, що більшість випускників, які на відмінно знали шкільну програму, не вміють використовувати отримані в школі знання в нестандартній ситуації, під час розв'язання проблемних завдань у різних сферах суспільного життя. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керівництво з боку вчителя. Найголовнішим завданням педагога на кожному уроці та в позаурочній діяльності має стати розвиток у дитини творчого мислення. Важливо навчити кожну дитину розмірковувати, гнучко підходити до розв'язання проблем, знаходити нові, оригінальні рішення, для того, щоб відчути задоволення від навчання.
З метою розвитку творчих здібностей у кожної дитини вчителеві необхідно застосовувати пізнавальні, творчі завдання. Такі завдання мають складати систему, яка дасть змогу сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної творчої діяльності учнів та забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих. Кожному вчителеві треба пам'ятати, що творчі здібності забезпечують швидке набуття знань та умінь, закріплення й ефективне застосування їх на практиці. А це означає, що для розвитку творчих здібностей велике значення має розвиток психічних процесів – пам'яті, уваги, уяви тощо. Саме ці якості, за даними психологів – основа розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей учні [4, с. 42 ] .
Творчість людини – це складне, багатогранне явище, залежне від суспільних умов. Водночас від творчої діяльності залежить рівень життя людського суспільства.
Усі погляди щодо розкриття суті процесу творчості, на думку В. Роменеця, можна поділити на такі напрями: дослідження продуктів творчої діяльності; дослідження творчого процесу та вивчення особи творця [2, с. 92].
Швидкі темпи розвитку суспільства, характерні для останніх років, необхідність пошуку шляхів виходу нашої економіки з занепаду, впровадження нових технологій – усе це потребує докорінних змін у системі управління виробництвом, використання виробничих ресурсів із врахуванням творчих можливостей особистості. Лише творча особистість, спроможна створювати, управляти, пропонувати нові теорії, нові технології, нові напрямки розвитку, знаходити шляхи виходу зі складних нестандартних ситуацій. Тому забезпечення кожній людині можливості використання свого творчого потенціалу є одним із пріоритетних завдань загальноосвітніх шкіл. Позаурочна діяльність сьогодні розглядається як одна з головних ланок безперервної освіти в системі виховання всебічно розвиненої особистості, найповнішого розкриття її задатків і нахилів, створенням умов для розвитку підтримання талантів та обдарувань у галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Забезпечення при цьому можливостей щодо вибору діяльності, до якої дитина проявляє зацікавленість, створює необхідні передумови для прояву її природних здібностей.
Залучення дітей до продуктивної творчої діяльності – один із шляхів розвитку творчих здібностей. Творча діяльність передбачає висування різних версій розв'язання завдання, різні підходи до його розв'язання, розгляд предмета з різних сторін, здатність придумувати оригінальний, незвичайний спосіб розв'язання. Творчість – це насамперед уміння відмовитися від стереотипів мислення: тільки в цьому випадку можна створити щось нове. Важливе зацікавлення кожної дитини у вирішенні проблеми. Дитина успішно розвивається, якщо в навчанні і у будь-якій іншій діяльності досягає вершини можливостей, а потім поступово піднімає планку вище.
Відомо, що у позаурочній діяльності особливо яскраво розкриваються природні потреби молодших школярів, зокрема, в активній діяльності та самоствердженні. Позакласна діяльність дає змогу дітям виступати в нових соціальних амплуа, займати ролі, які відрізняються від ролі учня, тобто це особлива сфера, де школярі задовольняють особистісні потреби в самоперевірці, самооцінці власного "Я". Це, так би мовити, зона активного спілкування, в якій задовольняються потреби в контактах. Вільний час – умова для розширення світогляду школярів, для самостійного творчого пошуку в будь-якій галузі, для поглиблення емоційного сприйняття сучасного життя.
Б. Кобзар стверджує, що позакласна робота дозволяє поширити і поглибити знання школярів, зміцнити набуті на уроках навички та вміння, розвинути здібності дітей, задовольнити ними їх, різнобічні інтереси, сформувати самостійність, організувати практичну суспільно корисну діяльність, дозвілля дітей. Позаурочна робота дозволяє збільшити час цілеспрямованого педагогічного впливу на учнів [3, с. 309].
Успіху позакласної роботи у формуванні творчої особистості сприяють
такі фактори: вивчення вчителем інтересів і нахилів дітей; розвиток самостійності і творчої активності учнів; вплив на інтелектуальні, емоційні та естетичні почуття учнів; надання позакласними заняттям характеру суспільно-корисної діяльності; поєднання інтелектуальної діяльності учнів з елементами цікавості; масовість позакласних заходів.
Позакласна робота має свої особливості: за змістом вона суворо нерегламентована програмою; заходи можуть проводитися і протягом 20-30 хвилин і протягом години; склад учнів може змінюватися; проводиться в певних організаційних формах – масових, групових та індивідуальних [1, с. 62].
У позакласний час створені найбільш сприятливі умови щодо розвиту творчого потенціалу особистості, її задатків та здібностей. Зокрема, як зазначає Т. Сущенко, виховний потенціал в позаурочній діяльності зумовлений такими факторами і обставинами:
– особливі відносини, які найкращим чином залучають кожну дитину до активної перетворюючої діяльності;
– гарантія і забезпечення можливості практичного здійснення розвитку творчих інтересів і здібностей;
– вільний вибір будь-якого виду діяльності;
– наявність технологій виховання всебічно розвиненої гармонійної особистості, створення такого типу відносин, за якими сама особистість прагне максимальної реалізації сил і здібностей [ 6, с. 86 ].
Формування в дітей глибоких і стійких інтересів до творчої діяльності є однією з основних передумов не лише становлення, а й розвитку творчої особистості.
Причому, успішна діяльність, яка пов'язана з інтересом, створює неначе «зону найближчого розвитку», зону підвищеної сенситивності для всіх впливів, котрі сприяють розвитку творчої особистості, тобто інтерес завжди викликає позитивне ставлення до відповідної галузі пізнання і тим самим створює передумови для оволодіння предметом інтересу причому, спочатку виникає ситуативний, епізодичній інтерес, який при створенні умов завжди перетворюється в стійкий інтерес до певної сфери діяльності. У процесі перетворення ситуативного інтересу в особистісне емоційно-пізнавальне ставлення перетворюється в емоційно-пізнавальну спрямованість, тобто психологічну природу інтересу складає нерозривний комплекс важливих для особистості процесів (інтелектуальних, емоційних, та вольових).
Основними критеріями при визначенні дієвості інтересу саме до творчої діяльності є:
– усвідомлення предмету інтересу, яке детермінує поведінку індивіда;
– чітко виражена потреба в занятті – саме даною діяльністю;
– емоційна зацікавленість у процесі творчого пошуку розв'язання різних проблем.
Іншою важливою складовою, яка сприяє розвитку творчої особистості, є наявність мотивації щодо досягнення успіху у процесі творчого розв'язання будь-яких проблем. Саме мотивація досягнень є однією з важливих складових, від якої залежить ефективність поведінки індивіда.
Отже, при підготовці молодших школярів до творчої діяльності, значну увагу слід зосередити на розвитку усвідомленого спонукання їх помислів та дій до творчості, потягів та бажань оволодіти вміннями та знаннями, котрі визначають творчий пошук, нестандартне мислення, оригінальність тощо.
Таким чином, психолого-педагогічними умовами, які забезпечують розвиток творчих здібностей молодших школярів є:
– розробка психолого-педагогічною наукою теоретичних засад та
практичних рекомендацій вчителям з питання розвитку творчих здібностей молодших школярів в позаурочній діяльності;
– створення науковцями системи вправ, ігор, завдань для розвитку
творчих здібностей в позаурочній діяльності;
– розуміння вчителем ролі цих вправ, ігор, завдань як засобів розвитку творчих здібностей;
– всебічна методична підготовка і мотиваційна готовність учителя до формування розвитку творчих здібностей учнів в позаурочній діяльності;
– фізичні, тобто наявність матеріалів для творчості й можливості в будь-яку хвилину використовувати їх;
– соціально-економічні, за яких дитина має відчуття зовнішньої безпеки, тобто знає, що її творчі вияви не отримають негативної оцінки з боку дорослих;
– психологічні – відчуття внутрішньої безпеки, розкутості й свободи за рахунок підтримки дорослими її творчих починань [5, с. 12].
ЛІТЕРАТУРА
1. Вільга І. Врахування сталих індивідуальних рис особистості як аспект гуманізації навчання і виховання / І. Вільга // Педагогіка і психологія. – 1998. – № 2. – С. 61-67.
2. Гликман И. Подготовка к творчеству, учебное исследование / И. Гликман // Школьные технологии. – 2006. – № 3. – С. 91-96.
3. Кобзарь Б. С. Внеурочная воспитательная работа в школах и в группах продленного дня / Б. С. Кобзарь. – К.: Рад. школа, 1988. – 309 с.
4. Кульчицька О. Діагностика рівня розвитку творчих здібностей / О.Кульчицька // Обдарована дитина. – 2007. – № 1. – С. 42-45.
5. Романовська Д. Регуляція творчої діяльності учня: створення адекватних умов для розвитку творчої особистості / Д. Романовська // Психолог. – 2006.
– № 11. – С. 11-15.
6. Сущенко Т. І. Позашкільна педагогіка / Т. І. Сущенко. – К.: ІСДО, 1996. – 143 с.
