Стаття "Організація внутрішнього контролю"

Опис документу:
У зв'язку з розширенням сфери самостійної діяльності школи зросла актуальність регулювання внутрішньошкільних відносин на основі особистісно-правового підходу до управління. Практична значущість дослідження визначається: - обґрунтуванням необхідності оновлення та розвитку системи управління ; - впровадженням механізмів наукових основ внутрішнього управління: понятійного апарату, закономірностей, принципів, методів.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Організація внутрішнього контролю

Організація внутрішнього контролю - один з найскладніших видів діяльності керівника освітньою установою, що вимагає глибокого усвідомлення місії та ролі цієї функції, розуміння її цільової спрямованості та оволодіння різними технологіями.

Саме внутрішній контроль є тією необхідною ланкою, за підсумками якої починає працювати функція регулювання, здійснюються необхідні корективи і в аналітичному процесі, і в процесі планування та організації дій. Чіткий, постійний внутрішній контроль є невід’ємною умовою успішного виконання завдань та управлінських рішень, що стоять перед освітянською галуззю. Мета, зміст і методи корекційних дій в процесі управління диктує функція контролю, яка, виявляючи невідповідність нормам і вимогам, поставляє інформацію про те, де, що, як і коли необхідно привести в належний порядок. Вибірковість і точність дії функції регулювання цілком буде залежати від рівня якості проведення внутрішнього контролю. [14, с.13].

Незважаючи на наявність численних досліджень з тематики внутрішнього управління в публікаціях недостатньо розкриті науково-педагогічні основи управління школою, здійснення контролю адміністрацією в сучасних умовах. У зв'язку з розширенням сфери самостійної діяльності школи зросла актуальність регулювання внутрішньошкільних відносин на основі особистісно-правового підходу до управління. Актуальність зазначених проблем, їх недостатнє вивчення в умовах змінених суспільно-виробничих відносин, необхідність оцінки теоретичної і практичної значущості даного виду управлінської діяльності зумовили вибір теми курсової роботи.

Метою дослідження стало розв’язання вищезазначеної проблеми шляхом наукового обґрунтування та створення моделі внутрішнього контролю в сучасних умовах.

Об'єкт дослідження - внутрішкільне управління, історія, розвиток і практика здійснення внутрішнього контролю.

Предмет дослідження - процес удосконалення контрольно-інспекційної діяльності в сучасній школі.

Гіпотеза дослідження. На основі аналізу літератури з соціального управління, психолого-педагогічної та юридичної літератури, законодавчо-нормативних документів я висуваю такі припущення:

1. Результативність контрольно-інспекційної діяльності у школі підвищиться, якщо в основі її організації буде особистісно-правовий підхід, що базується на забезпеченні та повазі всіх прав і свобод учасників освітнього процесу в рамках встановлених норм.

2. Внутрішній контроль зможе реалізувати своє призначення, якщо він будується на науково - обґрунтованій моделі функціонування.

3. Розвитку демократичних принципів управління сприятиме залучення органів шкільного самоврядування до розроблення локальної правової бази управління школою і контролю над їх дотриманням.

4. Ефективність контролю, що сприяє максимальному використанню потенціалу кожного працівника і колективу школи, підвищиться, якщо в основі його сутності лежить ідея об'єктивної оцінки та надання професійної допомоги кожному працівникові.

Завдання дослідження:

1. Виявити структуру, типологію управління і на їх основі розробити підходи до моделювання внутрішнього контролю.

2. Розкрити сутність локальної правової бази управління школою і виробити вимоги до її формування.

3. Розкрити сутність внутрішнього контролю в сучасних умовах.

4. Визначити принципи, мету, завдання, функції, методи, процедуру внутрішнього контролю.

5. Охарактеризувати педагогічні умови підвищення ефективності внутрішнього контролю.

Методологічною основою дослідження є: загальнонаукова теорія систем, теорія управління соціально-педагогічними процесами, теорія гносеології та моделювання, визнання пріоритетності загальнолюдських цінностей і людини найвищою цінністю, теорія формування особистості у творчій діяльності та спілкуванні.

Теоретичною основою дослідження є теорії та концепції: про педагогічні системи (В. П. Беспалько, Є. І. Казакова, Л. І. Новікова та ін); про природу педагогічної діяльності (Л. С. Виготський, С. Л. Рубінштейн , В. А. Сластьонін та ін); про управління, в тому числі педагогічними системами (В. Г. Афанасьєв, Ю. В. Васильєв, Ю. М. Кисельов, М. І. Кондаков, A.M. Моїсеєв, Г.Х . Попов, М. М. Поташник, П. І. Третьяков, А. Файоль, Т. І. Шамова та ін); про внутрішкільний контроль (Н. В. Горбунова, В. П. Давидов, М. С. Жбанкова , Ю. А. Конаржевский, М. К. Рункова, В. Ф. Сауткін, Н. С. Сунцов, Н. А. Шубін та ін.). Методологія дослідження також визначилася законодавчо-нормативними документами, демократичним державно-громадським характером управління освітою.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження

У курсовій роботі наведено комплексне дослідження науково-педагогічних основ управління сучасною школою, організації контрольно-інспекційної діяльності адміністрації школи:

  • розглянута модель внутрішнього контролю на основі правової бази управління школою;

  • розглянута необхідна і достатня правова база управління школою, її структура, зміст і обґрунтованість відповідно до вимог законодавчо-нормативних актів;

  • розкрито принципи, цілі, завдання, зміст, технологія організації внутрішнього контролю та інспектування, їх тлумачення в умовах сучасних відносин в системі освіти;

  • проведена систематизація та класифікація основних функцій школи, уточнено функції інспектування та контролю;

  • основний предмет внутрішнього управління представлений як процес формування, організації, упорядкування відносин соціального партнерства держави, суспільства, сім'ї, школи;

  • виявлено тенденції нововведень у функціях і структурі внутрішнього управління.

Практична значущість дослідження визначається:

- обґрунтуванням необхідності оновлення та розвитку шкільних систем управління і самих шкіл, їх адаптації до сучасних соціально-суспільних вимог;

- впровадженням механізмів наукових основ внутрішнього управління: понятійного апарату, закономірностей, принципів, методів і функцій управління, які допоможуть керівникам шкіл перейти від «збирача» прикладів управління школами до свідомого проектування, конструювання системи внутрішнього управління;

- розширенням бази, умов управління якістю освіти на різних управлінських рівнях.

Розділ І.

Внутрішній контроль як частина системи управління освітньою установою

Однозначного тлумачення сутності та призначення внутрішнього контролю ані в теорії, ні в практиці сьогодні немає.

Ю.А. Конаржевский, наприклад, вважає, що внутрішній контроль є однією з найважливіших управлінських функцій, яка безпосередньо пов'язана з функцією аналізу і визначення мети; дані контролю без аналізу мертві, а при відсутності мети нічого контролювати.

П.І. Третьяков розглядає внутрішній контроль, як вид діяльності керівників школи спільно з представниками громадських організацій щодо встановлення відповідності функціонування та розвитку НВР школи на діагностичній основі.

А.В. Чоботар вважає, що внутрішній контроль - це одна з основних функцій управління, спрямована на отримання інформації про діяльність педагогів і на оцінку з метою прийняття конструктивних рішень по подальшій оптимізації управління та самоврядування в школі.

Управління школою здійснюється через реалізацію управлінських (технологічних) функцій, до яких відносяться: планування, організація, координація, контроль, регулювання (корекція), облік та аналіз. Ідеться про функцію управління закладом і про функції управління будь-яким видом діяльності. Кожну з цих функцій глибоко досліджували вчені. Наприклад, функцію педагогічного аналізу вивчали Ю.А. Шубін і Н.В. Москаленко; різні технологічні функції — В.І. Бондар, І.Л. Підласий, В.С. Пікельна. У книзі В. Звєрєвої „Організаційно-педагогічна діяльність керівника школи” стисло проаналізовано окремі аспекти внутрішнього контролю, зокрема: постановка мети, методи контролю, необхідність охоплення контролем усіх підсистем роботи школи, розподіл ділянок контролю за часом; організація контролю, передбачення його ефективності визначення відхилення від норми, виявленого в ході контролю. [4, с.24]

П. Маслєнніков вважає, що внутрішній контроль – це основне джерело інформації, на основі якої розробляються управлінські рішення, а також засіб зворотного зв’язку в системі управління. Крім цього, автор дає критичну оцінку ставлення окремих управлінців до контролю, як функції, що в умовах демократизації почала втрачати свою роль, а також аргументує її необхідність.

Г. Горська і Р. Чуракова розглядають контроль як корегуючий засіб діяльності вчителів, керівників, учнів. При цьому вони дотримуються думки, про те, що контроль є засобом одержання інформації про стан навчально-виховного процесу.

Контроль як функція управління був предметом дослідження М.А.Шубіна. У посібнику „Внутрішкільний контроль” автор розглядає функцію контролю як підсистему складної системи внутрішкільного управління, яка має певну структуру, функції, без знання яких здійснення контролю не може бути ефективним. [15, с.11]

Я дотримуюся трактування, що внутрішній контроль - це:

  • всебічне вивчення й аналіз навчально-виховного процесу з метою координації всієї роботи чи окремих її ділянок відповідно до поставлених завдань, спрямованих на забезпечення оптимальної організації навчання і виховання школярів;

  • надання методичної допомоги педагогам з метою вдосконалення та розвитку професійної майстерності;

  • взаємодія адміністрації та педагогічного колективу, орієнтована на підвищення ефективності педагогічного процесу;

  • вид діяльності керівників спільно з представниками громадських організацій щодо встановлення відповідності функціонування та розвитку НВР на діагностичній основі загальнодержавних вимогам.

Контроль - одна з провідних функцій управління, що сконцентрувала всі відносини, що виникають в його процесі. Говорячи про внутрішній контроль, необхідно розрізняти:

1) управління контролем і контроль управління;

2) процес контролю і контроль педагогічного процесу;

3) результати контролю і контроль результатів.

Управління контролем (регулювання відносин у його системі) не може здійснюватися без належної корекції самого процесу управління, приведення його у відповідність до нових вимог та уявлень, тобто без контролю управління.

Внутрішній контроль не тільки є частиною системи управління, але й сам представляє систему, отже, його формування і організація повинні бути підпорядковані всім вимогам системного підходу, перш за все бути чітко структурованими і оформленими. Структура внутрішнього контролю відображає організацію контролю на всіх рівнях: зовнішньому - державному, громадському, і внутрішньому - педагогічному. [3, с.14]

Кожен керівник школи постійно потребує чіткого уявлення про те, як розвивається школа, які тенденції того розвитку, як вдосконалюється (або не удосконалюється) освітній процес. Іншими словами потрібен постійний аналіз, постійний зворотний зв'язок, інформованість про всі сфери життя і діяльності установи. Таку інформацію - достовірну, повну - можна отримати тільки за допомогою добре налагодженого внутрішнього контролю в системі освітньої установи.

1.1. Сутність і теоретичне обґрунтування внутрішнього контролю

У чому сенс контролю?

У встановленні відповідності вимогам якості.

У постійному, безперервному пошуку якісних ознак, за якими ми можемо оцінювати завжди неоднозначні явища шкільного життя.

Саме внутрішній контроль є тією необхідною складовою, за підсумками якої починає працювати функція регулювання, здійснює необхідні корективи і в аналітичному процесі, і в процесі планування та організації дії. Мета, зміст і методи корекційних дій в процесі управління диктує функція контролю, яка, виявляючи невідповідність нормам і вимогам, поставляє інформацію про те, де, що, як і коли необхідно привести в належний порядок. Вибірковість і точність дії функції регулювання цілком буде залежати від рівня якості проведення внутрішнього контролю. [1, с.224]

Саме внутрішній контроль виступає для аналітичної функції в ролі основного постачальника потрібної і необхідної інформації, яку потім в управлінському механізмі обробляють і аналізують. Контрольна функція є невід'ємною частиною управлінської діяльності. Інформація, отримана в ході контролю, є основою для прийняття управлінських рішень.

Внутрішній контроль у школах здійснюється, виходячи з законодавчих і нормативних актів установи. Регулювання взаємовідносин між учасниками освітнього процесу при проведенні внутрішнього контролю здійснюється в порядку, встановленому у додатку 3 до листа МОН України від 07.08.2013 р. № 1/9-533 «Орієнтовна програма здійснення внутрішнього контролю в загальноосвітньому навчальному закладів оволодінні сучасними технологіями, ефективними методами навчання і виховання.

Внутрішній контроль – це одна з функцій управління ЗНЗ, що забезпечує зворотній зв'язок між суб’єктом і об’єктом контролю шляхом інформування про дійсний стан справ у навчальному закладі та фактичне виконання управлінських рішень.

1.2. Мета та функції внутрішнього контролю

Мета внутрішнього контролю полягає у :

  • зборі оперативної інформації про стан керованих підсистем;

  • поширенні педагогічного досвіду;

  • підвищення рівня навчальних досягнень школярів;

  • підвищення рівня вихованості учнів;

  • своєчасному виявленні й виправленні, запобіганні помилок, недоліків в організації та здійсненні навчально-виховного процесу;

  • кваліфікованій допомозі педагогам у підвищенні педагогічної майстерності, в оволодінні сучасними технологіями, ефективними методами навчання й виховання.

Якісний внутрішній контроль виконує низку важливих функцій:

  • інформаційну – спрямовану на створення достатньої кількості правдивої інформації про якість освіти і виховання в закладі;

  • діагностичну – спрямовану на вивчення реального стану навчально-виховного процесу та його результативності у закладі;

  • управлінську – спрямовану на реальний вплив управління на реалізацію мети та завдань діяльності;

  • педагогічну – спрямовану на побудову цілісного процесу навчання, виховання та розвитку учнів;

  • адаптаційну – спрямовану на мінімізацію негативних наслідків виховання у школі.

Розділ ІІ.

Організація внутрішнього контролю в системі управління освітньою установою

Для ефективного здійснення внутрішнього контролю керівник повинен чітко знати:

  • структуру у своєму закладі (лише тоді він зможе усвідомлювати, що і як контролювати);

  • зміст кожної підсистеми (без знання змісту підсистеми контролю керівник не зможе глибоко вивчати, аналізувати отриману інформацію і приймати своєчасні і правильні рішення та рекомендації);

  • форми і методи контролю (не знаючи цього, керівник не зможе правильно організувати контроль та цілеспрямовано здійснювати його).

Завдання, що постають перед внутрішньою системою контролю, гармонійно пов'язані з основними напрямами діяльності навчального закладу і вимагають перевірки таких питань:

- виконання всеобучу;

- виконання державних навчальних планів і програм;

- стан викладання окремих дисциплін;

- якість знань і умінь учнів згідно з навчальними програмами;

- методична робота;

- позакласна виховна робота з учнями;

- шляхи реалізації особистісно зорієнтованого підходу до учнів у системі навчання і виховання;

- запровадження інноваційних технологій;

- застосування нетрадиційних форм і методів навчання і виховання в роботі викладачів і вихователів;

- реальний стан комп'ютеризації навчального процесу;

- реалізація принципів гуманізації та гуманітаризації навчально-виховного процесу;

- рівень якості роботи з відродження національної культури засобами навчально-виховного процесу і т.ін. [9, с.122]

Цю структуру можна доповнювати відповідно до напрямів діяльності освітнього закладу.

Оскільки ефективність навчально-виховного процесу визначається рівнем успішності й якості знань та умінь учнів, то контроль має здійснюватися за допомогою проведення перевірок результатів навчання та уміння педагогів контролювати власну діяльність.

При створенні системи внутрішнього контролю (в окремо взятому навчальному закладі) необхідно брати за основу принципи, які б об'єднували, а не роз'єднували адміністрацію і педагогічний колектив. Відомими педагогічними принципами здійснення «функцій контролю» є: об'єктивність, систематичність, наочність (гласність).

Принципи породжують відповідні вимоги, які надалі мають втілюватися в певні форми і технології контролю. [10, с.158]

При розв'язанні завдань контролю необхідно враховувати ті, що сприяють вдосконаленню навчально-виховного процесу. Серед них:

    • вивчення рівня засвоєння учнями знань, умінь і навичок (правильність, обсяг, глибина, дієвість);

    • отримання інформації про характер пізнавальної діяльності школярів;

    • встановлення рівня самостійності й активності в навчальному
      процесі;

    • виявлення причин утруднень і помилок у засвоєнні матеріалу;

    • визначення ефективності організації навчального процесу —
      уроку (методи, форми, засоби).

За умови системного підходу керівника школи до управління навчально-виховним процесом внутрішній контроль виконує освітню, діагностичну, виховну, розвиваючу, стимулюючу, оціночну функції.

Якщо контроль запроваджено вміло і з урахуванням усіх притаманних йому функцій, то взаємодія керуючих і керованих значно розширюється і поглиблюється. І завдяки цьому процес управління освітнім закладом стає демократичним. Такий внутрішній контроль необхідно спланувати.

Планування контролю ґрунтується на таких основних принципах: чітке розуміння мети і завдань школи; науковість, комплексність, логічна послідовність; рівномірність у розподілі завдань для виконавців; отримання інформації про виконання; достатність для обґрунтованого прийняття управлінського рішення. Дотримання їх є важливою умовою поступового розвитку школи, вдосконалення управлінської майстерності адміністрації.

При створенні в навчальному закладі системи контролю виникає необхідність у застосуванні й удосконаленні таких його методів, як перевірка документації, бесіда, спостереження, аналіз і самоаналіз уроку, проведеного виховного заходу, анкетування, тестування, графічна перевірка тощо.

Створення ефективної системи контролю навчально-виховної діяльності в сучасній загальноосвітній школі має відбуватися за участю всього педагогічного колективу з урахуванням усіх конкретних умов. Саме на цьому наголошує В.С. Пікельна: «Всі організаційні моделі управління (в будь-якій ланці роботи) проходять колективне обговорення і, за умови схвалення їх колективом, затверджуються адміністрацією школи..., після чого діють на правах офіційно прийнятого управлінського рішення» [11, с.31].

2.1. Розробка планів системи внутрішнього контролю

Враховуючи методологічний характер управлінських (технологічних) функцій, їх взаємодію та взаємореалізацію, можна говорити про об'єктивну необхідність розробки планів системи внутрішнього контролю.

На практиці багато керівників шкіл використовують план-графік внутрішнього контролю на рік, який може складатися з граф: зміст контролю (по вертикалі) та календарний термін виконання (по горизонталі). У змісті контролю перелічуються передбачені його змістовні напрями (наприклад, впровадження 12-бальної системи оцінювання, запровадження комп'ютерних технологій навчання, використання інтерактивних форм та методів навчання, організація виховної роботи відповідно до програми «Діти України», використання нетрадиційних форм позаурочної виховної роботи з учнями з відродження національної культури, рівень якості роботи предметних гуртків щодо розвитку творчих здібностей учнів відповідно до їхніх особистих інтересів тощо).

У вічках, що створюються від перетинання горизонтальних і вертикальних ліній, записують виконавців, для чого використовуються певні символи: Д — директор; 3Д — заступник директора з навчально-виховної роботи; 3Д(В) — заступник директора з виховної роботи; ПП — практичний психолог, СП — соціальний педагог; КМК — керівник методичної комісії і т.ін. Тобто призначаються відповідальні за проведення певної форми контролю.

Бажано, щоб той, хто відповідає за здійснення контролю, розробляв більш конкретний план його проведення, зазначаючи форми і методи здійснення. Доцільно рекомендувати адміністрації розглядати результати контролю на засіданнях методичних комісій, педконсиліумах, нарадах за участю директора, педрадах тощо.

Вважаю також, що необхідно заохочувати в наказах по школі не тільки педагогів-новаторів, але й тих педагогів, які за результатами діагностування постійно підвищують педагогічну майстерність. Разом з тим не завжди потрібно поспішати з доганами за недоліки в роботі, оскільки «партнерська» бесіда з викладачем (поради і рекомендації) дозволить останньому правильно сприймати зауваження керівника. Особливу увагу в ракурсі розглянутого питання потрібно приділяти молодим педагогам, адаптація яких до роботи зі школярами не завжди проходить швидко і успішно.

На мою думку, кращих результатів контролю з метою отримання інформації, проведення діагностики і прогнозування подальших «успіхів» у роботі можливо досягти тільки завдяки участі самих виконавців — керівників методичних комісій, членів методичної ради, творчих груп учителів, які мають дотримуватися певних вимог:

Такий підхід дозволить створити систему внутрішнього контролю, що забезпечить здоровий морально-психологічний клімат у колективі, сприятиме успішному функціонуванню освітнього закладу.

Цілком слушне твердження Ю.А. Конаржевського щодо того, що в загальноосвітній школі «спостерігається перехід від вертикального ієрархічного, загального контролю до контролю «горизонтального». На його думку, «горизонтальність» зумовлюється участю самих виконавців у внутрішкільному контролі. Вчений пояснював, що в поняття «контроль» має вкладатися нове розуміння. Педагогічний контроль — це не просто акт механічної перевірки відповідності нормі, стандарту, а вмотивованість людини працювати якісно, осмислювати мету та завдання діяльності, що приводить до її цілеспрямованості, створення всіх необхідних умов для якісної роботи [5, с.37].

Звичайно, від якісної роботи педагогічного колективу залежать стан навчально-виховного процесу, рівень знань, умінь і навичок учнів (основний показник ефективності роботи освітнього закладу).

Підвищення якості здійснюваного внутрішнього контролю за станом навчально-виховної роботи є одним із ефективних шляхів вдосконалення системи управління освітнім закладом. На думку І.Гуревича, «контроль є не тільки стимулом творчого і професійного зростання вчителя, але й мотивує його діяльність. Технологія сучасного контролю має сприяти розвитку самоконтролю. Останній є результатом взаємодії адміністрації і педагога». Дослідник вважає, що такий підхід дозволить побудувати систему сучасного внутрішнього контролю [3, с.2].

Структура системи контролю, на думку Мойсеїва А., містить у собі як складовий компонент контроль не тільки за професійною діяльністю вчителя, його методичним зростанням, організацією навчально-пізнавальної діяльності учнів, але й за динамікою отриманих результатів, рівнем розвитку учнів, зміною і дією різноманітних факторів, що впливають на якість їхніх знань, ефективність навчання і виховання в цілому. Дослідник пише: «Багатогранність зв'язків між управлінськими функціями та їх компонентами неможливо зрозуміти, не розглядаючи їх лише в формально оперативному плані» [10, с.2].

Відомо також, що навчально-виховний процес є складною динамічною системою, яка тісно пов'язана з іншими системами суспільної діяльності, тому потрібно звернути увагу на багатомірність його компонентів. Сьогодні дедалі більше керівників школи роблять спробу застосовувати під час проведення контрольних перевірок сучасне діагностичне оцінювання результатів діяльності ЗОШ. Все ширше використовуються кваліметричний інструментарій, освітній моніторинг, експертні оцінки.

За своїм змістом контроль переходить від тематичного, проблемного, фронтального в якісно новий стан. Тут не можна не погодитися з думкою Пікельної В.С., що «будь-який освітній заклад потребує порівняльного дослідження у вивченні результатів освітнього процесу на основі чітко виробленої системи критеріїв і хронологічних рамок вимірювань» [15, с.190]. Тільки на цій основі можлива об'єктивна інформація про діяльність навчального закладу, яка потрібна для оцінки професіоналізму вчителя і визначення рівня досягнень учнів, для корекції діяльності педколективу й розвитку пізнавальних можливостей школярів. Вона також необхідна керівнику середньої загальноосвітньої школи для проектування навчально-виховного процесу і визначення стратегії розвитку освітнього закладу, своєчасного коригування управлінських рішень. Вважаю, що адміністративний контроль потрібно здійснювати за участю експертних груп (моніторинг якості знань учнів певних класів або з певних навчальних дисциплін; тестування з метою виявлення рівня розвитку школярів; анкетування, з метою визначення «рейтингу» майстерності окремих учителів тощо).

2.2. Роль внутрішнього контролю в структурі управління освітньою установою

Організація внутрішнього контролю - один з найскладніших видів діяльності керівника освітнього закладу, що вимагає глибокого усвідомлення місії та ролі цієї функції, розуміння її цільової спрямованості та оволодіння різними технологіями.

На даний момент найпоширенішим є змішаний тип внутрішнього контролю в системі управління.

Структура управління освітньою установою містить наступні ланки:

1 рівень - директор; органи колегіального управління: загальношкільна конференція, рада школи, піклувальна рада, педагогічна рада;

2 рівень - експертно-консультативна служба визначення стратегії розвитку особистісно-орієнтованої педагогічної системи та інформаційного середовища; заступники директора з різних напрямків; головний бухгалтер;

3 рівень - координаційно-методична рада, що регулює управління освітнім процесом у інформаційному середовищі школи, що включає в себе координаторів базової і профільної освіти, виховної та науково-методичної роботи, керівника інформаційної служби;

4 рівень - керівники МК вчителів-предметників, керівник психолого-педагогічної служби, організатори виховної роботи тощо;

Таким чином, множинність цілей і стратегій керованого об'єкта породжує множинність систем, варіативну розстановку органів управління, зміщення акцентів у їх функціонуванні.

ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ КОНТРОЛЮ

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ

ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ КОНТРОЛЮ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ КОНТРОЛЮ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

2.3. Забезпечення ефективності внутрішнього контролю

Керівник, який здійснює контроль, повинен сам володіти високою компетентністю, культурою, тобто мати високу науково-теоретичну підготовку, орієнтуватися на новітні психолого-педагогічні досягнення, ППО розвитку школи.

При здійсненні контролю, дотримуватися самому і вимагати цього від інших перевіряючих наступних етичних правил:

  • чесність, ясність, послідовність і об'єктивність при аналізі та викладенні суджень, думок за підсумками оцінки результатів діяльності;

  • прагнення до точності і поваги;

  • достовірність викладених фактів;

  • ввічливість, відкритість і неупередженість під час обговорення питань з учасниками освітнього процесу та посадовими особами;

  • шанобливе ставлення до пропозицій керівників органів управління освіти та освітніх установ по об'єктах перевірки і термінах роботи;

  • розуміння особливостей освітнього закладу, а також повага інтересів, суспільного авторитету і положення окремих осіб і груп;

  • оцінка результатів діяльності здійснюється з урахуванням показників пріоритетних напрямів і співвіднесення їх з державної політики у сфері освіти;

  • визнання того, що інтереси і благополуччя учнів є найважливішим пріоритетом освітньої політики держави;

  • шанобливе ставлення і впевненість у порядності керівників, вчителів, учнів, батьків і представників органів управління;

  • розуміння того, наскільки серйозно викладена думка інспектує, впливає на всіх, кого це стосується;

  • дії перевіряючого визначаються посадовою інструкцією, що включає його права та обов'язки, в рамках балансу повноважень і відповідальності з вказівкою на конкретну перевірку.

Контроль повинен завершуватися формулюванням пропозицій щодо вдосконалення роботи, а якщо необхідно, то пропозиціями щодо надання їм допомоги. А знайдені позитивні досягнення повинні також стати надбанням колективу, громадськості, шляхом поширення передового досвіду, прикладу кращих зразків роботи з метою вдосконалення всього навчально-виховного процесу [16, с.4].

Нові форми внутрішнього контролю в освітній установі повинні відповідати принципам демократизації системи управління:

Педагогічний моніторинг

Це форма об'єктивного визначення рівня сформованості педагогічних умінь і навичок. Здійснюється планомірно (2 рази на рік - на початку навчального року і в кінці навчального року) за допомогою методів анкетування, тестування, співбесіди, аналізу документації і результатів діяльності. Система моніторингу побудована у вигляді таблиць, які заповнюються адміністратором і вчителем (спочатку ставиться самооцінка, потім оцінка адміністрації). При наявності значних розбіжностей між балами проводиться співбесіда з учителем, на якому або вчитель аргументовано, доводить свою думку, або адміністратор пояснює причину невідповідності. Аналіз результатів вхідного моніторингу лягає в основу побудови методичної роботи школи. Аналіз підсумкового моніторингу стає результатом роботи методичної роботи школи.

Внутрішкільні педагогічні конкурси

Щорічно в школі проводяться педагогічні конкурси, основною метою яких є стимулювання педагогів на творчий підхід. Тема педагогічного конкурсу зазвичай відповідає основній меті роботи школи в навчальному році. Ініціатором проведення конкурсу найчастіше є адміністрація. На першій педраді обговорюється і приймається положення про конкурс і вибирається журі конкурсу з педагогів, переможців попереднього конкурсу. Членами журі розробляються етапи проведення та критерії конкурсу. За підсумками кожного семестру підводяться підсумки кожного етапу з урахуванням самооцінки педагогів. Результати кожного етапу вивішуються на загальний огляд для обговорення. Переможець конкурсу за підсумками навчального року отримує приз, визначений Радою школи.

Протягом усього навчального року функціонує стенд «Сходинки до майстерності», який надає педагогам можливість представити свій позитивний досвід роботи або високі результати своєї діяльності у вигляді самоаналізу або стендової доповіді. Також по завершенню тематичного контролю або методичної декади заступники директора розташовують на цьому стенді підсумкові матеріали. Свої успіхи педагоги можуть презентувати не тільки в досягненнях дітей, але у вигляді доповіді на науково-практичній конференції педагогів. Найбільш позитивні виступи відзначають науково - методичною радою і рекомендуються для участі в міських заходах.

Активне використання нових форм внутрішнього контролю протягом одного навчального року дозволяє досягти певних позитивних результатів:

  • знижується рівень емоційного вигорання у педагогів.

  • динаміка ставлення педагогів до адміністративного контролю - позитивна. При такій формі внутрішнього контролю серед педагогів відсутня недовіру до адміністрації навчального закладу, педагоги отримують реальну методичну допомогу з боку адміністрації школи та багато педагогів сприймають контроль, як можливість продемонструвати свої успіхи.

Розглянуті форми контролю є важливим педагогічним арсеналом у діяльності керівників школи. Розумне використання цих форм дозволяє отримувати всебічну інформацію про стан справ у школі, активно впливати на педагогічний процес.

Але ще важливіше, щоб процес проведення внутрішнього контролю був людяним, гуманним і, перш за все, сприяв творчому становленню вчителів, їх самоосвіти, підвищення майстерності педагогів з опорою на те позитивне, що є в людині.

Нормативно - правова база школи дозволяє:

- Встановити відповідність функціонування і розвитку педагогічного процесу в школі вимогам Державного стандарту освіти з виходом на причинно-наслідкові зв'язки, що дозволяють сформулювати висновки та рекомендації щодо подальшого розвитку школи.

- Діагностування стану навчально-виховного процесу, виявлення відхилень від запрограмованого результату (стандарту освіти) в роботі колективу і окремих його членів, створення обстановки зацікавленості, довіри і спільної творчості: вчитель - учень, керівник – учитель.

- Підвищення відповідальності вчителів-предметників, впровадження нових, передових, інтерактивних методів і прийомів роботи.

- Удосконалювати систему контролю стану та ведення шкільної документації.

- Ефективно реалізовувати професійно-діяльнісний потенціал педагогічного колективу і адміністрації у процесах діяльності.

- Створити систему заохочення найбільш значущих педагогічних результатів.

Планові перевірки здійснюються відповідно до плану - графіку контролю в школі, забезпечуючи періодичність та раціональне використання робочого часу адміністрації і працівників. Терміни перевірки доводяться до педагогічного колективу на початку навчального року.

Оперативні перевірки можливі з метою встановлення фактів та перевірки інформації про відхилення від нормативних вимог, врегулювання та запобігання конфліктних ситуацій у відносинах між учасниками освітнього процесу, прийняття оперативних управлінських рішень. Їх організація можлива без попереднього попередження.

Адміністративний контроль здійснюється у формі нагляду за виконанням рішень органів управління освітою, наказів, інших локальних актів школи, а також у формі перевірки результатів навчальних досягнень учнів в рамках поточного контролю успішності та проміжних заліків, встановлених адміністрацією.

Атестація як комплексне вивчення діяльності педагогічного працівника проводиться у відповідності з діючим положенням про неї. Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією школи самостійно на навчальний рік у міру необхідності отримання об'єктивної інформації про реальний стан справ та результати діяльності працівників і доводяться до колективу. Відвідування уроків, інших навчальних і позакласних заходів з учнями проводиться у відповідності з розкладом занять школи. Кількість відвідуваних уроків та занять у період контролю діяльності одного працівника не може перевищувати 5 днів.

Підставою для контролю є:

  • план-графік контролю по школі;

  • звернення учнів, їх батьків (законних представників) з приводу порушення в галузі освіти.

Як організувати контроль за станом викладання навчальних предметів, щоб він не був випадковим? Які обрати форми і методи контролю? Безсистемні, непродумані відвідування уроків є поверхневі спостереження педагогічного процесу. Контроль повинен бути обумовлений необхідністю його проведення.

Продумуючи організацію контролю, деякі керівники прагнуть встановити черговість у вивченні стану викладання навчальних предметів. У зв'язку з цим в першій чверті вони перевіряють одні предмети, а в другій - інші і т.д. В інших контроль будується без урахування будь яких принципів і являє собою суму розрізнених заходів. Треті прагнуть до щоденного нерівномірного відвідування уроків. Зазначені підходи до організації внутрішнього контролю не відповідають вимогам сьогоднішнього дня. З огляду на сучасний рівень навчально-виховного процесу, керівники школи повинні прагнути до досягнення наступності у науковому і методичному зростанні всього педагогічного колективу школи. Новий навчальний рік повинен бути продовженням минулого у вдосконаленні педагогічної майстерності кожного члена колективу і, отже, у підвищенні якості всього навчально-виховного процесу в школі. Дотримання наступності має стати принципом керівництва педагогічного колективу і послужити основою для відбору системи засобів управління.

2.4. Форми внутрішнього контролю

До системи засобів управління, перш за все, слід віднести поєднання різних форм контролю, які допоможуть керівникам отримати всебічну інформацію про стан справ у школі. Форма контролю - це важлива сторона в організації керівництва навчально-виховним процесом. Які з них необхідно вважати більш раціональними і чому? Всі ці форми взаємопов'язані і доповнюють одна одну, але кожна з них має свої специфічні особливості. Спільними для всіх форм є етапність здійснення внутрішнього контролю.

Оглядовий контроль дозволяє з'ясувати на якому професійному рівні починає навчальний рік весь педагогічний колектив, якщо він за своїм складом великий, то якась частина його, особливо та, яка хвилює керівника; чи увійшло в практику все те, над чим працювали в минулому році всім колективом. Цю форму контролю раціонально використовувати на початку навчального року. Одні вчителі побували на курсах підвищення кваліфікації, інші отримали конкретні завдання від керівника школи перед відходом у відпустку для самостійної роботи з метою підвищення своєї педагогічної майстерності.

У результаті оглядового контролю адміністрація, з одного боку може побачити все нове, передове в практиці роботи, з іншого - намітити конкретні заходи для надання допомоги окремим вчителям і використовувати в цих цілях такі форми, як попередній та персональний контролі.

Оглядовий контроль використовується також у ІІ семестрі. Що в цьому випадку перевіряється? Скажімо, протягом року колектив вирішував певний комплекс питань з метою поліпшення якості навчально-виховної роботи в школі. Ця форма контролю розрахована тільки на керівників школи і за тривалістю займає 15-20 днів.

Ця форма контролю може бути використана і новопризначеним керівником. У цьому випадку вона дозволяє йому в якійсь мірі познайомитися з роботою всього колективу, як на уроках, так і в позаурочний час і отримати загальне уявлення про стан навчально-виховної роботи в школі.

Попередній контроль дозволяє заступнику директора познайомитися з побудовою уроку або системи уроків з будь-якої теми у того чи іншого вчителя, за поурочними або тематичними планами, попередньо обговорити, якою мірою ці уроки відповідають вимогам сьогоднішнього дня, і при необхідності надати потрібну допомогу. Мета попереднього контролю - попередити можливі помилки в роботі вчителя до проведення уроку або вивчення теми.

Практично ця форма контролю використовується в роботі з початківцями або новоприбулими в даний педагогічний колектив вчителями. Піклуючись про те, щоб вчитель якомога швидше включився в той ритм роботи, який існує в даному педагогічному колективі, керівник школи може почати свій контроль за його діяльністю зі знайомства з поурочним планом.

Особливу увагу керівник зосереджує на наступному:

  • чи продумана вчителем постановка пізнавальної задачі з метою підвищення інтересу до досліджуваного матеріалу та активізації розумової діяльності учнів;

  • як використовується при розробці теми або частини її раніше засвоєні учнями знання з тим, щоб їх поглиблювати і розвивати в процесі вивчення нового;

  • яким шляхом будує вчитель виклад нового матеріалу: шляхом описового або доказового пояснення, використання інтерактивних методів навчання;

  • наскільки вдало відпрацьовано вчителем пізнавальний матеріал з життєвих спостережень, художньої або науково-популярної літератури, з метою формування усвідомлених уявлень і понять;

  • чи прагне вчитель у процесі викладу матеріалу підвести своїх вихованців до самостійних висновків і узагальнень;

  • які різноманітні й ефективні форми роботи з учнями використовує вчитель з метою активізації їх пізнавальної діяльності;

  • які сучасні технології застосовує вчитель на уроці для розвитку самостійного мислення учнів;

  • чи носить навчання розвивальний та виховний характер;

  • якою мірою продумано домашнє завдання і чи націлює воно учнів на пояснення фактів чи явищ з навколишньої дійсності на основі набутих знань.

Попередня форма контролю використовується і в тому випадку, коли вчитель починає вивчення найбільш складної теми. За результатами минулого року керівник знає, що учні слабо її засвоїли, тому що вчителі не продумали ефективні шляхи вивчення даної теми. Щоб не допустити торішніх помилок, керівник запрошує кількох вчителів, що ведуть у даній паралелі цей предмет, і керівника методичної комісії для попереднього обговорення цієї теми, пропонує розробити її, включаючи роботи тренувального і контрольного характеру, і обов'язково обговорити і затвердити розробку на методичному об'єднанні. Важливо, щоб методична комісія не просто було причетна до розробки теми, але й відповідала за її якість.

Ця ж форма контролю використовується керівником в роботі з молодими та малодосвідченими вчителями, які поки ще не вміють глибоко продумувати і правильно планувати урок, виходячи із специфіки класу. Як їм допомогти? Керівник запрошує їх на бесіду за планом уроку досвідченого вчителя і показує, як майстер педагогічної праці, виходячи із специфіки, готується до уроку: який пізнавальний матеріал відібраний для уроку і як вчитель пов'язує його з життям, які прийоми і методи навчання вчитель використовує і чому вважає їх в даному випадку доцільними. Докладно розбирається структура уроку, ефективні форми роботи з учнями.

Успішно використовується ця форма контролю і в позакласній роботі. Керівник заздалегідь обговорює хід і зміст того чи іншого заходу з відповідальними особами, вносить поправки, якщо це необхідно, і тим самим попереджає можливі помилки.

Персональний контроль дозволяє тривалий час працювати з окремим вчителем з метою підвищення його педагогічної майстерності. Хоча персональний контроль частіше всього планується в поточному плані роботи керівника, він може включатися в загальний план школи. При гарній постановці внутрішнього контролю керівник знає слабкі ланки у роботі того чи іншого вчителя. Наприклад, учитель не надає належної уваги слабким учням. У зв'язку з цим керівник включає в загальний річний план персональний контроль за тим, як вчитель планує роботу зі слабкими і здійснює її у процесі навчання, яка частота опитування учнів із початковим рівнем знань, індивідуальна робота з ними. Зазвичай в загальношкільному річному плані планується перевірка роботи кількох учителів і найчастіше з різних питань.

Персональний контроль розрахований на тривалу роботу з окремим вчителем у підвищенні його професійної майстерності. Він може використовуватися і з метою досягнення необхідної вимогливості і систематичності в роботі окремих вчителів з ​​тих чи інших питань.

При здійсненні персонального контролю керівник має право:

  • знайомитися з документацією відповідно до функціональних обов'язків, робочими навчальними програмами (календарно-тематичним плануванням, яке складається вчителем на навчальний рік, розглядається і затверджується на засіданні методичної комісії і може коригуватися в процесі роботи), поурочними планами, класними журналами, щоденниками та зошитами учнів, протоколами батьківських зборів, планами виховної роботи, аналітичними матеріалами вчителя;

  • вивчати практичну діяльність педагогічних працівників школи через відвідування й аналіз уроків, позакласних заходів, занять гуртків, факультативів, секцій;

  • проводити експертизу педагогічної діяльності;

  • проводити моніторинг освітнього процесу з наступним аналізом отриманої інформації;

  • організувати соціологічні, психологічні, педагогічні дослідження: анкетування, тестування учнів, батьків, вчителів;

  • робити висновки та приймати управлінські рішення.

За результатами персонального контролю діяльності вчителя оформляється довідка.

Тематичний контроль передбачає перевірку вивчення конкретних тем виконання завдань навчально-виховного процесу.

Мета тематичного контролю - мобілізувати увагу колективу на вирішення певних завдань дидактичного, методичного чи виховного характеру, які з тих чи інших причин недостатньо успішно вирішуються в даному колективі. Тематичний контроль здійснюється при перевірці окремих ланок поточної роботи педагогічного колективу. Мета тематичного контролю - відпрацьовувати і затверджувати в практичній діяльності кожного вчителя сучасні вимоги до процесу навчання, впроваджувати ефективні форми і методи роботи. У зв'язку з цим, контроль за вирішенням основних проблемних тем навчально-виховного процесу, досвідчені керівники починають з майстрів педагогічної праці. У першу чергу вивчається і узагальнюється їхній досвід. Результати узагальнень широко обговорюються на педагогічній раді або виробничій нараді, а потім все краще і результативне впроваджується в роботу всіх вчителів. [9, с.280].

Фронтальний контроль дозволяє керівнику школи ознайомитися з системою роботи одного вчителя, групи вчителів або методичної комісії, на цій основі зробити глибокий і всебічний аналіз їхньої діяльності, вказати на недоліки в роботі та попередити їх, а також вивчити кращий досвід з метою його поширення . З точки зору організації, це - групова форма контролю. Для здійснення її зазвичай створюється група перевіряючих (6-8 осіб) під керівництвом директора або його заступника з навчально-виховної роботи.

Фронтальна форма контролю дозволяє перевірити систему роботи одного вчителя. У цьому випадку перевірка ведеться в повному обсязі, перевіряється робота вчителя з самоосвіти, поурочні та календарні плани, якість викладання, знань, умінь і навичок учнів, позакласна і громадська робота, яку веде вчитель.

Класно-узагальнюючий контроль - така форма, яка дозволяє з'ясувати вплив різних вчителів на учнів одного класу і методом порівняння визначити глибину цього впливу. Ця форма розрахована тільки на керівників школи. Вона багатопланова і вимагає від керівника ретельної підготовки. Практично вона здійснюється наступним чином: керівник обирає клас і відвідує всі уроки і заходи протягом двох-трьох днів. Це дозволяє йому спостерігати роботу всіх вчителів, які викладають у цьому класі, і по можливості не один раз. Щоб спостереження за діяльністю вчителів проходило цілеспрямовано, керівник повинен мати чітко продуманий план.

Спостерігаючи за діяльністю кожного вчителя, порівнюючи і зіставляючи прийоми і методи їх роботи, керівник отримує багатий матеріал про педагогічний вплив певної групи вчителів на учнів даного класу. Користуючись методом порівняння, керівник ясно бачить в чому допомогти одному вчителю, що вимагати від іншого, які сильні сторони третього слід розвинути і зробити надбанням усього колективу, в чому саме слід добитися єдності дій вчителів, які працюють в даному класі.

Методична спрямованість внутрішнього контролю - результат контролю:

чому навчили і чому навчилися?

що виправили і що поліпшили?

від чого відмовилися і що розвинули?

який рівень професійної майстерності і як допоміг контроль в його розвитку?

Керівництво школою буде ефективним лише тоді, коли контроль здійснюється не від випадку до випадку, а систематично, на основі заздалегідь наміченого плану [11, с.125].

Висновки

Від чого залежить стиль роботи та управлінська діяльність керівника школи? Як досягти результативного керівництва сучасною школою? Найперше – це глибоко і всебічно знати стан справ на кожній ділянці, уміти виявляти причини, аналізувати їх, правильно і своєчасно реагувати на запити колективу.

Найважливішою умовою результативності керівництва (управлінської діяльності) є зворотній зв’язок (діалог), де контроль є способом цього зв’язку і засобом отримання інформації. Отже, внутрішній контроль – це система перевірок відповідності навчально-виховного процесу та його результативності.

Прийняття управлінських рішень, їхня ефективність базуються саме на результатах внутрішнього контролю.

Контроль загалом — це не лише перевірка, а й надання допомоги вчителям у поліпшенні навчально-виховної роботи в школі. Отримана під час перевірки інформація дає змогу вносити корективи, робити узагальнення, приймати нові рішення. Дієвість перевірки значною мірою залежить від того, наскільки чітко виражені її результати і накреслені перспективи роботи.

Важливою умовою підвищення ефективності управлінської діяльності керівників ЗНЗ у вирішенні питання організації внутрішнього контролю виступає інформаційне забезпечення. Оперативна та достовірна інформація про стан роботи ЗНЗ забезпечує не лише прийняття оптимального управлінського рішення з окремого напряму його діяльності, а й дозволяє формувати перспективи розвитку навчального закладу в цілому. Таким чином, створюється механізм активної суб'єктивно-суб'єктивної взаємодії в системі контролю, який дозволяє залучити кожного педагога до свідомого самовдосконалення своєї діяльності. Тільки такий підхід дозволить сформувати у педагога уміння проектувати власну діяльність, спрямовану на досягнення запланованого результату. Створена система контролю в школі дозволить керівнику не тільки визначити результати діяльності, а й управляти різними ланками педагогічного процесу, самими вчителями заради досягнення ефективної роботи навчального закладу.

Список використаної літератури

  1.  Барабаш Ю. Г. Основи внутрішкільного управління [Текст] /
    Ю. Г. Барабаш, Р. М. Пріма, Ц. Й. Барабаш. – Луцьк: РВВ Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки «Вежа», 2009. – 440 с.

  2. Григораш В. В. Управління навчальним закладом. Ч. 2 [Текст] / В. В. Григораш, О. М. Касьянова, О. І. Мармаза та ін. – X.: Веста, 2004. – 152 с.

  3. Гуревич І.В. Моделювання системи внутрішкільного контролю / І.В. Гуревич / / Директор школи. - 1993. - № 3. - с.32-35.

  4. Дзюба Т. Внутрішньошкільний контроль: суть, ознаки, ефективність//Директор школи.-2004.-№11.-с.1, 11-17.

  5.  Звєрева В. І.  Як зробити керування школою успішним [Текст] / В. І. Звєрева. – X.: Ранок, 2007. – 160 с.

  6. Конаржевський Ю.А. Менеджмент і внутрішкільне управління. – М.: Центр «Педагогічний пошук», 2003.

  7. Лаврук М. Внутрішній контроль. Практичний порадник керівника загальноосвітнього навчального закладу.- Київ, 2014.-109 с.

  8. Методична служба – школі: Інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти. Випуск 1/Укл.: Ю.В. Буган, Г.Г. Свінних, В.І. Уруський. – Тернопіль: Астон, 2003.- 286 с.

  9. Методична служба – школі: Інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти. Випуск 5/Укл.: Ю.В. Буган, О.В. Козловська, В.І. Уруський. – Тернопіль: Астон, 2005.- 286 с.

  10. Моісеїв А. М. Функції управління школою//Директор школи.-2005.-№37.-с. 9-11.

  11. Наука управління загальноосвітнім навчальним закладом // Т.М. Десятов, О.М. Коберник, Б.Л. Тевлін, Н.М. Чепурна. – X.: Основа, 2003. – 240 с.

  12. Островерхова Н.М., Даниленко Л.І. Ефективність управління загальноосвітньою школою: соціально-педагогічний аспект: монографія. – К.:Школяр.1996.-302 с.

  13. Пекельна В.С. Управління школою: у 2-х ч. – Х.: Основа, 2004.

  14. Рабченюк Т.С. Внутрішкільне управління: практ. посіб. – К.-: Рута, 2000.- 176 с.

  15. Середяк Л.Б., Позняк Г.П. Планування контролю//Директор школи.-1999.-№6.-с. 2-3.

  16. Чернов Ю., Сухошинський В. Науково-прикладний аспект реалізації основних елементів системи внутрішньошкільного контролю в управлінській діяльності керівника школи//Директор школи.-1999.-№43.-с. 3-6.

  17. Шубін М.А. Внутрішкільний контроль. – Київ, 1997.

ДОДАТКИ

  1. Програма здійснення внутрішнього контролю на 2014-2015 н.р. у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №26 м. Житомира заступником директора школи з навчально-виховної роботи Трембіцькою Л.О.

  2. Трембіцька Л., Камінська Т. Розгорнута навчальна діяльність молодших школярів//Початкова освіта. Методичний порадник.-2011.-№32.-с.17-21.

  3. Трембіцька Л. Організація внутрішньошкільного контролю//Завуч.-2005.-№4.-с.2-5.

32

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
3
міс.
1
0
дн.
0
7
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!