Сьогодні відбувся
Вебінар:
«
Гостра травма та посттравматичні стресові розлади: особливості роботи з дітьми
»
Взяти участь Всі події

Стаття на тему : «Виховання громадянина України»

Педагогіка

Для кого: Дорослі

16.01.2022

89

1

0

Опис документу:

Перед навчальними закладами стоїть важливе завдання – виховання громадянина України. Тому в процесі навчання та виховання я стараюсь формувати в учнів національну свідомість та глибоку повагу до ментальності свого народу: мислення, окремий спосіб думання, поведінки, вміння бачити себе у світі, «душу» народу в його національному характері.

Нашим дітям будувати майбутнє, та щоб впевнено орієнтуватися в житті, щоб стати освіченим і творити майбутнє нації, вони повинні знати минуле народу, культуру, традиції, звичаї. Відродженню національної культури і вихованню української ментальності сприяють уроки трудового навчання.

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Перед навчальними закладами стоїть важливе завдання – виховання громадянина України. Тому в процесі навчання та виховання я стараюсь формувати в учнів національну свідомість та глибоку повагу до ментальності свого народу: мислення, окремий спосіб думання, поведінки, вміння бачити себе у світі, «душу» народу в його національному характері.

Нашим дітям будувати майбутнє, та щоб впевнено орієнтуватися в житті, щоб стати освіченим і творити майбутнє нації, вони повинні знати минуле народу, культуру, традиції, звичаї. Відродженню національної культури і вихованню української ментальності сприяють уроки трудового навчання.

Першочергове завдання, яке я ставлю перед собою - це створення оптимальних умов для розвитку особистості кожного учня шляхом залучення їх до різних видів трудової діяльності, які відповідають їхнім національно-етнічним,статевим, віковим та психофізіологічним особливостям.

Працюючи на уроках,учні настільки захоплюються,що не помічають, як збігає година уроку,і здатні творити оригінальні композиції та форми виробів не тільки у відведений для цього час. Тому обсяг роботи, пов'язаний із виготовленням складних виробів, має бути розподілений між кількома учнями залежно від їхніх побажань та здібностей. При цьому я створюю чудові умови для виховання колективізму та змагальності, бо в учнів з являються спільні інтереси, що сприяють згуртуванню у досягненні спільної мети.

Здійснюючи індивідуальний підхід до учнів я:

- систематично і всебічно вивчаю особливості учнів;

- поєдную фронтальну,групову та індивідуальну форми організації навчання;

- здійснюю організацію самостійних робіт і продуктивної праці з учнями із використанням технічної документації різного типу;

- проводжу поточний індивідуальний інструктаж у процесі виконання практичних робіт;

- проводжу індивідуальні бесіди і консультації;

- диференціюю за рівнем складності технічні задачі та завдання, здійснюю індивідуальний добір об’єктів праці.

Один з ефективних засобів реалізації індивідуального підходу до учнів на уроках обслуговуючої праці можуть бути диференційовані завдання, тобто поділені якісно різноманітні групи, залежно від їх складності. Остання визначається сукупністю таких показників: обсягом завдання; типом мислительної діяльності, необхідної для його виконання; наявністю чи відсутністю програмованих відповідей,підказок.

Більшість розроблених мною диференційованих завдань не відрізняються від традиційних. Оригінальним є поділ з методичною метою: допомогти мені у виборі найдоцільніших для кожного школяра завдань.

Запропоновані завдання я ділю на чотири групи. Перша група-простіші, друга-складніші і т.д. Перші дві групи відрізняються тим, що при виконанні завдань вимагається репродуктивна(відтворююча) діяльність, тоді як завдання третьої і четвертої груп передбачають мислительну діяльність продуктивного(творчого) характеру.

Перша група включає програмовані завдання на впізнавання, розрізнювання, класифікування і впорядкування, Завдання перших трьох типів передбачаю вибір можливих двох і більше варіантів розв’язків, в тому числі помилкових, одного чи кількох правильних. У завданнях на впорядкування вимагаю розмістити в певній послідовності технологічній операції (переходи, дії, прийоми).

Відмінною особливістю завдань на впізнання є наявність в програмованій відповіді тільки одного правильного розв язку, наприклад: вкажіть, який з наведених на малюнку стібків є копіювальним?

Правильна відповідь:а.

У завданнях на розрізнювання, одиниць розв язку може бути кілька, наприклад:

На якій основні групи поділяються текстильні волокна? Правильна відповідь: а)хімічні, в)натуральні.

У завданнях на класифікування передбачаю вибір із програмованих відповідей, об єднаних якимось одним узагальнюючим поняттям.

До другої групи належать: завдання-підставки, в яких навмисно пропускаю слово, фразу, інший істотний елемент тексту; конструкційні завдання, виконання яких пов’язано із самостійним відтворенням учнями техніко-технологічних відомостей чи з графічним доробленням рисунку; типові завдання, в яких одержані завдання застосовуючи в стандартних ситуаціях.

До третьої групи входять нетипові завдання, які вимагають нестандартних дій. При виконанні нетипових завдань учні вносять зміни в даній операції або придумують оригінальне технічне рішення.

Четверту групу складають завдання-проблеми, що передбачають залучення учнів до технологічної, винахідницької діяльності з метою створення у відомій їй галузі нової техніки, знаходження оригінальних технологічних рішень, способів роботи. Завдання четвертого, найвищого рівня складності, охоплюють і розробку технології виготовлення різноманітних виробів, предметів широкого вжитку.

Завдання четвертого рівня складності вимагає завершеності творчих дій щодо вибору, який конструюється і виготовляється. Досвід переконує, що учнів, здатних виконувати подібні завдання самостійно, надто мало. Щоб зробити завдання доступним, завдяки чому охопити конструкторською діяльністю більшу кількість дітей, доцільно використовувати підказки, видаючи їх в індивідуальному порядку на спеціальних картках.

Для виконання завдань, як правило, достатньо двох підказок. Вони повинні мати чітке визначення, видаватися учневі у певній послідовності й не знижувати принципового рівня складності. В першій підказці міститься додаткова інформація про вимоги об єкту, що вивчається. Це допоможе звузити діапазон творчого пошуку і скерувати уяву учня в потрібне русло. Якщо учень не зміг виконати завдання за допомогою першої підказки, пропонується друга . Вона стосується окремих елементів виробу.

Я вважаю,що індивідуалізація процесу навчання передбачає вибір такої стратегії, яка максимально сприяла б розвитку особистості.

Теми з української вишивки, крою та шиття, народної ляльки, м’якої іграшки, в’язання спрямовані на відродження народних традицій, розвиток в учнів естетичних смаків, почуття гордості за свій народ. На цих уроках я використовую такі засоби впливу на формування особистості: словесні методи як засіб активізації у сприйманні матеріалу, бесіди про звичаї та обряди, символіку у вишивці, виконання та прослуховування українських пісень під час роботи, народну творчість – вірші, приказки, прислів’я.

Оскільки виховання підростаючого покоління - це єдиний комплекс цілеспрямованих дій родини і школи, тому в підготовці до уроку діти мають можливість залучати батьків, бабусь, котрі своїм досвідом, знаннями, вміннями допомагають дівчатам оволодіти технологічними прийомами вишивання, шиття, в’язання. В спілкуванні з родиною дівчата знайомляться з традиціями оздоблення одягу, з традиціями роду, що дає можливість робити уроки більш цікавими. На ідеалах родинної любові виростає і любов до землі, на якій народився, і любов до України.

Багатий виховний матеріал мають уроки вишивання. Мотивуючи навчальну діяльність учнів у спільній бесіді, роблю висновок, що вишивка- це не лише вид декоративно-прикладного мистецтва чи процес оздоблення одягу за допомогою стібків, це розповідь про думки та почуття людини, осмислення життя.

Залучення учнів до практичної діяльності сприяє загальному розвиткові організму, вдосконаленню координації рухів та інших сенсомоторних якостей організму. При виконанні практичної роботи підкреслюю, що через простоту, а водночас геніальну систему знаків, розкривається ставлення українського народу до таких філософських категорій, як народження, смерть, осмислення свого місця на землі; використовую групову форму діяльності,а сама виступаю як організатор і натхненник до творчої праці. Допомагаю в роботі тільки тоді, коли виникне в учнів запитання чи необхідність допомоги зі сторони вчителя.

Організовуючи навчальну діяльність, я забезпечую активність кожного учня. Для цього розподіляю запропоновані завдання між усіма учасниками групи, кожен з яких повинен виконати свою частину роботи і пояснити спосіб її виконання іншим. У ході мікрогрупової форми навчально-трудової діяльності широкі можливості для використання інтерактивних методів навчання. Враховуючи результати досліджень,які свідчать про те, що при груповій організації навчання учні засвоюють 50%, а в системі “дитина навчає дитину”-90% віддаю перевагу саме такій методиці під час організації практичної роботи.

Крім традиційних уроків, практикую й нестандартні типи, а саме:

- уроки на інтегрованій основі,наприклад:»Кольорова гама української народної вишивки та її регіональні особливості»

- уроки-рольові ігри

- уроки з елементами народознавства:» І на тім рушникові,оживе все знайоме до болю…»

При складанні композиції розказую, що хрестики, доріжки, візерунки, це магічні узори, що втілюють у собі символіку України. Майже кожна область, район з покоління в покоління від матері до дочки надавали перевагу тому чи іншому узору, барвам.

Для успішного запам’ятовування інформації обов’язково мають бути задіяні позитивні емоції.

У старших класах передбачене виконання учнями творчих проектів. Як показує досвід, учні із задоволенням працюють над матеріалом, тому що новизна інформації, дає можливість кожному проявити свій особистий талант. При виконанні проекту учні мають можливість повторювати вивчений матеріал, на етапі дослідження, шукаючи нову інформацію вчитися самостійно, при виконанні практичної роботи вдосконалювати свої вміння і навички. Все це викликає інтерес до навчання, а аналіз результату праці формує почуття гідності.

Паралельно з такими завданнями на меті стало знайомство з народною лялькою. Робота над таки проектом дає великі можливості для формування в учнів національної свідомості, гідності та поваги до ментальності свого народу. Адже з давніх-давен лялька виступала в ролі надійного помічника й оберегу людини. Раніше в кожному домі було багато ляльок виготовлених з ниток чи тканини. Вони слугували оберегами житла, дітей, сну. Гра дитини з лялькою була підготовкою до життя. Виготовляючи ляльку, учениці дізнаються про те, що за нашим народним звичаєм дівчата завжди носили довгі коси. Оздобою шиї дівчат і молодиць є намисто.

На уроках конструювання і моделювання одягу намагаюся теж виховувати повагу до свого рідного краю. Розповідаю, що одяг людина мусить любити і берегти. Вбрання свідчить про національну належність громадянина, його ставлення до традицій свого народу. Розповідаю,що за звичаєм дівчина повинна була пошити та вишити 35 сорочок. Вважалося,що не кожна здатна пошити гарну сорочку. Тоді і виникли такі прислів’я:”Таке уродиться, що подивитись - мов людина, а пошити сорочку не вміє” Ознайомлюю з традиційним кроєм національного одягу і способами його оздоблення. Працюючи над художнім моделюванням одягу, створюємо ескізи сучасного одягу, оздобленого вишивкою.

Вивчаючи розділ «Конструкційні матеріали», звертаю увагу на те, що клімат України є досить суворий і населення потребує теплого одягу не менше, як на шість місяців у році. Найважливішим матеріалом для верхнього одягу завжди було хутро свійських і диких тварин. Для одягу щоденного вжитку використовували тканини з льону, коноплі, овечої вовни. В Україні також були популярні шовкові тканини, парча, оксамит.

Для пошиття швейних виробів, як показала практика, використання карток повузлової обробки дає змогу учням краще засвоїти навчальний матеріал, оволодіти практичними навичками на доступному кожного учня рівні, виявити свої творчі здібності, досягти бажаної мети.

При моделюванні одягу використовуємо журнали мод. Дівчатка розробляють самостійно свої моделі. На уроки запрошую старших людей, які прославилися своїм прекрасним рукоділлям. Вони розказують дітям не тільки про мистецтво шити, вишивати чи в'язати, але й знайомлять їх з історією та традиціями рідного села.

Діти значну частину свого часу проводять у школі і те, в яких умовах вони навчаються , зокрема на уроках праці, має неабиякий вплив на їх творчу діяльність. Тому гарно оформлений кабінет значною мірою сприяє не тільки формуванню в учнів естетичного смаку, але і створює сприятливі умови для праці. Напрям природного і штучного світла, розміщення меблів та обладнання, стенди, унаочнення значною мірою впливають на навчання і практичну діяльність дівчат. Велику увагу приділяю розвитку таких якостей особистості як творчість, працьовитість, підприємливість, самостійність, відповідальність, кмітливість, толерантність тощо. Найбільше такі якості , на мою думку, можна розвинути, залучивши дітей до спільної праці.

Кращі роботи демонструються на виставках як у школі, так і за її межами. Я вважаю, що виставки робіт виконують важливу роль у вихованні і розвитку дітей. Вони підвищують інтерес учнів молодших класів до трудового навчання, покращують ставлення до роботи у майбутньому, надихають дітей творчо мислити.

Неодноразово кращі роботи дітей, які брали участь у конкурсах «Природа і фантазія», »Бісерування і вишивка», »Новорічна ялинка своїми руками» ,були відзначені членами журі.

Однією з основних рис ментальності українців є охайність. Звичайно, ведучи розмову про неї,про працьовитість кожної жінки, згадую слова народної пісні, коли мати повчає доньку:

Тримай хаточку, як у віночку,

І рушник на кілочку;

Тримай відерця всі чистесенькі ,

І водиці повнесенькі.

Традиційні погляди наших предків лягли в основу народних звичаїв, стали механізмами духовної наступності поколінь. Все це дало можливість людям розумно і логічно діяти в різних ситуаціях, вважати додержання звичаїв і традицій своїми життєвими принципами. Багатий світ почуттів сприяв виробленню уміння відчувати емоції інших людей, співпереживати з ними, виробляти здатність поважати старших, працювати заради ближніх.

Щоб допомогти у виборі проектів майбутніх виробів або підштовхнути школярів до ідеї створення, я виготовила ряд плакатів із фотографіями кращих виробів,виставку із змінною експозицією кращих робіт учнів минулих років,що є у майстерні.

Матеріали для виготовлення виробів добираємо спільними зусиллями учнів і батьків.

Щорічно організовую в школі виставку учнівських робіт. Школярі з великою радістю, гордістю і натхненням готуються до презентації своїх робіт. Ситуація успіху, радості. Самоутвердження,які переживає в цей час дитина,спонукає її продовжити творчу роботу,але вже на вищому рівні.

Учні які не встигають або бажають поліпшити свої робочі навички, можуть зробити це у вільний від уроків час у гуртку “Умілі руки”. Дівчата завжди із захопленням його відвідують. Свої роботи вони дарують своїм мамам і бабусям до свят, перед Великоднем ми розробляємо схеми для виготовлення писанок, над якими дівчата працюють,а на свята освячують .

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Нещодавно завантажили