У статті розглянуто сутність соціальної компетентності здобувачів освіти як інтегрованої якості особистості, що забезпечує ефективну взаємодію в суспільстві. Проаналізовано підходи до визначення поняття в нормативних документах і наукових джерелах, обґрунтовано структуру компетентності з чотирьох компонентів (когнітивного, ціннісно-емоційного, поведінкового та рефлексивного), запропоновано систему спостережуваних індикаторів і рівнів сформованості. Окреслено методи діагностики та педагогічні умови розвитку соціальної компетентності.





