Опрацювати та систематизувати знання про основні етапи розвитку та розквіту Русі-України наприкінці X — у першій третині XII ст.; З'ясувати передумови та історичне значення реформ Володимира Великого (980–1015 рр.), перш за все запровадження християнства як державної релігії у 988 р., будівництва Десятинної церкви (996 р.) та початку карбування перших монет із тризубом; Охарактеризувати «золотий вік» Русі за Ярослава Мудрого (1019–1054 рр.), проаналізувати зміст першого писаного збірника законів «Руська правда», перемогу над печенігами (1036 р.) та напрями «шлюбної дипломатії»; Розкрити причини міжусобиць за правління Ярославичів, значення Вишгородського з'їзду (1072 р.) і Любецького з'їзду (1097 р.), який закріпив принцип князівської вотчини; Простежити заходи Володимира Мономаха (1113–1125 рр.) та Мстислава Великого (1125–1132 рр.) щодо стабілізації держави, відновлення єдності та відсічі половецькій загрозі. Формувати навички аналізу та атрибуції історичних джерел (уривків із «Повісті минулих літ», статей «Руської правди» та рішень князівських з'їздів); Розвивати причинно-наслідкове мислення: встановлювати зв'язки між хрещенням Русі та її вступом до європейського християнського світу, а також між князівськими чварами й посиленням кочових набігів; Удосконалювати хронологічну та просторову компетентності: вміння працювати з історичною картою, зіставляти події в часі та чітко диференціювати схожі постаті (зокрема Володимира Великого та Володимира Мономаха). Сприяти вихованню поваги до багатої історико-культурної спадщини українського народу (перших архітектурних шедеврів, писемності, кодексів законів); Виховувати патріотизм і державницьку свідомість: на прикладі подій Любецького з'їзду та закликів Володимира Мономаха усвідомлювати критичну важливість солідарності, злагоди та внутрішньої єдності для збереження незалежності й суверенітету держави.





















