Розвиток пізнавальної активності молодших школярів через інтерактивне навчання

Опис документу:
Фундаментальні зміни в економіці і громадському житті висувають істотно нові вимоги до особистості, розвиток якої – сенс і суть системи освіти. Головні серед цих вимог – ініціативність, відповідальність, адаптивність до умов, що змінюються, здатність і готовність до обґрунтованого вибору, сформованість соціально значимих компетенцій. У статті висвітлено напрями та зміст діяльності вчителів початкових класів з розвитку пізнавальної активності молодших школярів.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

8

Мігель Н.В.

Розвиток пізнавальної активності молодших школярів

через інтерактивне навчання

Фундаментальні зміни в економіці і громадському житті висувають істотно нові вимоги до особистості, розвиток якої – сенс і суть системи освіти. Головні серед цих вимог – ініціативність, відповідальність, адаптивність до умов, що змінюються, здатність і готовність до обґрунтованого вибору, сформованість соціально значимих компетенцій. Тому сучасний етап розвитку школи пов'язаний, передусім, з необхідністю вирішення проблеми підвищення пізнавальної активності й творчого потенціалу. Без цього дитина виросте безініціативною й буде пасивною в подальшому «дорослому» житті.

Так, видатний чеський педагог Я.А. Коменський у книзі «Велика дидактика» говорить про необхідність всіма засобами підвищувати в дітях гаряче прагнення до пізнання, до навчання. Цій проблемі надавали належної уваги І.Г.Песталоцці, А.Г.Дістерверг, К.Д.Ушинський, В.О.Сухомлинський.

«Навчання не повинно зводитись до безперервного накопичення знань, до тренування пам’яті, до нікому не потрібного зазубрювання. Навчання повинно стати часткою багатого духовного життя, яка б сприяла розвитку дитини, збагаченню його розуму»,- писав В.О. Сухомлинський.

І з цим неможливо не погодитися. Важливе значення для розвитку пізнавальної активності учнів має початкова школа. Це зумовлено психологічними особливостями молодших школярів, що характеризуються майже невичерпними пізнавальними можливостями. Тому проблема «Розвиток пізнавальної активності молодших школярів через інтерактивне навчання» є актуальною.

У зв’язку з вищевказаним метою статті є окреслення основних проблем і здобутків у розвитку навчальних можливостей учня, завдяки яким він може самостійно і творчо використовувати не лише запас знань, а й шукати нове, задовольняти свої потреби в пізнанні.

Система роботи з розвитку пізнавальної активності учнів на уроках у початковій школі є надійним засобом здійснення розвитку дитини, повноцінного досягнення всіма учнями вагомих результатів навчання. Тому необхідно:

  • сприяти розумінню дитиною змісту й значення матеріалу, який вивчається;

  • створити атмосферу, яка б сприяла емоційній привабливості навчання;

  • добирати і використовувати системи пізнавальних завдань;

  • застосувувати завдання із логічним навантаженням;

  • використовувати форми і методи організації пошукової діяльності;

  • використовувати у процесі навчання проблемно-пошукові ситуації;

  • використовувати на уроках довідковий матеріал, «цікавинки», кросворди, ребуси, загадки [1]:

Головним є – "не забути" жодної дитини, дати можливість кожному розкрити все краще, закладене природою, сім’єю,  школою. А тому необхідно орієнтуватися не на клас взагалі, а намагатися бачити в кожній дитині типове й особливе, прагнути не від випадку до випадку, а в системі використовувати індивідуальне навчання.

З цією метою можна використовувати різнорівневу диференціацію. Головне, щоб кожен учень отримав посильне для себе завдання, а через його виконання – досвід успішності.

Щоб перевірити рівень знань учнів доцільно використовувати різнорівневі завдання.

Урок природознавства (3 клас)

Тема «Нежива природа»

Варіант 1

Початковий рівень

1. Вода у твердому стані — це:

а) сніг; б) дощ; в) водяна пара.

2. Верхній пухкий шар землі, в якому ростуть рос­лини, називається:

а) мінералом; б) ґрунтом; в) гірською породою.

3. Пісок - це гірська порода, яка перебуває у:
а) рідкому стані; б) газоподібному стані;

в) твердому стані.

Середній рівень

1. Підкресли назви горючих корисних копалин.
Торф, глина, залізна руда, кам'яне вугілля, крей­да, природний газ, кухонна сіль, нафта.

2. Запиши покази термометра, використовуючи знаки та числа.

П'ять градусів тепла__________________

Двадцять градусів нижче нуля_________

Мінус сім градусів___________________

3. Доповни речення.

Гірські породи — це

Достатній рівень

Встав пропущені слова.

Опівдні довжина тіні від гномона __________ ніж зранку, тому що Сонце опівдні перебуває на небосхилі.

Запиши в таблицю властивості повітря.

Стан у природі

Колір

Запах

Прозорість

Як поводиться при нагріванні?

Як поводиться при охолодженні?

3. Поясни, чим жива природа відрізняється від неживої.

Високий рівень

Доведи, що людина не може існувати без при­роди.

Варіант 2

Початковий рівень

1.Повітря - це:

а) тверде тіло; б) рідке тіло; в) газоподібне тіло.

2.Основною ознакою ґрунту є:

а) колір; б) родючість; в) запах.

3.Нафта - це гірська порода, яка перебуває у:
а) рідкому стані; б) газоподібному стані; в) твердому стані.

Середній рівень

1. Підкресли, що входить до складу ґрунту.
Вода, скло, пісок, глина, тварини, повітря, перегній, мінеральні солі.

2. Запиши покази термометра, використовуючи знаки та числа.

Десять градусів морозу______________

Двадцять п'ять градусів вище нуля_____

Плюс шістнадцять градусів ___________

3. Доповни речення.

Корисні копалини — це

Достатній рівень

Встав пропущені слова.

Влітку довжина тіні від гномона _________ніж узимку, тому що Сонце влітку знаходиться на небосхилі.

Запиши в таблицю властивості води.

Стан у природі

Колір

Запах

Прозорість

Як поводиться при нагріванні?

Як поводиться при охолодженні?

3. Поясни, чому без Сонця не було б життя на Землі.

Високий рівень

Доведи, що життя сучасної людини неможливе без корисних копалин.

Використання інтерактивного навчання є засобом досягнення такої атмосфери в класі, яка якнайкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, дає можливість дійсно реалізувати особистісно орієнтоване навчання, оскільки [2]:

  • у роботі задіяні всі діти класу;

  • учні вчаться працювати в групі, парі;

  • формується доброзичливе ставлення до опонента;

  • кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;

  • створюється ситуація успіху;

  • за короткий час опановується багато нового матеріалу;

  • формуються навички толерантного спілкування.

Важливе місце в практиці роботи посідають ігрові форми навчання. Використання ігор допомагає активізувати навчальний процес, розвиває спостережливість дітей, увагу, пам'ять, збуджує інтерес, формує в учнів міцні знання, розвиває мовлення і мислення, підводить до узагальнень. Тому раціонально використовувати ігри «Знайди слово», «Посели в будиночок», «Розклади у кошики», «Знайди пару», «Вгадай героя» та інші.

Бузсумнівно, саме колективна робота є ефективною формою навчання, оскільки учні усвідомлюють себе як частина колективу, розуміють свою роль у ньому й розкривають свій потенціал. З цією метою широко можна використовувати роботу в парах, в трійках, «Карусель», «Акваріум», роботу в малих групах. Це дає змогу забезпечити розгорнуту навчальну діяльність шляхом оволодіння організаційними, логіко-мовленнєвими, пізнавальними й контрольно-оцінними уміннями й навичками, навичками особистого досвіду культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці в різних видах діяльності.

Плануючи групову роботу, потрібно підбирати посильні завдання для кожної створеної групи. Частині дітей перед початком роботи показувати заради чого й кого здійснюється це завдання, звертаючись із такими словами: Твоїм друзям не впоратись без твоєї допомоги. Щоразу необхідно використовувати різні підходи до об’єднання школярів у групи: за порами року, за геометричними фігурами, за кольорами.

Перед початком діяльності обов’язково повторювати «Правила роботи в групах», складені самими учнями.

Правила роботи в групах

  • Оберіть лідера й каліографа.

  • Дотримуйтесь правила піднятої руки.

  • Говоріть по черзі.

  • Працюйте так, щоб не заважати іншим.

  • Дотримуйтесь відведеного часу.

Робота в парах дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими. («Взяти інтервю один у одного», «Обговорити твір», «Вивести підсумок уроку») [3].

Для деяких учнів можливість участі в групових формах роботи є вже ситуацією успіху. А відведена роль доповідача, стає потужним стимулом до подальшого активного навчання.

Створюючи ситуацію успіху, потрібно допомогати дитині емоційно пережити результат не всієї роботи, а якоїсь її окремої частини, деталі. При цьому використовуючи такі вислови: ”Найбільше мені сподобалося у твоїй роботі…”, ”Найкраще тобі вдалося…”

Часто в класі лунають оплески. Діти дружно аплодують учням за влучно підібране слово, вдало складене речення, уміло сформульовану й доведену власну думку. Це – оплески успіху.

Залучення кожного учня до дискусії, обміну інформацією здійснюються через використання методів «Карусель», «Акваріум». Вони спонукають учнів виявляти свою уяву та творчість, оскільки всі учасники висловлюють свої думки, пропонують кілька рішень вирішення проблеми.

Обов’язковою умовою організації навчального процесу учнів класу є постійна, активна взаємодія, яка базується на співпраці (учитель – учень), взаємонавчанні (учень – учень). При цьому і вчитель, і учень – рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання [4].

Побудова «асоціативного куща» чи «логічного дерева», «павутинки асоціацій» чи «гірлянди асоціацій», «гронування» розвивають в учнів логічне мислення, уміння асоціювати предмети, зв’язне мовлення. Дані вправи універсальні, бо можуть використовуватися під час вивчення будь-якої навчальної дисципліни й на всіх етапах уроку.

Використання фронтальних інтерактивних методів навчання допомагає створювати навчальне середовище, у якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням початкової школи розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення, виявляти й реалізувати індивідуальні можливості.

Зацікавлюють такі творчі завдання, як “Магічний квадрат”, ”Упізнай звіра, птаха”, ”Завдання для кмітливих”.

Оскільки без доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтерактивного навчання неможливе, створювати позитивний настрій можуть допомагати казкові герої та персонажі, які є частими гостями на уроках: навчання грамоти та української мови - учений Лінгвіст, Дід-Буквоїд; українського читання - Читайлик, Питайлик; математики - веселі гноми та працьовита бджілка.

Кожен урок завершується підсумковою рефлексією, у ході якої відбувається аналіз та самоаналіз роботи кожного учня. Поступово заповнюючи ”сходинки успіху”, ви побачите результат роботи дитини на кожному етапі уроку.

Реалізувати методичні знахідки на практиці допомагають також нестандартні форми проведення уроків. Зокрема, урок-діалог, урок запитань і відповідей, урок самопізнання, урок – огляд знань, урок – ярмарок, урок – подорож, урок – казка, урок – усний журнал.

Одним з основних завдань розвитку пізнавальної активності є збереження духовного здоров’я та емоційного благополуччя школярів. Тому велике значення має організація оточення школярів. Адже об’єктивні зовнішні умови створюють відповідну атмосферу, впливають на самопочуття, активність та працездатність дітей.

Обладнуючи клас для роботи, намагайтеся зробити все можливе, щоб у ньому було зручно працювати й затишно відпочивати.

Важливо, щоб навчальна праця приносила радість. Дитина, захоплена справою, яка їй до вподоби, виявляє наполегливість, силу волі, критичне ставлення до загальновідомого. У творчій атмосфері дитина може реалізувати всі наявні в неї знання, уміння та здібності.

Таким чином, застосування інтерактивного навчання надає можливість розвивати пізнавальну активність у молодших школярів, бо охоплює не лише інтелектуальну сферу дітей, а й емоційну, значно підвищує рівень мотивації навчальної діяльності, суспільний зміст учіння, культуру розумової праці.

Література

  1. 1.Біда О. Структура і методика інтерактивного уроку. // Початкова школа. 2007 №7.

  2. Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів навчання. З досвіду

роботи //Тема. - 2004. - № 3/4. - С. 229-232;

  1. Саган О. Інтерактивні методи навчання як засіб формування навчальних

умінь молодших школярів // Початкова школа. – 2002. - №3.

  1. Стребна О.В., Соценко Г.О.. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи. Харків. Видавнича група «Основа». 2005.

Відомості про автора:

Мігель Наталія Вікторівна - вчитель початкових класів

Скадовської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 Скадовської міської ради Херсонської області

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Організація ефективної діяльності практичного психолога в закладі освіти»
Мельничук Вікторія Олексіївна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.