Розвиток критичного мислення на уроках хімії

Самоосвіта

Для кого: 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас, 12 Клас

02.05.2019

2636

118

0

Опис документу:
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, експериментальній перевірці методики реалізації формування критичного мислення в школярів та впровадженні методики організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, що сприяє формуванню критичного мислення на уроках хімії.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

ім. М.В. Остроградського

Відділ природничо-математичних дисциплін

Випускна робота

Розвиток критичного мислення на уроках хімії

Виконала: Шевченко Людмила Миколаївна ,

Карлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4,

вчитель хімії, біології, основ здоров’я

Хімія

ПОЛТАВА

2019

ЗМІСТ

ВСТУП ....................................................................................................................... 3

Розділ 1. ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ ............................................................................ 6

Розділ 2. ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ХІМІЇ (З ДОСВІДУ РОБОТИ)................................................................................................ 12

ВИСНОВКИ................................................................................................................ 20

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................. 23

ВСТУП

Звичайний учитель подає істину, а хороший – учить її знаходити”.

А. Дістерверг

Технологія критичного мислення – це сучасна освітня технологія, розроблена американськими спеціалістами з педагогіки на основі узагальнення досвіду світової педагогіки та психології і виходячи із актуальних потреб системи освіти. Вона пройшла апробацію в школах Америки, Азії, 12-ти країнах Східної, Центральної Європи, в тому числі і в Україні, з 1996 року поширюється разом Інститутом «Відкрите суспільство», Світовою Читацькою Асоціацією та Консорціумом Гуманної Педагогіки.

В умовах реформування освіти у всіх програмних документах нашої держави у галузі освіти є орієнтація сучасної школи на особистість учня. Зокрема, в Концепції загальної середньої освіти зазначено: «Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. Її стрижень – розвиваюча, культуро- творча домінанта, виховання відповідальності особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання та вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни».

Актуальність теми полягає у визначенні напрямків методичного пошуку, способів формування та розвитку критичного мислення та знаходження шляхів подолання недостатньої сформованості в учнів загальних дидактичних умінь, необхідних для самостійної оцінки.

Головною вимогою до сучасного випускника є мобільність. Від сучасної людини вимагають уміння відступити від шаблонів, відмовитися від стереотипів, уміння приймати рішення. Навченість учня не визначається обсягом вивченого матеріалу, який закарбувався в його пам’яті. Звісно, не можна повністю заперечити важливість запам’ятовування, але воно не є мисленням. Нові інтерактивні технології ґрунтуються саме на вмінні учнів мислити критично.

Здатність критично мислити є досить цінним умінням для теперішньої людини, вимушеної практично безперервно перебувати в комунікаційних та інших контактах із великою кількістю різноманітних індивідуальностей, відвідувати різні країни, змінювати заняття та місця праці. До цього додаються швидкі соціально-економічні зміни і трансформація щоденного буття. Саме тому, розвиток  критичного мислення на уроках у сучасній школі набуває великого значення.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, експериментальній перевірці методики реалізації формування критичного мислення в школярів та впровадженні методики організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, що сприяє формуванню критичного мислення на уроках хімії.

Для досягнення поставленої мети сформульовано такі завдання:  

 вивчити особливості навчального процесу учнів, побудованого на засадах критичного мислення;

визначити сутність критичного мислення у формуванні учнівських компетентностей;

 обґрунтувати, як психологічний клімат та навчальний простір на заняттях впливає на формування в учнів критичного мислення.

Об’єктом дослідження визначено розвиток процесів критичного мислення учнів та формування критичного мислення.

Предметом дослідження – прийоми і методи роботи, які забезпечують формування критичного мислення у процесі вивчення хімії.

Актуальність  досвіду  полягає в тому, що радикальні зміни, які відбуваються у сучасному освітньому середовищі акцентують увагу на необхідності виховання особистості мислячої, самостійної, творчої. . Уміння працювати з інформацією упродовж життя: здобувати її, переробляти, застосовувати для індивідуального розвитку і самовдосконалення, передавати і в результаті —уміння спілкуватися .

Основною  ідеєю досвіду є формування мотивації до розвитку творчих здібностей та усвідомлення кожним школярем себе як творчої особистості.  Це передбачає формування в учнів якісно нових знань, які характеризуються вищим  рівнем осмислення, динамічністю застосування в нових життєвих ситуаціях, підвищенням їх дієвості  й системності.

Очікувані результати

1.Підвищення професійної компетентності вчителя, освоєння їм інноваційної технології освіти.
2. Підвищення навчальної мотивації та якості навчання учнів.
3. Підвищення рівня розвитку критичного мислення учнів.
4. Скарбничка уроків хімії по ТРКМ.

5. Поява групи вчителів-однодумців з впровадження технології розвитку критичного мислення.

Методологічну основу дослідження становлять фундаментальні положення теорії пізнання, зокрема, про активну роль особистості в набутті знань; психологічні аспекти теорії діяльності; принцип взаємозв’язку навчання і розвитку; принцип єдності теорії і практики.

Для розв’язання задач у процесі дослідження використовувались методи:    теоретичні: аналіз й узагальнення психологічної, педагогічної і навчально-методичної літератури; визначення педагогічних умов розвитку критичного мислення у школярів;

  емпіричні: педагогічне спостереження й аналіз з огляду на проблему дослідження.

РОЗДІЛ І. Формування критичного мислення. Теоретичне обґрунтування проблеми.

Критичне мислення це… уміння урівноважувати у своїй свідомості різні точки зору; уміння піддавати ідею коректному скептицизму; об'єднання активного й інтерактивного процесу; перевірка окремих ідей на можливість їх використання; моделювання систем доказів, на основі яких базуються різні точки зору; переоцінка та переосмислення понять та інформації; здатність знайти необхідну інформацію та використовувати її самостійно під час прийняття рішення. Критичне мислення - це звичка мозку мислити та розуміти; схильність кожної особистості мати широкий світогляд; бути допитливим та прагнути переосмислювати здобуту інформацію у світлі нових даних. Ця технологія допомагає перетворювати педагога з механічного поширювача інформації у справжнього партнера із процесу добування знань, дає можливість педагогу для професійного зростання, реалізації своїх власних якостей.

Мислення - міркування, зіставлення явищ об'єктивної дійсності з відповідними висновками. Великий тлумачний словник української мови

Критичне мислення - така організація навчання, за якої учні не просто запам'ятовували матеріал з предмету, а запитували, досліджували, творили,

вирішували, інтерпретували і дебатували за змістом матеріалу.

Кроуфорд, Саул, Метьюз, Макінстер

Критичне мислення - ретельно обдумане, зважене рішення стосовно якогось судження: чи маємо ми прийняти, відкинути або відкласти його, і ступінь упевненості, з яким ми це робимо.

Мур і Паркер [ 2]

Критичне мислення є таким мисленням, яке розвивається на основі ретельної оцінки як припущень, так і фактів і призводить до найбільш об'єктивних висновків шляхом аналізу всіх доцільних факторів і використання обґрунтованих логічних процесів. Картер

Критичне мислення - явище багаторівневе та варіативне, бо в ньому відображаються морально-етичні наставляння, соціально-політичні риси, оцінний досвід, ціннісні орієнтири, знання людини, способи розумових і практичних дій. Воно актуалізується у різних ситуаціях і стосовно різних об'єктів, а тому недоцільно закріпити тільки за певною навчальною дисципліною завдання формування критичного мислення. [8] Критичне мислення починається як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам'ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток свідомого самостійного мислення учнів.

Теоретичною основою було вивчення напрацювань науковців: Н. Вукіна, Н. Дементіївської, В. Саул; психологічні дослідження психологів: Л. Вигодського, А. Брумлінського; педагогів: Л. Ліпкіної, О. Марченко, І. Моряченкової.

Нормативною базою під час роботи стали:

  • Закон України «Про освіту»;

  • Закон України «Про загальну середню освіту»;

  • Закон України «Про інноваційну діяльність»;

  • Державний стандарт базової і повної загальної освіти (освітня галузь «Природознавство»);

  • «Хімія». Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.

Сучасна освітня технологія розвитку критичного мислення розв’язує задачі:

·     освітньої мотивації: підвищення інтересу до процесу навчання та активного сприйняття навчального матеріалу;

·     інформаційної грамотності: розвиток здатності до самостійної аналітичної та оцінювальної роботи з інформацією будь-якої складності;

·     культури письма: формування навичок написання текстів різних жанрів;

· соціальної компетентності: формування комунікативних навичок та відповідальності за знання;.

Стратегія КМ заохочує працювати кожного - висловлювати свою думку, аналізувати, оцінювати, обговорювати і сперечатися, а значить – збирати новий досвід на основі існуючих знань. Урок стає цікавішим, бо учень з пасивного спостерігача стає активним учасником процесу. Він ставить запитання, він вирушає на пошуки відповідей на ці питання, вчиться будувати мости між теорією і практикою. Набуті знання для учня в першу чергу відкриття для самого себе, що є більш важливим та ціннім. Навички КМ в процесі навчання є складовою загальної психологічної структури. Сприйняття навчального матеріалу  (отримання процесуальної інформації) це перший крок - на шляху учня до нового. В пам'яті формуються образи сприйняття, які залишаються у вигляді певної ідеї, утворюється  зв'язок між новими та існуючими концепціями. Кожна нова концепція спирається на існуючий досвід, більш-менш зрозумілий та вивчений. « У розуму є три шляхи до істини: шлях роздумів – найблагородніший, шлях наслідування – найлегший, шлях особистого досвіду – найважчий».[ 8 ]

Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації з’явився в Україні близько десяти років тому. Натомість в освіті США та Канади цей напрям сучасного навчання розвивається вже майже півстоліття. Критичне мислення починається як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів. На думку О. І. Пометун, найважливішим аспектом критичного мислення є його відповідність вимогам демократизації освіти та суспільства. Воно є дієвим способом виховання демократичного менталітету громадян, як учнів, так і вчителів. [ 9 ]

Стратегія розвитку критичного мислення учнів була розроблена бразильським педагогом-гуманістом Паулом Фрейре й викладена в його роботі «Педагогіка пригноблених», яка побачила світ у 1970 році. Теорія освіти П. Фрейре базується на твердому переконанні, що будь-яка людина здатна критично усвідомлювати реальність свого особистого і соціального життя, виявляючи його суперечності, перетворювати цю реальність шляхом практичних дій. Критичне мислення – це складний процес, що починається із залучення інформації, її критичного осмислення і закінчується прийняттям обґрунтованих рішень. М. Ліпман, відомий фахівець з цієї проблеми, вважає, що критичне мислення – це «вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження. [ 7 ]

Люди, які мають навички критичного мислення:

•    завжди чесні перед собою;

•     перемагають свої сумніви;

•    завжди ставлять запитання;

•    тільки маючи докази, ґрунтують свої судження ;

•   відокремлюють головне від риторики;

•    не піддаються маніпуляціям.

Людина, яка критично мислить, вмітиме:

•    визначити проблему;

•    перевірити використану інформацію;

•    проаналізувати твердження, що є основою інформації;

•    враховувати альтернативні точки зору;

•    визначати наявність підтексту в інформації;

•    робити висновки;

•    приймати оптимальні рішення.

Ці навички потрібні всім: для учня в школі, для директора підприємства, для покупця в магазині, для жінки чи для чоловіка.

Ключові елементи критичного мислення:

1. Самостійне. Інформація — відправний, а не кінцевий пункт критичного мислення.

2. Починається з постановки питання і подальшого визначення проблеми.

3. Ґрунтується на переконливій аргументації.

4. Володіння певними прийомами, які в сукупності створюють перевірену на практиці ефективну методологію опрацювання інформації.

5. Ґрунтується на критеріях. Критерії — це положення, які бере до уваги людина з критичним мисленням, оцінюючи ідеї у процесі їх аналізу.

6. Критичне мислення завжди діалогічне, тобто передбачає дискусії.

7. Є мисленням, яке самовдосконалюється.

Особливості навчального процесу, побудованого на засадах критичного мислення:

•    У навчання включаються завдання, розв'язання яких потребує мислення вищого рівня.

•    Навчальний процес обов'язково організований як дослідження учнями певної теми, що виконується шляхом інтерактивної взаємодії між ними.

•    Результатом навчання є не засвоєння фактів чи чужих думок, а формулювання власних суджень через застосування до інформації певних прийомів мислення.

•    Критичне мислення потребує від учнів достатніх навичок оперування доказами й формулювання умовиводів. Сюди ж належить і здатність знаходити й інтерпретувати оригінальні документи та джерела інформації, аналізувати аргументи, обґрунтовувати висновки міцними доказами.

•    Учні повинні бути вмотивовані до обговорення проблеми, а не намагатися уникнути її розв'язання. Вони мають працювати всі разом, щоби досягти консенсусу.

Критичне навчання спрямовує так, щоб учні не просто запам'ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили, інтерпретували за його змістом. Таке навчання сьогодні вважають найкращою практикою. Дослідження засвідчили, що саме на активних заняттях учні засвоюють навчальний матеріал найбільш повно і з користю для себе, тобто це означає, що вони думають про те, що вивчають, застосовують це в ситуаціях реального життя та можуть продовжувати вчитися самостійно.

Особливості навчального процесу, побудованого на засадах критичного мислення:

•    навчання включає завдання, розв'язання яких потребує мислення вищого рівня;

•    навчальний процес обов'язково організовують як дослідження учнями певної теми, що виконують шляхом інтерактивної взаємодії;

•    результатом навчання є формулювання власних суджень через застосування певних прийомів мислення;

•    викладання є оцінюванням результатів із використанням зворотного зв'язку «учні — вчитель»;

•    критичне мислення потребує навичок оперування доводами й умовиводами;

•    відповідальність вимагає достатньої мотивації учнів до розв'язання певних проблем. [ 5 ]

Для технології критичного мислення характерні переважання інтерактивних методів, формування комунікативної культури, акцент на парну та групову форми роботи, що розвиває соціальні навички. Критичне мислення учнів розвивається шляхом: засвоєння навичок виявлення і заперечення припущень; перевірки фактичної точності й логічної послідовності; розгляду контексту; вивчення альтернатив; формування дослідницьких навичок (спостерігати, описувати, порівнювати, визначати, асоціювати, узагальнювати, прогнозувати, застосовувати).

II. Формування критичного мислення на уроках хімії

Технологія розвитку критичного мислення пропонує набір конкретних методичних прийомів, які потрібні для використання на різних рівнях освіти, в різних предметних галузях, видах та формах роботи. Технологія розрахована не на запам’ятовування, а осмислений творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та її розв’язання. Суть технології: ненав’язливість, відсутність категоричності та авторитарності з боку вчителя, надання учневі можливості пізнати себе у процесі отримання знань.

Технологія розвитку критичного мислення дає вчителю:

1.Вміння створювати в класі атмосферу відкритості та відповідального співробітництва;

2.Можливість використати модель навчання і систему інших методик, що сприяють розвитку навичок критичного мислення і самостійності у процесі навчання;

3.Стати практиком, який вміє грамотно аналізувати свою діяльність; стати джерелом цінної та професійної інформації для інших вчителів.

Технологія критичного мислення дає учню:

1.Можливість розвитку впевненості в собі і розуміння цінності своїх ідей та думок;

2.Брати активну участь в навчальному процесі; з повагою ставитися до різних думок.

Розвиток критичного мислення можливий за виконання наступних умов:

· учителем: прийняття різних ідей і думок; підтримка активності учнів у процесі навчання; підтримка впевненості учнів у тому, що вони не ризикують бути незрозумілими; віра в кожного учня;

· учнями: розвиток впевненості в собі і розуміння цінності своїх ідей та думок; активна участь у навчальному процесі; повага до різних думок.

Щоби навчити учнів мислити критично, потрібно дати їм алгоритм:

  • «Що я думаю про це?»

  • «Як ця інформація відповідає тому, що я вже знаю?»

  • «Що я можу зробити по-іншому тепер, коли маю нову інформацію?»

  • «Як ці ідеї впливають на мої погляди?» [ 3 ]

Організація навчання на засадах критичного мислення має свої особливості.

По-перше, структура уроку дещо відрізняється від прийнятої класно-урочної системи.

Другою відмінністю уроків розвитку критичного мислення учнів є те, що навчальний процес здійснюється шляхом інтерактивної взаємодії між ними. Між учасниками відбувається не тільки діалог, а й полілог, коли кожний може взяти участь у обговоренні, послухати думку іншого, спробувати довести власні міркування й бути почутим. Роль учителя на уроці полягає в наданні своєчасної допомоги й керуванні навчальною діяльністю школярів.

Етап уроку

Характеристика

Ступінь розминки

Створення психологічного клімату, налаштування на роботу, розгляд проблемних ситуацій

Ступінь актуалізації

Актуалізація опорних знань і способів дій

Ступінь  усвідомлення змісту

Сприйняття нової інформації, аналіз інформації, його перевірка

Ступінь рефлексії

Учень викладає своїми словами власне розуміння отриманої інформації

[ 10 ]

Обов'язковим елементом уроку є (девіз), що має зв'язок із темою уроку й розминкою. Учні обговорюють девіз уроку, що спонукає їх до викладу власних думок за темою.

Приклади епіграфів уроку:

«Людина не може обійтися без металів... Якби не було металів, люди вели би злиденне існування серед диких звірів». (Г. Агрікола)

Будь-яке явище має свою причину.

Щоби пізнати, слід навчитися спостерігати.

Будь-які перетворення речовин у навколишньому світі можна описати певними хімічними рівняннями.

«Немає нездійсненних реакцій. Якщо реакція не відбувається, Значить ще не знайдено відповідного каталізатора». (М. Д. Зелінський)

Розминка замінює організаційний момент. До неї входять психологічні міні-тренінги, цікаві логічні вправи, завдання, поетичні рядки, проблемні питання. Розминка необхідна для підготовки учнів до сприйняття матеріалу, позитивно налаштовує їх на роботу під час уроку, створює сприятливий психоемоційний клімат.

Я використовую інтерактивний прийом «Я вітаю» «Я вітаю тих, хто...» (має хороший настрій; добре виспався; хоче працювати; виконав домашнє завдання; в доброму гуморі; хотів би дізнатися щось нове; хоче спілкуватися... тощо). Після кожної фрази учні, які вважають, що фраза стосується їх, підводяться.

Етап мотивації навчальної діяльності збуджує мотиви і стимули до дій учнів на уроці, включає поетичні рядки, уривки з літературних творів, цікаву інформацію з теми уроку, рольові ігри.

Методика «Асоціативний кущ» дає можливість пригадати вивчений раніше матеріал .

Використання мультимедійних презентацій може забезпечити наочність, що сприяє комплексному сприйняттю й кращому запам'ятовуванню матеріалу. Створення презентацій спонукає учнів до роботи з додатковою літературою, мережею Інтернет. [ 12 ]

Гра «Раз, два, три». Учням необхідно уважно вислухати й передати зміст трьома простими реченнями. Перемагає той, у кого розповідь коротша й точно передає зміст. Три прості пропозиції учні можуть записати в зошиті.

Гра «Хімічна абетка». Задається певна буква алфавіту, учням по одному, парами чи групами пропонується за визначений час написати список слів, які починаються з цієї букви й тісно пов'язані з досліджуваною темою. Перемагає команда з найдовшим списком.

Обов'язковим елементом кожного уроку є актуалізація опорних знань учнів. Вона пов'язує вивчений теоретичний матеріал із життям, активізує пізнавальну діяльність учнів на уроці. На етапі актуалізації можна застосувати методику «Мозкового штурму», яка за потреби плавно переходить у «Гронування», що розширює уяву, сприяє сприйняттю більшого обсягу матеріалу на базі вже відомого дітям. На цьому етапі доцільні евристична бесіда, дискусії, хімічні диктанти.

З перших уроків учням доцільно пропонувати хімічні диктанти. Це стимулює їх ретельно готуватися до кожного уроку, сприяє швидкому засвоєнню хімічної символіки, формуванню навичок складання формул простих і складних речовин.

Відповідно до мети, якої хоче досягти вчитель, хімічні диктанти поділяють на тренувальні, контрольні, закріплювальні та систематизуючі. їх можна використовувати на таких етапах уроку:

На початку уроку:

•    для формування певних навичок (наприклад, складання формул речовин за валентністю елементів);

•    для здійснення оперативного контролю засвоєння учнями навчального матеріалу (наприклад, записати символи хімічних елементів за їх назвами або назви елементів за символами)

Перед поясненням нового матеріалу з метою актуалізації певних знань.

Після пояснення нового матеріалу з метою його закріплення та систематизації.

За формою хімічні диктанти поділяють на такі види:

•    вибіркові (графічні);

•    фразеологічні;

•    стехіометричні;

•    формульні;

•    логічно-ланцюжкові.

На етапі сприйняття та засвоєння матеріалу часто використовую різні форми й методи роботи в групах. Це робота над створенням і захистом проектів, читання з передбаченням, методи «Гронування», «Обміняйтеся проблемами», «Снігова куля», метод «кейсів».

Завершується урок рефлексією, під час якої учні обмінюються завданнями

Етап рефлексії включає вправи для закріплення та корегування знань учнів: «Сенкани», «Гронування», проблемно-творчі задачі, твори-п'ятихвилинки, «Одним словом».

Підсумки уроку вчать учнів робити висновки з вивченого матеріалу. На етапі підбиття підсумків застосовую рольові й екологічні ігри, вправи «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Час похвали».

Під час запровадження технології критичного мислення на уроках хімії та біології на різних етапах заняття можна використовувати ще й такі методи:

Метод «Якщо... то...»

Мета: формування вміння правильно будувати речення за вказаним принципом. (Учні працюють індивідуально.)

Крок 1. Пояснення вчителем правил побудови речень за вказаним принципом.

Крок 2. Робота учнів ланцюжковим способом. Кожний учень повинен сформулювати речення за зразком.

Крок 3. Обговорення: Чи все вдалося під час виконання вправи й чому?

Метод «Це... тому що...»

Мета: формування вміння правильно будувати речення за вказаним принципом. (Учні працюють індивідуально.)

Крок 1. Пояснення вчителем правил побудови речень за вказаним принципом.

Крок 2. Робота учнів ланцюжковим способом. Кожний учень повинен сформулювати речення за зразком.

Крок 3. Обговорення: Чи все вдалося під час виконання вправи й чому?

Метод «Цікаві квадрати».

Мета: формування уважності та спостережливості учнів, уміння логічно мислити на основі операцій аналізу й синтезу.

Крок 1. Пояснення вчителем прийомів роботи з «цікавими квадратами».

Крок 2. Робота учнів у парі або групі за завданнями вчителя.

Роботу з «Цікавими квадратами» можна організувати на різних етапах уроку залежно від того, що прагне робити вчитель: вивчення нового матеріалу, закріплення знань, перевірка знань, мотивація навчальної діяльності школярів. Роботу учнів можна оцінювати. Складання подібних квадратів і завдань до них можна використати як домашнє завдання учнів.

Метод «Загублені деталі»

Мета: формування уяви й образного мислення із застосуванням логічних операцій аналізу й синтезу.

Крок 1. Пояснення вчителя про прийоми роботи з карткою «Загублені деталі».

Крок 2. Індивідуальна робота учнів за завданнями вчителя.

Роботу із «загубленими деталями» доцільно організувати на етапі закріплення знань.

Метод «Складання тексту на основі запропонованих слів»

Мета: формування вміння працювати зі словами й науковими термінами, під час читання текстів звертати увагу на важливі слова. (Учні працюють у парі.)

Крок 1. Ознайомити учнів із принципом роботи. Для цього спочатку записати на дошці п'ять-шість ключових слів, а потім скласти на їхній основі текст.

Крок 2. Запропонувати учням п'ять-шість слів (термінів), записавши їх на дошці, і попросити за визначений час (5 хвилин) скласти текст. Підручники відкривати категорично заборонено.

Крок 3. За бажанням чотири-п'ять пар представляють результати своєї роботи.

Крок 4. Обговорення результатів роботи: Чи правильно виконано завдання? Чи все вдалося? Якщо щось не вдалося, то чому?

Під час роботи з термінами та словами учням надають можливість змінювати їх рід і відмінок. Роботу можна проводити під час закріплення вивченого на уроці матеріалу, повторення знань, їх актуалізація (реалізація очікуваних результатів) тощо.

Метод «Перефразування»

Мета: формування вміння працювати з реченнями, змінюючи в них порядок слів. (Учні працюють у парі.)

Крок 1. Учитель просить учнів сконцентруватись і пояснює принцип виконання завдання.

Крок 2. Учням пропонують речення (текст), які вони повинні за визначений час (10 хв) переробити — перефразувати.

Крок 3. Потім учні аналізують виконану роботу, порівнюючи праву й ліву колонки.

Крок 4. Обговорення результатів роботи: Що було найважче зробити й чому?

Метод використовують під час вивчення нового матеріалу.

Метод «Складання сенканів» («п'ятирядок»)

Сенкан — прийом для стислого узагальнення знань учнів із чіткою структурою — дуже часто використовую на уроках. Це одна з ефективних і цікавих методик. Здатність підсумувати інформацію, схоплювати складні ідеї, відчуття й уявлення та формулювати їх декількома словами є дуже важливою навичкою. Це вимагає ретельного обмірковування па основі глибокого розуміння речей.

Сенкан — це вірш, який синтезує інформацію й факти у стисле висловлювання, що описує чи відбиває тему. На перших етапах потрібно запропонувати декілька зразків і пояснити учням правила складання сенканів. Найкраще учні опановують цю методику в парах.

Мета: формування аналітико-синтетичного й асоціативного мислення, творчої уяви учнів. (Учні працюють у парах або індивідуально.)

Крок 1. Пояснення вчителем алгоритму складання сенканів.

Крок 2. Робота учнів над сенканами. Час на виконання — до 15 хвилин.

Крок 3. Пари обмінюються сенканами й перевіряють, чи враховано принципи їх побудови.

Крок 4. За бажанням учнів сенкани зачитують.

Стратегія “Самооцінка”.

Особливості стратегії:

  • Дає можливість залучити всіх учнів до роботи на уроці;

  • Вчить учнів контролювати  та оцінювати дії свої та інших учнів;

  • Дає можливість учню краще розуміти оцінку, що виставляє йому вчитель;

  • Надає вчителю та учням  інформацію про необхідність корекції знань;

  • Надає природу можливість диференціації домашнього завдання.

Методи критичного мислення можна використовувати в різних видах навчальної діяльності. Проте найкращим із них, на мій погляд, є письмова робота. На папері процес мислення стає видимим, а отже, доступним для вчителя. Той, хто пише, завжди активний, мислить самостійно й користується при цьому всім наявним у нього багажем знань. Він шукає відповідну аргументацію для підкріплення своєї думки.

Найчастіше критичне мислення спрямоване на досягнення певної мети, але може бути й творчим процесом.

ВИСНОВКИ

Впровадження елементів технології критичного мислення дає учневі вміння:

  • критично мислити;

  • відповідально ставитися до власної освіти;

  • співпрацювати з іншими;

  • здобувати знання впродовж усього життя.

Робота по формуванню та розвитку критичного мислення на уроках хімії одночасно формує в учнів низку ключових компетентностей. Перш за все – «уміння вчитись», тобто вміння самостійно здобувати знання у будь-якому вимірі простору навчання. Учні вчаться організовувати свою роботу з розв’язання актуальних проблем і досягнення потрібного результату, набувають навичок самоконтролю, самооцінки і самовдосконалення. Та й сама співпраця сприяє формуванню соціальної компетентності. Школярі вчаться визначати проблеми і межу діяльності, ефективно співпрацювати, бути ініціативними і відповідальними за прийняття рішень, обґрунтовано долати суперечки. Також, на мою думку, це один із шляхів виховання активної особистості, що може взяти на себе ініціативу і діяти у межах правового поля. Це засіб формування та розвитку критичного мислення і, водночас, розвитку творчих здібностей школяра. Крім того, методи критичного мислення створюють додаткову мотивацію до навчання. Учні добре засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво.

Мені проведення уроків по впровадженню елементів технології критичного мислення дає:

  • уміння створювати в класі атмосферу відкритості та відповідальної співпраці;

  • можливість використати інші моделі та методики навчання, що сприяють розвитку навичок критичного мислення й самостійності у навчанні;

  • стати практиком, який вміє аналізувати свою діяльність;

  • стати джерелом цінної та професійної інформації для інших учителів.

Методи критичного мислення можна використовувати в різних видах навчальної діяльності. Проте найкращим із них, на мій погляд, є письмова робота. На папері процес мислення стає видимим, а отже, доступним для вчителя. Той, хто пише, завжди активний, мислить самостійно й користується при цьому всім наявним у нього багажем знань. Він шукає відповідну аргументацію для підкріплення своєї думки.

Найчастіше критичне мислення спрямоване на досягнення певної мети, але може бути й творчим процесом.

Здатність критично мислити є досить цінним умінням для теперішньої людини, вимушеної практично безперервно перебувати в комунікаційних та інших контактах із великою кількістю різноманітних індивідуальностей, відвідувати різні країни, змінювати заняття та місця праці. До цього додаються швидкі соціально-економічні зміни і трансформація щоденного буття.

Нові інтерактивні технології ґрунтуються саме на вмінні учнів мислити критично.

Проаналізувавши чимало підходів, урахувавши особливості навчання хімії в основній школі, під критичним мисленням розуміємо здатність учня чітко виділити проблему, яку необхідно розв'язати; самостійно знаходити, обробляти і аналізувати інформацію; логічно будувати свої думки, наводити переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати єдино правильне розв'язання проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

Найбільш складним завданням вчителя при використанні методів критичного мислення на уроці є вироблення критеріїв оцінювання вмінь учнів. Коли завдання учня полягає в тому, щоб дати правильну відповідь, то оцінювання є справою досить простою. Набагато складніше оцінити вміння учнів поставити оригінальні та логічні питання стосовно обговорюваної проблеми. Для цього вчителеві необхідно до кожного методу, що буде застосований на уроці, розробити відповідні стандарти оцінювання вмінь учнів. Так, якщо йдеться про використання методу "Читання тексту з позначками", вчителю необхідно встановити загальну кількість суджень та фактів у навчальному тексті, що опрацьовуватиметься учнями. Але це, звичайно, в ідеалі. На практиці учитель буде оцінювати вміння та навички критичного мислення в певному комплексі, який складається орієнтовно з уміння:

  • виділити головне;

  • робити порівняння; визначити інформацію, що стосується теми;

  • сформулювати потрібне запитання;

  • сформулювати проблему;

  • відокремити факти від суб'єктивної думки;

  • бачити необ'єктивність судження;

  • відокремити правдиву інформацію від неправдивої;

  • виявити причинно-наслідкові зв'язки;

  • робити висновки: перевірити висновки на практиці;

  • передбачити наслідки;

  • продемонструвати логічно обгрунтовані судження.

Розвиток критичного мислення — це не стільки освітнє завдання, скільки суспільна необхідність. Згідно з дослідженням Світового банку, за рівнем критичного мислення та здатності розв'язувати проблеми реального життя, які не мають простих й очевидних рішень, наша країна перебуває наприкінці світового списку.

Отже, використовуючи на уроках стратегії розвитку критичного мислення, ми спонукаємо учнів до дії. Психолог Б. М. Теплов вважає , що і теоретичне, і практичне мислення пов’язане з практикою. А саме предмет хімія дає дитині практичні навички, які вона може застосувати в житті.

Список використаних джерел

  1. Вукіна Н. В., Дементієвська Н. П. Критичне мислення: як цього навчати. – Х. : Основа, 2007. – 110 с.

  2. Дмитренко Е. Б. Технологія формування пізнавальної компетентності учнів у процесі викладання хімії. // Хімія. Технології навчання хімії. – 2007. – № 5. – С. 92-110.

  3. Іванова О. Навчаємо критичного мислення // Відкритий урок. – 2007. – № 2. – С. 8-16.

  4. Ісаєва О. В. Формування особистості, її життєвої та соціальної компетентності шляхом розвитку експериментальних умінь, дослідної проектної діяльності // хімія. Інновації на уроках хімії. – 2007. – № 7. – С. 73-77.

  5. Крапівіна А. В. Формування критичного мислення учнів під час хімії // Хімія. Педагогічна майстерня вчителя хімії. – 2007. – № 10. – С. 3-22.

  6. Кроуфорд А., Саул В., Метью С., Макінстер Д. Технології розвитку критичного мислення учнів. – К. : Плеяди, 2006. – 217 с.

  7. Макаренко В. М., Туманцова О. О. Як опанувати технологію формування критичного мислення. – Х. : Основа, 2008. – 92 с.

  8. Мельник О. М. Ідейно-організаційна модель до профільного навчання хімії // Хімія. Викладання хімії в профільних класах. – 2007. – № 1 – С. 37- 79.

  9. Пометун О. Сучасний урок: інтерактивні технології. – К. : А.С.К., 2005.

  10.  http : // teacher. at. ua / publ / innovacijni tekhnologiji navchannja / praktichni aspekti zastosuvannja metodiv kritichnogo mislennja / 63–1– 0 – 10051

11. http://osvita.ua/school/lessons_summary/in_lit/4431

12. http://osvita.ua/school/theory/1992

23

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Вітаємо зі святом працівникі́в осві́ти

та даруємо 100 грн

кешбеку!

Кешбеком можна оплатити 50% вартості будь-яких цифрових товарів та послуг на порталі «Всеосвіта»

Отримати кешбек можна з 1 до 14 жовтня 24 жовтня та використати протягом всього місяця.