На діяльність партії значний вплив справило входження до її структури членів молодіжного товариства "Молода Україна". Ця організація виступала за відкриття українського університету у Львові, доповнюючи цю вимогу питаннями соціальної справедливості та національної єдності українців. Упродовж 1899–1901 років було організовано три студентські віча, а після невдалої спроби "виходу студентів-українців" з Львівського університету лідери "Молодої України" поповнили ряди УСДП. Саме колишні "молодоукраїнці" найбільше виступали за розрив з польськими соціал-демократами, це і було осоновним методом в передвиборчих агітаціях і перегонах, тоді як старші товариші (Микола Ганкевич, Семен Вітик) і далі були в керівних органах Польської соціал-демократичної партії Галичини та Сілезії. Таким чином, ми бачимо, що основним електоратом та ініціатором була молодь. У період піднесення робітничого руху в 1905–1907 роках. УСДП здобула два мандати на виборах 1907 року, на виборах 1911-го — один депутатський мандат. Залишаючись слабоорганізованою і маловпливовою, партія на ІІІ з’їзді 1909 року вирішила (за прикладом більш успішних народовців і радикалів) працювати через організації-сателіти. Так було засновано просвітнє товариство "Воля".
1 квітня 1920 Симон Петлюра від імені УНР уклав договір з Польщею про спільні військові дії проти Радянської Росії і 7 травня 1920 року зумів на 2 тижні захопити Київ, звідки при новому наступі більшовицької Росії був змушений з боями відступити до Львова. Після військової поразки від Радянської Росії Петлюра в еміграції намагається знову організувати боротьбу за незалежність України. З 1923 року оселився у Парижі, де керував урядом УНР в екзилі. Заснував тижневик “Тризуб”.