Основні психологічні механізми формування і сприйняття харизми полягають у взаємодії особистісних якостей людини та особливостей їх сприйняття оточенням. Харизматична особистість зазвичай вирізняється впевненістю в собі, емоційною виразністю, комунікативними здібностями, емпатією та здатністю надихати інших. Важливу роль відіграють невербальні засоби спілкування — жести, міміка, постава, голос і зоровий контакт. Сприйняття харизми також залежить від психологічних механізмів соціального впливу, ефекту першого враження, авторитету, ідентифікації та емоційного зараження. Таким чином, харизма є результатом поєднання індивідуальних рис людини, її поведінки та особливостей сприйняття з боку інших людей.

