Сьогодні о 16:00
Вебінар:
«
Сучасні методики засвоєння норм нової редакції "Українського правопису"
»
Взяти участь Всі події

Психологічна бесіда "Емоційне вигорання. Як не згоріти дотла?"

Психологія

17.03.2020

778

43

0

Опис документу:
Дана робота підходить для психологічної просвіти педагогічного колективу. Наголошені можливі причини вигорання, декілька простих порад як вберегти себе від емоційного виснаження. Приклад простої вправи як легко визначити чи наявні саме у Вас симптоми вигорання
Перегляд
матеріалу
Отримати код

ПСИХОЛОГІЧНА БЕСІДА

"ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ.

ЯК НЕ ЗГОРІТИ ДОТЛА?"

Розробка

Практичного психолога

Дивненської ЗОШ

Анастасії ПОДГУРСЬКОЇ

с. Дивне 2020

  1. Привітааня

  2. Вступ

Перш ніж розпочати нашу бесіду , давайте розберемося що означає термін «Емоційне вигорання»?

Отже, емоційне вигорання (burn-out) - це симптом нашого часу. Це стан виснаження, який призводить до паралічу наших сил, почуттів і супроводжується втратою радості та задоволеності життям.

Перший крок у напрямку боротьби з емоційним вигоранням - оцінити, чи є у вас його симптоми.

Не хочеться йти на роботу? Є незадоволення результатами своєї роботи? Не цікаво працювати? Ви вже не ставите перед собою цілі, пора усвідомити, що у вас проявляються симптоми емоційного вигорання. Якщо ви помітили їх у себе - пора брати своє життя у свої руки. Само по собі, без зусиль з вашого боку емоційне вигорання не пройде.

Далі варто проаналізувати, що на роботі ви робите «не так». Ви безвідмовні і не вмієте говорити «ні»? Ви схильні брати на себе чужу роботу? Ви волієте робити всю роботу самі, не довіряючи підлеглим? Ви хочете бути незамінним? Якщо ми це усвідомлюємо, то можливо, варто змінювати своє ставлення до роботи, відмовлятися від додаткових навантажень, розпочинати вчитися розподіляти обов'язки.

Хочу озвучити вам декілька простих порад, як не згоріти на роботі:

1. Позначте чітку межу «робота - відпочинок». Не беріть роботу додому, а якщо цього не уникнути, — виділяйте на неї строго відведений час. Удома одразу ж переодягайтеся «в домашнє».

2. Перемикайтеся. Знайдіть те, що допомагає вам переключитися з одного режиму в інший. Це може бути книга, коротка прогулянка навколо будинку, прослуховування однієї пісні улюбленої групи у машині після робочого дня.
3. Вчіться відмовляти. Не бійтеся сказати керівнику, що ви не справляєтеся з потоком задач. Тільки ви знаєте межу своїх можливостей.
4. Влаштуйте собі «інформаційну дієту» — перестаньте щохвилини перевіряти робочі месенджери і пошту. На відміну, наприклад, від телефонних дзвінків тут немає чітких меж — робочий e-mail може прийти і рано-вранці, і пізно вночі. Тому ці межі ви повинні встановити для себе самостійно.
5. Працюйте не 16 годин, а раціонально і конструктивно; не довше, а продуктивніше. Здається, що якщо посидіти трохи довше, то точно все встигнеш. Але це самообман: чим більше працювати, тим менше продуктивність. До того ж закінчивши одну справу, можна взятися за наступну — і так до нескінченності.
6. Не прагніть до перфекціонізму в усьому, це просто неможливо. І не коріть себе за помилки — вони неминучі. Пам’ятайте тезу, що не помиляється лише той, хто нічого не робить.
7. Підлаштовуйте графік «під себе». З розвитком технічних можливостей бути присутнім в офісі «до плюс нескінченності» не потрібно: багато питань можна вирішити за допомогою робочої пошти, соцмереж і за допомогою месенджерів. Як українці використовують сучасні технології в роботі? Якщо ж офісний графік зовсім не для вас, —можна спробувати піти у фріланс або знайти віддалену роботу.
8. Делегуйте завдання і повноваження — колеги навчаться чомусь новому, а у вас з`явиться трохи більше часу.
9. Прислухайтеся до себе. Якщо розумієте, що втомилися, — візьміть позапланову відпустку, відновіть здоров'я.
10. Якщо ви думаєте, що вигоріли на конкретній роботі, а звільнитеся — і все зміниться на краще, не поспішайте одразу виходити на нове місце. Дайте собі час на відновлення.

3. Практична частина

Методика “Моє професійне дерево” (4 хв.)

Візьміть чистий аркуш паперу, на одному боці напишіть «За що я можу сказати спасибі своїй роботі», а на іншому – «За що моя робота може сказати спасибі мені». До кожного треба написати щонайменше 20 тверджень. Якщо вийде, то будьте впевнені, що емоційного вигорання у вас немає.

Перша сторона аркуша показує відношення людини до роботи, від чого вона отримує задоволення та емоційну насолоду, а друга – наскільки вона може похвалити себе за свою роботу. За що, її цінять та за що вона може цінити себе. Це дає емоційний ресурс.

Якщо у вас виходить від 5 до 8 пунктів, а потім – “мені більше нема, про що писати”, це не просто дзвіночок, це вже набат. Якщо до 15 пунктів “дякую роботі” і 3, коли робота може сказати “спасибі” вам, то це знак того, що ви себе не цінуєте в роботі. І тут треба шукати моменти, чому ви важливі для своєї роботи.

« Притча про каву»

Емоційне вигорання – не хвороба й не діагноз, а тим більше – не вирок.

Тож що раніше почати з ним боротьбу, то ефективнішою вона буде.

Проте найкраще все ж буде запобігти емоційному вигоранню.

Приходить учень до Вчителя й каже: «Учитель, я втомився. У мене таке складне життя, такі труднощі й проблеми! Я весь час пливу проти течії. У мене немає більше сил… Що мені робити?»

Учитель замість відповіді поставив на вогонь три однакові ємності з водою. В одну ємність кинув моркву, в іншу поклав яйце, а в третю насипав зерна кави. Через деякий час він вийняв із води моркву та яйце й налив каву в чашку з третьої ємності.

  • «Що змінилося?» - запитав він учня.

  • «Яйце і морква зварилися, а кава розчинилася у воді».

  • «НІ!» - сказав учитель, - «Це лише поверховий погляд на речі. Подивися – тверда морква, побувавши в окропі, стала м’якою і податливою. Крихке і рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структуру під впливом однаково несприятливих обставин - окропу». Так і ті люди, які сильні зовні, можуть розклеїтися й стати слабкими там, де крихкі й ніжні лише затвердівають і зміцніють».

  • «А кава?» - запитав учень.

  • «О! Це найцікавіше! Зерна кави повністю розчинилися в новому несприятливому середовищі й змінили його – перетворили окріп на чудовий ароматний напій. Є особливі люди, які не змінюються в силу обставин, - вони змінюють самі обставини й перетворюють їх на щось нове й прекрасне, отримуючи від ситуації користь і знання».

Залежно від того, як людина ставиться до себе й до свого життя, вона буде або «зіркою», або «свічкою».

4. ОБГОВОРЕННЯ.РЕЛАКСАЦІЯ.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.