Не секрет, що найслабкішим місцем профорієнтаційної роботи є те, що вона нецікава для школярів. Це пов’язано з браком активізуючих методик і процедур, що дають можливість залучити школяра до пошуку шляхів професійного самовизначення.
Тому досить дієвим є застосування в практиці роботи використання профорієнтаційних ігор. «Гра — дитя праці, яка безумовно передує їй у часі», — зазначав Г.Плеханов, підкреслюючи споконвічний і нерозривний зв’язок гри і праці. Профорієнтаційні ігри великою мірою — це оживлені моделі процесу професійного й життєвого самовизначення людини. В школі використовують ігри ознайомлювальні, ігри, що моделюють процес професійного і життєвого самовизначення; ціннісно-моралістичні ігри, що відбивають світоглядну позицію школяра, на тлі якої здійснюється його професійне самовизначення; управлінські профорієнтаційні гри.
У профорієнтаційні роботі зі школярами широко використовуються навчально-методичні (ситуаційні), рольові й організаційно-діяльнісні ігри, які мають намір практикувати вирішення проблемних ситуацій, дискусії.
Потрібно сказати, що робота такого роду (проблемні методи, дискусії, ігри) дає змогу не тільки підвищити результативність профорієнтації, інтерес до неї, а й набагато важливіше, розвивати творче мислення, самостійність, неординарність і самобутність підходу кожного школяра до проблем професійного самовизначення.
