Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Сучасні підходи до соціалізації дошкільника
»
Взяти участь Всі події

Проєктні технології в початковій школі як засіб ефективного і якісного навчання молодших школярів.

Опис документу:

У статті з’ясовано значення використання проєктної технології в освітньому процесі початкової ланки освіти, її сутність, розкрито питання організації проєктної діяльності з учнями 1-4 класів.

Ключові слова: проєктне навчання, проєктна діяльність, метод проєктів.

Перегляд
матеріалу
Отримати код


Проєктні технології в початковій школі як засіб ефективного і якісного навчання молодших школярів.


Анотація. У статті з’ясовано значення використання проєктної технології в освітньому процесі початкової ланки освіти, її сутність, розкрито питання організації проєктної діяльності з учнями 1-4 класів.

Ключові слова: проєктне навчання, проєктна діяльність, метод проєктів.


На сучасному етапі розвитку наша країна зазнає значних змін в економічній, політичній, виробничій, освітніх сферах. Немає необхідності наголошувати на тому, що освіта в нових умовах повинна відповідати світовим стандартам і разом з тим, забезпечувати можливість людині реалізувати себе якомога повніше.

Перед освітянами постає завдання навчання і виховання тих, хто зможе ефективно і бережно використовувати природні ресурси, свідомо ставитися до свого майбутнього, свого здоров’я та розвитку. Дуже важливо, щоб кожен учень мав не тільки всебічні знання, а й у подальшому став фахівцем, знань і вмінь якого потребує суспільство. Всебічний розвиток є головною умовою формування особистості, здатної самореалізуватись, самовизначитись, самоусвідомитись у реаліях сучасного життя. Це повинна бути особистість, яка здатна творчо мислити, приймати рішення, мати свою позицію, брати на себе відповідальність, адаптуватися до умов життя, розв’язувати гострі проблеми сьогодення, досягати життєвого успіху, бути конкурентноздатною. І саме таку особистість потрібно починати формувати з перших днів у початковій школі.

Оскільки викликати в дітей інтерес до навчання сьогодні досить нелегко, тому для покращення якості знань учнів, зацікавленості до навчання на допомогу вчителеві приходять інноваційні технології істотною особливістю яких є реальна варіативність, технологічність. До однієї з продуктивних та оптимальних технологій створення творчого освітнього середовища в початковій школі можна віднести організацію проєктної діяльності. [1]

Питання використання методу проєктів ставились і вирішувалися на різних етапах педагогічної науки по-різному, залежно від рівня нагромадження знань і соціального замовлення. У наукових дослідженнях видатних зарубіжних і вітчизняних учених (Дж.Дьюї, В.Кілпатріка, Г.Ващенка, А.Макаренка, С.Русової та ін..) доведено, що проєктна діяльність є важливою умовою розвитку активності й самостійності дитячої особистості та підвищення якості навчання.

У напрацюваннях сучасних українських дидактів (І.Єрмакова, О.Демченко, О.Онопрієнко, О.Савченко, А.Цимбалару та ін..) розкрито методи організації проєктної діяльності учнів початкових класів.

Проєктне навчання (project-based learning) дедалі більше набирає обертів, оскільки є дуже ефективним і актуальним підходом до викладання та навчання. Численні дослідження вказують на те, що після його успішного впровадження в учнів покращується мотивація до навчання та підвищується рівень досягнень. 

За визначенням Buck Institute for Education, проєктне навчання – це метод, навчаючись за яким, учні, певний час досліджуючи і реагуючи на справжні, цікаві та складні питання, отримують потрібні знання та навички.

На думку дослідників (Barron & Darling-Hammond, 2008; Thomas, 2000),  навчання на основі проєкту передбачає таке:

  • учні застосовують знання та навички для вирішення реалістичних проблем у реальному світі;

  • підвищується рівень відповідальності учня за виконаний обсяг роботи;

  • вчителі виконують ролі тренерів та фасилітаторів дослідження, проводять рефлексії;

  • часто учні працюють в парах або групах. [2]

Такий формат навчання передбачає залучення учнів до систематизації та набування знань, створення власних продуктів.  У ході проєктної діяльності в учнів відбувається формування навичок критичної оцінки отриманої інформації, свідома трансформація даних на рівень категоріальних понять, розвивається креативність мислення, без якої неможливе створення чогось нового та глобального. Проєктний метод навчання містить у собі величезний потенціал для реалізації міжпредметних зв’язків: українська мова та літературне читання, математика, курсу «Я досліджую світ», мистецтво та ін.

   Метою створення проєкту має стати не просто пошук правильних відповідей на запитання, поставлені вчителем, а усвідомлення проблеми, з'ясування причин її виникнення і, нарешті, пошук шляхів розв'язання. У процесі створення проєкту учень отримує досвід, необхідний для його подальшого розвитку як індивідуальності. Організація освітнього середовища є одночасно інформаційним, різнобічним, комплексним і тематичним, динамічним і варіативним, близьким до дитячого сприймання. Вона сприяє розвиткові пізнавальної активності учнів.

Працюючи над впровадженням проєктної діяльності у мене поступово склалася певна структура діяльності:

-      виявлення готовності до пошукової діяльності (характеризується вмінням учнів розв’язати конкретну розумову чи практичну задачу, виконати завдання на окремих етапах її розв’язування);

-      формування мотивації (пробудити і закріпити в дітей позитивні емоції в процесі колективної навчальної діяльності, викликати інтерес, допитливість, бажання до самостійного розмірковування і як наслідок – прагнення до пошукової діяльності);

-      розвиток пізнавальних потреб, наполегливості у виконанні самостійних робіт;

-      розвиток здібностей дитини, залучення її до проєктної, творчої діяльності.

   Діти бачать результат своєї роботи, встановлюється зв’язок із життєвим досвідом, розвивається вміння ставити мету й здійснювати саморегуляцію діяльності, створюються умови, за яких учні самостійно отримують необхідні знання з різних джерел, вчаться користуватися здобутими знаннями для розв’язання пізнавальних і практичних завдань, дістають комунікативні вміння. Всі ці знання та вміння необхідні учням для швидкої та безболісної адаптації до середньої та старшої школи.

Основні вимоги щодо використання проєктної технології, які є для мене головними: наявність значущої у дослідницькому і творчому плані проблеми, яка потребує інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її вирішення; практична, теоретична, пізнавальна цінність передбачуваних результатів; самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів; структурування змістовної частини проєкту (із поетапними результатами); використання дослідницьких результатів. Проєктне навчання націлене на набуття учнями нових знань на основі реальної життєвої практики, розвиток у них компетенцій у процесі проблемно зорієнтованого пошуку. Тобто навчання відбувається природним шляхом, ненав’язливо, адже ціль – не вивчити, а виконати завдання, отримати результат, що дійсно мотивує дітей.

Учитель набуває нового значення, він відіграє роль організатора самостійної пізнавальної, дослідницької, творчої діяльності учнів. Прагнення дитини до пізнання природне, зумовлене біологічно: вона приходить у світ з генетично визначеним бажанням його пізнати. Я сподіваюсь, що одержавши можливість проводити власні навчальні дослідження, дитина сама навчиться це робити. Та практика засвідчує, що жодного дослідження не проведе ні молодший школяр, ні учень середньої школи, ні старшокласник, якщо його цього спеціально не навчити. Метод проєктів дає змогу робити це у ході дослідницького пошуку. Проєкт, який пропоную учням, має викликати в них захоплення, зацікавити їх. Будь-яку дію діти повинні самостійно спланувати, виконати, проаналізувати й оцінити. Щоб це завдання було реалізоване, треба чітко ставити й розуміти мету проєкту.

Організовуючи проєктну діяльність у початковій школі обов’язково враховую вікові й психолого-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Дитина молодшого шкільного віку має невеликий життєвий досвід, тому і коло соціально значущих проблем, з якими вона могла мати справу, вузьке, її уявлення про такі проблеми мало диференційовані, однопланові. Проблема проєкту, яку пропоную молодшому школяреві, є соціально детермінованою та знайомою і цікавою для нього. Тому теми дитячих проєктних робіт вибираю зі змісту навчальних предметів або із близьких до них галузей.

Вимоги до проєктної роботи в початкових класах

1. Контроль за виконанням проєктних завдань має бути ретельніший (більша кількість консультацій і спостережень за веденням проєктної документації), адже теоретичних, практичних знань та вмінь у молодших школярів ще бракує.

2. Проєкти для початкової школи здебільшого мають бути короткотривалими (обдаровані учні, які випереджають у своєму розвитку однолітків, можуть успішно розробляти і довготривалі проєкти).

3. У роботі з усім класом слід віддавати перевагу рольовим, інформаційним, творчим проєктам — ці види діяльності завжди цікавили молодших школярів.

4. Для пошукової діяльності бажано спочатку залучати дітей з підвищеною навчальною мотивацією — їхні дослідження можуть зацікавити інших учнів.

5. У ролі перших проєктів у початковій школі варто обрати групові. Це надасть можливість диференційовано розподілити проєктне завдання: після здійснення проєкту кожна дитина вважатиме себе здатною брати участь у його виконанні. Учитель отримає уявлення про можливості кожної дитини (зокрема для пропозицій щодо індивідуальних проектів у подальшому) і виділить лідерів, які зможуть очолити майбутні проєктні групи.

6. Значну увагу необхідно приділяти презентації проєктів: запрошувати на неї батьків, учнів інших класів (такий підхід створює мотивацію для подальшої роботи).

7. Учитель на початку проєктування повинен підвести учнів до вибору теми.

8. Теми учнівських проєктів мають бути різноманітними, їх не слід регламентувати та виділяти більш значущі.

9. Робота над проєктами у початкових класах не повинна бути вимушеною, учні мають працювати добровільно.

Для формування проєктних умінь вчителі користуються двома видами визначених занять.

Перший вид – проєктний урок, який складається з роботи над проєктом. Це спеціально виділені навчальні години, яких не може бути багато, зважаючи на високу затратність роботи над проєктом. У цьому випадку можна виграти «якістю», а не «кількістю».

Вибір кількості годин і форми проведення таких уроків залежать від виду проєкту. Передбачається високий ступінь самостійності учнів у виконанні проєкту. Актуалізуються предметні знання закріплюються, поглиблюються, розширюються в процесі роботи над проєктом і освоєння нових знань учнями.

Другий вид – урок, на якому можуть використовуватися проєкти, виконані окремими учнями або групами учнів у позаурочний час з обраних тем предметного змісту, або міжпредметні проєкти.

На таких уроках учні презентують свій проєкт. Презентація - важлива навичка, яка розвиває мовлення, асоціативне мислення, рефлексію. Ми привчаємо учнів до того, що коли поставлена мета, розподілені завдання, виконана робота, слід розказати, що вийшло, зробити висновок, прорекламувати свою роботу.

Таким чином, оволодіння проєктуванням відбувається не тільки при здійсненні цілісного проєкту на уроках, а й при включенні в канву традиційного уроку елементів проєктної діяльності або будь-якої частини проєкту.

Як показує досвід роботи, при застосуванні ме­тоду проєктів у початковій школі ефективною є така послідовність його модифікацій: від короткотривалих до довготривалих міжпредметних проєктів. Часто до­водиться працювати над змішаними типами проєктів.

Типи проєктів

Проєкти розрізняють за

пріоритетним видом діяльності: творчі, соціальні, дослідні, рольові, пошукові, ігрові;

предметно-змістовою сферою інтересів: екологічні, правові, телекомунікаційні, філологічні, політехнічні, інформаційні, художні;

участю в розробці: індивідуальні, парні, групові, колективні;

терміном виконання: короткочасні, середньої тривалості, довготривалі;

характером партнерської взаємодії між учасниками проектної діяльності: кооперативні, загальні, конкурсні;

рівнем реалізації міжпредметних зв'язків: однопредметні, міжпредметні;

формою презентації (захисту): пленарні, стендові, мультимедійні, рольові, творчі [ 3 ].

Протягом своєї педагогічної діяльності ми з дітьми виконували такі проєкти: дослідницький, творчий, ігровий, інформаційний, практично орієнтований, навчально-телекомунікаційний.

Щоб досягти найкращих результатів у виконанні дослідницьких проєктів, як на мене, потрібні: добре обміркована структура, визначеність мети, актуальність предмета дослідження для всіх учасників, соціальна значимість, продуманість методів дослідження та експерименталь­ного застосування результатів. Вони цілком підпорядковані логіці дослідження і, мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, її актуальності, а також предмета та об'єкта, завдань і методів, методології дослідження, висунення гіпотез вирішення проблеми.

Визначальними рисами творчих проєктів є: спільна діяльність учасників без детально розробленої структу­ри, розвиток спільної діяльності, завчасна домовленість про результати і форму їх представлення, обов'язкова наявність сценарію свята. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення — рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібні сценарій фільму, програма свята, макети журналу, альбому, газети.

Для ігрових проєктів характерні: розподіл ро­лей, залучення творчої уяви, імітація соціальних і ділових стосунків, домінуючий вид діяльності — гра. Учасники обирають ролі, зумовлені характером і змістом проєкту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні та ділові стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками, ситуаціями. Ступінь творчості учасників дуже високий, але все ж домінуючим видом діяльності є гра.

Для інформаційних проєктів найважливіше — зби­рання інформації про певний об'єкт, явище; ознайом­лення учасників проєкту із цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів; наявність добре продуманої структури; систематична корекція у ході роботи над проєктом. Такі проєкти потребують добре продуманої структури, систематичної корекції під час роботи над ними. Структура їх така: мета проєкту, його актуальність, методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, у тому числі й електронні, інтерв'ю, анкетування тощо) та обробка інформації (її аналіз, узагальнення, зіставляння з відомими фактами, аргументовані висновки); результат проєкту та його презентація (усний журнал, ранок, свято, відеофільм). [4, с.125]. Такі проєкти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їхнім модулем.

У практично-орієнтованих проєктах результат діяльності чітко визначений із самого початку. Для них характерні орієнтація на соціальні інтереси учнів, визначення функцій кожного з них, наявність чіткої координаційної роботи у вигляді поетапних обгово­рень (консультацій, диспутів), презентація одержаних результатів і можливих засобів застосування їх на практиці (наприклад, діти із середнім рівнем навчаль­них досягнень зможуть використовувати створені дис­ки як додаткову літературу).

За роки своєї педагогічної діяльності окреслила такі спільні характерні риси навчально-телекомунікаційних проєктів: спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, в основі якої лежить комп'ютерна телекомунікація, спрямована на спільну мету — дослідження певної проблеми, узгоджені методи, способи діяльності, спрямовані на досягнення спільного результату діяльності; наявність міжпредметних зв'язків та більш глибока інтеграція знань, ніж в інших видах проєктів.

Яким би не був проєкт, він завжди проходить низку чітко визначених етапів. Проєкт як форма «вимагає» оформлення результатів для пред’явлення його оточуючим. Відповідно виникає необхідність використовувати предметні навички як засіб реалізації проєкту. Таким чином, проєктна організація освітнього процесу задає умови для інтеграції предметного вмісту; розвитку користувальних навичок в інформаційних технологіях; формування комунікативних компетентностей. Завершеність проєкту як реалізація задуму та як відчужений результат є механізмом формування в дитини здатності бачити власну дію з боку.

Проєкт – це певна, чітко прописана технологія, що включає в себе такі етапи:

І.Етап постановки мети – усвідомлення учнями конкретної задачі (організація проєкту).

ІІ.Етап планування роботи – вибір раціонального способу дії (планування проєкту).

ІІІ.Етап виконання – реалізація діяльності, яка супроводжується поточним контролем і перебудовою за необхідності (реалізація проєкту).

ІV.Етап перевірки результатів, виправлення помилок, зіставлення отриманих результатів із запланованими, підбиття підсумків роботи та її оцінювання (підсумок проєкту) [1, с.25]

До організації проєкту висуваю певні вимоги, зокрема:

1) тема для всього класу може бути одна, а шляхи її реалізації у кожної групи – різні.

2) проєкт є значущим для найближчого та опосередкованого оточення учнів – однокласників, їх батьків, знайомих;

3) проєкт завжди педагогічно значущий, тобто учні одержують знання, будують взаємини, оволодівають необхідними способами мислення та дії;

4) проєкт повинен бути завчасно спланованим, але разом з тим допускає гнучкість та зміни під час його виконання;

5) проєкт орієнтований на вирішення конкретної проблеми.

Учні початкової школи мають лише елементарні знання, досвід, і тому плануючи роботу з впровадження проєктної діяльності, враховую вік та можливості учнів, залучаю до цієї роботи батьків.

Метод проєктів є ефективним в світлі підготовки компетентнісної особистості, яка вміє співпрацювати з іншими, а також:

- дозволяє реалізувати як дослідницькі, так і зорієнтовані на практичну діяльність завдання;

- дає навички контактів із зовнішнім світом: під час проєктної діяльності виникає потреба звернутися за консультацією тощо;

- розвиває творчість і навички роботи із джерелами інформації;

- створює середовище, у якому слабші учні набувають сили та впевненості ситуацією успіху;

- метод проєктів спрямований на практичний результат, який можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності;

- дає можливість набути досвід самостійної діяльності, не репродуктивної, а творчої, що знадобиться у житті.

Роль учителя при виконанні проєктів змінюється залежно від етапів роботи над проєктом. Однак на всіх етапах педагог виступає як фасилітатор, тобто помічник. Педагог не передає знання, а забезпечує діяльність школяра, тобто:

Консультує. Моделюючи різні ситуації, трансформуючи освітнє середовище, учитель спонукає учнів до постановки запитань, роздумів, самостійної оцінки діяльності тощо. При реалізації проєктів учитель – це консультант, який повинен утриматися від підказок, навіть коли бачить, що учні «роблять щось не так».

Мотивує. Високий рівень мотивації діяльності – основа успішної роботи над проєктом. Під час роботи вчитель повинен дотримуватися принципів, які розкривають перед учнями ситуацію проєктної діяльності як ситуацію вибору і свободи самовизначення.

Фасилітує. Допомога учням у процесі роботи над проєктом виражається не в передачі знань і вмінь, які можуть бути практично реалізовані у проєктній діяльності, мінімальний їх набір учень повинен був засвоїти на уроках, що передують роботі над проєктом; інші необхідні відомості отримує, працюючи над збиранням інформації на різних етапах проєкту. Вчитель також не вказує в оціночній формі на недоліки або помилки в діях учня, на неспроможність проміжних результатів. Він провокує запитання, роздуми, самостійну оцінку діяльності, моделюючи різні ситуації.

Спостерігає. Спостереження, яке проводить керівник проєкту, спрямоване на отримання ним інформації, що дозволить учителю продуктивно працювати під час консультації, з одного боку, і ляже в основу його дій з оцінки рівня сформованості компетентностей учнів, з іншого.

Роль учня при виконанні проекту змінюється залежно від етапів роботи. Але на всіх етапах він:

Вибирає (приймає рішення). Слід пам’ятати, що надаючи право вибору, ми не тільки мотивуємо учня, а й формуємо в нього почуття причетності. Вибір повинен закріпитися в свідомості учня як процес прийняття на себе відповідальності.

Вибудовує систему взаємовідносин з товаришами, учителями. Мова йде не тільки про рольовому участь у командній роботі. Взаємодія з учителем-консультантом дає можливість освоїти ще одну рольову позицію. Вихід за межі школи в пошуках інформації або для перевірки (реалізації) своєї ідеї змушує вступати у взаємини з дорослими людьми (бібліотекар, двірник та ін.) і однолітками з нових позицій.

Оцінює. На кожному етапі виникають різні об’єкти оцінки. Учень оцінює «чужий» продукт – інформацію з позицій її корисності для проекту, запропоновані ідеї з позиції їх реалістичності тощо. Водночас він оцінює продукт своєї діяльності і себе в процесі цієї діяльності.

Отже метод проєктів є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, коли увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції. У результаті впровадження проєктної технології в освітньому процесі створюється інноваційно-розвивальне середовище, що передбачає такі процеси: мотивацію навчальної діяльності; проблемно-креативну спрямованість, інтерактивну організацію освітньої діяльності; набуття знань, умінь і навичок як самостійного, так і колективного пошуку, постійну актуалізацію їх застосування; формування нового досвіду психологічних якостей; орієнтацію на особистий і колективний успіх. Цей метод дозволяє наблизити освітній процес до життя, до потреб дітей, навчальний матеріал адаптувати до реальних життєвих ситуацій, а головне – робить навчання молодших школярів цікавим і змістовним, а процес набуття знань простим і доступним. Отже, початкова освіта дає не тільки знання, що знадобляться в майбутньому дорослому житті, а й знання, уміння й навички, що допомагають вже сьогодні дитині розв’язати її нагальні життєві проблеми. Світ неперервно змінюється, даючи дедалі більше можливостей застосовувати нові методи та підходи в навчанні, аби школярі були якомога краще підготовлені до реального життя. Проєктне навчання – метод, ефективність якого підтверджена світовою практикою.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Беліменко Л. Актуальність та значущість проектної діяльності. //Початкова школа №6, 2011.

2.Бодько Л. Метод проектів як засіб реалізації особистісно орієнтованого навчання// Початкова школа. - 2013. - №10. - С. 1-4.

3.Інноваційні технології в початковій школі / Упоряд. О.Кондратюк.- К.: Шк.світ, 2008.-112с.

4.Метод проектів в початковій школі / Упоряд. О. Онопрієнко, О.Кондратюк. – К.: Шк. світ, 2017. – 128.

5.Навчальні проекти в початковій школі. – Х.: Вид. група «Основа», 2017. –

160 с.

6. Пометун О. Сучасний урок. Інноваційні технології навчання. – К.: А.С.К., 2013.-192 с.

7. Проектна діяльність у початковій школі [Електронний ресурс] - Режим

доступу : https://www.pochatkowa.at.ua/proekty/proekt.doc

8.Цимбалару А. Педагогічний проект у структурі початкового навчання // Початкова школа №4, 2011



























Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Нещодавно завантажили