Проектні технології на уроках спеціальних дисциплін як засіб формування професійних компетентностей здобувачів освіти

Професійна освіта

09.04.2021

153

0

3

Для кого: Дорослі
Опис документу:
Матеріали методичного посібника сприяють розвитку інформаційно-комукаційних компетенцій педагога, допомагають вирішувати професійні педагогічні задачі, дозволяють викладачам підвищувати рівень професійної майстерності, опановувати сучасні стратегії і прийоми організації роботи з освітньою інформацією, а також розвивати професійну компетентність учнів і їх інформаційну культуру. Методичний посібник призначені для викладачів спеціальних дисциплін торгово-кулінарного профілю.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ПТО

У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

О.К.Умірсеітова

ПРОЕКТНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

(методичний посібник)

Краматорськ – 2021

Автор: О.К. Умірсеітова, викладач спеціальних дисциплін з професій торгово-кулінарного профілю ДНЗ «Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище», кваліфікаційна категорія «cпеціаліст вищої категорії», педагогічне звання «cтарший викладач»

Проектні технології на уроках спеціальних дисциплін як засіб формування професійних компетентностей здобувачів освіти методичний посібник, м. Краматорськ, 202176 ст.

Матеріали методичного посібника сприяють розвитку інформаційно-комукаційних компетенцій педагога, допомагають вирішувати професійні педагогічні задачі, дозволяють викладачам підвищувати рівень професійної майстерності, опановувати сучасні стратегії і прийоми організації роботи з освітньою інформацією, а також розвивати професійну компетентність учнів і їх інформаційну культуру. Методичний посібник призначені для викладачів спеціальних дисциплін торгово-кулінарного профілю.

Рецензент: Губенко О.В.,викладач спеціальних дисциплін з професії «продавець продовольчих товарів, продавець непродовольчих товарів» , кваліфікаційна категорія "спеціаліст вищої категорії" СБРЦПО ім. П. Ф. Кривоноса

Відповідальний за випуск: Опанасенко Г.С.. методист Навчального центру професійно-технічної освіти у Донецькій області, кваліфікаційна категорія "спеціаліст вищої категорії"

Розглянуто і схвалено: Навчально-методичною радою Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Донецькій області (протокол №___від_________2021 року)

ЗМІСТ

1.

Вступ

стор. 4

2.

Поняття компетенцій і компетентності

стор. 6

3.

Інформаційно-комунікативна компетентність і її основні компоненти

стор. 10

4.

Функції інформаційної компетентності

стор. 12

5.

Формування інформаційної компетентності викладача

стор. 19

6.

Формування інформаційної компетентності учнів

стор. 21

6.1

Етапи формування інформаційних компетентностей учнів

стор. 22

6.2

Форми прояву інформаційної компетенції учнів

стор. 23

7.

Методи навчання з використанням інформаційно-комукаційних технологій

стор. 24

8.

Планування уроку з використанням презентації.

стор. 31

9.

Використання комп'ютерних форм контролю

стор. 41

Висновки

стор. 47

Література

стор. 49

Додатки

стор. 51

  1. ВСТУП

Соціально-економічні зміни в різних галузях економіки нашої держави спричинили появу істотно нових підходів у професійній підготовці фахівців різного профілю. Нові економічні стосунки в Україні вплинули на процеси, що мають місце у сфері гостинності, загострили проблеми підготовки спеціалістів для даної галузі. Тобто серед проблем, що потребують негайного розв’язання у сфері ресторанного бізнесу – це проблема кадрів, здатних забезпечувати якісні послуги у закладах ресторанного обслуговування. Тому зрозумілим є серйозне ставлення на рівні держави до підготовки професіоналів сфери послуг,, спостерігається багато очікувань, які пов’язують із розвитком індустрії ресторанних послуг, готельного бізнесу. І в цьому напрямі важливого значення набуває формування ПВЯ і виховання 44 майбутніх фахівців індустрії гостинності, що забезпечить людський капітал у сфері підприємницької діяльності. Тому кожен керівник закладу ресторанного господарства, який прагне досягти успіху в своїй справі, має розуміти важливість питання щодо професійної підготовки і формування ПВЯ у персоналу. Професіонал у сфері ресторанного обслуговування має забезпечувати ефективну роботу закладу, гнучко реагувати на потреби гостей закладу, з урахуванням їхніх потреб та очікувань і робити все, щоб відвідувачі закладу стали постійними клієнтами. Розширення ресторанного бізнесу вимагає впровадження нових технологій та обладнання у професійну діяльність, що перетворює її у сферу високоякісного обслуговування, у свою чергу, підвищує вимоги до кваліфікації фахівців, які працюють у цій галузі. Втім, як свідчить досвід останніх років, отримувати прибуток у сфері ресторанного бізнесу можуть лише творчі люди, 45 які мають високий рівень освіченості та професійної культури, розуміють особливості ринкової економіки. Означене ставить нові завдання для системи професійної освіти, яка готує фахівців для сфери ресторанного господарства. На наш погляд, особливе значення у підготовці майбутніх фахівців ресторанного господарства відіграє формування професійної культури. Це складне соціальне й особистісне утворення має велике значення в успішній професійній реалізації фахівця, його здатності здійснювати відповідальну та соціально важливу працю, при цьому, гармонійно взаємодіючи з оточенням. Саме тому професійна підготовка у закладах вищої освіти має виходити не тільки за межі передачі студентові професійних знань, навичок, умінь, а ще й робити акцент на створенні психологічних умов формування і розвитку професіонала, що значно поглибить процес динаміки формування ПВЯ, сприятиме мотивації майбутніх фахівців, позитивно впливатиме на особистість у системі навчально-професійного середовища Обов’язковими професійними якостями працівника є: переконаність у високому призначенні і розумінні професії, ідейну переконаність, інтерес до професії, принциповість, дисциплінованість, уміння володіти емоціями, творчість, оперативність, терпіння, взаємостосунки із людьми, ставлення до суспільнокорисної праці, ступінь відповідальності, ініціативність, працьовитість, рівень спеціальної професійної підготовки. Якості особистості поєднують в, так звані, комплекси. У комплекс “творчість – самостійність” додаються такі якості, як самостійність, творчий підхід до справи, ініціативність, розумові здатності, досвід і знання; у комплекс «виконавець» – старанність, акуратність, ретельність, дисциплінованість, сумлінність, працьовитість; а в комплекс «відповідальність – організованість» – оперативність, наполегливість, працездатність, відповідальність, організованість [5, 44, 81

Для успішної професійної діяльності фахівця ресторанної справи суттєвим є відповідність їх професійних якостей вимогам і потребам сучасного споживача послуг. Для фахівців сфери обслуговування, важливе значення має володіння професійною майстерністю за умови формування і розвитку у процесі фахової підготовки професійно-важливих якостей у контексті реальної професійної діяльності. У сучасних соціально-економічних умовах все більшого значення набуває потреба формування у майбутнього фахівця ресторанного бізнесу потрібного рівня професійної компетентності. Підготувати компетентного фахівця неможливо без формування професійно-важливих особистісних якостей. Професійну компетентність розглядають як багатомірне явище, котре визначається на особистісному, теоретичному, практичному і творчому рівнях, перш за все, професійною самосвідомістю та адекватною самооцінкою. Причому практичний рівень компетентності фахівця готельних послуг передбачає аналіз структури професійної діяльності, формування професійноважливих якостей особистості. Теоретичний рівень компетентності передбачає формування системи професійних знань, необхідних для здійснення конкретних видів практичних дій. Творчий рівень характеризує компетентність працівника щодо загальної професійної підготовки особистості. Його складовими можна вважати здатність знаходити творчий нестандартний підхід у розв’язанні професійних завдань і проблем. Формування підприємницької компетентності майбутніх фахівців ресторанного господарства ґрунтується на реалізації системного та інноваційного підходів до організації професійного навчання На жаль, серед головних недоліків формування ПВЯ в системі професійної підготовки майбутніх фахівців ресторанного господарства, які увійшли у протиріччя з сучасними потребами розвитку малого та середнього бізнесу в Україні і вимогами здатності особистості до підприємницької діяльності можна назвати такі, як: недостатній рівень формування підприємницької компетентності майбутніх фахівців у змісті професійної освіти; невідповідне забезпечення формування підприємницької компетентності студентів завдяки низькому рівню впровадження у навчальний процес певних форм і методів, низька мотивація до практичної підприємницької ініціативи Подолання означених протиріч потребує переосмислення концептуальних засад формування у майбутніх фахівців ресторанного господарства ПВЯ і, зокрема, підприємницької компетентності, яка передбачає формування економічного мислення, розуміння базових економічних, фінансових категорій, володіння навичками ефективної господарської діяльності, знання чинного законодавства; розвинутої мотивації; спрямованості на підвищення свого кваліфікаційного рівня; здатності особистості до самореалізації, самовдосконалення, саморозвитку, соціальної відповідальності. Формування підприємницької компетентності у майбутніх фахівців ресторанного господарства передбачає: по-перше, набуття знань, умінь та використання отриманих знань і навичок, що допоможуть самостійно визначатись у підприємницькій діяльності; по-друге, формування здатності особистості до самореалізації, саморозвитку, самоствердження, що обумовлює розвиток підприємницької ініціативи [44, 81, 113] США перелік ключових вимог до фахівців усіх напрямів підприємницької діяльності і зокрема ресторанного господарства. Сюди віднесено управлінські якості (послідовність, відповідальність і відданість колективові), загальноосвітній рівень (критичне мислення, інноваційний підхід до діяльності, креативність, інформаційно-технологічна обізнаність), професіоналізм (компетентність, лідерство, прагматизм, відповідність посаді, пунктуальність, робота в команді, партнерство), етичний компонент (чесність, правдивість, автентичність); особистісні якості (скромність, ініціативність, рефлективність, гнучкість) [4, 15, 34, 46]. Означені вимоги, які відображають і світові тенденції, вже виписані у галузевих освітніх стандартах як в Україні, так і в країнах близького зарубіжжя. Як зазначає Н. Яковлєва, освітня підготовка майбутніх управлінців сфери ресторанного господарства передбачає й розвиток його культурного потенціалу, зокрема культури мислення, культури мови, культури поведінки як складових професійної культури. На думку науковця, ефективність професійної діяльності випускника ВНЗ визначається його професійною готовністю та професійною культурою [200]. 55 Формування й удосконалення галузевих стандартів підготовки фахівців для сфери ресторанного господарства у напрямку розвитку його професійної культури є результатом не лише вимог ринку праці й оновленого змісту професійної діяльності, але й численних досліджень науковців. Враховуючи їх науковий досвід і результати дослідницької діяльності, сформовані ними висновки однозначно вказують, що становлення професійної культури майбутніх фахівців ґрунтується, перш за все, на створенні й розвитку у студентів системи мотивації, ціннісних орієнтацій, навичок творчої самореалізації у діяльності, професійної позиції, професійної культури поведінки.

Реформа професійно-технічної освіти в Україні передбачає переорієнтацію її змісту на виховання компетентної особистості, яка не лише володіє певною системою знань, але й уміє адекватно діяти в певних життєвих ситуаціях, застосовуючи набуті знання на практиці й беручи на себе відповідальність за свою осмислено-перетворювальну діяльність.

Освіта XXІ століття має випереджальний характер, тобто націлена у майбутнє, на розв’язання проблем нового століття, розвиток ключових компетенцій учнів, формування в них нових способів мислення та діяльності. У структурі навчання посилюється роль і значення освоєння різноманітних способів діяльності, підвищення їхньої технологічності, створення умов для активної соціальної дії, дослідницької діяльності. Освіті  необхідно формувати компетентну  особистість, що легко вписуватиметься в  інформаційне суспільство XXІ століття .

Стрімкі темпи інформатизації суспільства і розвитку Інтернет-технологій актуалізують проблему формування інформаційно-комукаційної компетентності підростаючого покоління, яка сьогодні виступає одним з потужних чинників успішності навчальної, професійної, суспільної та інших видів діяльності молодої людини. У формуванні зазначеної компетентності провідна роль належить системі освіти, призначенням якої є підготовка молоді до життя і діяльності в сучасному суспільстві. 
«Реформування освіти має на меті зробити її більш якісною та доступною для учнів. Найширші можливості для цього має поступовий перехід до програмного комп’ютерного вивчення предметів» (Із Національної доктрини розвитку освіти України ХХІ ст.)

Найважливішою умовою, яку висуває сучасне інформаційне суспільство до професійно-технічних навчальних закладів, є конкурентоспроможність випускника, набуття ним таких якостей, як самостійно, критично і творчо мислити; грамотно працювати з інформацією (вміти збирати певні факти, аналізувати їх, робити ґрунтовні об`єктивні висновки; вирішувати певні задачі), адже на сьогодні — це один із найважливіших чинників успішності молодої людини. Перебудова структури процесу навчання у напрямку широкого використання в ньому дидактичної техніки, що містить функцію зворотного зв'язку і замінює педагога на ряді етапів навчального процесу – найважливіша в наш час тенденція вдосконалення даного процесу в ПТНЗ .

Важливою складовою нової парадигми освіти є ідея неперервного навчання, реалізація якої спрямована на подолання головної суперечності сучасної освіти — стрімкі темпи збільшення обсягів інформації у світі та обмеження можливостей їх засвоєння людиною. Ця суперечність спонукає професійно-технічні навчальні заклади формувати в учнів уміння вчитися, знаходити інформацію, критично її оцінювати і творчо використовувати, тобто формувати в учнів інформаційну компетентність, яка у майбутньому забезпечить їм можливість успішно навчатися впродовж усього життя; підготуватися до обраної професійної діяльності та постійно вдосконалювати свою професійну майстерність; жити і працювати в інформаційному суспільстві, в умовах економіки.

Формувати інформаційну культуру учнів повинен кожен викладач, а не лише викладач інформатики. Перед викладачами спеціальних дисциплін стоїть завдання зробити свої предмети цікавими для учнів, прищепити інтерес до знань, допомогти учням розкрити свої можливості, активізувати їх пізнавальну діяльність. Саме на уроках спецдисциплін реалізується основний напрямок процесу виховання в училищі : формування спеціаліста в певній галузі, соціально-активній особистості. Успіхи учнів безпосередньо залежать від якісної підготовки педагогів .

2. ПОНЯТТЯ КОМПЕТЕНЦІЙ І КОМПЕТЕНТНОСТІ.

Професійно-технічна освіта ніколи не відмовиться від традиційних завдань, пов’язаних з процесом набуття знань, умінь і навичок, але показником її результативності сьогодні стає  готовність випускника до особистісного розвитку та активної участі у соціальному, економічному, культурному житті суспільства. Іншими словами, першочерговим освітнім завданням стає формування в учнів таких ключових компетенцій, як соціально-трудова, пізнавальна, загальнокультурна, комунікативна, інформаційна.

В педагогіці поняття «компетенції», «компетентності» ще не є стійкими й немає однозначного визначення, але вони вже міцно зайняли своє місце. В основу формування компетентної особистості покладений такий результат утворення, що виражається в оволодінні певним набором (меню) способів діяльності. Учень, опановуючи будь-яким способом діяльності, одержує досвід інтеграції різних результатів утворення (знань, умінь, навичок, цінностей і т.д.), і постановки (або присвоєння) мети. Так відбувається усвідомлення процесу керування своєю діяльністю - «компетенції».

Слід зазначити, що у сучасному науково-педагогічному обігу вживаються два терміни: «компетентність» і «компетенція». Українські вчені узагальнили декілька підходів до визначення цих понять.  Компетенції вважають складниками компетентності.   Компетентність – здатність до діяльності, а компетенція – коло повноважень певної особи.

Компетенція — готовність використовувати засвоєні знання, уміння і способи діяльності в реальному житті для вирішення практичних завдань.

Компетентність (лат. competo — «досягаю», «відповідаю») — це оволодіння знаннями й досвідом настільки, що можна судити про що-небудь та висловлювати власну думку, це поінформованість у певній галузі, з певного питання, авторитетність.  

  Компетентність – це здатність людини успішно задовольняти індивідуальні й соціальні потреби, спроможність кваліфіковано виконувати роботу.   

«Сьогодні соціуму (професійним учбовим закладам, виробництву, сім’ї) потрібні не всезнайки і базіки, а випускники, готові до включення в подальшу життєдіяльність, здатні практично вирішувати життєві і професійні проблеми, що встають перед ними» (Селевко Г. Компетентності та їх класифікація // Народна освіта. 2004. № 4. стор. 138).

   Групи компетентностей

             Можливості продуктивного навчання

Соціальна

        вміння робити вибір;

        вміння приймати 

          рішення;

        вміння брати

відповідальність;

        вміння безконф-

ліктно співіснувати.

Забезпечення власної активності учня.

Стимулювання пізнавальної активності учнів.

Опора на діяльність учня.

Забезпечення співробітництва.

Здійснення роботи в команді.

Орієнтація на конкретний продукт.

Забезпечення мотивації діяльності ( те, що я роблю, є корисним)

Усвідомлення власного внеску у спільну роботу.

Розв’язання проблем.

Пошук шляхів реалізації проекту.

Встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Формування адекватної оцінки й самооцінки.

Вміння використовувати власний досвід.

Адаптація до змін.

Розвиток здібностей та обдарованості учнів та підвищення через це їх соціального статусу. 

Професійна

        оволодіння до-

сягненнями куль-

тури;

        розуміння інших

людей, їх індиві-

дуальності, їх

відмінностей за

національними, культурними,

релігійними та

іншими ознаками.

Розробка проектів професійної спрямованості.

Забезпечення розширення кругозору та підвище-

ння професійного рівня учнів.

Здійснення роботи в команді, забезпечення взає-

модії учнів.

Усвідомлення ролі й впливу предмета на розви-

токпрпофесії.

Оцінювання професійної інформації.

Визначення ставлення до власної діяльності та

діяльності інших людей.

Повага до чужої праці.

Вплив освітнього середовища на розвиток учнів.

Співвіднесення об’єкта навчання з власним досвідом.

Формування загальнолюдських цінностей.

Комунікативна

        вміння спілкуватися усно, писемно, рідною та іноземними мовами.

Обговорення проблем.

Формування власної точки зору.

Вміння доводити власну позицію.

Розвиток культури мовлення.

Вміння презентувати свій продукт.

Можливість для безпосереднього спілкування.

Адекватне ставлення до критики.

Стимулювання критичного ставлення до себе.

Вміння адаптуватися в мовному середовищі.

Інформаційна

        вміння добувати,

опрацьовувати та використовувати

інформацію з різних джерел.

Використання різних джерел інформації.

Вміння класифікувати документи.

Вміння користуватися новими інформаційними

технологіями .

Вміння переробляти інформацію для отримання певного продукту.

Аналіз та критичне ставлення до інформації.

Самостійне опрацювання інформації.

Розуміння та усвідомлення інформації.

Залучення власного досвіду.

Саморозвитку й

самоосвіти

        готовність та потреба навчатися протягом усього життя

 

Узагальнення власних знань.

Організація власних прийомів навчання.

Організація самоосвітньої діяльності.

Постійне удосконалення.

Мотивація саморозвитку.

Залучення до збагачення власного досвіду.

Підтримка пізнавального інтересу.

Потреба в нових знаннях.

Визначення перспективи діяльності.

Співвіднесення теоретичних знань з практикою.

Продуктивної творчої діяльності

        готовність   та потреба у творчості.

Вміння побачити та сформулювати проблему.

Вміння знаходити нові рішення.

Вміння діяти в нестандартних ситуаціях.

Активізація творчих здібностей учнів.

Реалізація творчого потенціалу учнів.

  1. ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ І ЇЇ ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ

Інформаційно-комунікативна компетентність - один з основних пріоритетів сучасної освіти. Змінюється весь характер життя, надзвичайно зростає роль інформаційної діяльності, а всередині неї - активної, самостійної обробки інформації людиною.Однією з причин використання нових інформаційних технологій в освітньому процесі є те, що викладачі змушені постійно вирішувати дилему - як "укласти" зростаючий обсяг навчального матеріалу в невелике число годин, яке має тенденцію до скорочення.

Продуктивність професійної діяльності залежить тепер не стільки від володіння раз і назавжди заданої спеціальною інформацією, скільки від уміння орієнтуватися в інформаційних потоках, справлятися з проблемами, шукати і використовувати нові знання. Інформаційна компетентність (готовність до використання інформаційних ресурсів) заснована на інформаційних компетенціях, як і інші, включає освоєння досвіду діяльності на основі емоційно-ціннісної орієнтації особистості. Інформаційна компетентність, посилення уваги до якої обумовлено самим життям й визначено в концепції модернізації української освіти як ключове поняття.

Білл Гейтс,  засновник та керівник корпорації «Майкрософт»,  наголошує на тому, що однією з головних навичок, які потрібно формувати і розвивати є вміння працювати з потоками інформації й застосовувати набуті вміння у своїй навчальній, а згодом –  у професійній діяльності.

Інформаційна компетентність - це інтегративне утворення особистості, яке інтегрує:

знання (про основні методи інформатики та інформаційних технологій), 
уміння (використовувати наявні знання для розв’язання прикладних задач), 
навички (використання комп’ютера і технологій зв’язку),
здатності (представляти повідомлення і дані у зрозумілій для всіх формі) і виявляється у прагненні, здатності і готовності до ефективного застосування сучасних засобів інформаційних та комп’ютерних технологій для вирішення завдань у професійній діяльності і повсякденному житті, усвідомлюючи при цьому значущість предмета і результати діяльності.

Стосовно предметів професійно-теоретичного циклу, під інформаційно-комунікаційною компетентністю розуміється володіння навичками пошуку, систематизації професійної, правової, соціально-економічної інформації, обробки і переведення спеціального матеріалу з однієї знакової системи в іншу (текст, таблиця, схема,опорний конспект), участь в обговоренні вузлових моментів дискусії, формулювання власної позиції з обговорюваних питань і використання професійних, нормативно-правових та інших відомостей для її аргументації, вміння публічно представити результати своєї професійної і соціально-пізнавальної роботи, відбираючи адекватні форми і методи презентації.

Отже, інформаційно-комунікаційна компетентність — це не тільки і не стільки знання, скільки знання помножені на вміння користуватися цими знаннями.

  1. ФУНКЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Властивостями інформаційної компетентності є: 
• «дуалізм» - наявність об’єктивної (зовнішньої оцінки) та суб’єктивної (внутрішньої - самооцінки власної інформаційної компетентності особистістю) сторін; 
 відносність – знання та бази знань швидко старіють, їх можна розглядати в умовному відрізку часу; 
 структурованість – кожна людина має власні бази знань, структуровані по-своєму; 
 селективність – не вся отримана інформація трансформується в знання; 
 акумулятивність - знання мають тенденцію до "накопичення" - стають ширшими, глибшими, повнішими; 
 самоорганізованість - процес мимовільного виникнення в неврівноважених системах нових структур баз знань. 
• "поліфункціональність" - наявність різноманітних предметно- специфічних баз знань. 

Складові інформаційної компетентності викладача

   У складі інфомаційної компетентності викладача можна виділити чотири складові:

  • мотиваційну – наявність мотиву досягнення мети, готовність і інтерес до роботи, постановка і усвідомлення цілей інформаційної діяльності;

  • когнітивну наявність знань, умінь і здатності застосовувати їх в професійній діяльності, аналізувати, класифікувати і систематизувати програмні засоби;

  • суб’єктно-діяльнісну – демонстрація  ефективності і продуктивності інформаційної діяльності, вживання інформаційних технологій на практиці;

  • рефлексивну – забезпечення  готовності до пошуку вирішення виникаючих проблем, їх творчого перетворення на основі аналізу своєї професійної діяльності.

У сучасних умовах засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) виступають основним важелем при формуванні інформаційної компетентності викладача. Формування інформаційної компетентності засобами ІКТ дозволяє використовувати в педагогічній  діяльності знання, уміння і навички в напрямку інформаційних і комунікаційних технологій, що є критерієм професійної придатності викладача спеціальних предметів для підвищення якості освіти.

Інформаційно-комукаційна компетентність

складається з таких компонентів:
інформаційний  - здатність ефективної роботи з інформацією в усіх формах її представлення;
комп’ютерний або комп’ютерно-технологічний - визначає уміння та навички щодо роботи із сучасними комп’ютерними засобами та програмним забезпеченням; процесуально- діяльнісний - визначає здатність застосовувати сучасні засоби інформаційних та комп’ютерних технологій до роботи з інформацією та розв’язання різноманітних задач.
Компетенція викладача, відповідно підходу на основі поглиблення знань, включає здатність умілої роботи з інформацією, вибудовувати послідовність вирішення проблеми, використовувати програмне забезпечення, що допускає розширення, і прикладні методи, специфічні для даної дисципліни, поєднуючи їх з методикою викладання, заснованою на індивідуальній роботі з учнями. Застосовуються і колективні методи роботи у формі проектів, сприяючи глибшому розумінню учнів ключових понять і їх використання при вирішенні складних проблем реального світу. При роботі в рамках спільних проектів викладач використовуватиме мережні ресурси, що допомагають учням співробітничати, отримувати інформацію, встановлювати контакти з фахівцями з інших установ для проведення аналізу і пошуку вирішень вибраних проблем.

Рівні формування інформаційної компетентності викладача спеціальних предметів:

  • рівень споживача інформації;

  • рівень користувача комп'ютером;

  • рівень логічного функціонування і знання характеристик устаткування;

  • рівень наочно-специфічних завдань на основі творчого підходу

Види інформаційної компетентності викладача спеціальних предметів:


Інформаційна компетентність поділяється на три основні, що відповідають окремим видам, діяльності викладачів спеціальних дисциплін: загальна; діагностична; предметно-орієнтована. 

Загальна компетентність – це здатність викладача використовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) і для забезпечення навчально-виховного процесу створювати: текстові документи; таблиці; малюнки; діаграми; презентації; комп’ютерні графічні об’єкти; Flash-анімацію тощо.  
Викладач у постійному пошуку. Під час самопідготовки і самовдосконалення, а також пошуку необхідної інформації викладачу спеціальних дисциплін необхідно мати здатність використовувати: Інтернет-технології; телеконференції; локальні мережі; бази даних; інтерактивні дошки тощо.
Маючи достатні навички роботи на комп’ютері і професійний досвід, викладач формує у себе здатність розробляти власні електронні продукти, адже саме вони відображають його бачення щодо викладання конкретного предмета і дають можливість формувати базу педагогічного професійного досвіду, допомагають самовдосконалюватися і передавати досвід молодому поколінню й бути для нього наставником. 

Діагностична компетентність допомагає викладачу спеціальних дисциплін аналізувати досягнення учнів під час навчання. Процес навчання за останні роки змінився – він насичений тестовими завданнями. Змінюється сама система проведення оцінювання знань і вмінь учнів, а також ставлення до цього процесу. 

   Викладачі спеціальних предметів повинні знати:

   правила проведення занять з використанням комп'ютерної техніки;

   правила користування електронними педагогічними програмними засобами;

   правила використання комунікаційних технологій;

   основні форми організації навчального процесу навчання з використанням ІКТ;

   правила користування контролюючими програмами для перевірки знань;

   правила створення тестів;

   правила використання інформаційних технологій при проведенні навчальних занять;

   особливості використання комплексу навчально–розвиваючих програм  на  уроках спеціальних дисциплін;

   правила створення та демонстрації презентацій;

   правила створення публікацій та веб-сторінок;

   правила користування навчально-розвиваючими програмами.

Викладачі, компетентні в застосуванні підходу на основі здобуття знань, повинні уміти:

  • обробляти текстову, цифрову, графічну та звукову інформацію для підготовки дидактичних матеріалів (варіанти завдань, таблиці, схеми, малюнки),щоб працювати з ними на занятті;

  • створювати слайди по даному навчальному матеріалу, використовуючи редактор Microsoft – PowerPoint;

  • використовувати наявні готові програмні продукти з свого предмета;

  • застосовувати навчальні програмні засоби;

  • здійснювати пошук необхідної інформації в Інтернеті у процесі підготовки до занять та позакласних заходів;

  • організовувати роботу з учнями по пошуку необхідної інформації в Інтернеті;

  • самостійно розробляти тести або використовувати готові програми-оболонки, проводити комп’ютерне тестування.

  • розробляти навчальні посібники і заняття з використанням ІКТ;

  • використовувати ІКТ для вироблення в учнів навиків здобуття знань і критичного мислення;

  • підтримувати  безперервний розумовий процес;

  • створювати для своїх учнів і колег «територію» знань.

Для формування інформаційно-комукаційної компетенції учнів викладач повинен:

  • формувати міцні базові знання;

  • сформувати вміння застосовувати необхідні новітні інформаційні технології;

  • розвинути вміння відфільтровувати вторинну та залишати тільки актуальну та корисну інформацію;

  • сформувати вміння аналізувати інформацію, помічати закономірності та використовувати їх, прогнозувати й робити висновки;

  • сформувати вміння на основі аналізу попередньої інформації формулювати власну точку зору;

  • сформувати вміння генерувати оригінальні думки та ідеї;

  • сформувати вміння реалізовувати на практиці нові розробки, технології, пристрої тощо на основі власних ідей.

Найбільш значущою метою є підготовка учнів до самостійного вибору своїх цілей і планів навчання. Для цього потрібне розуміння того, що вони вже освоїли, оцінити свої сильні і слабкі сторони, намітити план навчання, стежити за його виконанням, за своїм власним зростанням, добиваючись успіху, рухатися далі, але враховувати і допущені помилки. Такі навики пригодяться на все життя, вони важливі для життя в освіченому суспільстві. Оцінка – здатність учнів оцінювати якість своєї праці і праці інших - стає частиною цього процесу.

Рівні оволодіння учнями інформаційно-комукаційню компетентністю

 • елементарий – засвоєння на початковому рівні необхідної навчальної інформації (потребують обов’язкового вдосконалення на наступному рівні); 
 базовий – володіння оптимальним обсягом інформації, необхідним для засвоєння основного навчального змісту; вміння критично осмислювати масиви інформації: порівнювати фрагменти з різних джерел на одну тематику; визначати їх достовірність; вилучати інформацію, яка потрібна для роботи; узагальнювати її; 
 творчий - передбачає створення власного інтелектуального продукту на основі отриманої та перетвореної інформації.

Функціями інформаційно-комукаційної компетентності є:

        1. Пізнавальна функція, направлена на систематизацію знань, на пізнання і самопізнання людиною самого себе. 

        2. Комунікативна функція, направлена на спілкування, передачу інформації. 

        3. Адаптивна функція, що дозволяє адаптуватися до умов життя і діяльності в інформаційному суспільстві. 

        4. Нормативна функція, що виявляється, перш за все, як система моральних і юридичних норм і вимог в інформаційному суспільстві. 

        5. Оцінна (інформативна) функція, характеризує уміння орієнтуватися в потоках різноманітної інформації, виявляти і відбирати відому і нову, оцінювати значущу і другорядну. 

        6. Інтерактивна функція, яка формує активну самостійну і творчу роботу особистості, ведучу до її саморозвитку, самореалізації. 

На освіту нині суттєво впливають зміни у сучасному суспільстві. На даний час не тільки педагогічна спільнота, але й суспільство загалом розуміє, що володіння інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ) є одним із базових елементів сучасної освіти. Освіта надто повільно змінює свої пріоритети в період стрімкого розвитку ІКТ і все ж уміння працювати з інформацією стає одним із необхідних і важливих компонентів сьогодення. Саме тому важливою стає здатність викладачів-спецпредметників змінюватися, активно діяти, швидко приймати рішення, самовдосконалюватися, саморозвиватися впродовж усього життя.

5. ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧА

Інформаційна компетентність викладача передбачає широке використання комп'ютерної техніки, електронних варіантів навчальних матеріалів, навчальних програм, педагогічних технологій творчого характеру. Неможливо уявити діяльність викладача спеціальних дисциплін без застосування електронних підручників, енциклопедій, готових навчальних програм, демонстраційних програм т. п. Такий набір електронних розробок із кожним роком збільшується, урізноманітнюється. Тому,   – це здатність викладача спеціальних дисциплін гармонійно поєднувати готові електронні продукти у своїй професійній діяльності Викладач повинен володіти необхідною підготовкою для конкретної диференціації можливостей учнів залежно від індивідуальних особливостей, мотивації, вікових і психологічних особливостей.

    Інформаційна компетентність – одна з основних компетентностей сучасного педагога, що має об'єктивну і суб'єктивну сторони. Об'єктивна сторона виражається у вимогах, які суспільство пред'являє до професійної діяльності педагога. Суб'єктивна сторона інформаційна компетентності визначається індивідуальністю викладача, його професійною діяльністю, особливостями мотивації у вдосконаленні і розвитку педагогічної майстерності.

   Формування інформаційної компетентності викладача передбачає:

  • освоєння ними знань і умінь в області професійних знань;

  • розвиток комунікативних здібностей викладача;

  • уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, аналізувати інформацію, здійснювати рефлексію своєї діяльності і її результатів.

Основними елементами процесу формування інформаційної компетентності є:

  • уміння застосовувати інформаційні технології для демонстрації наочності  на уроці;

  • уміння використовувати інформаційні технології для демонстрації аудіо- і відеоматеріалів на уроці;

  • уміння створювати презентації;

  • уміння систематизувати і обробляти дані за допомогою таблиць;

  • уміння будувати порівняльні таблиці і виявляти закономірності за допомогою комп'ютера;

  • уміння застосовувати інформаційні технології для моделювання процесів і об'єктів, виконання рисунків та ескізів;

  • уміння використовувати комп'ютерне тестування;

  • уміння використовувати мережу Інтернет для вирішення педагогічних питань, збору інформації, участі в телеконференціях, доступу до наукових, педагогічних, методичних даних.

  

Застосування ІКТ дозволяє реалізувати:

  • ідеї індивідуалізації і диференціації навчання;

  • підвищити інформаційну насиченість уроку, вийти за рамки підручників, доповнити і поглибити їх зміст;

  • сучасний процес навчання передбачає розвиток творчих здібностей учнів.

  1. ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ

Формування інформаційної компетентності, перш за все, припускає формування універсальних навичок мислення і вирішення задач. До них відносяться уміння спостерігати і робити логічні висновки, використовувати різні знакові системи і абстрактні моделі, аналізувати ситуацію з різних точок зору, розуміти загальний контекст і приховане значення висловів, неухильно самостійно працювати над підвищенням своєї компетентності в цій сфері.

Найбільш значущою метою є підготовка учнів до самостійного вибору своїх цілей і планів навчання. Для цього потрібне розуміння того, що вони вже освоїли, оцінити свої сильні і слабкі сторони, намітити план навчання, стежити за його виконанням, за своїм власним зростанням, добиваючись успіху, рухатися далі, але враховувати і допущені помилки. Такі навички пригодяться на все життя, вони важливі для життя в освіченому суспільстві. Оцінка – здатність учнів оцінювати якість своєї праці і праці інших - стає частиною цього процесу.

Формування інформаційної компетентності учнів здійснюється шляхом застосування ІКТ на уроках:

  • використання електронних підручників, лабораторій, конструкторів уроку тощо;

  • використання ППЗ загального призначення(пакет програм MS Office);

  • комп’ютерного тестування.

  Роль викладача полягає в безпосередньому моделюванні створення знань, конструюванні ситуацій, в яких учні повинні застосовувати навички і допомагати їм в їх виробленні. Викладачі створюють співтовариство, що навчається, в якому учні постійно зайняті створенням не тільки своїх власних навичків навчання, але і навичків інших. При цьому група перетворюється на організацію, що навчається, в якій всі дійові особи залучені в процес пізнання.

    1. Етапи формування інформаційних компетентностей учнів


Виходячи з існуючих рівнів засвоєння учнями як навчального матеріалу, так і будь-якої інформації взагалі, можна визначити етапи формування інформаційних компетентностей, які має проходити учень під час роботи з інформацією:

  • ознайомлення – учень визначає кількість інформації з проблеми та можливість її опрацювання;

  • репродукція – учень вивчає масив інформації з проблеми, накопичує її; – перетворення – критичне осмислення масиву інформації: порівняння фрагментів з різних джерел однієї тематики, визначення їх достовірності; вилучення робочої інформації: її узагальнення;

  • творчий етап – створення власного інтелектуального продукту на основі отриманої та перетвореної інформації: формулювання гіпотез, їх перевірка і доведення, створення власних теорій, написання творчих робіт, художніх творів.

Виходячи з цього, можна розрізняти такі види інформаційних компетентностей учнів професійно-технічних закладів:

  • елементарні – засвоєння на початковому рівні необхідної навчальної інформації (потребують обов’язкового вдосконалення на наступному рівні);

  • базові – володіння оптимальним обсягом інформації, необхідним для засвоєння основного навчального змісту; вміння критично осмислювати масиви інформації: порівнювати фрагменти з різних джерел з однієї тематики; визначати їх достовірність, вилучати інформацію, потрібну для роботи; узагальнювати її;

  • творчі – створення власного інтелектуального продукту на основі отриманої та перетвореної інформації .

    1. Форми прояву інформаційної компетенції учнів


Тобто, вважається, що інформаційно-компетентний учень може визначити природу й розміри необхідної інформації. При цьому він бере участь в обговоренні проблеми, формулює запитання, що уточнюють, яка саме інформація потрібна; використовує загальні джерела інформації для ознайомлення з проблемою, визначає наявність (відсутність) потрібних відомостей; розрізняє ключові поняття й терміни в потрібному полі інформації; розуміє, що знання організоване за дисциплінами й що це впливає на доступ до інформації; розрізняє мету та призначення потенційної інформації для тієї чи іншої аудиторії (навчальна, наукова); визначає придатність потрібної інформації. Також можна додати, що сформований інформаційно-компетентний учень ефективно здійснює пошук потрібної інформації, використовує комп’ютер та інші технології. При цьому він знаходить найбільш прийнятні методи доступу до інформації; будує й застосовує ефективні дослідницькі стратегії (складає план, визначає ключові слова, терміни для інформаційної потреби, добирає словник спеціальної лексики); використовує різні пошукові системи, класифікація, індекси в бібліотеці чи на сайті; оцінює відповідність знайденої інформації поставленій меті й визначає, чи потрібна альтернативна інформація, інші методи пошуку; виділяє, записує, обробляє інформацію та її джерела.

У зв’язку з реалізацією цією метою на уроках спецпредметів виділяються основні форми прояву інформаційної компетенції:

• Проектна діяльність

• Професійні конкурси

• Олімпіади з предмету

Сайти використання INTERNET – технологій

• Дистанційне навчання

  1. МЕТОДИ НАВЧАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Сучасні інформаційно-комукаційні технологї, які впрорваджуються в навчальний процес і сприяють його підйому на новий якісний рівень.

Спецдисципліни ідеально вкладаються в компьютерні технології і активно використовуються у викладанні предмету. Саме з появою нових педагогічних інструментів – комп’ютерних технологій – суттєво змінюють не тільки форми й методи навчання, але й підходи до виховання особистості. Підвищення ефективності навчання спецпредметам залежить від використання на уроках дидактичних матеріалів, дидактичних ігор і компьютерних технологій. При використанні ІКТ активізується процес навчання, формуються навички роботи з компьтером, економиться час уроку, зявляється можливість збільшити обсяг нового матеріалу і зменьшити час для його пояснення, зменьшується час на підготовку до уроку, створюється можливість виконання демонстраційних показів. Комп'ютер реально стає сьогодні незамінним помічником викладача та учня в опануванні інформаційними потоками, допомагає моделювати та ілюструвати процеси, явища, об'єкти та події. Важливим є те, що, сучасні комп'ютерні технології в поєднанні з новітніми освітніми технологіями стають ефективними для підготовки учнів з визначеним набором освітніх компетенцій, які мають підготувати молодь до майбутнього життя в сучасному інформаційному суспільстві.

Застосовувати елементи ІКТ можна на різних процесу навчання:

-    при поясненні нового матеріалу;

-    закріпленні;

-    повторенні;

-    контролі

Так при вивченні нового матеріалу від викладача вимагається функція координації, керівництва і організації навчального процесу. А «розповісти» матеріал замість викладача може комп’ютер. Звичну чорну дошку замінює монітор, а за наявності діапроектора, можливий і великий електронний екран. Багатство змістовної підтримки робить заняття не тільки краще засвоюваним, але і надзвичайно захоплюючим.

Під час закріплення матеріалу комп’ютер дозволяє провести експрес-діагностику засвоєння і в залежності від її результатів відповідну корекцію.

Повторення може бути проведене у будь-якому форматі репродуктивним тестуванням, розвиваючими іграми тощо.

Тобто в ході освоєння інформаційно-комунікаційних технологій викладач підвищує свій професійний рівень і опановує (іноді одночасно з учнями) новий інструментарій отримання знань.

Тому особливо цікаві навчальні і контролюючі курси (презентаційні програми, комп’ютерні заняття), складені самим викладачем. Викладач може створити свій варіант мультимедійного уроку, взявши потрібні фрагменти текстів, малюнків з електронної бібліотеки, Інтернету.

Програмні засоби використовуються у трьох напрямах: ілюстративному, схематичному та інтерактивному. Схематичний метод дозволяє скористатися можливостями комп’ютерних програм для побудови структурно – логічних схем та опорних конспектів (додатки 1, 2). Після комп’ютерної обробки опорні конспекти стають більш наочними, цікавими. Цьому допомагає прикладна програма Power Point. Мультимедійні засоби навчання допомагають посилити мотивацію навчання, урізноманітнити форми подання інформації, посилити співтворчість викладача та учня на уроці, розширити самостійність учня.

Основна мета застосування комп’ютерних технологій – активізувати пізнавальну діяльність учнів; посилити самостійність в опануванні знаннями,

вміннями і навиками, мотивацію та інтерес до навчання і, тим самим, покращити навчальні досягнення учнів.

Вибір конкретного засобу залежить щонайменше  від таких факторів:

  • технічне забезпечення навчально-виховного процесу в конкретному закладі освіти;

  • рівень підготовки викладача і учнів до використання ІКТ;

  • стабільність роботи програми/ППЗ, надійність збереження результатів діяльності учнів та викладача;

  • забезпечення програмними засобами з дотриманням ліцензійних угод відповідно до чинного законодавства.

Використання мультимедійних засобів при навчанні передбачає декілька основних напрямків реалізації педагогічної діяльності, які можна поділити на дві групи відповідно до ролі учнів при проектуванні та створенні комп’ютерних засобів навчання. До першої групи слід віднести ті освітні продукти, які розробляються викладачем для подання змісту навчального матеріалу, при роботі з ними учням надається лише пасивна роль отримувача інформаційних даних. До другої групи належать інтерактивні освітні засоби, оскільки вони передбачають активну роль учня, який при їх використанні самостійно обирає розділи для навчання в рамках навчальної теми, визначаючи послідовність їх вивчення.

Використання програм, та програмно-педагогічсних засобів при підготовці та проведенні уроків спеціальних предметів

з/п

Засіб

 

Етап уроку,  мета використання

 

1.

Презентація Power Point

 

Мотивація учнів

Актуалізація знань по темі, цільова установка

Формування нових знань : повідомлення нового матеріалу, демонстрація

Закріплення набутих знань

2.

Відео та аудіофайл

 

Мотивація навчальної діяльності учнів

Повідомлення нового матеріалу

Розвиток навичок аналізування, усного мовлення, висловлення власної думки і висновків

3.

Документ Word: з використанням форм використання надбудов (макросів)

Тести для перевірки рівня засвоєння фактичних знань, рівня сформованості вмінь, засвоєння теоретичного матеріалу тощо з подальшим друком на мережевому принтері

Створення роздаткових друкованих матеріалів (тексти  з пропусками різних типів; кросворди, картки-завдання, сканворди тощо)

4.

Hot Potatoes

 

Тренування у використанні теоретичного матеріалу, перевірка рівня засвоєння у різних формах (тесту з множинним вибором, співставлення, тексти з пропусками з можливістю вибору відповіді з запропонованих та визначення власної відповіді з встановленням обмеження у часі та без нього тощо)

5.

ППЗ

 

Створення цілісної структури уроку з запропонованих модулів

Найефективнішими з огляду на розвиток навичок мислення, пізнавальної діяльності учнів та навичок до самостійної дослідницької діяльності є засоби, які проектуються та розробляються самими учнями при вивченні навчального матеріалу, коли учням надається можливість за допомогою інформаційних технологій представляти результати цікавого для них навчального проекту, що виконувався під керівництвом викладача.

При цьому компютер для учня він виконує різні функції: учителя, робочого інструменту, об'єкта навчання, що співпрацює колективу

При підготовці до уроку з використанням ІКТ викладач не повинен забувати, що це УРОК, а значить складає план уроку виходячи з його цілей, при відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основні дидактичні принципи: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює викладача, а тільки доповнює його.

Такому уроку властиво таке:

  • принцип адаптивності: пристосування комп'ютера до індивідуальних особливостей дитини;

  • керованість: у будь-який момент можлива корекція вчителем процесу навчання;

  • інтерактивність і діалоговий характер навчання; - ІКТ мають здатність "відгукуватися" на дії учня і викдадача ; "вступати" з ними в діалог, що і становить головну особливість методик комп'ютерного навчання.

  • оптимальне поєднання індивідуальної та групової роботи;

  • підтримання в учня стану психологічного комфорту при спілкуванні з комп'ютером;

  • необмежене навчання: зміст, його інтерпретації і додаток скільки завгодно великі.

При цьому можливе застосування  різних форм  навчальної діяльності  на уроках спеціальних дисциплін з використанням комп'ютера:

  • Самостійне навчання з відсутністю або запереченням діяльності викладача.

  • Самостійне навчання за допомогою викладача-консультанта.

  • Часткова заміна (фрагментарне, вибіркове використання додаткового матеріалу).

  • Використання тренінгових (тренувальних) программ.

  • Використання діагностичних та контролюючих матеріалів.

  • Виконання домашніх самостійних і творчих завдань.

  • Використання комп'ютера для обчислень, побудови графіків.

  • Використання ігрових і цікавих программ.

  • Використання інформаційно-довідкових програм.

На уроках спецдисциплін учні використовують програмні засоби MS Word, Power Point . За допомогою MS Word учні навчаються оформляти свої реферати та дослідження. На цьому етапі важливо, щоб і викладачі спеціальних дисциплін дотримувалися єдиних вимог до оформлення учнівських робіт. Одним із найбільш популярних програмних засобів, які використовуються на заняттях із застосуванням інформаційних технологій, є програма компанії Microsoft – PowerPoint. Ця програма проста в застосуванні. Нею може оволодіти будь-який викладач спецдисциплін незалежно від того, який предмет він викладає. Комп'ютерна програма Місrosoft Power Point дозволяє використання текстового формату, звукових та відео файлів, анімаційного оформлення, різноманітних схем, таблиць, динамічних графіків тощо. Все це сприяє кращому розумінню презентованої інформації слухачами. Такі заняття сприяють підвищенню інтересу учнів до навчання, допомагають удосконалити їх аналітичні, професійні, мовні навички, розвивають творчу фантазію .

Переваги цієї програми полягають у тому, що процес підготовки презентаційних матеріалів не вимагає великих затрат часу і сил, до того ж вона дозволяє раціонально використовувати час на занятті. Використання презентацій дає можливість більш глибоко за допомогою наочності ознайомити учнів з теоретичним матеріалом з певної професії, ілюстративним, історичним матеріалом, професійними термінами і поняттями, здійснювати зв'язок з іншими дисциплінами, а також залучати учнів до пошуку цікавої інформації, що, в свою чергу, сприяє набуттю досвіду самостійної роботи, підвищуючи інтерес до предмета, професії.

Інформаційно-комунікаційні технології дозволяють здійснити інтегративний підхід в навчанні. Урок, створений за допомогою ІКТ, - апріорі інтегрований (інтегрованим уроком вважають такий, який являє собою результат спільної активної діяльності двох або кількох вчителів і учнів). Урок готується викладачем спеціальних предметів та учнями, здійснюється зв'язок з іншими дисциплінами.

Не завжди інтегрований урок створюється на основі презентації, але часто створюється за допомогою ІКТ (пошук інформації в Інтернет, оформлення дидактичних та методичних розробок). Крім того, в ході підготовки уроку з спецдисциплін виявляються матеріали, що сприяють встановленню інтеграційних зв'язків. Всі професійні дисципліни володіють своєрідним інтеграційним потенціалом, але їхня здатність сполучатися, ефективність інтегративного курсу залежать від багатьох умов. Тому, перш ніж створювати програму інтеграції, педагогам необхідно врахувати ряд обставин: рівень підготовленості, психологічні особливості та пізнавальні інтереси учнівської групи.

Інтегративний підхід до викладання може ще більше розширити межі взаємного співробітництва між предметами. Коли подібна робота стає ще й приводом для використання ІКТ - для реалізації творчого та інтелектуального потенціалу учасників освітнього процесу, для їх залучення до сучасних способів отримання і "переробки" інформації. Умовно уроки можна розподілити  на:

  • «уроки-презентації»

  • «дослідницькі уроки»

  • «віртуальні екскурсії»

  •  проекти

  • тестування та ін..

  1. ПЛАНУВАННЯ УРОКУ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРЕЗЕНТАЦІЇ

Створення навчальних презентацій, які на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій є одним з найефективніших методів представлення та вивчення будь-якого матеріалу. Мультимедійні презентації дозволяють підійти до процесу навчання творчо, урізноманітнити способи подачі матеріалу, поєднувати різні організаційні форми проведення занять з метою отримання високого результату, при мінімальних витратах часу на навчання. Інформативність електронних презентацій набагато вище традиційних за рахунок мультимедійності – наявності не лише тексту і графіки, але й анімації, відео та звуку. Мультимедійні презентації надають можливості здійснювати віртуальну взаємодію користувача з об'єктами або процесами пізнання, які знаходять своє відображення на екрані. Іншими словами, використання мультимедіа-презентацій дозволяє створювати інформаційний і візуальний образ об'єкту, який досліджується. 

Використання  презентацій дозволяє викладачу візуалізувати статичну й динамічну інформацію, самостійно готувати завдання, підбирати навчальний матеріал, що відповідає змісту конкретної теми з будь-якої спеціальної дисципліни. Підготовані і методично продумані слайдові презентації – це найкращий вид унаочнення (карти, таблиці, схеми, фото, документи, завдання, шаблони виконання завдань), який не потребує матеріальних затрат (звичайно потрібен проектор) та може швидко змінюватися за бажанням викладача.

Презентація - форма подачі матеріалу у вигляді слайдів, на яких можуть бути представлені таблиці, схеми, малюнки, ілюстрації, аудіо-та відеоматеріали. Для того щоб створити презентацію, необхідно сформулювати тему і концепцію уроку; визначити місце презентації в уроці. Якщо презентація стане основою уроку, його "скелетом", то необхідно виділити етапи уроку, чітко збудувавши логіку міркування від постановки мети до висновку. У відповідності з етапами уроку визначаємо зміст текстового і мультимедійного матеріалу (схеми, таблиці, тексти, ілюстрації, аудіо-та відео-фрагменти). І тільки після цього створюються слайди, відповідно до плану уроку, у програмі Power Point. Для більшої наочності можна ввести налаштування демонстрації презентації. Можна також створити та нотатки до слайда, що відображають переходи, коментарі, питання і завдання до слайдів та матеріалами на них, тобто методичне оснащення презентації, "партитуру"уроку.

Якщо презентація лише частину уроку, один з його етапів, то необхідно чітко сформулювати мету використання презентації і, вже виходячи з неї, відбирати, структурувати і оформляти матеріал. У цьому випадку треба чітко обмежити час показу презентації, продумати варіанти роботи з презентацією на уроці: запитання та завдання учням. Надзвичайно виправданим буде використання презентації під час читання лекції викладачем. Позитивним є, крім того, що у будь-який момент викладач може змінити зміст презентації, щось удосконалити чи доповнити.

Якщо презентація - творча робота учня або групи учнів, то необхідно як можна більш точно сформулювати йому (їм) мету роботи, визначити контекст роботи у структурі уроку, обговорити зміст і форму презентації, час на її захист. Краще, якщо з презентацією, створеної учнем, викладач знайомиться заздалегідь, особливо якщо вона грає концептуальну роль в уроці.

Використання програми розробки презентації дозволяє перетворити завдання написання проектних робіт учнів у творчий процес, що передбачає велику аудиторію слухачів, після презентаційне обговорення та визначення кращих робіт.

Для підготовки мультимедіа-презентації викладач може скористатися як добре відомим програмним засобом – Microsoft Power Point, так і спеціалізованими редакторами: Macromedia Flash, Picasa, Photodex ProShow та ін. Зокрема, програма Picasa (Google, Inc.), дозволяє легко виокремлювати статичні й динамічні зображення з Інтернету; зручно, швидко проектувати як слайд-шоу, так і навчальні фільми; додавати до проекту текстові й звукові коментарі; створювати колажі із статичних зображень тощо.

Звичайно, найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка діє на кілька органів чуття, і запам’ятовується вона тим краще й міцніше, чим більше каналів сприймання було активовано. Звідси й та роль, яка відводиться мультимедійним засобам навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп’ютерів, якісних навчальних програм, розвинутих комп’ютерних систем навчання.

Використання презентаційних матеріалів на уроках допомагає:

  • раціоналізувати форми подачі інформації (економія часу на уроці);

  • підвищити ступінь наочності;•   отримати швидкий зворотний зв'язок;

  • відповідати науковим і культурним інтересам і запитам учнів;

  • створити емоційне ставлення до навчальної інформації;

  • активізувати пізнавальну діяльність учнів;

  • реалізувати принципи індивідуалізації та диференціації навчального процесу;

  • підвищити ефективність засвоєння навчального матеріалу учнями;

  • проводити уроки на сучасному рівні, високотехнологічно;

  • готувати конкурентоспроможну особистість;

  • скоротити терміни освоєння предмета.

Уроки з використанням комп'ютерної презентації

  • уроки пояснення нового матеріалу в діалоговому режимі,

  • урок-лекція,

  • урок-узагальнення,

  • урок-наукова конференція,

  • урок-захист проектів,

  • інтегрований урок,

  • урок-презентація.

За способом використання презентації в основному розділяють на дві групи: презентації для супроводу доповіді (лекції) і індивідуальні проекти. Перша органічно вписується в структуру уроку, супроводжуючи розповідь викладача. Друга є однією з провідних форм особистісно-орієнтованого навчання.

Дуже допомагає презентація при узагальненні матеріалу, коли в темі є наскрізні поняття, і потрібно наприклад скласти узагальнюючу схему чи таблицю. Наприклад, у темі «Класифікація товарів», "Етапи торгово-технологічного процесу", "Основи виробництва", "Матеріали для виробництва" та інші.

Особливо цікавими є презентації-загадки, коли отримуючи певну інформацію на початкових слайдах, учні відгадують відповідь на запитання. Така форма дозволяє проводити різні види роботи – фронтальну, групову, індивідуальну. Ефективним прийомом аналізу і узагальнення навчального матеріалу є створення таких завдань самими учнями, або завдання поставити запитання  до вже готових презентацій( у цьому випадку учні дуже активні якщо робота проводиться в групах – одна група ставить запитання по темі, друга створює презентації з елементами відповіді).

Дуже психологічними є безтекстові презентації, що супроводжуються музикою та несуть емоційне навантаження – наприклад  «Конфліктні відносини», «Типи покупців», та інші емоційні аспекти.

І нарешті, слід зауважити, що найбільш незамінними презентації стають при викладенні тем "Асортимент товарів", "Маркування товарів", "Торгово-технологічний процес в магазині", "Обладнання магазинів", "Правила торговельного обслуговування", та інші.

Щодо учнівських презентацій то незамінними вони є у позаурочній діяльності – для різного роду проектів, захисту дипломних робіт і дипломних проектів.

Загалом форми і місце використання презентації (або навіть окремого її слайда) залежать, звичайно, від змісту уроку, цілей заняття, які ставить перед собою і учнями викладач. Вони можуть використовуватися на наступних етапах (з відповідною метою і наповненням):

1. При вивченні нового матеріалу. Дозволяє подавати дидактичний і навчальний матеріал різноманітними наочними засобами. Застосування особливо вигідно в тих випадках, коли необхідно показати динаміку розвитку будь-якого процесу.

2. При закріпленні навчального матеріалу. Для учня – це засіб самоперевірки, стимул до навчання. Для вчителя – засіб якісного контролю засвоєних знань.

3. При перевірці і проведенні самостійних та контрольних робіт. Поряд з усним - забезпечує і візуальний контроль результатів (тестування).

4. При вирішенні завдань навчального характеру. Допомагає виконатисхему, таблицю, опорний конспект, скласти план рішення і контролювати проміжні і остаточний результати самостійної роботи за цим планом.

5. Для поглиблення знань. Використовується як джерело додаткового матеріалу до уроку.

6. Для виготовлення дидактичного матеріалу. Використовується при обмеженні матеріальних носіїв інформації.

Уміле використання програми PowerPoint для виконання мультимедійних презентацій дає величезні можливості для розвитку учнів, формуючи важливі у сучасних умовах життя навички:

  • критичне осмислення інформації;

  • виділення головного в інформаційному повідомленні;

  • систематизація та узагальнення матеріалу;

  • грамотне представлення поданої інформації.

Робота над презентацією, її публічне представлення, захист позитивно впливає на розвиток у учнів навичок спілкування з допомогою інформаційно-комп’ютерних технологій, дає додаткову мотивацію до вивчення історії, сприяє підвищенню рівня сприйняття інформації, виробленню в учнів власної точки зору, вміння її аргументувати і відстоювати, а отже сприяє і підвищенню успішності учня. І не тільки зпевного спеціального предмета, а й з інших дисциплін та поза навчальним закладом.

Розробники мультимедійних презентацій виділяють наступні етапи підготовки мультимедійної презентації:

  • написання сценарію;

  • розробка дизайна;

  • підготовка медіа фрагментів (тексти, ілюстрації, відео, аудіо фрагменти);

  • підготовка звукового супроводу;

  • тестування.

Загальні рекомендації, виконання створення ефективної презентації.

Головний принцип створення ефективної презентації – потрібно вміти вмістити максимум інформації у мінімум слів, привернути і утримувати увагу учнів, зважаючи на психологічні особливості сприймання інформації.

Майстерно зроблена презентація може привернути увагу учнів та пробудити інтерес до навчання. Необхідно знайти такий баланс між матеріалом, який подається, та ефектами, які його супроводжують, щоб учні буквально «сиділи на краєчку стільця». Отже, урок при застосуванні комп'ютера будуть ефективніші у того викладача, який зберігає людські пріоритети в навчанні та одночас має добре, довірливе ставлення до машини та її педагогічних та дидактичних  можливостей.

Урок захисту проектних робіт - унікальний спосіб реалізації творчого потенціалу учнів, спосіб творчого переломлення їхніх знань і вмінь на практиці. Використання ІКТ на уроках такого типу - одна з форм презентації матеріалу, спосіб активізації слухачів, відображення структури виступу (додаток 4).

Планування уроку з викостанням презентації.

 Слід глибоко проаналізувати тему уроку, з’ясувати його мету, визначити тип та структуру, а також місце презентації на уроці, умови її демонстрування, спрогнозувати результати уроку.

Конструювання уроку.

 Залежно від вікових особливостей учнів та видів діяльності необхідно змоделювати навчальні ситуації, підібрати матеріали до презентації (текстові, графічні та звукові),розробити види завдань, які виконуватимуть учні, використовуючи презентацію, розпланувати час тривалості як окремих фрагментів як окремих фрагментів, так і всієї презентації загалом.

Планування використання презентації.

 Скомпоновану презентацію слід переглянути на предмет доцільності змісту, видів та тривалості виконання завдань; продумати оформлення; створити й відредагувати текстову частину та (за потреби) перекомпонувати змістову, визначити послідовність показу.

Також при підготовці слід врахувати, що розмір презентації залежатиме від призначення, але вона не повинна містити більше 6-13 слайдів.

Правила створення презентації

Аудиторія. Викладач має врахувати вік учнів та особливості групи, для якої створюється презентація.

Мета презентації. Необхідно уважно переглянути літературу з теми уроку, визначити основні тези, скласти перелік ілюстративного матеріалу (які матеріали вже є, а які треба знайти або створити самостійно).

Увага до деталей. Презентацію не слід засмічувати зайвими відомостями, ілюстраціями, картинками, текстами, кожен слайд має бути доцільним і логічно пов’язаним з іншими.

Доцільність використання анімації та спец ефектів. Не слід зловживати анімацією, аудіо- та візуальними ефектами. Вони мають бути доцільними, щоб привертати увагу, а не відволікати її.

Вимоги щодо оформлення презентації

У змістовій частині слід розміщувати короткі тези (без зайвих слів), причому на всіх слайдах необхідно дотримуватися однієї часової форми дієслів, зокрема й у заголовках.

Обсяг інформації на кожному слайді має бути не більшим за одну тезу, одне визначення, кілька фактів, формул, дат.

Для урізноманітнення подачі матеріалу слід використовувати різні типи слайдів (текстові, табличні, графічні).

Розміщення текстів на слайдах. Текст та слайдах повинен бути «читабельним», заголовки повинні відрізнятися від основного тексту, найважливіші слова слід намагатися розміщувати в центральній частині слайда, коментарі та підписи до ілюстрацій доцільно подавати меншим шрифтом унизу слайда. Розгорнуті речення на слайдах подаються лише за необхідністю цитування.

У таблицях має бути максимум 4 рядки та 4 стовпці, оскільки у великих таблицях дані дуже важко читати. Комірки з найважливішими даними доцільно виділяти кольором.

Списки на слайдах не повинні бути довгими (оптимальним є список із 5-7 елементів. Якщо ж елементів списку більше, доцільно розмістити їх у дві колонки.

Діаграми не слід робити дуже складними. Вони мають містити не більше 5 елементів.

Ілюстрації слід застосовувати такі, на яких добре видно всі деталі. Вони мають бути якісними, достатньо контрастними. Щоб виділити ілюстрацію (малюнок, таблицю, графік, схему, діаграму, фото) на тлі слайда, доцільно використовувати різноманітні рамки. Також слід врахувати, що на кожному слайді має бути не більше двох картинок.

Анімація можлива один раз протягом 5 хвилин (у початковій школі).

Шрифти слід обирати такі, які легко прочитати при різних типах освітлення. Вони мають бути чіткими й контрастними до тла слайда. Розмір шрифту на слайдах повинен бути не менше 24-28 пунктів.

Вся презентація повинна бути витримана в одному стилі (однакове оформлення всіх слайдів: фон, назва, розмір, колір, накреслення шрифту; колір і товщина різних ліній і т.п.).

9. ВИКОРИСТАННЯ КОМПЬЮТЕРНИХ ФОРМ КОНТРОЛЮ

Урок з використанням комп'ютерних форм контролю припускає можливість перевірки знань учнів (на різних етапах уроку, з різними цілями) у формі тестування з використанням комп'ютерної програми, що дозволяє швидко і ефективно зафіксувати рівень знань по темі, об'єктивно оцінюючи їх глибину (позначку виставляє комп'ютер). Для підвищення ефективності організації тестового контролю його доцільно проводити з використанням комп’ютерних тестових програм, що дозволяє автоматизувати процес проведення контролю та обробку результатів тестування. Використовуючи при цьому декілька різновидів тестів, можлива повноцінна, незалежна та адекватна оцінка не лише знань учнів, але й їх вміння.

Комп'ютерне тестування успішності дає можливість реалізувати основні дидактичні принципи контролю навчання:

  • принцип індивідуального характеру перевірки й оцінки знань;

  • принцип системності перевірки й оцінки знань;

  • принцип тематичності;

  • принцип диференційованої оцінки успішності навчання;

  • принцип однаковості вимог викладачів до учнів;

  • принцип об'єктивності.

Контроль знань з предмета може проводитися у формі захисту проектної, дослідницької, творчої роботи з обов'язковим мультимедійним супроводом.

Робота з мультимедійними посібниками дає можливість урізноманітнити форми роботи на занятті за рахунок одночасного використання ілюстративного, статистичного, методичного, а також аудіо-та відеоматеріалу.

Така робота може здійснюватися на різних етапах уроку:

  • як форма перевірки домашнього завдання;

  • як спосіб створення проблемної ситуації;

  • як спосіб пояснення нового матеріалу;

  • як форма закріплення вивченого;

  • як спосіб перевірки знань у процесі уроку.

Тестування є однією з форм контролю знань, вмінь та навичок учнів в процесі вивчення ними окремої теми або навчальної дисципліни. Застосування тестового контролю для оцінки знань учнів забезпечує високу технологічність проведення контролю та об’єктивність його результатів.

Для підвищення ефективності організації тестового контролю його доцільно проводити з використанням комп’ютерних тестових програм, що дозволяє автоматизувати процес проведення контролю та обробку результатів тестування. Комп’ютер – на цей час один із оптимальніших засобів для проведення тестування як форми контролю та діагностики знань учнів. Використовуючи при цьому декілька різновидів тестів, можлива повноцінна, незалежна та адекватна оцінка не лише знань учнів, але й їх вміння. В комп'ютеризованій системі навчання усі види контролю важливі і пов'язані між собою цілями навчання. При цьому кожен вид контролю має свої особливості та вирішує свої задачі.

Схематично роботу системи контролю знань можна представити в наступному вигляді:

1. Розробка тестових завдань – формування тесту – перевірка тесту на ефективність - поповнення бази активних тестів чи видача рекомендацій з модифікації тесту. Як тільки тест поповнив базу активних тестів, він може бути використаний для контролю знань.

2. Ініціалізація тестування - динамічне формування тесту – тестування – аналіз показників ефективності тестів - видача результатів тестування.

При ініціалізації тестування виконуються наступні дії:

  • вибирається область тестування;

  • вибирається тест із бази активних тестів або динамічно формується;

  • установлюються параметри тестування.

Тестування має переваги і недоліки. Як інструментальний засіб, доцільно використовувати систему комп'ютерного тестування, що задовольняє такі вимоги, як:

  • простота підготовки тестових завдань (завдання можуть створюватися викладачами, які мінімально обізнані з комп'ютером);

  • широкий діапазон застосування (можливість використання для підготовки тестів з широкого спектра дисциплін);

  • зручна система управління базами тестових завдань (видалення, додавання завдань);

  • наявність систем збору й обробки статистичної інформації з результатів тестування (для тих, кого тестують, і для тестових завдань);

  • легкість організації оперативного контролю знань у навчальному процесі;

  • компактність (система тестування з кількістю тестових завдань у кілька сотень повинна вміститися на одну дискету максимум);

  • низькі системні вимоги (досить Windows 95/98/NT).

При повноцінному та збалансованому використанні комп’ютерного тестування можливе значне підвищення якості навчального процесу. Тестовий контроль - це універсальна форма контролю знань, яка застосовується в професійно-технічних навчальних закладах.

Перевагу тестового контролю складає те, що він є науково-обґрунтованим методом емпіричного дослідження. На відміну від звичайних задач тестові завдання мають чітку однозначну відповідь і оцінюються стандартно на основі зразка. У найпростішому випадку оцінкою учня є сума балів за правильно виконані завдання. Тестові завдання повинні бути стислими, чіткими і коректними, що не припускають двозначності. Самий же тест являє собою систему завдань зростаючої складності. Тестовий контроль може застосовуватися як засіб усіх видів контролю (базового (початкового), поточного (тематичного), рубіжного (залікового), підсумкового (екзаменаційного) та самоконтролю.

Приклади тестів з теми «Текстильні товари»

Тестові завдання з вибором правильної відповіді (на розпізнання) – перший рівень засвоєння

1. На які типи діляться текстильні волокна:

А) натуральні і хімічні

Б) штучні і синтетичні

В) органічні і неорганічні

Еталон: А

Тестові завдання з вибором правильної відповіді (на розпізнання) – перший рівень

2. До натуральних волокон тваринного походження відносяться:

А) кенаф

Б) вовна

В) бавовна

Г) рамі

Д) шовк

Ж) льон

Еталон: Б, Д

Тестові завдання на доповнення (тести-підстановки)

другий рівень засвоєння

Одна закінчена частина малюнку переплетення, при повторі якого получається безперервний малюнок називається

Еталон : рапорт

Альтернативні тестові завдання – перший рівень засвоєння

Ситець – це тканина, яка вироблена

А) полотняним переплетенням

Б) сатиновим

Еталон: А

Тестові завдання на класифікацію – перший рівень засвоєння

Які властивості тканин відносяться до

А) гігієнічних

Б)експлуатаційних:

1) маса

2) теплопровідність

3) прочність

4) гігроскопічність

5) теплозахисність

6) змінаємость

7)водопроникність

Еталон: А – 1, 2, 4, 5, 7 Б -3, 6

Тестові завдання на визначення правильної послідовності (ранжування) – перший рівень засвоєння

Визначте послідовність етапів обробки тканин:

фарбування

попередня обробка

печатання

заключна обробка

спеціальна обробка

Еталон: 2, 1, 3, 4, 5

Тестові завдання з вибором правильної відповіді –

перший рівень засвоєння

Які види тканин не відносяться до бавовняних:

А) ситець

Б) драп

В) байка

Г)крепдешин

Д) бумазея

Ж)атлас

Еталон: драп, крепдешин, атлас

Тестові завдання на доповнення (тести-підстановки)

другий рівень засвоєння

Ткацьке переплетення – це порядок взаємного перекриття ниток ________

нитками___________.

Еталон: ниток основи нитками утку

Конструктивні тести –другий рівень засвоєння

Яку будову має штучне хутро?

Еталон: штучне хутро складається з ґрунтової основи і ворсового покрову

ВИСНОВКИ

Інформаційно-комукаційна компетентність – це інтегративна якість особистості, яка є результатом відображення процесів відбору, засвоєння, переробки, трансформації та генерування інформації в особливий тип предметно-специфічних знань, які дозволяють виробляти, приймати, прогнозувати та реалізовувати оптимальні рішення в різних сферах діяльності. Практика доводить, що при активному використанні ІКТ досягаються загальні цілі освіти, легше формуються компетенції в області комунікації: вміння збирати факти, їх зіставляти, організовувати, висловлювати свої думки на папері і усно, логічно міркувати, слухати і розуміти усну та письмову мову, відкривати щось нове, робити вибір і приймати рішення.
Отже, нині комп’ютерні технології набули широкого використання у педагогічній діяльності. Застосування новітніх інформаційних технологій в навчальному процесі зумовлено з одного боку, необхідністю підготувати учня до його майбутнього робочого місця, а з іншого – необхідністю більш ефективної передачі знань, що має на меті підвищення рівня якості інформаційної компетентності та компетенції майбутнього працівника. Компетентність учня цілком залежить від компетентності його викладача. Компетентність викладача зростає тільки при використання досягнень науки. «Без знань немає умінь. Але вміє той, хто не тільки знає, але і може застосовувати свої знання на практиці, користуватися ними в ситуаціях, що змінюються. Можна сказати, що уміння – це знання людини в дії». Саме тому в усіх списках ключових компетентностей звичайно вказують інформаційну-комукаційну компетентність – це здатність знаходити, оцінювати, використовувати, продукувати й обговорювати інформацію в усіх її видах.

Таким чином, інформаційно-комунікативна компетентність вчителя є необхідною умовою формування компетентного, успішного та конкурентоспроможного учня. Формування інформаційної компетентності учнів включає цілісне світобачення і науковий світогляд, які засновані на розумінні єдності основних інформаційних законів в природі і суспільстві, уявлення про інформаційні об’єкти і їх перетворення в професійній практиці, зокрема за допомогою засобів інформаційних технологій, технічних і програмних засобів, що реалізовують ці технології; сукупність загальноосвітніх і професійних знань і умінь, соціальних і етичних норм поведінки людей в інформаційному середовищі XXI століття. Інформаційн-комукаційна компетентність дозволяє людині бути успішною в сучасному інформаційному суспільстві, приймати усвідомлені рішення на основі критично осмисленої інформацію. Важлива роль у формуванні інформаційної компетенції учнів відводиться використанню інформаційних технологій. Комп'ютерні технології істотно підсилюють мотивацію до навчання, підвищують рівень індивідуалізації навчання, інтенсифікують процес навчання і готують учня до подальшого професійного майбутнього.

ЛІТЕРАТУРА

1.  Биков О. Новітні інформаційні технології в навчально-виховному процесі О. Биков // Школа. – 2008. – № 7.

2. Дементієвська Н.П., Морзе Н.В. Як можна комп’ютерні технології використати для розвитку учнів та вчителів // Актуальні проблеми психології: Психологічна теорія і технологія навчання / За ред. С.Д.Максименка, М.Л.Смульсон. – К.: Міленіум, 2005. -Т. 8, вип. 1. – 238 с.

3. Жук Ю. О. Планування навчальної діяльності з урахуванням використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій / Ю. О. Жук, О. М. Соколюк // Інформаційні технології і засоби навчання : зб. наук. праць. – К. : Атіка, 2005. – С. 96-99.
4.
 Закон України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" // Урядовий кур’єр. 2007. -№6.

5.​  Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентносного подхода в образовании И.А.Зимняя. – М. : Исследовательський центр проблем качества подготовки специалистов, 2004.

6.​  Кочевой Р. А. Информационные технологии в процессе обучения/ Р. А. Кочевой //доп. Учасників V Всеукр. Наук. -метод. Конф. Впровадження нових інформаційних технологій навчання. - Запоріжжя:ЗДІА, 2005 р.

7.​  Пархомець І.Ю. Нові інформаційні технології навчання І.Ю.Пархомець // Управління школою. – 2007. – № 29.

8. Підгорна В. В. Методика та педагогічні умови впровадження мультимедійних технологій Видавництво А.С.К., 2003. - 192с. : іл. / http://intkonf.org
9.
 Полат Е. С. Современные педагогические и информационные технологии в системе образования: учебн. Пособие для студентов высших учебных заведений/ Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина. - М. Академия, 2007.
10. Пометун, О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. посібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – К. : А.С.К., 2004. – 192 с.
11. Салівон, Т. Л. Підготовка педагогів до розробки навчальних занять з мультимедійним супроводом у класі інформаційно-комунікаційних технологій / Т. Л. Салівон. – Біла Церква, 2005. – С. 64-69. / http: // www.nouv.gou.ua
12. Селевко Г.К. Проектуємо комп'ютерний урок // Відкритий урок. - 2006. - № 3-4. - с. 12

13.(Селевко Г. Компетентності та їх класифікація // Народна освіта. 2004. № 4. стор. 138).

14. Ястребов Л.Й., Создание мультимедийных презентаций в программе Microsoft Power Point, Вопросы Интернет-образования, №41,

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

http://vo-zrda.at.ua

http://do.gendocs.ru

http://www.rusnauka.com

http://klasnaocinka.com.ua

http://osvita.ua/school/method/technol

http://vio.fio.ru/vio_41/cd_site/Articles/glava-00/02.htm

 

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

ВАРІАНТ 1

Розділ 1. Завдання 1 - 11

завдання на встановлення відповідності призначень,правильності визначень; у тестовій формі з вибором однієї правильної відповіді; вибір правильного зображення

ТАК/НІ

Визначте, правильними чи неправильними є наведені нижче твердження

1. Планову інвентаризацію в магазині проводять 2 рази на рік.

2. До складу парфумерних товарів входить дезодорант.

3. Властивості натурального шовку: електризуємість.

4. Порцеляновий посуд має біло-голубий відтінок.

5. Гарантійні терміни експлуатації для взуття зі шкіряною підошвою 60 днів.

6. Сировина для виробництва біло-паперових виробів: каолін

ТЕСТИ

Знайдіть єдину правильну відповідь

7. Види роздрібної торгової мережі :

1) стаціонарна; 3) приватних осіб і підприємств; 2) ринкова; 4) кооперативна.

8. Гарантійні терміни експлуатації взуття з пористої гуми:

1) 20 днів; 3) 80 днів; 2) 70 днів; 4) 60 днів.

9. У прибутковій частині товарного звіту записується:

1) сума проданих товарів; 3) сума списаних товарів; 2) сума товарів, що поступили; 4) сума залежаних товарів.

10. Асортимент парфумерних товарів включає:

1) туалетна вода; 3) лосьйон;

2) дезодорант; 4) пудра.

11. До засобів пожежогасінні електроустановок відносяться:

1) вода; 3) пінний вогнегасник;

2) порошковий вогнегасник; 4) пісок.

Розділ 2. Завдання 12-16

завдання на встановлення пари відповідності призначень; визначення єдиної відповіді призначень

ПАРА

12. Установіть одну відповідність між видами сировини та їх особливостями виготовлення:

1.

Папір

А.

Виготовляється з скловолокна

2.

Шихта (суміш) для фаянсу

Б.

Виготовляється з глини

3.

Вовна

В.

Виготовляється з бавовни

4.

Шеврет

Г.

Виготовляється зі шкіри оленя

13. Установіть одну відповідність між асортиментом трикотажного одягу та його призначенням за товарознавчою класифікацією згідно силуету покрою:

1.

Шкарпетки

А.

Гнучкий силует

2.

Шарф

Б.

Окутий силует

3.

Жакет

В.

Виразний силует

4.

Сукня

Г.

Прямий силует

ТЕСТИ

Знайдіть єдину правильну відповідь

14. Виберіть правильні вимоги техніки безпеки до улаштування і утримання товарів в торговельних підприємствах:

А. Товари розміщують в підсобних приміщеннях на відстані від світла 50см.

Б. Допустимо зберігати непродовольчі товари у підсобних приміщеннях при t +5- +12C.

В. Робочий запас товару зберігають на складі..

Г. Резервний запас товару утримують в коридорах.

15. Виберіть, в якому варіанті відповіді складне іменоване число «10 м 05 см» правильно виражено простим іменованим числом в сантиметрах:

А. 105см .Б. 10005 см. В. 1005 см. Г. 10,05 см.

16. Виберіть, в якому варіанті відповіді складне іменоване число «190 грн. 5 коп.» правильно виражено простим іменованим числом в копійках:

А. 19005 коп. Б. 1905 коп.

В. 19050 коп. Г. 190005 коп.

Розділ 3. Завдання 17-18

з розгорнутою відповіддю на встановлення компетентності учнів з товарознавства та організації продажу непродовольчих товарів;

Прочитайте наведені твердження і допишіть закінчення

17. Неповнолітнім забороняється продавати ……………………………………………

18. Покупець має право відкласти товар на контролі на …………

Додаток 4

Тема програми:

«Галантерейні товари».

Тема уроку:

«Асортимент галантерейних товарів».

Мета уроку:

Узагальнення та систематизація знань з теми програми; закріплення отриманих знань на практиці; міцне та усвідомлене засвоєння обсягу спеціальних знань за обраним фахом.

Формування у учнів спільної комунікативної діяльності на основі загальної задачі; формування навичок генерування та презентації ідей, використання методів вирішення завдань; розвиток інформаційно-комукаційної компетентності, розвиток навичок групової роботи, критичної оцінки колективного проекту й особистого внеску в його здійснення; розвиток творчих здібностей, логічного мислення.

Виховання почуття відповідальності за результати колективної праці, взаємопідтримки; удосконалення естетичного смаку; виховання культури спілкування, доброзичливості, вимогливості, поваги до праці та любові до обраної професії.

Тип уроку:

Урок узагальнення та систематизації знань і застосування навичок та вмінь.

Вид уроку:

Проблемний практично-орієнтований проект, елементи уроку-гри, конкурс.

Методи навчання:

Практично-пошуковий, створення та вирішення проблемної ситуації, оцінка вирішення проблемної ситуації, інформаційно-комукаційний, захист ідей, евристична бесіда.

Форма організації навчальної роботи:

Робота в малих групах.

Дидактичне забезпечення:

Мультимедійні презентації, картки-завдання, інструкції експертів, оцінювальні таблиці, натуральні зразки галантерейних товарів.

Час:

45 хвилин.

Міжпредметні зв’язки:

  • «Організація і технологія торговельних процесів»;

  • «Основи галузевої економіки та підприємництва»;

  • «Професійна етика та психологія торгівлі»;

  • «Ділова активність»;

  • «Виробниче навчання».

Література:

  1. Н.І. Бабенко, Л.В. Жарікова, Н.П. Ломакіна. «Інтегрований курс підготовки продавця непродовольчих товарів». - К.: Грамота, 2003.

  2. А.С. Нікуліна, Д.В. Паньков, І.І. Єзінова. «Розвиток ділової активності учнів ПТЗ під час професійної та загальноосвітньої підготовки. Навчально-методичний посібник. Донецьк, ДІПО ІПП, 2003.

  3. А.С. Нікуліна, Д.В. Паньков, Л.І. Командир. «Працюю на себе». Навчальний посібник. Донецьк, ДІПО ІПП, 2003.

  4. А.С. Нікуліна, Д.В. Паньков, Н.В. Тірейкіна. «Ділова активність». Навчальний посібник. Донецьк, ДІПО ІПП, 2003.

  5. Т.М. Поливанова. «Товароведение. Трикотажные, галантерейные и парфюмерно-косметические товары». – М.: Экономика, 1986.

  6. О.І. Щербак, О.О. Зайцева. «Нові підходи у навчанні». Навчально-методичний посібник. К.: Науковий світ, 2003.

Етап

Час

Структура

уроку

Метод проведен-ня

Діяльність

Оснащення

викладача

учнів

1.

2-3 хв.

Організаційний момент.

Бесіда

Вітає учнів, перевіряє присутність учнів, їх готовність до уроку.

Вітають викладача.

Черговий здає звіт.

Рапортичка.

2.

1-2 хв.

Повідомлення теми програми та уроку.

Бесіда.

Повідомляє тему програми та уроку.

Слухають, сприймають.

Мулитмедійна презентація.

3.

3-5 хв.

Цільова установка.

Бесіда.

Повідомлення мети і завдань уроку, значимість отриманих знань і їх застосуван-ня в практичній діяльності.

Слухають і сприймають

Мулитмедійна презентація.

4.

30-35 хв.

Узагальнення і систематиація учнями результатів практично-орієнтовано-го проекту.

Ділова гра.

4.1.

Презентаційний етап.

Ділова гра.

4.1.1.

Демонстрація проектів у вигляді презентацій.

Пропонує учням продемонструвати свої проекти-презентації групі експертів.

Представ-ляють проекти.

Мулитмедійна презентації..

4.1.2.

Презентація підприємства.

Пропонує учням обґрунтувати створення свого підприємства, дати йому назву та оголосити девіз, під яким планується працювати.

Обґрунтову-ють створення свого підприємства, дають йому назву, оголошують девіз, під яким планують працювати.

Вивіска, девіз.

4.1.3.

Реклама підприємства на місцевому радіо «Меридіан».

Пропонує учням представити рекламу свого підприємства на радіо.

Представля-ють рекламу.

Рекламні повідомлення.

4.2.

Контрольний етап.

Ділова гра.

4.2.1.

Дефініції.

Пропонує учням обмінятися картками-завданнями, розробленими самостійно, відповісти та перевірити.

Обмінюються картками-завданнями, відповідають, перевіряють.

Картки-завдання.

4.2.2.

«Заморочки з бочки».

Дістає з бочки «заморочки» - зразки товарів і ставить каверзні запитання.

Лідери відповідають на поставлені запитання.

Зразки товарів, запитання.

4.2.3.

Міні-театр «Показуха».

Пропонує учням за допомогою міміки та жестів показати слово, зазначене в карточці.

Показують слова, зазначені в карточці.

Картки-завдання.

4.2.4.

«Швидкі хвилинки»

Продовж 1 хвилини пропонує запитання.

Відповідають на запитання.

Перелік запитань.

4.2.5.

Реклама.

Пропонує учням прорекламу-вати товар, який реалізу-ється їхнім підприємств-вом. при умо-ві, що ця рек-лама буде показана на ЦТ.

Рекламують товар, згідно із завданням.

Картки-завдання.

4.3.

Підсумковий етап.

Ділова гра.

Група екс-пертів за-повнює оці-ночні листи, визначає команду – переможця.

Оцінювальні листи.

5.

5-10 хв.

Підбиття підсумків. Дебрифінг.

Бесіда.

Аналізує і обговорює результати роботи, налагоджує позитивний зворотній зв’язок, який спонукає учнів до подальшого підвищення творчої активності.

Нагороджує переможців.

Задає домашнє завдання.

Аналізують і обговорюють результати роботи, вис-ловлюють власні вра-ження, думки та почуття, щодо змісту заняття, роз-вивають пози-тивну моти-вацію щодо подальшого навчання.

Записують домашнє завдання.

Запитання дебріфінгу.

Урок «Асортимент галантерейних товарів» проводиться по закінченню вивчення теми «Галантерейні товари».

Форма проведення уроку – ділова гра. Така форма проведення сприяє творчому вирішенню учнями будь-яких проблем, які можуть виникнути в майбутній практичній діяльності, допомагає знаходити оптимальні варіанти їх вирішення, уміти приймати нестандартні логічні рішення, орієнтуватися в кон’юнктурі ринку і прогнозувати її зміні; заохочує учнів до саморозвитку та самонавчання; розвиває професійні навички та вміння учнів, спонукає учнів брати на себе обов’язки і разом із педагогом визначати напрямки майбутньої діяльності; встановлює плідні партнерські відносини, налагоджує співпрацю.

Проектна діяльність та ігрові ситуації потребують від учнів ретельної підготовки до уроку, поглибленого вивчення навчального матеріалу, узагальнення отриманих знань не лише за різними темами навчального курсу, а й за різними навчальними дисциплінами.

Робота над проектом включає усвідомлення учнями мети, розробку організаційного плану, роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді мультимедійної презентації. Робота над проектом спрямована на самостійну діяльність учнів в малих групах, яку вони виконують впродовж визначеного відрізку часу, інтегруючи знання і уміння з різних предметів, використовують інформаційно-комунікаційні технології і творчо їх застосовують.

Такі форми проведення уроку допомагають учням здобувати знання самостійно, вміти їх застосовувати; розвивають комунікативні навички, вміння працювати в команді, розширюють коло спілкування з іншими людьми; прищеплюють вміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію за допомогою сучасних комп’ютерних технологій, вміти її аналізувати з різних точок зору, висовувати різні гіпотези, вміти робити висновки.

Ігрові моменти уроку, присутність елементів змагання націлюють учнів мобілізувати весь свій досвід, знання, вміння, навички, зрозуміти завдання, оцінити обстановку та знайти правильну лінію поведінки.

Мета уроку – узагальнити і систематизувати знання з теми програми, формувати в учнів вміння застосовувати отримані знання в практичній діяльності.

Девіз уроку: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де я зможу ці знання застосувати».

Цей урок формує у учнів порозуміння необхідності й актуальності отримання первинних знань, вмінь та навичок з «Товарознавства непродовольчих товарів», які б дозволили майбутнім спеціалістам орієнтуватися в нових соціально-економічних умовах.

Для цього вони роблять аналіз роботи магазинів «Галантерея» в Торгових комплексах "Аврора", "Прогрес", "ЦУМ", з’ясовують причини зниження прибутковості підрозділу підприємства, вивчають асортимент товару і його відповідність потребам покупців, вивчають ціни на товари в секції і порівнюють їх з цінами на інших підприємствах, вивчають організацію обслуговування покупців, застосування рекламних заходів – така проблематизація змісту роботи надає учням усвідомлення процесу навчання, його системності та цілісності. Це дозволяє включити в процес навчання не тільки раціональну, але й емоційну сферу, заохотити до роботи всіх – сильних та слабких учнів.

Методичні поради

Урок «Асортимент галантерейних товарів» проводиться по закінченню вивчення теми програми «Галантерейні товари» і складається з 9-ти етапів:

І. Підготовчий етап.

ІІ. Етап планування.

ІІІ. Етап збору інформації.

ІV. Аналітичний етап.

V. Практичний етап.

VІ. Презентаційний етап.

VІІ. Контрольний етап.

VІІІ. Підсумковий етап.

ІХ. Дебрифінг.

І. Підготовчий етап.

Повідомлення проблемної ситуації, виходячи з неї – визначення теми і мети проекту, мотивація проекту та постановка завдань. Група поділяється на малі групи з урахуванням професійних знань і творчих можливостей кожного учасника.

ІІ. Етап планування. Кожна група вибирає лідера - керівника, який видає конкретні завдання учасникам.

Визначення джерел, засобів збору інформації, методів аналізу, формування завдань, вироблення плану дій та засобів представлення результату.

ІІІ. Етап збору інформації.

Кожна ініціативна група (команда) збирає інформацію щодо асортименту галантерейних товарів в Торгових комплексах "Аврора", "Прогрес", "ЦУМ", відповідності його сучасним вимогам покупців; визначення товарів даної групи, які користуються найбільшим попитом; організації товаропостачання, особливості розміщення та викладення товарів у торгівельному залі; організації реклами та інформації для покупців; форми обслуговування населення; визначає конкурентів даного підприємства і їх переваги.

ІV. Аналітичний етап. Кожна ініціативна група (команда) узагальнює, обґрунтовує і аналізує зібрану для проекту інформацію, формулює висновки щодо роботи секції; визначає причини зниження прибутковості магазинів «Галантерейні товари»; розробляє план створення майбутнього прибуткового підприємства, визначає його асортиментний профіль, конкурентоспроможність товарів, які будуть пропонуватися покупцям, пояснює, чи зможуть вони мати попит у потенціальних покупців, що особливого може бути запропоновано для покупців порівняно з конкурентами.

V. Практичний етап.

Кожна група (команда) робить звіт про свої дослідження у вигляді мультимедійної презентації, висновки та розробку моделі майбутнього прибуткового підприємства; дає йому назву, створює вивіску, розробляє девіз, під яким буде працювати це підприємство, готує рекламу свого підприємства на місцевому радіо «Меридіан».

VІ. Презентаційний етап.

(Проходить у формі ділової гри)

Кожна група (команда) проводить презентацію проекту у вигляді мультимедійної презентації, усного обґрунтування створення моделі прибуткового підприємства, представляє його (назва, вивіска, девіз, реклама підприємства на місцевому радіо).

VІІ. Контрольний етап.

(Проходить у формі ділової гри)

Цей етап проводиться у формі гри для всіх команд і складається з декількох завдань.

  1. Дефініції. Команди обмінюються картками з завданнями: 1 команда – 2, 2 команда – 3, 3 команда – 4, 4 команда – 1. На виконання завдання відводиться ____ хвилин, після чого команди роблять перевірку виконаного завдання: 1 – 3, 2 – 4, 3 – 1, 4 – 2.

  2. Заморочки з бочки. (Проводиться одночасно з першим завданням). Участь у цьому конкурсі приймають лідери груп; запитання ставить викладач, допомагає йому помічник.

  3. Міні-театр «Показуха». Кожна команда за допомогою міміки і жестів повинна показати слово, зазначене в карточці, яку вибере один з представників команди. Інші команди повинні вгадати це слово.

  4. «Швидкі хвилинки». Для кожної команди (по черзі) пропонуються завдання впродовж 1 хвилини. Учасники повинні дати якнайбільше правильних відповідей за встановлений відрізок часу.

  5. Реклама. Учасникам команд пропонується прорекламувати товар, який реалізується на їхньому підприємстві, за умови, що їх реклама буде показана на ЦТ такими програмами: «Гідрометцентр повідомляє», «Поле чудес», «Сільська година», «Що, де, коли».

VІІІ. Підсумковий етап.

Підсумки уроку підводить експертна комісія, що складається з учнів, які показали найвищі результати під час вивчення теми та майстра виробничого навчання. Оцінювання результатів роботи проводиться згідно інструкції та оціночних таблиць. Виставляється загальна оцінка кожній групі. Підсумки оголошуються після проведення дебрифінгу.

ІХ. Дебрифінг.

Проводиться викладачем разом із учнями.Обмін враженнями та думками, обговорення процесу виконання завдань та досягнення мети.

  1. Що було найбільш корисним на уроці?

  2. Які складності виникли?

  3. Що сподобалось в проведенні уроку?

  4. Підбиття підсумків незалежними експертами, оцінювання результатів роботи.

Конспект уроку

Викладач:

Ми продовжуємо вивчення однієї важливої теми програми - «Галантерейні товари». Сьогодні ми проведемо урок узагальнення та систематизації знань і застосування вмінь та навичок з теми: «Асортимент галантерейних товарів».

До цього уроку ми готувалися заздалегідь, з початку вивчення теми, тому що він передбачає велику проектну діяльність, яка спрямована на вирішення проблеми, що склалася в Торгових комплексах "Аврора", "Прогрес", "ЦУМ".

Мета проекту над яким ви працювали: «Створення моделі прибуткового підприємства з продажу галантерейних товарів».

Ваша робота складалася з багатьох етапів і дещо ви виконували самостійно, в позаурочний час, а тепер ми підійшли до вирішальних етапів: презентаційного, контрольного та підсумкового. Оцінювати вашу роботу буде група незалежних експертів, обрана вами, це…, разом з майстром виробничого навчання… Після проведення всіх етапів уроку ми проведемо дебрифінг.

Викладач:

На сучасному етапі, в період переходу до ринкових відносин, до працівників торгівлі ставляться дуже високі вимоги: це повинна бути ініціативна особистість, самостійна в прийнятті рішень, яка відзначається оперативністю, творчим підходом до вирішення всіх питань, пов’язаних із продажем товарів та збільшенням товарообігу.

Важливе значення для забезпечення попиту покупців, виконання планів товарообігу, швидкого просування товарів, забезпечення високої культури обслуговування має правильне формування товарного асортименту. А що таке товарний асортимент?

Учень:

Товарний асортимент – це сукупність товарів, котрі згруповані за певними ознаками (споживчими, сировинними чи іншими).

Викладач:

Так, правильно. Формування асортименту відбувається на основі даних вивчення споживчого попиту. А які фактори ще впливають на формування асортименту?

Учень:

На формування асортименту впливає також тип магазину (його асортиментний профіль), обсяг товарообігу, розміри торгівельної площі, район обслуговування, особливості споживчого попиту.

Викладач:

Правильно. Скажіть, будь ласка, яка ж роль при формуванні асортименту відводиться продавцям?

Учень:

Продавці ведуть постійний контроль за наявністю товарів, вивчають і аналізують споживчий попит, висувають пропозиції керівництву підприємства щодо формування асортименту товарів, який повинен постійно розширюватися задля кращого задоволення потреб населення.

Викладач:

Так, ви правильно розумієте значення формування асортименту для прибутковості підприємства.

Вирішення проблемної ситуації, розробки проекту дозволили вам узагальнити, систематизувати і поповнити знання з "Товарознавства непродовольчих товарів", "Організація і технологія торгівельних процесів" розширити ваш професійний кругозір.

В проведенні цього уроку мені буде допомагати…

Отже, приступаємо до презентаційного етапу.

Команди приготували свої проекти у вигляді мультимедійних презентацій, будь ласка, продемонструйте їх учням і групі експертів.

(Команди презентують свої проекти)

А тепер ви повинні презентувати своє підприємство: обґрунтувати його створення, дати йому назву і представити девіз, під яким ви будете працювати.

Слово надається:

1 команді,

2 команді,

3 команді,

4 команді.

Всі команди успішно справились із завданням.

Учень: (помічник)

Термін «реклама» походить від латинського (reclamare)-кричати, повідомляти про щось. Тобто реклама - це спеціальна інформація, яка в стислій формі доводить до споживачів дані про послуги і товари.

Викладач:

Вам необхідно дати рекламу свого підприємства на місцевому радіо «Меридіан». Ваше повідомлення повинно бути зрозумілим, добре сформованим, легким для сприйняття. Якщо зможете, надайте пікантності за рахунок вашої особистості та стилю.

Учень: (помічник)

Свою рекламу представляє:

1 команда,

2 команда,

3 команда,

4 команда.

( Рекламу представляють у мікрофон).

Викладач:

Отже, подоланий іще один етап нашого уроку. Ми підійшли до наступного етапу - контрольного.

Перше завдання – «Дефініції» - кожна команда підготувала своїм «конкурентам» «подарунки» - картки із завданнями. Будь ласка, обміняйтеся ними. (1 – 2, 2 – 3, 3 – 4, 4 – 1)

Для виконання цього завдання вам дається ____ хв., після чого команди роблять перевірку виконаного завдання 1-3, 2-4, 3-1, 4-2, для цього завдання вам відводиться теж ____ хв.

Поки наші команди будуть працювати з картками-подарунками від конкурентів лідери приймуть участь у другому завданні - «Заморочки з бочки».

Лідери, будь ласка, вийдіть.

Третє завдання - Міні – театр «Показуха».

Учень:

Продавець – це актор і кожен день він повинен виходити «на сцену» перед покупцем, зробити все для того, щоб покупець вийшов із магазину з хорошим настроєм, тоді він, обов’язково, прийде ще.

Викладач:

Вам пропонується вийти «на сцену» і за допомогою міміки і жестів показати слово, зазначене в карточці, яку вибере один з представників вашої команди. Інші команди повинні вгадати це слово.

«На сцену» виходить команда № 1;

«На сцену» запрошується 2 команда;

Час вийти 3 команді;

І, нарешті, 4 команда.

Наші актори були на висоті, молодці.

А тепер наступне завдання – «Швидкі хвилинки».

За 1 хвилину вам необхідно вірно відповісти на якомога більшу кількість запитань. Ці запитання поставить до вас моя помічниця.

Учень: (помічник)

Ставить запитання.

Викладач:

І наше останнє на сьогодні завдання – «Реклама». Вам необхідно прорекламувати товар, який реалізується вашим підприємством, за умови, що вона буде показана на Центральному телебаченні, а в якій саме передачі, ви дізнаєтеся із обраної вами картки.

Отже, 1 команда, в якій передачі ви будете рекламувати свій товар? 2 команда – а ви в якій? А де свою рекламу покаже 3 команда? І, нарешті, 4 команда. Будь ласка, ми готові подивитися ваші рекламні ролики.

Нарешті всі завдання виконано, тепер наші експерти повинні підбити підсумки, заповнити оціночні листи, визначити команду-переможницю.

Доки наші експерти радяться, підводять підсумки, ми з вами проведемо дебрифінг. Обміняємося враженнями та думками щодо проведення уроку і досягнення його мети.

  1. Як ви гадаєте, чи досягли ми мети?

  2. Що для вас було найбільш корисним на уроці?

  3. Які складності у вас виникли?

  4. Що вам сподобалося в проведенні уроку?

Я бачу наші експерти справилися зі своєю роботою, тож надамо їм слово.

Експерти:

Оголошують підсумки уроку, визначають команду-переможницю, нагороджують.

Викладач:

Так, наші експерти були дуже вимогливими, але й справедливими. Як і в кожному змаганні є переможці і переможені, так і у нас сьогодні на уроці. Переможницею стала команда № ____, але й інші команди були активними, ерудованими, працьовитими. Я дякую всім вам за дуже плідну, активну, творчу роботу на цьому уроці. Спасибі

.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Професійна освіта

09.04.2021

153

0

3

Для кого: Дорослі