Презентація «Початок українського національного руху: козацько-старшинський етап. Новгород-Сіверський та Харківський осередки» — це чітко структурована, аналітична та методично вивірена розробка для 9 класу (НУШ) . Матеріал наочно розкриває перед учнями першу, інтелектуальну фазу українського національного відродження: від перших спроб захистити автономні права старшини до народження модерної української культури, науки та преси.
🗺️ Ключові теми та зміст презентації
Козацько-старшинський (аристократичний) етап відродження: Хронологічні межі (кінець XVIII – 40-ві роки ХІХ ст.). Головний рушій етапу — нащадки козацької старшини Лівобережжя та Слобожанщини, які намагалися довести свої права на російське дворянство й одночасно зберегти історичну пам'ять про козацьку державу.
Асимілятори проти традиціоналістів: Світоглядний розкол всередині української еліти після ліквідації Гетьманщини.
Асимілятори: частина старшини, яка повністю інтегрувалася в імперську систему, русифікувалася, отримала чини («Табель про ранги») та зрадила національні інтереси заради кар'єри в Петербурзі.
Традиціоналісти (патріоти): діячі, які збирали літописи, козацькі документи, вивчали мову й фольклор, відстоюючи стародавні права, вольності та історичну окремішність руського (українського) народу.
Новгород-Сіверський гурток автономістів: Перший таємний політичний осередок української шляхти наприкінці XVIII ст. Діяльність О. Безбородька, В. Капніста, Д. Долинського.
Місія Василя Капніста до Берліна (1791 р.): таємні переговори з прусським канцлером про надання військової допомоги українцям у разі повстання проти московської тиранії.
«Історія русів»: епохальний анонімний трактат, написаний у середовищі гуртка, що проголосив безперервність української державності та природне право нації на свободу й збройний опір деспотизму.
Харківський осередок українського руху: Перенесення центру національного відродження на Слобожанщину на початку ХІХ століття.
Заснування Харківського університету (1805 р.) з ініціативи Василя Каразіна та за кошти місцевого дворянства, що перетворило місто на інтелектуальне серце України.
Літературно-науковий вибух: діяльність П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-Основ'яненка, І. Срезневського. Видання перших українських журналів («Украинский вестник», «Харьковский Демокрит») та збирання фольклору романтиками (гурток «Харківських романтиків»), що заклало фундамент нової української літературної мови.
