Презентація «Український національний рух у другій половині XIX ст.: академічно-громадівський етап та імперські заборони» — це фундаментальна, політико-історична та методично довершена розробка з курсу історії України (9 клас, НУШ). Матеріал системно й безкомпромісно розкриває еволюцію національного спротиву від культурного просвітництва до перших політичних маніфестів, викриваючи репресивну суть цинічних циркулярів царизму проти українського слова.
🗺️ Ключові теми та зміст презентації
Хлопоманство та народження громадівського руху:
Хлопомани: витоки руху, перехід польської та сполонізованої шляхти на позиції служіння українському народові. Стаття-маніфест Володимира Антоновича «Моя исповедь».
Стара Київська громада (1860-ті рр.): культурно-просвітницька діяльність, відкриття недільних шкіл, видання підручників (зокрема, «Букваря» Т. Шевченка), збирання фольклору.
Інституціоналізація та розквіт руху в 1870-х роках:
Південно-Західний відділ Російського географічного товариства (1873–1876 рр.): як легальна наукова установа перетворилася на фактичну Українську академію наук. Наукові здобутки П. Чубинського, М. Драгоманова, В. Антоновича.
Газета «Київський телеграф»: перший рупор української інтелігенції, що став легальною трибуною для обговорення економічних і культурних проблем України.
Імперська реакція: Валуєвський циркуляр та Емський указ:
Валуєвський циркуляр (1863 р.): таємне розпорядження міністра внутрішніх справ, що забороняло друк релігійної, навчальної та наукової літератури українською мовою
Емський указ (1876 р.): тотальний наступ Олександра II на українську культуру. Заборона ввезення книг з-за кордону, українських театральних вистав, співу українських пісень зі сцени та закриття Південно-Західного відділу РГТ.
Ідейні лідери та нові горизонти руху:
Володимир Антонович: лідер Старої громади, батько української історичної школи, прихильник культурно-просвітницької тактики («еволюційного нагромадження сил»).
Михайло Драгоманов: ідеолог українського соціалізму та федералізму, який після вимушеної еміграції створив у Женеві перший закордонний центр української політичної думки (журнал «Громада»).
Молоді громади та «Братство тарасівців»:
Молоді громади: радикалізація студентської молоді у 1880-х роках, відхід від «аполітичного культурництва» старшого покоління.
«Братство тарасівців» (1891–1893 рр.): перша таємна політична організація, що проголосила своєю метою державну незалежність України на могилі Тараса Шевченка в Каневі. Постаті М. Міхновського, Б. Грінченка, І. Липи.
