Презентація «Розвиток української культури другої половини XVII – XVIII ст.» — це масштабна, логічно структурована та естетично досконала методична розробка. Вона присвячена епосі українського (козацького) бароко та раннього класицизму — періоду колосального інтелектуального й художнього злету Гетьманщини та Слобожанщини, який заклав тривкі підвалини сучасної національної ідентичності.
🗺️ Ключові теми та зміст презентації
Культурний феномен українського (козацького) бароко: особливості стилю на українському ґрунті. Поєднання пишності та динамізму європейського бароко з традиціями давньоруського зодчества та народної культури. Роль гетьманів-меценатів (зокрема Івана Мазепи та Кирила Розумовського) у розквіті мистецтва.
Освіта та наука — інтелектуальний щит нації:
Києво-Могилянська академія: злет першого вищого навчального закладу Східної Європи, отримання статусу академії (1701 р.). Видатні випускники та професори (Феофан Прокопович).
Розвиток шкільництва: мережа полкових, сотенних та парафіяльних шкіл на Лівобережжі та Слобожанщині, що забезпечували високий рівень письменності населення. Колегіуми (Чернігівський, Харківський, Переяславський).
Мандрівна філософія Григорія Сковороди: постать великого мислителя, поета та педагога. Головні ідеї його філософії: теорія «сродної праці», концепція «двох притурів» і «трьох світів», збірка «Байки харківські» та поезія «Сад божественних пісень».
Козацьке літописання та література: формування української барокової прози. Знамениті козацькі літописи: Романа Ракушки-Романовського (Самовидця), Самійла Величка та Григорія Граб'янки як перші спроби осмислення історії Козацької революції та Гетьманщини. Розквіт шкільної драми та вертепу (народного лялькового театру).
Кам'яна велич українського бароко:
Архітектурні шедеври: перебудова Софійського собору та Успенського собору Києво-Печерської лаври, зведення Покровського собору в Харкові, Георгіївського собору Видубицького монастиря.
Дерев'яне зодчество: унікальний Троїцький собор у Самарі (Новомосковську), збудований Якимом Погребняком без жодного залізного цвяха.
Музичне та образотворче мистецтво:
Музичний прорив: Глухівська співацька школа, створення партесного (багатоголосого) співу. Велична композиторська тріада: Максим Березовський, Дмитро Бортнянський, Артем Ведель.
Графіка та живопис: розвиток барокової книжкової гравюри (Іван Щирський, Леонтій Тарасевич). Розквіт світського портретного живопису (парсуни) та унікальна іконописна традиція (іконостаси київських та лівобережних храмів).
