📜🕯️ Опис презентації: «Початок українського національного руху» (9 клас, історія України)
Презентація візуально оформлена в єдиному стилі старовинного робочого столу історика: на зеленому сукні розкладені географічні карти, манускрипти, лупа, пір'яна ручка, чорнильниця та палаючі свічки. Вона комплексно розкриває зародження національного відродження на українських землях у складі Російської імперії, порівнюючи два ключові осередки — Північний (Новгород-Сіверський) та Східний (Харківський).
📌 Поетапний зміст слайдів:
Слайд 1. Титульний слайд:
Тема: «Початок українського національного руху. Козацько-старшинський та Харківський етапи».
Підзаголовок: Як втрата автономії стала іскрою для народження нації.
Контекст: На базі § 6 підручника «Історія України 9 клас», авт. О. Пометун, 2026.
Слайд 2. Три етапи національного відродження:
Етап 1: Фольклорно-етнографічний (Кінець XVIII — перша пол. XIX ст.) — збір спадщини, від туги за козацтвом до пошуку історичного коріння та мови («Ми знаходимося тут!»).
Етап 2: Культурно-літературний — формування літературної мови, поява преси та театру.
Етап 3: Політичний — створення політичних партій, вимога автономії або незалежності.
Слайд 3. Дві рушійні сили першої хвилі:
Імперські привілеї: нащадки козацької старшини масово шукали в родинних архівах документи, щоб довести російському уряду своє право на дворянство та зберегти маєтки.
Пам'ять про Гетьманщину: досліджуючи архіви, вони «випадково» розбудили глибокий інтерес до власної славної історії, героїки козацтва та втрачених вольностей.
Слайд 4. Гра «Реставратор» (Архівний факт чи фейк?):
Інтерактивне завдання на знаходження хибного твердження серед трьох тез про діяльність нащадків старшини та їхні пошуки старих літописів.
Слайд 5. Новгород-Сіверський гурток автономістів (1780–1790-ті рр.):
Локація: Лівобережна Україна (Новгород-Сіверський).
Хто: Василь Капніст, родина Полетик, Мелхиседек Значко-Яворський.
Мета: відновлення автономії Гетьманщини, захист прав і привілеїв козацького стану від імперської асиміляції.
Діяльність: збір та поширення історичних документів, розробка політичних проєктів, створення патріотичних творів.
Слайд 6. Таємна місія В. Капніста та «Історія Русів»:
Місія 1791 року: подорож до Пруссії з метою знайти союзників для збройного повстання проти Російської імперії (завершилася безрезультатно, але засвідчила готовність еліти до радикальних кроків).
«Історія Русів» (Біблія відродження): анонімний політичний трактат (імовірні автори — Г. або В. Полетики), що блискуче доводив самостійність українського народу, його право на власну державу та засуджував тиранію імперії.
Слайд 7. Гра «Архівіст»:
Інтерактивна вправа на встановлення логічних зв'язків між історичними діячами (Василь Капніст, анонімний автор, козацька старшина) та їхніми діями.
Слайд 8. Харківський осередок: Зміна вектору:
На початку XIX століття політичний запал Новгород-Сіверського згасає, ініціатива переходить на Слобожанщину, де зброєю стає не політика, а культура.
1805 рік: заснування Харківського університету (ініціатор — Василь Каразін), завдяки якому місто перетворюється на «українські Афіни» — центр науки, літератури і нового мислення.
Слайд 9. Харківський університет — інтелектуальний магніт:
Преса та журналістика: видання перших журналів (зокрема «Украинский вестник»).
Етнографія та фольклор: масове захоплення народною творчістю, збір пісень, казок та традицій.
Нова література: становлення нової української літератури живою народною мовою (перехід від академічності до емоційного романтизму).
Слайд 10. Творці «Українських Афін»:
Василь Каразін: вчений-просвітитель, ініціатор створення університету.
Григорій Квітка-Основ'яненко: батько української прози (довів, що українською можна писати не лише комедії, а й глибокі сентиментальні твори, повість «Маруся»).
Петро Гулак-Артемовський: байкар та ректор, який підняв українську байку на новий рівень («Пан та Собака»).
Слайд 11. Гра «Впізнай діяча»:
Аналіз цитат-характеристик без підказок для визначення видатних постатей Харківського осередку.
Слайд 12. Синтез: Два полюси одного відродження:
Порівняльна таблиця Новгород-Сіверського (Північ) та Харківського (Схід) осередків за критеріями: головна ідея, соціальна база, головна зброя, погляд.
Висновок: «Жоден осередок не міг би створити націю самостійно. Новгород-Сіверський дав українцям ІСТОРІЮ, а Харків дав їм ГОЛОС».
Слайд 13. Значення першого етапу:
Козацько-старшинський та харківський осередки заклали фундаментальну базу для всього подальшого національного руху.
Вони довели: українці мають власну велику, окремішню історію та унікальну самобутню культуру, підготувавши ґрунт для Тараса Шевченка та Кирило-Мефодіївського братства.
Слайд 14. Питання для роздумів:
Проблемне запитання для учнів: якби ви жили на початку XIX століття, до якого гуртка ви б приєдналися — Новгород-Сіверського чи Харківського? Який шлях був ефективнішим: таємна політика чи відкрита просвіта?
Слайд 15. Домашнє завдання:
Опрацювати § 6 підручника (Історія України 9 клас, авт. О. Пометун, 2026).
Дати усні/письмові відповіді на запитання в кінці параграфа.
Бонус-завдання: скласти історичний портрет одного з діячів у вигляді «таємного досьє».
