♟️🇺🇦 Опис презентації: «Політичні партії в боротьбі за вплив на населення (1917–1921 рр.)»
Слайд 1. Титульний слайд:
Назва: Політичні партії в боротьбі за вплив на населення (1917–1921 рр.).
Підзаголовок: Політична шахівниця Української революції.
Маркування: До §§ 9–10 підручника «Історія України» (10 клас).
Слайд 2. Вибух політичного життя:
Хронологічні візки: Березень 1917 р. — падіння монархії в Росії, вакуум влади; Квітень 1917 – Квітень 1918 рр. — доба Української Центральної Ради (УЦР).
Суть процесу: перехід від підпілля до легальної боротьби: натовп шукає лідерів, а партії змагаються за уми селян, робітників та військових.
Слайд 3. Ігрове завдання: Хронологічний код:
Завдання: розташувати історичні події (А — Проголошення незалежності УНР, Б — Лютнева демократична революція в Росії, В — Утворення Української Центральної Ради, Г — Збройний виступ самостійників) у правильній послідовності, щоб «зламати код» початку Революції.
Слайд 4. Політичний компас України (1917 р.):
Ідеологічний фронт: міст між класовою боротьбою та національною державністю.
Розподіл сил на координатах:
Ліворадикальні / Автономісти: УПСР, УСДРП (соціалісти, спочатку прагнули автономії).
Помірковані ліберали / Автономісти: УПСФ.
Самостійники: УПСС (соціалісти, але абсолютні самостійники).
Консервативні / Самостійники: УХДП (опора на приватну власність).
Слайд 5. Титани впливу: Соціалістичні мастодонти:
УПСР (Українські есери): лідери М. Грушевський, В. Голубович; аудиторія — селянство (наймасовіша партія); ідея — земля селянам (ліквідація великого землевладіння), національна автономія.
УСДРП (Українські есдеки): лідери В. Винниченко, С. Петлюра, М. Порш; аудиторія — робітничий клас; ідея — захист пролетаріату, марксизм із національним обличчям.
Слайд 6. Інтелектуали та Радикали: Альтернативні візії:
УПСФ (Есфеки): лідер С. Єфремов; база — фахові кадри, інтелігенція (колишнє ТУП); кредо — поступові економічні реформи, збереження приватної власності, федерація.
УХДП (Хлібороби-демократи): лідер В. Липинський; база — заможні фермери-хлібороби; кредо — консерватизм, політична самостійність України.
УПСС (Самостійники): лідери М. Міхновський, П. Болбочан; база — радикальна молодь, військові; кредо — безкомпромісна боротьба за повну незалежність із самого початку.
Слайд 7. Ігрове завдання: Чий це маніфест?
Завдання: з'єднати політичну платформу (цитату або ідею) з відповідною партією (УПСС, УПСР, УПСФ).
Слайд 8. Анатомія Лідера: Симон Петлюра (Точка А):
Ранні роки: догматичний соціал-демократ.
Біографія та ідеологія: семінарист-бунтар з Полтави, виключений за виконання забороненої кантати М. Лисенка; діяч РУП, редактор газети «Слово» (1907 р.) — перевага класового над національним, критика українського буржуазного народолюбства.
Слайд 9. Від Класу до Нації: Точка Зламу (Формування Головного Отамана):
Перелом (1912–1917): редагування журналу «Украинская жизнь», глибокий аналіз ідей І. Франка; національне стає вищим за партійне.
Тріумф впливу: I Всеукраїнський військовий з'їзд (1917), Петлюра завойовує маси військових щирістю та харизмою, відкинувши партійну догму.
Слайд 10. Ігрове завдання: Детектор міфів (С. Петлюра):
Аналіз тверджень: визначення того, які факти є правдою, а які — міфом (про виключення із семінарії, редакційну діяльність, ставлення до Першої світової війни та завоювання впливу на військових з'їздах).
Слайд 11. Зіткнення ідеологій: Україна vs. Більшовизм:
Позиція УЦР: курс на демократичну державність, легальність усіх партій, ілюзії щодо федерації з демократичною Росією.
Тактика більшовиків: монополія на владу, нав'язування диктатури силою; використання соціальних проблем (Донбас) для підбурювання мас; «троянський кінь» — використання лівих українських партій (боротьбисти, УКП) для розколу зсередини.
Слайд 12. Стиль політичної боротьби в УНР:
Масова агітація: мітинги, братання військових, публічні промови (феномен харизми С. Петлюри).
Преса та Маніфести: видання партійних газет («Рада», «Слово»), поширення відозв та Універсалів ЦР.
Професійні З'їзди: використання селянських, робітничих та військових з'їздів для затвердження партійних резолюцій.
Збройний тиск: від повстання самостійників (полк ім. Полуботка) до формування кішів гайдамаків на тлі агресії.
Слайд 13. Ігрове завдання: Політична пастка:
Проблемне завдання: аналіз тактики Леніна та російських більшовиків, якими вони змусили національні ліві партії до «саморозпуску», поглинувши їх у 1920 році попри їхню популярність серед селян.
Слайд 14. Синтез: Сила чи Слабкість?
Сила (Демократія): багатопартійність УНР (понад 12 партій) була ознакою пробудження потужної демократії та інтелектуальної свободи нації.
Слабкість (Роздробленість): ідеологічні суперечки (класове проти національного, автономія проти самостійності) завадили створити єдиний фронт.
Головний висновок: боротьба партій за вплив на населення розбудила націю, але брак єдності перед лицем монолітної диктатури призвів до трагічної втрати держави.
Слайд 15. Домашнє завдання (за §§ 9–10):
Завдання 1: Скласти таблицю українських політичних партій (Назва партії, Лідери, Цілі (автономія/самостійність), Соціальна база).
Завдання 2: Аналітичне мініесе на тему: «Стиль політичної боротьби в УНР. Які методи використовували лідери (на прикладі С. Петлюри чи інших) для здобуття впливу на населення?».
