🏛️📋 Опис презентації: «Український національний рух: Політичний етап» (§ 29)
Слайд 1. Титульний слайд:
Назва: «Український національний рух: Політичний етап».
Підзаголовок: Від слів до дії: Радикалізація, партії та вибір між автономією і самостійністю.
Примітка: До § 29 підручника «Історія України 9 клас» (О. Пометун, 2026).
Слайд 2. Від культурницького етапу до політичного:
Культурницький етап (Громади): фокус на піснях, мові та словниках.
Вичерпаність методів: наприкінці XIX століття українська інтелігенція усвідомила, що самих лише культурних заходів недостатньо для збереження нації.
Політичний етап (Партії): початок боротьби за політичні права, створення партій та перехід до радикальних дій.
Слайд 3. Що таке радикалізація?:
Визначення: це перехід від прохань до вимог.
Старі громадівці: обережність, компроміс, виключно культурна праця.
Молоде покоління: відмова від компромісів, вимога рішучих політичних дій, соціальної рівності та національного визволення.
Слайд 4. Інтерактив: «Впізнай радикала»:
Завдання-опитування за трьома історичними постатями: 1) співавтор першої політичної партії (РУРП) у 1890 році разом з М. Павликом; 2) автор брошури «Україна irredenta», де вперше обґрунтовано незалежність; 3) засновник і идеолог Братства тарасівців, автор промови «Самостійна Україна».
Слайд 5. Галичина — «український П’ємонт»:
Умови австрійської конституційної монархії дозволили легально створювати політичні партії.
Еволюція партій у Галичині: 1890 рік — РУРП (Русько-українська радикальна партія), яка у 1899 році розкололася на УНДП (Націонал-демократи) та УСДП (Соціал-демократи).
Слайд 6. Наддніпрянщина: Робота в підпіллі:
Через жорсткі заборони російського царату (Валуєвський циркуляр, Емський указ) партії виникають на 10 років пізніше і діють нелегально (РУП у 1900 році, а також УДП, УСДРП тощо).
Слайд 7. Інтерактив: «Політичний конструктор»:
Завдання на зіставлення абревіатур партій (РУРП, РУП, УНДП) з регіоном їх створення, роком та ключовою характеристикою.
Слайд 8. Головне питання епохи: Якою має бути Україна?:
Національний рух розколовся на дві великі течії (Автономізм та Самостійність), кожна з яких бачила свій шлях до порятунку нації.
Слайд 9. Автономістська течія (Федералісти):
Мета: широкі національні, культурні та економічні права всередині реформованої імперії (Російської або Австро-Угорської).
Державний устрій: демократична федерація рівноправних народів.
Методи: еволюція, легальна парламентська боротьба, просвітництво, реформи.
Слайд 10. Самостійницька течія (Незалежники):
Мета: повна державна незалежність, жодних компромісів з імперіями.
Гасло: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна!».
Методи: радикальні дії, готовність до збройної революції та безкомпромісної боротьби.
Слайд 11. Битва ідей: Автономія vs. Самостійність:
Порівняльна таблиця за критеріями: кінцева політична мета, ставлення до імперій, тактика боротьби та головні ідеологи (М. Грушевський, М. Драгоманов проти М. Міхновського, Ю. Бачинського).
Слайд 12. Тексти, що змінили хід історії:
«Україна irredenta» (Юліан Бачинський, 1895): перше наукове та економічне обґрунтування необхідності політичної незалежності України.
«Самостійна Україна» (Микола Міхновський, 1900): політичний маніфест, що проголосив ідею повної сепарації від Росії.
Значення: це був шок для старшої інтелігенції, але саме ці ідеї посіяли зерно, яке зійшло у 1917 році.
Слайд 13. Інтерактив: «Ідеологічні терези»:
Завдання на розподіл історичних тверджень між автономістами та самостійниками (наприклад, вимоги переустрою імперії у федерацію проти гасел «Усяка угода з Росією є зрадою нації»).
Слайд 14. Підсумок етапу: Фундамент для Революції:
Радикалізація та розбудова партій не були марними теоретичними суперечками.
Цей етап створив політичну еліту, викував національну ідеологію та організаційні структури.
Покоління, що створювало перші партії, згодом стане на чолі Української революції 1917–1921 років — нація перейшла від слів до дій.
Слайд 15. Домашнє завдання:
Опрацювати § 29 підручника («Історія України 9 клас», авт. О. Пометун, 2026).
Скласти у зошиті зведену таблицю «Політичні партії України кінця XIX – початку XX ст.» (із зазначенням назви, року і місця створення, лідерів, течії та головної мети), використовуючи схеми з презентації.