Плани-конспекти Система уроків Хімія Розділ „Спирти” – органічна хімія

Опис документу:
Навчати вміє той, хто навчає творчо, цікаво. А. Енштейн Мета: Стимулювання до навчання Зацікавленість предметом Розвиток творчого потенціалу у школярів Комплексний метод практичного навчання Використання активних форм роботи Розвиток компетентності особистості Уміння самостійно конструювати свої знання Уміння орієнтуватися в інформаційному просторі Розвитку критичного мислення

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Система уроків Хімія

Розділ „Спирти” – органічна хімія

Тема: Насичені одноатомні спирти. Метиловий і етиловий спирти, як представники насичених одноатомних спиртів.

Мета: дати загальне поняття про оксигеновмісні органічні речовини. З’ясувати склад, особливості хімічної будови насичених одноатомних спиртів на прикладі метанолу і етанолу. Сформулювати поняття про функціональну групу спиртів. Дати визначення спиртів. Ознайомитися з фізичними властивостями формувати вміння складати структурні і електронні формули метанолу й етанолу. Охарактеризувати значення метанолу й етанолу в н/г. розкрити шкідливу фізіологічну дію спиртів на організм людини.

Обладнання та реактиви: таблиці „Гомологічний ряд спиртів”, „Хімічні властивості спиртів”, „Застосування метанолу та етанолу”, „Класифікація оксигеновмісних органічних речовин”; вода, етанол, хімічний стакан, фарфорова чашка, сірники.

Тип уроку – урок засвоєння нових знань.

Форма уроку – групова: учні працюють з підручником; клас поділяється на три групи, І група – архітектори, вивчають склад, молекулярну, структурну та електронну формули спиртів, на прикладі метанолу й етанолу; ІІ група – дослідники, розглядають функціональну групу спиртів, досліджують фізичні властивості; ІІІ група – експериментатори, вивчають хімічні властивості.

Структура уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів: фронтальне опитування.

  1. Які вуглеводні називаються насиченими?

  2. Які речовини називаються гомологи?

  3. Які речовини називаються ізомерами?

  4. Які елементи-органогени входять до складу насичених, ненасичених, ароматичних вуглеводнів?

  5. Чим відрізняються насичені вуглеводні від ненасичених?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Задача – на два варіанти (другий варіант у душках).

При повному згоранні 2,3 (6,9) г речовини добуто 4,4 (13,2) г вуглекислого газу і 2,7 (8,1) г води, відносна густина парів цієї речовини за повітрям 1,59. визначте молекулярну формулу речовини.

Учні, як бачите до складу шуканої речовини входять атоми Оксигену, отже, сьогодні на уроці ми з вами розпочнемо вивчати органічні сполуки, до складу яких крім Карбону і Гідрогену входять атоми Оксигену. Серед цих сполук особливе місце посідають спирти. Саме з них і почнемо короткий екскурс у світ оксигеновмісних сполук.

Оксигеновмісні сполуки поділяються на такі класи ( ОК).

IV. Повідомлення теми і мети та завдань уроку.

Отже. Запишіть тему уроку (тема й завдання записані на дошці).

План викладу нового матеріалу.

  1. Насичені одноатомні спирти. Класифікація спиртів. Метанол й етанол, перші представники насичених одноатомних спиртів.

  2. Номенклатура спиртів. Гомологічний ряд спиртів. Ізомерія спиртів.

  3. Склад, молекулярна, структурна та електронна формули спиртів, на прикладі метанолу й етанолу.

  4. Фізичні властивості метанолу й етанолу. Функціональна група ОН; водневий зв'язок і вплив на фізичні властивості.

  5. Хімічні властивості спиртів. Добування метанолу й етанолу.

  6. Значення метанолу і етанолу в н/г. Шкідлива фізіологічна дія на організм людини.

V. Сприйняття і первинне усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Спирти – це похідні вуглеводнів, у яких один або кілька атомів водню заміщені функціональною групою – гідроксигрупою – ОН. Загальна формула спиртів R-(OH)n, де R – вуглеводневий радикал. Класифікація. Залежно від числа гідроксигруп спирти поділяються на одноатомні з загальною формулою R-OH, двоатомні - R-(OH)2, багатоатомні - R-(OH)n.

За характером вуглеводневого радикалу розрізняють аліфатичні спирти (насичені та ненасичені) і ароматичні. Залежно від положення гідроксигрупи розрізняють такі спирти: первинні, вторинні, третинні.

Отже, метанол та етанол відносяться до аліфатичних насичених спиртів, одноатомних, первинної структури із загальною формулою R-OH.

2. Вживають такі тривіальні назви спиртів: метиловий, етиловий, гліцерин, бензиловий тощо.

За міжнародною номенклатурою до назв відповідних вуглеводнів додається закінчення –ол, цифрою позначається положення гідроксигрупи – ОН, нумерація починається з кінця, до якого ця група ближче.

Спирти утворюють гомологічні ряди, в яких кожний наступний член відрізняється від попереднього на гомологічну різницю – питання до класу: назвати гомологічну різницю (-СН2). Наприклад, одноатомні спирти з загальною формулою СnH2n+1OH (табл.). Одноатомні ненасичені спирти утворюють гомологічні ряди алкенолів і алкінолів. Алкеноли мають загальну формулу СnH2n - 1OH. Двоатомні насичені спирти (алкадіоли) утворюють гомологічний ряд з загальною формулою СnH2n(OH)2. Триатомні насичені спирти (алкатріоли) - СnH2n – 1 (OH)3. Ароматичні спирти – С6Н5 – (СН2)n – СН2ОН.

Ізомерія. У спиртів має місце структурна ізомерія (ланцюга та положення гідроксигрупи), між класова ізомерія.

3. У роль вступають архітектори (розглядають будову метанолу та етанолу).

4. Дослідники, вивчають фізичні властивості спиртів, показують розведення етилового спирту у воді в різних співвідношеннях.

Питання до класу. Що називається функціональною групою спиртів?

У молекулах спиртів та води водневі зв’язки утворюються за рахунок вільних електронних пар атомів Оксигену, який може взаємодіяти з атомом Гідрогену іншої сполуки, так утворюються асоціати. Асоціація – об’єднання молекул, в результаті утворення водневого зв’язку, є причиною, чому спирти киплять при значно вищій температурі порівняно з відповідними вуглеводнями, тому вони рідини.

5. Вступають у роль експериментатори (ОК) . Показують горіння етилового спирту, вивчають хімічні властивості.

Учні, ви знаєте з курсу біології, що в процесі дихання також виділяється вуглекислий газ та вода.

Питання до класу. Чим відрізняється горіння від процесу дихання, якщо виділяються ті ж самі продукти реакції?

Добування. У промисловості: метанол добувають з водяного газу:

СО + 2Н2 = СН3ОН, умови: кат=Сu, ZnO; 220-3000С, а раніше піроліз деревини (деревинний спирт).

Питання до учні. Що називається піролізом?

Етиловий спирт: гідратація етилену, бродіння виноградного цукру:

С2Н4 + НОН =СН3 – СН2ОН, умови: 280-3000С, кат = Н3РО4

С6Н12О6 = 2 СН3 – СН2ОН + 2СО2, умови: ферменти дріжджі

У лабораторії: із галогенопіхідних, діючи водним розчином лугів; відновлення альдегідів.

(1 т сухої тирси можна добути приблизно 200 л етанолу, а з 0,7 т зерна або 1,5 т картоплі приблизно 200 л спирту; перша згадка про етанол як „горючу воду” добуто перегонкою вина у VIII ст.)

6. табл.

VI. Усвідомлення учнями знань. Групи роблять свій захист.

VIІ. Узагальнення і систематизація знань учнів. Кожна група дістає тест та його розв’язує.

  1. VIІІ. Підведення підсумків уроку, Д/З. Підготувати реферати на тему „Шкідлива фізіологічна дія на організм людини”.

Тема: Гліцерин як представник багатоатомних спиртів.

Мета: розширити знання про спирти шляхом ознайомлення з багатоатомними спиртами. З’ясувати склад гліцерину, навчити писати його електронну і структурну формули. Порівняти фізичні й хімічні властивості одноатомних і багатоатомних спиртів. Ознайомити з якісною реакцією на багатоатомні спирти. Розглянути застосування багатоатомних спиртів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма проведення уроку: колективна.

Обладнання та реактиви: таблиці: „Добування гліцерину”, Застосування гліцерину”, вода, штатив, пробірки, гліцерин, розчини: сульфат міді, гідроксид калію.

Структура уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Двоє учнів біля дошки розв’язують задачі:

Перша задача: при нагріванні насиченого одноатомного спирту з концентрованою бромидною кислотою утворюється сполука, масова частка брому в якій становить 73, 4 %. Визначити формулу вихідного спирту.

Друга задача: в результаті спалювання 4,8 г органічної речовини утворилось 3, 36 л вуглекислого газу і 5,4 г води . густина пари цієї речовини за метаном 2. визначити молекулярну формулу речовини і назвати її.

Всі інші учні пишуть хімічний диктант (вчитель дає запитання, діти лише записують відповідь).

  1. Записати елементи-органогени насичених одноатомних спиртів.

  2. Загальна формула насичених одноатомних спиртів.

  3. У промисловості із чого добувають етанол?

  4. Яка група зумовлює хімічні та фізичні властивості спиртів?

  5. Під час реакції дегідратації насичених одноатомних спиртів, які утворюються вуглеводні?

  6. Чи має ізомери етиловий спирт, якщо має навести приклади.

ІІІ. Повідомлення теми, завдань уроку (тема й завдання записані на дошці).

План викладу нового матеріалу.

  1. Перші представники гомологічних рядів багатоатомних спиртів.

  2. Склад, молекулярна, структурна та електронна формули гліцерину та етиленгліколю.

  3. Номенклатура.

  4. Фізичні властивості гліцерину.

  5. Хімічні властивості гліцерину. Лабораторна робота „Якісна реакція на гліцерин”.

  6. Добування багатоатомних спиртів. Застосування.

Виклад нового матеріалу.

1. Етиленгліколь та гліцерин – перші представники гомологічних рядів дво- із загальною формулою СnH2n(OH)2 і триатомних – СnH2n – 1(OH)3 насичених спиртів. На дошці записані структурні формули даних спиртів. З формул видно, що дані спирти містять дві та три функціональні групи ОН, отже їх відносять до багатоатомних.

2. Питання до класу. Які елементи-органогени входять до складу багатоатомних спиртів? Структурні формули записані на дошці, а зараз спробуємо записати молекулярну та електронну формули даних речовин. Четверо учнів працюють біля дошки.

3. Загально вживана назва даних спиртів – це етиленгліколь (двоатомний спирт) та гліцерин (триатомний). За міжнародною номенклатурою двоатомний спирт – етандіол, а триатомний – пропантриол.

4. ДЗ Підготувати коротку інформацію „фізичні властивості етиленгліколю”.

Гліцерин – безбарвна сироподібна речовина, солодкувата на смак, добре розчинна у воді (показати розчинність гліцерину на досліді), гігроскопічна, неотруйна речовина, що легко засвоюється організмом.

5. Як сполуки, що містять гідроксигрупи, багатоатомні спирти за властивостями подібні до одноатомних.

Реакція горіння етиленгліколю та гліцерину (двоє учнів записують на дошці).

Взаємодія з активними металами та лугами – рівняння реакції записати самостійно.

Взаємодія з органічними та мінеральними оксигеновмісними кислотами – рівняння реакції записати вдома.

Лабораторна робота.

Методика запису лабораторної роботи у зошити.

Тема: „Якісна реакція на гліцерин”.

Мета: провести якісну реакцію на гліцерин, записати рівняння реакції утворення яскраво-синього кольору комплексної сполуки гліцерату міді (ІІ), зробити висновки.

Обладнання та реактиви: гліцерин, розчини: сульфату міді, їдкого калію, пробірка, штатив.

Хід лабораторної роботи

План.

  1. Взаємодія гліцерину з гідрооксидом міді (ІІ).

  2. Запис рівняння реакції утворення комплексної сполуки гліцерату (ІІ) міді.

  3. Висновки.

6. Дивіться в додаток № 9.

IV. Закріплення засвоєних знань.

Фронтальне опитування.

  1. Що називається багатоатомними спиртами?

  2. Які ви знаєте перші два представники багатоатомних спиртів.

  3. Чи взаємодіє гліцерин з активними металами?

  4. Здійснити перетворення:

Пропанол-1 → А → Б → 2,3-диметилбутан

V. Підсумки уроку. Д/З

Тема: Фенол.

Мета: ознайомити учнів з будовою фенолу, визначити взаємний вплив атомів у його молекулі. Розвивати вміння прогнозувати хімічні властивості органічних сполук, виходячи з їхньої будови, на прикладі фенолу. Ознайомити з якісною реакцією на фенол. Дати уявлення про охорону навколишнього середовища від промислових відходів, що містять фенол. Звернути увагу на отруйні властивості фенолу.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма: індивідуальна з використанням опорних конспектів.

Обладнання та реактиви: опорний конспект, підручник, фенол, вода, хлорне залізо.

Структура уроку.

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Самостійна робота на два варіанти.

Варіант І

Варіант ІІ

1. Які речовини називаються спиртами?

2. Здійснити перетворення:

етанол → етилен → хлоретан → етиловий спирт.

3. Пояснити утворення водневих зв’язків між молекулами спирту та їх вплив на фізичні властивості.

4. Написати рівняння реакції, в результаті яких можна добути:

з метану → бутадієн – 1,3.

1. Написати загальну формулу багатоатомних спиртів. Що таке функціональна група.

2. Здійснити перетворення:

метан → ацетилен → етилен → етанол.

3. Довести отруйність і згубну дію спиртів на організм людини.

4. Написати рівняння реакції, в результаті яких можна добути:

з метану → діетиловий ефір.

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку (тема й завдання записані на дошці).

План нового матеріалу.

  1. Визначення. Класифікація. Ізомерія.

  2. Номенклатура. Гомологічний ряд фенолу.

  3. Будова фенолу.

  4. Фізичні властивості.

  5. Хімічні властивості фенолу.

  6. Добування. Застосування.

IV. Сприйняття учнями нового матеріалу.

1. Фенол – це гідроксипохідне бензолу, в молекулі якого гідроксигрупа безпосередньо зв’язана з атомами вуглецю бензольного ядра. Формула фенолу записана на дошці. Фенол належить до класу одноатомних

фенолів, які залежно від числа гідроксигруп бувають одно-, дво-, триатомними. Одноатомні феноли утворюють гомологічний ряд з загальною формулою R – C6H4OH, де R – вуглеводневий радикал. Фенол не має ізомерів, мають ізомери лише його гомологи. Характерна ізомерія положення замісників у ядрі (о-, м-, п-крезоли) та міжкласова ізомерія з ароматичними спиртами.

Питання до класу. Що таке о-, м-, п-положення?

Кожному учневі дається опорний конспект (див. додаток № 10), діти працюють з опорним конспектом і підручником.

V. Первинне усвідомлення учнями вивченого матеріалу.

Проходить захист вивченого.

Під час розгляду хімічних властивостей фенолу, вчитель демонструє розчинення фенолу у воді за кімнатної температури і під час нагрівання. Показує якісну реакцію на фенол: взаємодія фенолу з ферум (ІІІ) хлоридом, з утворення фіолетового розчину феноляту феруму (ІІІ). Наголошується, що дана взаємодія обумовлена гідроксигрупою. Але є іще інша якісна реакція на фенол, яка обумовлена бензольним ядром, взаємодія з бромною водою. Учні записують рівняння реакції.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

Фронтальне опитування.

  1. Обґрунтуйте, чому фенол за звичайних умов взаємодіє з бромною водою, а бензол ні?

  2. Дати характеристику фізичним властивостям фенолу.

  3. Де застосовують фенол?

  4. Здійснити перетворення:

С6Н6 → С6Н5СІ → С6Н5ОН.

VІІ. Підсумки уроку. Д/З.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ХІМІЇ залишилося:
0
2
міс.
0
7
дн.
1
6
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!