Сьогодні о 18:00
Кабінет психолога:
«
Здатність до саморегуляції – основа духовного розвитку. Нові інструменти й підходи
»
Взяти участь Всі події

Підготовка до ЗНО з теми "Основи"

Хімія

Для кого: 8 Клас, 11 Клас

24.09.2019

1273

17

0

Опис документу:
Описано склад, будову, класифікацію, фізичні і хімічні властивості основ, їх добування і застосування. Наведено відповідні рівняння реакцій. Документ допоможе при підготовці до ЗНО і контрольної роботи. Автор: Кравченко Христина Ігорівна
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Основи – це сполуки, до складу яких входять атом металічного елемента й одна або кілька гідроксильних груп OH (залежно від валентності металу).

Основи – сполуки, які містять катіони металічних елементів і гідроксид- аніони ОН

Загальна формула основ: 

Me(OH)n,

де n – число груп OH, що відповідає валентності металічного елемента. Me – символ металічного елемента.

Назва основ

Назва основ складається з двох слів, перше з яких – назва металічного елемента, а друге – «гідроксид». Наприклад, KOH – калій гідроксид, Ba(OH)2 – барій гідроксид.

Якщо елемент має кілька значень валентностей, то це значення вказується у назві гідроксиду:
Fe(OH)2 – ферум(II) гідроксид,
Fe(OH)3 – ферум(III) гідроксид.

Тривіальні назви:

NaOH – їдкий натр, каустична сода;
KOH – їдкий калі;
Ba(OH)2 – баритова вода;
Ca(OH)2 – гашене вапно, вапняне молоко, вапняна вода;
NH4OH – нашатирний спирт.

Формули гідроксидів, які відповідають оснóвним оксидам

Загальна формула оксидів

Me2O

MeO

Me2O3

Загальна формула гідроксидів

MeOH
однокислотні

Me(OH)2
двокислотні

Me(OH)3
трикислотні

Наприклад

КОН, NаOH

Ca(OH)2, Вa(OH)2

Fe(OH)3, Al(OH)3

Фізичні властивості основ

Основи за звичайних умов є твердими речовинами йонної будови, тому вони повинні мати високу температуру плавлення, але при помірному нагріванні майже всі основи розкладаються на відповідний оксид і воду. Розплавити можна лише гідроксиди натрію і калію. Більшість основ не розчиняються у воді. Малорозчинними є гідроксиди малоактивних металічних елементів, а добре розчинні гідроксиди лужних елементів і сполуки барію. Водорозчинні основи називають лугами.

Класифікація основ

За звичайних умов луги – це тверді кристалічні речовини, милкі на дотик, роз’їдають багато матеріалів, шкіру, папір, тканину, добре розчиняються у воді.

Змінюють колір індикаторів:

лакмус (фіолетовий) змінюється на синій;

метиловий оранжевий (оранжевий) – на жовтий;

фенолфталеїн (безбарвний) забарвлюється в малиновий колір.

Нерозчинні основи – тверді речовини, не милкі на дотик, не роз’їдають шкіру, не мають запаху, практично не розчиняються у воді й не змінюють кольору індикаторів. Забарвлені вони по-різному:
купрум(II) гідроксид Cu(OH)2 – блакитний; 
Zn(OH)2, Al(OH)3 – білі,
Fe(OH)2 – зеленувато-білий,
Fe(OH)3 – бурий.

Хімічні властивості основ

1. Розчинні і нерозчинні основи мають спільну властивість – реагують з кислотами, утворюючи сіль і воду:
NaOH + HCl = NaCl + H2O;   
Cu(OH)2 + 2HCl = CuCl2 + 2H2O.
Тип реакції – обміну,
нейтралізації.

Під час взаємодії багатооснóвних кислот з гідроксидами можуть утворюватися кислі солі: 
KOH + H2SO4 = KHSO4 + H2O; 
Ca(OH)2 + 2H2SO4 = Ca(HSO4)2 + 2H2O.

Під час взаємодії багатокислотних гідроксидів з однооснóвними кислотами можуть утворюватися оснóвні солі: 
Ca(OH)2 + HCl = CaOHCl + H2O (основа в надлишку); 
CaOHCl + HCl = CaCl2 + H2O.

2. Луги реагують з кислотними оксидами, утворюючи середню або кислу сіль при надлишку чи нестачі лугу відповідно: 
2NaOH + CO2 = Na2CO3 + H2O; 
NaOH + CO2 = NaНCO3.

Для нерозчинних основ такі реакції не характерні.

3 Луги взаємодіють із розчинними солями малоактивних металічних елементів, утворюючи нову сіль і нерозчинну основу: 
2KOH + FeCl2 = Fe(OH)2↓ + 2KCl. 
Луги можуть взаємодіяти із розчинними солями активних металічних елементів, якщо в результаті реакції утворюється нерозчинна сіль: 
K2SO4 + Ba(OH)2 = 2KOH + BaSO4↓.

Луги взаємодіють з кислими солями утворюючи середні солі:

KHSO4 + KOH = K2SO4 + H2O.

Для нерозчинних основ такі реакції не характерні.

5. Майже всі основи (крім гідроксидів Натрію і Калію, лужних металів) у результаті нагрівання легко розкладаються на оксид і воду: 
Cu(OH)2 = CuO + H2O.

Добування основ

1. Розчинні гідроксиди (луги) можна добути взаємодією активних металів та їх оксидів з водою:

2Na + 2H2O = 2NaOH + H2↑; 

Na2O + H2O = 2NaOH.

2. Взаємодією розчинів солей з лугами можна також використати для добування деяких розчинних основ. Якщо на розчини солей натрію, літію та деяких інших металів подіяти гідроксидом барію або кальцію, то внаслідок реакції утвориться розчинна основа і нерозчинна сіль, яку можна легко відокремити від розчину:

Na2CO3 + Ca(OH)2 = 2NaOH + CaCO3↓; 

Li2SO4 + Ba(OH)2 = 2LiOH + BaSO4↓.

3. Луги можна добути електролізом водних розчинів солей.

4. Нерозчинні гідроксиди можна добути реакцією обміну між сіллю (найчастіше сіллю малоактивного металічного елемента) та лугом у розчині:

FeCl3 + 3NaOH = 3NaCl + Fe(OH)3↓.

Практичне застосування деяких основ

NaOH – у великій кількості використовується у нафтовій промисловості для очищення нафтопродуктів переробки нафти, в миловарній, паперовій, текстильній промисловостях, у виробництві штучного шовку та в ряді інших виробництв. Кипятінням деревини з NaOH добувають целюлозу. Обробка бавовняних тканин натрій гідроксидом поліпшує їх здатність до фарбування. Натрій гідроксид – важливий реактив у аналітичній хімії.

КОН – застосовують у миловарній промисловості для виготовлення рідкого мила. Внаслідок великої гігроскопічності його використовують як осушувач, для вбирання вуглекислого газу, у хірургії для припікання, як вихідний продукт для добування різних солей калію.

Ca(OH)2  відомий під назвою «гашене вапно», широко використовують у будівництві. Суміш гашеного вапна з піском і водою називають вапняним розчином і використовують для скріплення цегли під час мурування цегляних стін, а також як штукатурка. Вапняний розчин твердне спочатку внаслідок випаровування води, а потім – внаслідок вбирання гашеним вапном з повітря вуглекислого газу й утворення кальцій карбонату. Ca(OH)використовують для добування хлорного вапна [Са(ОН)+ Сl→ CaOCl+ H2O]. Як «вапняну воду» застосовують для білення, у медицині проти опіків або як протиотруту при отруєннях сульфатною чи оксалатною кислотами.

Ba(OH)2 – насичений водний розчин відомий як «баритова вода», є важливим лабораторним реактивом для виявлення СО2, йонів SO42– та СO32– та відносно дешевою розчинною основою.

NH4OH – один з найважливіших хімічних реактивів, розбавлений розчин якого «нашатирний спирт» застосовують як слабку основу в хімічній практиці, у медицині, домашньому господарстві.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.