Орієнтовне календарно-тематичне планування з хімії 2018-2019 н.р.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Пояснювальна записка

Навчання хімії у 2018/2019 навчальному році здійснюватиметься за такими навчальними програмами:

7 - 9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи, затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804.

10 клас:

Програма з хімії для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти. Рівень стандарту (затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407).

11 клас:

Програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний рівень (затверджена наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021).

Відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти II ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 405, (таблиці 1 – 13) у всіх закладах загальної середньої освіти хімія вивчається:

у 7 класі – 1,5 години на тиждень,

у 8 класі – 2 години на тиждень,

у 9 класі – 2 години на тиждень.

Відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти IIІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 408, хімія вивчається:

на рівні стандарту в 10 класі 1,5 години на тиждень;

Відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти IIІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 406, хімія вивчається:

на академічному рівні в 11 класі 2 години на тиждень;

7 клас

51 год, 1,5 год на тиждень

Тема уроку

К-ть годин

Дата

Примітки

Очікувані результати навчання

Вступ

1

Первинний інструктаж з БЖД в кабінеті хімії. Хімія – природнича наука. Речовини та їх перетворення у навколишньому світі.

Короткі відомості з історії хімії. Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає лабораторний посуд і основне обладнання кабінету хімії;

знає і розуміє правила поведінки учнів у хімічному кабінеті та правила безпеки під час роботи з лабораторним посудом і обладнанням кабінету хімії;

пояснює призначення лабораторного посуду та обладнання кабінету хімії.

Діяльнісний компонент

виконує найпростіші лабораторні операції з використанням обладнання кабінету хімії за вказівкою вчителя;

дотримується правил поведінки учнів у хімічному кабінеті та правил безпеки під час роботи з лабораторним посудом та обладнанням кабінету хімії.

Ціннісний компонент

висловлює судження про застосування хімічних знань та історію їхнього розвитку; доцільність марковання небезпечних речовин, які входять до складу харчових продуктів і побутових хімікатів;

робить висновки щодо безпечного використання речовин, з урахуванням їхнього марковання;

усвідомлює право на власний вибір і прийняття рішення.

2.

Залік з ТБ в кабінеті хімії. Ознайомлення з лабораторним посудом та обладнанням кабінету хімії, маркованням небезпечних речовин. Правила безпеки під час роботи з лабораторним посудом та обладнанням кабінету хімії.

Інструктаж з БЖД Лабораторні досліди

1. Дослідження будови полум’я.

2. Ознайомлення з маркуванням небезпечних речовин (на прикладі побутових хімікатів).

3

Інструктаж з БЖД Практична робота

1. Прийоми поводження з лабораторним посудом, штативом і нагрівними приладами. Виконання найпростіших лабораторних операцій.

4

Захист навчальних проектів

1. Хімічні речовини навколо нас.

2. Історичне значення вогню.

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека. Громадянська відповідальність. Екологічна безпека і сталий розвиток.

Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Ознайомлення з маркованням небезпечних речовин.

Тема 1. Початкові хімічні поняття

5

Фізичні тіла. Матеріали. Речовини. Фізичні властивості речовин. Як вивчають речовини. Спостереження й експеримент у хімії.

Інструктаж з БЖД Лабораторний дослід

3. Ознайомлення з фізичними властивостями речовин. Опис спостережень. Формулювання висновків.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи; найпоширеніші хімічні елементи в природі;

наводить приклади простих і складних речовин, хімічних явищ у природі та побуті;

пояснює зміст хімічних формул, сутність закону збереження маси речовин, рівнянь хімічних реакцій.

Діяльнісний компонент

розрізняє фізичні тіла, речовини, матеріали, фізичні та хімічні явища, фізичні та хімічні властивості речовин, чисті речовини і суміші, прості й складні речовини, металічні та неметалічні елементи, використовуючи періодичну систему; метали й неметали, атоми, молекули;

спостерігає хімічні й фізичні явища;

описує якісний і кількісний склад речовин за хімічними формулами; явища, які супроводжують хімічні реакції;

використовує Періодичну систему як довідкову для визначення відносної атомної маси елементів;

складає формули бінарних сполук за валентністю елементів, план розділення сумішей;

визначає валентність елементів за формулами бінарних сполук;

обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою; масову частку елемента в складній речовині та масу елемента в складній речовині за його масовою часткою, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

дотримується правил поведінки учнів у хімічному кабінеті та правил безпеки під час роботи з лабораторним посудом і обладнанням кабінету хімії;

виконує найпростіші лабораторні операції з нагрівання речовин, розділення сумішей;

Ціннісний компонент

усвідомлює необхідність збереження власного здоров’я і довкілля при використанні хімічних речовин;

висловлює судження про багатоманітність речовин та значення закону збереження маси речовини;

виробляє власні ставлення до природи як найвищої цінності;

робить висновки на основі спостережень (за допомогою вчителя).

6

Атоми. Молекули

7

Хімічні елементи, їхні назви і символи. Поширеність хімічних елементів у природі. Ознайомлення з Періодичною системою хімічних елементів.

8

Чисті речовини і суміші (однорідні, неоднорідні). Способи розділення сумішей.

9

Інструктаж з БЖД. Практична робота №2:«Розділення сумішей».

10

Маса атома. Атомна одиниця маси. Відносні атомні маси хімічних елементів.

11

Хімічні формули речовин. Прості та складні речовини. Інструктаж з БЖД Лабораторний дослід4.

 Ознайомлення зі зразками простих і складних речовин.

12

Багатоманітність речовин.

Метали й неметали. Металічні та неметалічні елементи.

13

Систематизація та узагальнення знань

14

Контрольна робота №1

Тематична

15

Валентність хімічних елементів. Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів.

16

Визначення валентності елементів за формулами бінарних сполук.

17

Валентність хімічних елементів. Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів. Визначення валентності елементів за формулами бінарних сполук.

18

Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою.

15

Розрахункові задачі

1. Обчислення відносної молекулярної маси речовини за її формулою.

16

Масова частка елемента в складній речовині.

17

Розрахункові задачі

2. Обчислення масової частки елемента в складній речовині.

18

Розрахункові задачі

3. Обчислення маси елемента в складній речовині за його масовою часткою.

19

Фізичні й хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують. Хімічні властивості речовин.

Інструктаж з БЖД Лабораторний дослід

5-9. Дослідження хімічних реакцій, що супроводжуються виділенням газу, випаданням осаду, зміною забарвлення, появою запаху, тепловим ефектом.

20

Фізичні й хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують. Хімічні властивості речовин.

Інструктаж з БЖД Лабораторний дослід

5-9. Дослідження хімічних реакцій, що супроводжуються виділенням газу, випаданням осаду, зміною забарвлення, появою запаху, тепловим ефектом.

21

Інструктаж з БЖД Практична робота3. Дослідження фізичних і хімічних явищ на прикладах побутових хімікатів і харчових продуктів.

22

Захист навчальних проектів

3. Хімічні явища у природі.

4. Хімічні явища у побуті.

5. Використання хімічних явищ у художній творчості й народних ремеслах.

6. Речовини і хімічні явища в літературних творах і народній творчості.

23

Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій. Схема хімічної реакції. Хімічні рівняння.

24

Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій. Схема хімічної реакції. Хімічні рівняння.

25

Узагальнення та систематизація знань

26

Контрольна робота №2

Тематична

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека

Безпечне поводження з речовинами.

Підприємливість і фінансова грамотність

Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій.

Розв’язування розрахункових задач за темою «Масова частка елемента в складній речовині».

Тема 2. Кисень

27

Повітря, його склад.

Оксиген. Поширеність Оксигену в природі. Кисень, склад його молекули, поширеність у природі. Фізичні властивості кисню.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає склад молекул кисню, оксидів, якісний та кількісний склад повітря;

наводить приклади оксидів, реакцій розкладу і сполучення;

пояснює суть реакцій розкладу і сполучення, процесів окиснення, колообігу Оксигену.

Діяльнісний компонент

розрізняє процеси горіння, повільного окиснення, дихання, реакції розкладу і сполучення;

описує поширеність Оксигену в природі; його фізичні властивості;

характеризує хімічні властивості кисню;

аналізує умови процесів горіння та повільного окиснення;

складає рівняння реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом;

використовує лабораторний посуд для добування (з гідроген пероксиду) і збирання кисню;

визначає наявність кисню дослідним шляхом;

дотримується запобіжних заходів під час використання процесів горіння; інструкції щодо виконання хімічних дослідів та правил безпеки під час роботи в хімічному кабінеті.

Ціннісний компонент

обґрунтовує застосування кисню;

оцінює значення кисню в життєдіяльності організмів; озону в атмосфері; вплив діяльності людини на стан повітря;

усвідомлює наслідки небезпечного поводження з вогнем, відповідальність за збереження повітря від шкідливих викидів.

28

Добування кисню в лабораторії (на прикладі гідроген пероксиду і води) та промисловості. Реакція розкладу. Поняття про каталізатор..

29

Способи збирання кисню. Доведення наявності кисню.

30

Інструктаж з БЖД Практичні роботи

4. Добування кисню з гідроген пероксиду з використанням різних біологічних каталізаторів, доведення його наявності.

31

Хімічні властивості кисню: взаємодія з простими речовинами (вуглець, водень, сірка, магній, залізо, мідь). Реакція сполучення.

32

Поняття про оксиди, окиснення (горіння, повільне окиснення, дихання).

Умови виникнення та припинення горіння.

33

Взаємодія кисню зі складними речовинами (повне окиснення метану, гідроген сульфіду)..

34

Взаємодія кисню з простими і складними речовинами

35

Колообіг Оксигену в природі. Озон. Проблема чистого повітря. Застосування та біологічна роль кисню.

36

Захист навчальних проектів

7. Проблема забруднення повітря та способи розв’язування її.

8. Поліпшення стану повітря у класній кімнаті під час занять.

37

Узагальнення та систематизація знань з теми

38

Контрольна робота №3

Тематична

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Умови виникнення та припинення горіння.

Здоров’я і безпека

Безпечне поводження з речовинами.

Колообіг Оксигену в природі. Озон. Проблема чистого повітря.

Екологічна безпека і сталий розвиток

Склад повітря. Проблема чистого повітря.

Застосування та біологічна роль кисню.

Поняття про окиснення (горіння, повільне окиснення, дихання).

Підприємливість і фінансова грамотність

Проблема чистого повітря.

Поняття про каталізатор.

Тема 3. Вода

39

Вода, склад молекули, поширеність у природі, фізичні властивості. Вода – розчинник.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає склад молекули води;

наводить приклади водних розчинів; формули кислот і основ.

Діяльнісний компонент

описує поширеність води у природі, фізичні властивості води;

розрізняє розчинник і розчинену речовину;

складає рівняння реакцій води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом;

обчислює масову частку і масу розчиненої речовини, масу і об’єм води в розчині, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

виготовляє розчини з певною масовою часткою розчиненої речовини;

розпізнає дослідним шляхом кислоти і луги;

використовує здобуті знання та навички в побуті для раціонального використання води та збереження довкілля;

володіє елементарними навичками очищення води в домашніх умовах;

Ціннісний компонент

обґрунтовує значення розчинів у природі та житті людини;

оцінює роль води в життєдіяльності організмів;

висловлює судження про вплив діяльності людини на чистоту водойм та охорону їх від забруднень;

відповідально ставиться до збереження водних ресурсів.

40

Розчин і його компоненти: розчинник, розчинена речовина.

41

Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини.

42

Розрахункові задачі

4. Обчислення масової частки, маси розчиненої речовини, маси і об’єму води в розчині.

43

Виготовлення розчину.

Розрахункові задачі

4. Обчислення масової частки, маси розчиненої речовини, маси і об’єму води в розчині.

44

Інструктаж з БЖД Практична робота

5. Виготовлення водних розчинів із заданими масовими частками розчинених речовин.

45

Взаємодія води з оксидами. Поняття про кислоти й основи. Поняття про індикатори.

46

Взаємодія води з оксидами. Поняття про кислоти й основи. Поняття про індикатори.

Інструктаж з БЖД. Лабораторні досліди

10. Випробування водних розчинів кислот і лугів індикаторами.

47

Значення води і водних розчинів у природі та житті людини. Захист навчальних проектів

13. Еколого-економічний проект «Зберігаючи воду – заощаджую родинний бюджет».

48

Кислотні дощі. Проблема чистої води. Охорона водойм від забруднення. Навчальні проекти

9. Дослідження якості води з різних джерел.

10. Дослідження фізичних і хімічних властивостей води.

12. Збереження чистоти водойм: розв’язування проблеми у вашій місцевості.

49

Очищення води на водоочисних станціях та в домашніх умовах. Навчальні проекти

11. Способи очищення води в побуті.

50

Контрольна робота №4

51

52

Тематична

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Очищення води на водоочисних станціях та в домашніх умовах.

Здоров’я і безпека

Хімічні властивості води.

Кислотні дощі.

Екологічна безпека і сталий розвиток

Проблема чистої води. Охорона водойм від забруднення.

Значення води і водних розчинів у природі та житті людини. Кислотні дощі.

Підприємливість і фінансова грамотність

Очищення води на водоочисних станціях та в домашніх умовах.

Охорона водойм від забруднення.

Розв’язування розрахункових задач за темою «Масова частка розчиненої речовини».

8 клас

68 год, 2 год на тиждень

Тема уроку

К-ть годин

Дата

Примітки

Очікувані результати навчання

Повторення найважливіших питань курсу хімії 7 класу

1

Первинний інструктаж з БЖД в кабінеті хімії. Найважливіші хімічні поняття.

Прості й складні речовини (кисень, вода). Реакції розкладу, сполучення.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи;

наводить приклади формул і назв простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду і води; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом, води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом; реакцій розкладу і сполучення.

Діяльнісний компонент

обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині.

Ціннісний компонент

критично ставиться до власних знань і умінь із хімії.

2.

Залік з ТБ в кабінеті хімії. Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою.

3

Масова частка елемента в складній речовині.

Діагностичний контроль знань (самостійна робота)

Тема 1. Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів

4

Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів. Поняття про лужні, інертні елементи, галогени.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

формулює періодичний закон;

записує: електронні та графічні електронні формули атомів 20 хімічних елементів;

пояснює періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів;

наводить приклади лужних, інертних елементів, галогенів.

Діяльнісний компонент

розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи;

характеризує склад атомних ядер (кількість протонів і нейтронів), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів; структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б);

аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента;

використовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал).

Ціннісний компонент

усвідомлює значення прийому класифікації в науці;

обґрунтовує фізичну сутність періодичного закону;

оцінює значення періодичного закону як одного із фундаментальних законів природи.

5

Періодичний закон Д. І. Менделєєва. Періодична система хімічних елементів, її структура.

6

Періодична система хімічних елементів, її структура.

7

Будова атома. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число.

8

Періодичний закон Д. І. Менделєєва (сучасне формулювання).

9

Будова електронних оболонок атомів. Стан електронів у атомі.

10

Електронні орбіталі. Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20.

11

Електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів № 1-20. Поняття про радіус атома.

12

Електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів № 1-20. Поняття про радіус атома.

13

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

14

Значення періодичного закону

Захист навчальних проектів

1. Із історії відкриття періодичної системи хімічних елементів.

2. Форми Періодичної системи хімічних елементів.

3. Хімічні елементи в літературних творах.

4. Цікаві історичні факти з відкриття і походження назв хімічних елементів.

15

Контрольна робота №1

Тематична

Наскрізні змістові лінії

Підприємливість і фінансова грамотність

Значення періодичного закону

Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини

16

Природа хімічного зв’язку. Електронегативність атомів хімічних елементів.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток;

наводить приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічними зв’язками, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками;

пояснює утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків.

Діяльнісний компонент

складає електронні формули молекул;

характеризує особливості ковалентного та йонного зв’язків, кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку;

визначає вид хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв'язку;

прогнозує фізичні властивості та практичне використання речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток;

використовує поняття електронегативності для характеристики хімічних зв'язків.

Ціннісний компонент

обґрунтовує природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від типів кристалічних ґраток;

робить висновки про тип кристалічних ґраток речовин на основі виду хімічного зв’язку в них.

17

Ковалентний зв'язок, його утворення. Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Електронні формули молекул

18

Ковалентний зв'язок, його утворення. Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Електронні формули молекул

19

Йони. Йонний зв’язок, його утворення.

20

Йони. Йонний зв’язок, його утворення.

21

Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток.

Інструктаж з БЖД. Лабораторний дослід

1. Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови.

22

Інструктаж з БЖД. Практична робота

1. Дослідження фізичних властивостей речовин з різними типами кристалічних ґраток (наприклад: цукру, кухонної солі, графіту).

23

Захист навчальних проектів

5. Використання кристалів у техніці.

6. Кристали: краса і користь

24

Узагальнення та систематизація знань

25

Контрольна робота №2

Тематична

Наскрізні змістові лінії

Підприємливість і фінансова грамотність. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток

Атомні, молекулярні та йонні кристали.

Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами

26

Кількість речовини. Моль – одиниця кількості речовини. Стала Авогадро.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, сталу Авогадро;

пояснює сутність фізичної величини кількість речовини.

Діяльнісний компонент

установлює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини);

обчислює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

Ціннісний компонент

робить висновки щодо значущості математичних знань для розв’язування хімічних задач.

27

Розрахункові задачі

6. Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі.

28

Молярна маса. Розрахункові задачі

5. Обчислення молярної маси речовини.

29

Молярна маса. Розрахункові задачі

7. Обчислення за хімічною формулою маси даної кількості речовини і кількості речовини за відомою масою.

30

Закон Авогадро. Молярний об’єм газів. Розрахункові задачі

8. Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.

31

Закон Авогадро. Молярний об’єм газів. Розрахункові задачі

8. Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.

32

Відносна густина газів. Розрахункові задачі

9. Обчислення з використанням відносної густини газів.

33

Відносна густина газів. Розрахункові задачі

9. Обчислення з використанням відносної густини газів.

34

Контрольна робота №3

Тематична

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність

Розв’язування розрахункових задач за даною темою.

Тема 4. Основні класи неорганічних сполук

35

Класифікація неорганічних сполук, їхні склад і номенклатура.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою;

наводить приклади оснόвних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей.

Діяльнісний компонент

розрізняє несолетворні й солетворні (кислотні, основні, амфотерні) оксиди, розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації;

описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі;

складає хімічні формули оксидів, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку), кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, лугів, нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей;

порівнює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи;

класифікує неорганічні сполуки за класами;

характеризує поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів;

установлює генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук;

обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення

кислот і лугів;

планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки;

прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності металів;

дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами

розв’язує експериментальні задачі, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин;

оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

висловлює судження про значення хімічного експерименту як способу набуття нових знань; вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини; вплив діяльності людини на стан довкілля й охорону від забруднень.

36

Фізичні властивості оксидів. Поширеність у природі та використання оксидів. Вплив на довкілля і здоров’я людини.

37

Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами.

38

Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами.

39

Фізичні властивості кислот. Поширеність у природі та використання кислот. Вплив на довкілля і здоров’я людини.

40

Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями. Реакція нейтралізації. Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

41

Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями. Реакція нейтралізації. Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. Інструктаж з БЖД Лабораторний дослід

  1. Взаємодія хлоридної кислоти з металами.

42

Розрахункові задачі

10. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

43

Розрахункові задачі

10. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

44

Контрольна робота №4

Тематична

45

Фізичні властивості основ. Поширеність у природі та використання основ. Вплив на довкілля і здоров’я людини.

46

Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Заходи безпеки під час роботи з лугами.

47

Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Заходи безпеки під час роботи з лугами. Інструктаж з БЖД Лабораторні досліди

2.Взаємодія лугів з кислотами в розчині.

48

Хімічні властивості нерозчинних основ: взаємодія з кислотами і розкладання внаслідок нагрівання.

49

Хімічні властивості амфотерних гідроксидів: взаємодія з кислотами, лугами (в розчині, при сплавлянні).

50

Розрахункові задачі

10. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

51

Фізичні властивості середніх солей. Поширеність у природі та використання середніх солей. Вплив на довкілля і здоров’я людини.

52

Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.

53

Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.

Інструктаж з БЖД.

Лабораторні досліди

4.Взаємодія металів із солями у водному розчині.

5.Взаємодія солей з лугами у водному розчині.

6.Реакція обміну між солями в розчині

54

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

55

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

Інструктаж з БЖД. Лабораторні досліди

7.Розв’язування експериментальної задачі на прикладі реакції обміну.

56

Інструктаж з БЖД. Практичні роботи

2. Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук.

57

Інструктаж з БЖД. Практичні роботи

3. Розв’язування експериментальних задач.

58

Розрахункові задачі

10. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

59

Розрахункові задачі

10. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

60

Розрахункові задачі

10. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

61

Захист навчальних проектів

7. Неорганічні речовини – представники основних класів у будівництві й побуті.

8. Хімічний склад і використання мінералів.

9. Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини.

62

Узагальнення та систематизація знань

63

Розвязування задач і вправ. Підготовка до контрольної роботи

64

Контрольна робота №5

Тематична

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля.

Здоров’я і безпека

Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій.

Заходи безпеки під час роботи з кислотами і лугами.

Екологічна безпека і сталий розвиток

Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій.

Безпечне поводження з речовинами.

Поширеність у природі та використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля.

Підприємливість і фінансова грамотність

Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій.

65

Урок повторення «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами»

66

Урок повторення «Основні класи неорганічних сполук»

67

Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму,кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

68

Розв’язування задач за хімічними формулами та рівняннями

9 клас

68 год, 2 год на тиждень

Тема уроку

К-ть годин

Дата

Примітки

Очікувані результати навчання

Повторення найважливіших питань курсу хімії 8 класу

1

Первинний інструктаж з БЖД в кабінеті хімії. Склад і властивості основних класів неорганічних сполук.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

наводить приклади назв і формул речовин, що належать до основних класів неорганічних сполук.

Діяльнісний компонент

класифікує неорганічні сполуки;

порівнює склад і властивості неорганічних сполук різних класів; властивості речовин атомної, молекулярної та йонної будови;

характеризує йонний і ковалентний хімічні зв'язки; хімічні властивості основних класів неорганічних сполук.

Ціннісний компонент

обґрунтовує залежність властивостей речовин від їхніх складу і будови.

2.

Залік з ТБ в кабінеті хімії. Склад і властивості основних класів неорганічних сполук..

3

Хімічний зв'язок і будова речовини.

Діагностичний контроль знань (самостійна робота)

Тема 1. Розчини

4

Поняття про дисперсні системи. Колоїдні та істинні розчини. Суспензії, емульсії, аерозолі.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

наводить приклади колоїдних та істинних розчинів, розчинників, суспензій, емульсій, аерозолів, електролітів і неелектролітів, сильних і слабких електролітів, кристалогідратів;

пояснює вплив різних чинників на розчинність речовин; утворення водневого зв’язку; суть процесу електролітичної дисоціації.

Діяльнісний компонент

розрізняє компоненти розчину, насичені й ненасичені розчини, катіони й аніони, електроліти й неелектроліти, сильні й слабкі електроліти; рН лужного, кислого та нейтрального середовища;

описує розчинення речовин у воді як фізико-хімічне явище; якісну реакцію на хлорид-іони; виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену;

складає рівняння електролітичної дисоціації лугів, кислот, солей, рівняння реакцій обміну в повній та скороченій йонній формах; рівняння якісних реакцій на хлорид-іони в молекулярній та йонній формах;

розв’язує експериментальні задачі, обираючи й обґрунтовуючи спосіб розв’язання .

обчислює масу, об’єм, кількість речовини за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

характеризує електроліти за ступенем дисоціації;

визначає характер середовища за значенням рН;

проводить реакції між розчинами електролітів з урахуванням умов їх перебігу; якісні реакції на карбонат-, сульфат- хлорид-іони;

виявляє у розчині гідроксид-іони і йони Гідрогену;

використовує значення рН для характеристики кислотного чи лужного середовища.

Ціннісний компонент

обґрунтовує перебіг реакцій між електролітами у водних розчинах;

оцінює важливість рН розчинів для визначення якості харчової, косметичної продукції тощо;

висловлює судження про значення розчинів у природі та житті людини; про застосування знань щодо виявлення деяких йонів; про роль експерименту в науці.

5

Будова молекули води, поняття про водневий зв’язок. Розчинність речовин, її залежність від різних чинників.

6

Насичені й ненасичені, концентровані й розведені розчини.

7

Теплові явища, що супроводжують розчинення речовин. Розчинення як фізико-хімічний процес. Поняття про кристалогідрати.

8

Розрахункові задачі

1. Розв’язування задач за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини.

9

Розрахункові задачі

1. Розв’язування задач за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини.

10

Розрахункові задачі

1. Розв’язування задач за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини.

Самостійна робота

11

Захист навчальних проектів

2. Вирощування кристалів солей.

3. Виготовлення розчинів для надання домедичної допомоги.

Тематична

12

Електролітична дисоціація. Електроліти й неелектроліти. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах.

13

Ступінь електролітичної дисоціації. Сильні й слабкі електроліти.

14

Поняття про рН розчину (без математичних розрахунків). Значення рН для характеристики кислотного чи лужного середовища.

Інструктаж з БЖД Лабораторні досліди

1. Виявлення йонів Гідрогену та гідроксид-іонів у розчинах.

2. Установлення приблизного значення рН води, лужних і кислих розчинів (натрій гідроксиду, хлоридної кислоти) за допомогою універсального індикатора.

3. Дослідження рН харчової і косметичної продукції.

15

Захист навчальних проектів

4. Дослідження рН ґрунтів своєї місцевості.

5. Дослідження впливу кислотності й лужності ґрунтів на розвиток рослин.

6. Дослідження рН атмосферних опадів та їхнього впливу на різні матеріали в довкіллі.

7. Дослідження природних об’єктів в якості кислотно-основних індикаторів.

8. Дослідження рН середовища мінеральних вод України.

16

Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу. Йонно-молекулярні рівняння хімічних реакцій.

17

Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу. Йонно-молекулярні рівняння хімічних реакцій.

Інструктаж з БЖД. Лабораторні досліди

4. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються випаданням осаду.

5. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються виділенням газу.

6. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються утворенням води.

18

Інструктаж з БЖД. Практична робота

1. Реакції йонного обміну між електролітами у водних розчинах.

19

Виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену. Якісні реакції на деякі йони. Застосування якісних реакцій. Інструктаж з БЖД Лабораторні досліди

7. Виявлення хлорид-іонів у розчині.

8. Виявлення сульфат-іонів у розчині.

9. Виявлення карбонат-іонів у розчині.

20

Інструктаж з БЖД. Практична робота

2. Розв’язування експериментальних задач.

21

Узагалення і систематизація знань

22

Контрольна робота №1

Тематична

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Поняття про суспензії, емульсії, аерозолі.

Розв’язування розрахункових задач за цією темою.

Здоров’я і безпека

Розв’язування розрахункових задач за цією темою.

Поняття про суспензії, емульсії, аерозолі. Колоїдні та істинні розчини.

Безпечне поводження з речовинами.

Електроліти й неелектроліти.

Поняття про рН розчину.

Екологічна безпека і сталий розвиток

Розв’язування розрахункових задач за цією темою.

Поняття про рН розчину.

Застосування якісних реакцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Розв’язування розрахункових задач за цією темою.

Розчинність речовин.

Електроліти й неелектроліти.

Теплові явища, що супроводжують розчинення речовин.

Поняття про рН розчину.

Застосування якісних реакцій.

Тема 2. Хімічні реакції

23

Класифікація хімічних реакцій за кількістю і складом реагентів та продуктів реакцій: реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

знає і розуміє суть понять: хімічна реакція, ступінь окиснення, окисник, відновник, процеси окиснення і відновлення, тепловий ефект реакції, швидкість хімічної реакції;

наводить приклади основних типів хімічних реакцій; відновників і окисників.

Діяльнісний компонент

визначає ступені окиснення елементів у сполуках за їхніми формулами;

розрізняє реакції сполучення, заміщення, обміну, розкладу; окисно-відновні та реакції без зміни ступеня окиснення; екзо- та ендотермічні, оборотні й необоротні реакції; окисники і відновники; валентність і ступінь окиснення елемента;

складає хімічні формули бінарних сполук за ступенями окиснення елементів; рівняння найпростіших окисно-відновних реакцій на основі електронного балансу, термохімічні рівняння; рівняння оборотних і необоротних реакцій;

класифікує реакції за різними ознаками;

характеризує процеси окиснення, відновлення, сполучення, розкладу, заміщення, обміну; вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій; роль окисно-відновних процесів у довкіллі;

дотримується правил використання побутових хімікатів.

Ціннісний компонент

обґрунтовує процеси окиснення й відновлення з погляду електронної будови атомів;

висловлює судження про значення хімічних реакцій та знань про них у природі, промисловості, побуті;

24

Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення елемента за хімічною формулою сполуки.

25

Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення елемента за хімічною формулою сполуки. Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення елементів.

26

Окисно-відновні реакції. Процеси окиснення, відновлення, окисники, відновники.

27

Складання рівнянь окисно-відновних реакцій.

28

Складання рівнянь окисно-відновних реакцій.

29

Значення окисно-відновних процесів у житті людини, природі й техніці.

30

Екзотермічні й ендотермічні реакції. Термохімічне рівняння.

31

Розв’язування задач за термохімічним рівнянням

32

Захист навчальних проектів

9. Ендотермічні реакції на службі людині.

10. Екзотермічні реакції в життєдіяльності живих організмів.

33

Оборотні й необоротні реакції.

34

Швидкість хімічної реакції, залежність швидкості реакції від різних чинників. Інструктаж з БЖД Лабораторні досліди

10. Вплив концентрації і температури на швидкість реакції цинку з хлоридною кислотою.

35

Інструктаж з БЖД. Практична робота

3. Вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій.

36

Контрольна робота №2

Тематична

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Значення окисно-відновних процесів у житті людини, природі й техніці.

Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність

Значення окисно-відновних процесів у житті людини, природі й техніці.

Екзотермічні та ендотермічні реакції.

Оборотні й необоротні реакції.

Швидкість хімічної реакції.

Тема 3. Початкові поняття про органічні сполуки

37

Особливості органічних сполук (порівняно з неорганічними). Елементи-органогени.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

знає і розуміє суть понять гомолог, гомологія; поділ органічних речовин за якісним складом на вуглеводні, оксигеновмісні та нітрогеновмісні сполуки;

називає елементи-органогени, найважливіші органічні сполуки (метан і перші десять його гомологів, етен, етин, метанол. етанол, гліцерол, етанова кислота, глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза, стеаринова, пальмітинова, олеїнова, аміноетанова кислоти), основні продукти перегонки нафти;

наводить приклади гомологів метану; природних і синтетичних речовин, спиртів, карбонових кислот, жирів, вуглеводів;

пояснює реакції горіння органічних речовин, заміщення для метану, приєднання для етену й етину; деякі хімічні властивості етанової кислоти; суть процесу перегонки нафти.

Діяльнісний компонент

складає молекулярні й структурні формули метану та перших десяти його гомологів, етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової та аміноетанової кислот; молекулярні формули глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози; рівняння реакцій горіння (метану, етену й етину, метанолу, етанолу), заміщення для метану (хлорування), приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування), етанової кислоти (електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями); загальну схему полімеризації етену;

розрізняє за складом метан, етен, етин, метанол, етанол, гліцерол, етанову кислоту, вищі карбонові кислоти, глюкозу, сахарозу, крохмаль, целюлозу, мило, природні й гідрогенізовані, тваринні й рослинні, тверді й рідкі жири,

білки, поліетилен, природні і штучні жири;

порівнює: органічні й неорганічні речовини, крохмаль і целюлозу, склад гомологів метану, насичені й ненасичені вуглеводні;

характеризує склад, фізичні властивості метану і його гомологів, етену, етину, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти, жирів, глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози, білків, поліетилену;

визначає дослідним шляхом гліцерол, етанову кислоту, глюкозу, крохмаль;

розв’язує розрахункові задачі на обчислення об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями та інших раніше вивчених типів на прикладі органічних сполук;

дотримується правил безпечного поводження з горючими речовинами, побутовими хімікатами.

Ціннісний компонент

усвідомлює значення вуглеводневої сировини в енергетиці; природних і синтетичних органічних сполук; моральну та соціальну відповідальність за насідки вживання алкогольних напоїв; необхідність збереження довкілля для майбутніх поколінь;

обґрунтовує роль органічних сполук у живій природі;

оцінює згубну дію алкоголю на здоров’я; вплив продуктів синтетичної хімії на навколишнє середовище в разі неправильного використання їх;

висловлює судження щодо значення органічних речовин у суспільному господарстві, побуті, харчуванні, охороні здоров’я тощо; захисту довкілля від стійких органічних забруднювачів.

38

Вуглеводні

Метан як представник насичених вуглеводнів.

39

Гомологія. Гомологи метану (перші десять), їхні молекулярні і структурні формули та назви.

40

Гомологія. Гомологи метану (перші десять), їхні молекулярні і структурні формули та назви.

41

Фізичні властивості. Реакція заміщення для метану.

42

Етен (етилен) і етин (ацетилен) як представники ненасичених вуглеводнів. Молекулярні і структурні формули. Фізичні властивості.

43

Реакція приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування). Горіння вуглеводнів.

44

Розрахункові задачі

2. Обчислення об'ємних відношень газів за хімічними рівняннями.

Розвязування задач

45

Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Застосування поліетилену.

46

Поширення вуглеводнів у природі. Природний газ, нафта, кам’яне вугілля – природні джерела вуглеводнів.

47

Перегонка нафти. Вуглеводнева сировина й охорона довкілля. Застосування вуглеводнів.

48

Захист навчальних проектів

11. Використання полімерів: еколого-економічний аспект.

12. Альтернативні джерела енергії.

Узагальнення та систематизація знань

Контрольна робота №3

Тематична

49

Оксигеновмісні органічні речовини. Поняття про спирти, карбонові кислоти, жири, вуглеводи. Метанол, етанол, гліцерол: молекулярні і структурні формули, фізичні властивості.

50

Горіння етанолу. Якісна реакція на гліцерол. Отруйність метанолу й етанолу. Згубна дія алкоголю на організм людини. Інструктаж з БЖД. Лабораторні досліди

11. Взаємодія гліцеролу з купрум(ІІ) гідроксидом.

51

Етанова (оцтова) кислота, її молекулярна і структурна формули, фізичні властивості.

52

Хімічні властивості етанової кислоти: електролітична дисоціація, дія на індикатори, взаємодія з металами, лугами, солями. Застосування етанової кислоти.

53

Інструктаж з БЖД. Практична робота 4. Властивості етанової кислоти.

54

Вищі карбонові кислоти: стеаринова, пальмітинова, олеїнова. Мило, його склад, мийна дія.

55

Жири. Склад жирів, фізичні властивості. Природні й гідрогенізовані жири. Біологічна роль жирів.

56

Вуглеводи: глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза. Молекулярні формули, фізичні властивості, поширення і утворення в природі.

57

Крохмаль і целюлоза – природні полімери. Якісні реакції на глюкозу і крохмаль.

Інструктаж з БЖД. Лабораторні досліди

12. Взаємодія глюкози з купрум(ІІ) гідроксидом.

13. Відношення крохмалю до води (розчинність, утворення клейстеру).

14. Взаємодія крохмалю з йодом.

58

Застосування вуглеводів, їхня біологічна роль. Захист навчальних проектів.

13. Екотрофологія – наука про екологічно безпечне харчування.

14. Виготовлення мила з мильної основи.

15. Дослідження хімічного складу їжі.

16. Хімічний склад жувальних гумок.

17. Хімічний склад засобів догляду за ротовою порожниною.

18. Друге життя паперу.

59

Нітрогеновмісні органічні речовини.

Поняття про амінокислоти.

60

Білки як біологічні полімери. Денатурація білків. Біологічна роль амінокислот і білків.

61

Значення природних і синтетичних органічних сполук.Захист довкілля від стійких органічних забруднювачів. Захист навчальних проектів

19. Джерела органічного забруднення території громади (мікрорайону).

62

Інструктаж з БЖД. Практичні роботи 5. Виявлення органічних сполук у харчових продуктах.

63

Узагальнення та систематизація знань

64

Контрольна робота №4

Тематична

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Застосування органічних речовин.

Отруйність метанолу й етанолу.

Захист довкілля від стійких органічних забруднювачів.

Здоров’я і безпека

Безпечне поводження з речовинами.

Згубна дія алкоголю на організм людини.

Природні й гідрогенізовані жири.

Мило, його мийна дія.

Біологічна роль жирів, вуглеводів, амінокислот і білків.

Екологічна безпека і сталий розвиток

Природні й синтетичні органічні речовини.

Вуглеводнева сировина й охорона довкілля.

Захист довкілля від стійких органічних забруднювачів.

Підприємливість і фінансова грамотність

Поняття про полімери.

Переробка нафти.

Мило, його склад.

Застосування органічних речовин.

Тема 4. Роль хімії в житті суспільства

65

Багатоманітність речовин та хімічних реакцій. Взаємозв’язки між речовинами та їхні взаємоперетворення.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає: імена видатних вітчизняних учених-хіміків; найважливіші хімічні виробництва в Україні;

наводить приклади: взаємозв’язків між речовинами; застосування хімічних сполук у різних галузях та у повсякденному житті.

Діяльнісний компонент

характеризує: значення хімії у житті суспільства, збереженні довкілля, для здоров’я людей.

Ціннісний компонент

усвідомлює значення громадянської позиції вченого, причинно-наслідкові зв’язки у природі і її цілісність;

поважає авторське право;

обґрунтовує: роль хімії у пізнанні хімічних процесів;

критично ставиться: до хімічної інформації з різних джерел;

оцінює: внесок хімічної науки в розвиток вітчизняного виробництва; значення хімічних знань як складника загальної культури людини.

66

Місце хімії серед наук про природу, її значення для розуміння наукової картини світу.

Роль хімічної науки для забезпечення сталого розвитку людства.

67

Хімічна наука і виробництво в Україні. Видатні вітчизняні вчені – творці хімічної науки.

68

Захист навчальних проектів

20. Видатні вітчизняні хіміки як учені й особистості.

21. Екологічна ситуація в моїй місцевості: відчуваю, думаю, дію.

22. Анкетування учнів навчального закладу щодо їхньої участі у розв’язуванні екологічних проблем місцевості.

23. Дослідження достовірності реклами з погляду хімії.

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Видатні вітчизняні вчені – творці хімічної науки.

Значення хімії для розуміння наукової картини світу.

Здоров’я і безпека

Багатоманітність речовин та хімічних реакцій. Взаємозв’язки між речовинами та їхні взаємоперетворення.

Екологічна безпека і сталий розвиток

Хімія та екологія.

Підприємливість і фінансова грамотність

Хімічна наука і виробництво в Україні.

10 клас

52 год, 1,5 год на тиждень

Тема уроку

К-ть годин

Дата

Примітки

Очікувані результати навчання

Повторення початкових понять про органічні речовини

1

Первинний інструктаж з БЖД в кабінеті хімії. Склад, властивості, застосування окремих представників вуглеводнів (метан, етан, етен, етин),

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає десять членів гомологічного ряду алканів (СН4 – С10Н22);

розуміє належність речовин за їхнім складом до вуглеводнів, оксигеновмісних, нітрогеновмісних сполук.

Діяльнісний компонент

складає

молекулярні, структурні і напівструктурні формули метану та дев’яти його гомологів (С2Н6 – С10Н22), етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової та аміноетанової кислот;

рівняння реакцій: горіння (повного окиснення) вуглеводнів; заміщення для метану (хлорування); приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування); що описують хімічні властивості етанової кислоти (взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями з точки зору електролітичної дисоціації).

Ціннісний компонент

обґрунтовує

застосування метану, етану, етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти;

роль органічних сполук у живій природі;

оцінює вплив на здоров’я і довкілля окремих органічних речовин;

висловлює судження щодо необхідності знань про органічні сполуки для їх безпечного застосування.

2.

Залік з ТБ в кабінеті хімії. Склад, властивості, застосування окремих представників оксигеновмісних (метанол, етанол, гліцерол, етанова кислота) органічних речовин.

3

Склад, властивості, застосування окремих представників вуглеводнів нітрогеновмісних (аміноетанова кислота) органічних речовин. Діагностичний контроль знань (самостійна робота)

Тема 1. Теорія будови органічних сполук

4

Теорія будови органічних сполук. Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул. Поняття про явище ізомерії та ізомери.

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

пояснює

суть явища ізомерії;

залежність властивостей речовин від складу і будови їхніх молекул на основі положень теорії будови органічних сполук;

наводить приклади органічних сполук із простими, подвійними, потрійними карбон-карбоновими зв’язками.

Діяльнісний компонент

розрізняє

органічні сполуки за якісним складом: вуглеводні, оксигено- і нітрогеновмісні речовини;

простий, подвійний, потрійний карбон-карбонові зв’язки;

характеризує суть теорії будови органічних сполук;

розв’язує задачі на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

усвідомлює необхідність знання властивостей речовини для встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля;

висловлює судження про значення теорії будови органічних сполук для розвитку органічної хімії;

робить висновки про багатоманітність органічних сполук на основі теорії хімічної будови.

5

Ковалентні карбон-карбонові зв’язки у молекулах органічних сполук: простий, подвійний, потрійний.

6

Класифікація органічних сполук.

Розрахункові задачі

1. Виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів.

7

Захист навчальних проектів

1. Ізомери у природі.

2. Історія створення та розвитку теорії будови органічних сполук.

3. 3D-моделі молекул органічних сполук. Самостійна робота

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека і сталий розвиток.

Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул.

Підприємливість і фінансова грамотність.

Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул.

Розв’язування розрахункових задач на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів.

Тематична

Тема 2. Вуглеводні

8

Класифікація вуглеводнів.

Алкани. Загальна формула алканів, структурна ізомерія, систематична номенклатура.

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає

алкани, алкени і алкіни за систематичною номенклатурою;

загальні формули алканів, алкенів, алкінів;

фізичні властивості бензену;

пояснює суть структурної ізомерії вуглеводнів;

розпізнає структурні ізомери певної речовини;

наводить приклади

насичених, ненасичених й ароматичних вуглеводнів;

структурних формул ізомерів алканів, алкенів і алкінів.

Діяльнісний компонент

розрізняє вуглеводні різних гомологічних рядів;

складає

на основі загальної формули молекулярні формули вуглеводнів певного гомологічного ряду;

молекулярну і структурну формули бензену;

структурні формули алканів, алкенів і алкінів;

структурні формули ізомерів алканів, алкенів і алкінів за молекулярною формулою сполуки;

рівняння реакцій, які описують хімічні властивості алканів (термічний розклад, ізомеризація, галогенування), етену і етину (часткове окиснення, приєднання галогеноводнів, гідратація), бензену (горіння, галогенування, гідрування), одержання алканів (гідрування алкенів, алкінів), етену (дегідрування етану), етину (дегідрування етану, етену, гідроліз кальцій ацетиленіду), бензену (із етину, дегідрування н-гексану);

класифікує

вуглеводні різних гомологічних рядів, порівнює їхні будову і властивості;

характеризує

хімічні властивості алканів, етену та етину, бензену, способи одержання їх;

установлює

зв’язки між складом, будовою, властивостями, зберіганням, транспортуванням і застосуванням вуглеводнів та їхнім впливом на довкілля;

взаємозв’язки між гомологічними рядами вуглеводнів;

дотримується

правил безпечного поводження з вуглеводнями і їхніми похідними у побуті;

розв’язує задачі

на виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною;

масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

робить висновки щодо властивостей речовин на підставі їхньої будови і про будову речовин на підставі їхніх властивостей;

усвідомлює необхідність збереження довкілля під час одержання і застосування вуглеводнів;

обґрунтовує застосування вуглеводнів їхніми властивостями;

оцінює

пожежну небезпечність вуглеводнів;

екологічні наслідки порушення технологій добування і застосування вуглеводнів та їхніх похідних;

висловлює судження про значення засобів захисту рослин і їхній вплив на здоров’я людей та довкілля за їх неправильного використання.

9

Хімічні властивості алканів.

10

Алкени і алкіни. Загальні та молекулярні формули алкенів і алкінів, структурна ізомерія, систематична номенклатура.

11

Хімічні властивості етену та етину.

12

Розрахункові задачі

2. Виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною.

13

Арени. Бензен: молекулярна і структурна формули, фізичні властивості.

14

Хімічні властивості бензену.

15

Розрахункові задачі

3. Виведення молекулярної формули речовини за масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції.

16

Методи одержання алканів, етену, етину, бензену.

17

Застосування вуглеводнів.

Захист навчальних проектів

4. Октанове число та якість бензину.

5. Цетанове число дизельного палива.

6. Ароматичні сполуки навколо нас.

7. Смог як хімічне явище.

8. Коксування вугілля: продукти та їх використання.

9. Біогаз.

10. Вплив на довкілля вуглеводнів та їхніх похідних.

18

Контрольна робота №1

Тематична

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток

Значення засобів захисту рослин і їхній вплив на здоров’я людей та довкілля за їх неправильного використання.

Забезпечення збереження довкілля під час одержання, зберігання, транспортування і застосування вуглеводнів та їхніх похідних

Підприємливість і фінансова грамотність

Одержання алканів, етену, етину, бензену, їх застосування.

Взаємозв’язок між вуглеводнями.

Розв’язування розрахункових задач на виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною; за масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції.

Тема 3. Оксигеновмісні органічні сполуки

19

Спирти. Поняття про характеристичну (функціональну) групу. Гідроксильна характеристична (функціональна) група. Насичені одноатомні спирти: загальна та структурні формули, ізомерія (пропанолів і бутанолів), систематична номенклатура. Водневий зв’язок, його вплив на фізичні властивості спиртів.

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає

загальні формули та характеристичні (функціональні) групи спиртів, альдегідів, карбонових кислот, естерів;

за систематичною номенклатурою спирти, альдегіди, насичені одноосновні карбонові кислоти, естери;

пояснює

вплив характеристичної (функціональної) групи на фізичні і хімічні властивості оксигеновмісних органічних сполук;

водневого зв’язку на фізичні властивості оксигеновмісних органічних сполук;

наводить приклади

спиртів, альдегідів, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів і їхні тривіальні назви;

поширення оксигеновмісних органічних сполук у природі і харчових продуктах.

Діяльнісний компонент

розрізняє

насичені й ненасичені жири;

моно-, ди-, полісахариди; реакції естерифікації;

класифікує

оксигеновмісні органічні сполуки за характеристичними групами;

складає

молекулярні і структурні формули спиртів, фенолу, альдегідів, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів (за назвами і загальними формулами відповідних гомологічних рядів);

рівняння реакцій, які описують хімічні властивості насичених одноатомних спиртів (повне і часткове окиснення, дегідратація, взаємодія з лужними металами, гідроген галогенідами), гліцеролу (повне окиснення, взаємодія з лужними металами), фенолу (взаємодія з лужними металами, лугами, бромною водою), етаналю (часткове окиснення і відновлення), одноосновних карбонових кислот (взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями, спиртами), естерів (гідроліз), жирів (гідрування та лужний гідроліз), глюкози (часткове окиснення, відновлення воднем, бродіння спиртове і молочнокисле), сахарози, крохмалю і целюлози (молекулярні рівняння гідролізу), одержання етанолу (гідратація етену, бродіння глюкози), етаналю (гідратація етину, окиснення етанолу), етанової кислоти (окиснення етаналю, етанолу), фотосинтезу, утворення сахарози, крохмалю і целюлози у природі ;

порівнює

будову і властивості сполук з різними характеристичними групами, одноатомних спиртів і фенолу, крохмалю і целюлози;

хімічні властивості насичених одноосновних карбонових і неорганічних кислот; властивості натуральних і штучних волокон;

характеризує

хімічні властивості одноатомних насичених спиртів, етаналю, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів;

способи одержання етанолу, етаналю, етанової кислоти, глюкози, сахарози, крохмалю і целюлози;

прогнозує

хімічні властивості оксигеновмісних органічних сполук на основі знань про властивості характеристичних (функціональних) груп;

установлює

причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями, застосуванням і впливом на довкілля оксигеновмісних органічних сполук;

генетичні зв’язки між оксигеновмісними органічними сполуками;

виявляє

наявність альдегідів, карбонових кислот, глюкози;

дотримується правил

безпечного поводження з органічними речовинами;

обчислює

за хімічними рівняннями кількість речовини, масу або об’єм за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання;

розв’язує

експериментальні задачі, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

робить висновки

щодо властивостей оксигеновмісних органічних речовин на підставі їхньої будови і про будову оксигеновмісних речовин на підставі їхніх властивостей; на основі спостережень;

усвідомлює

взаємозв’язок складу, будови, властивостей, застосування оксигеновмісних органічних речовин і їхнього впливу на довкілля;

необхідність охорони довкілля від промислових відходів, що містять фенол;

висловлює судження

щодо впливу продуктів органічного синтезу на здоров’я людини та екологічний стан довкілля;

розв’язує проблему

власного раціонального харчування на основі знань про жири і вуглеводи;

оцінює

біологічне значення жирів і вуглеводів для харчування людини;

раціональне співвідношення вживання рослинних та тваринних жирів, перевагу одягу з натуральних тканин;

безпечність органічних речовин і приймає обґрунтоване рішення щодо їхнього використання.

20

Хімічні властивості насичених одноатомних спиртів. Одержання етанолу.

21

Поняття про багатоатомні спирти на прикладі гліцеролу, його хімічні властивості.

22

Фенол: склад і будова молекули, фізичні та хімічні властивості.

23

Розрахункові задачі

4. Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок.

24

Розрахункові задачі

4. Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок.

25

Альдегіди. Склад, будова молекул альдегідів. Альдегідна характеристич-на (функціональна) група. Загальна та структурні формули, систематична номенклатура і фізичні властивості альдегідів.

26

Хімічні властивості етаналю, його одержання.

27

Контрольна робота №2

Тематична

28

Карбонові кислоти, їх поширення в природі та класифікація. Карбоксильна характеристична (функціональна) група. Склад, будова молекул насичених одноосновних карбонових кислот, їхня загальна та структурні формули, ізомерія, систематична номенклатура і фізичні властивості.

29

Хімічні властивості насичених одноосновних карбонових кислот. Реакція естерифікації.

Одержання етанової кислоти.

Лабораторні досліди

1. Виявлення органічних кислот у харчових продуктах.

30

Естери, загальна та структурні формули, систематична номенклатура, фізичні властивості. Гідроліз естерів.

31

Жири як представники естерів. Класифікація жирів, їхні хімічні властивості.

32

Вуглеводи. Класифікація вуглеводів, їх утворення й поширення у природі.

33

Глюкоза: молекулярна формула та її відкрита форма. Хімічні властивості глюкози.

Лабораторні досліди

2. Окиснення глюкози свіжоодержаним купрум(ІІ) гідроксидом.

34

Сахароза, крохмаль і целюлоза: молекулярні формули, гідроліз.

35

Практичні роботи

1. Розв’язування експеримен-тальних задач.

36

Захист навчальних проектів №

11. Екологічна безпечність застосування і одержання фенолу.

12. Виявлення фенолу в екстракті зеленого чаю або гуаші.

13. Вуглеводи у харчових продуктах: виявлення і біологічне значення.

15. Натуральні волокна рослинного походження: їхні властивості, дія на організм людини, застосування.

16. Штучні волокна: їхнє застосування у побуті та промисловості.

17. Етери та естери в косметиці.

18. Біодизельне пальне.

37

Контрольна робота №3

Тематична

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Одержання етанолу, етаналю.

Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток

Біологічне значення жирів і вуглеводів для харчування людини.

Підприємливість і фінансова грамотність .

Одержання етанолу, етаналю.

Реакція естерифікації.

Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок.

Тема 4. Нітрогеновмісні органічні сполуки

38

Насичені й ароматичні аміни: склад і будова молекул, назви найпростіших за складом сполук. Будова аміногрупи.

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає

загальні формули та характеристичні (функціональні) групи амінів та амінокислот;

пояснює

структурні формули амінів та амінокислот; амфотерність амінокислот;

зміст понять: характеристична (функціональна) аміногрупа, пептидна група, поліпептид;

наводить приклади

амінів, амінокислот, білків.

Діяльнісний компонент

розрізняє

насичені й ароматичні аміни;

складає

молекулярні та структурні формули амінів та амінокислот за назвами і загальними формулами;

рівняння реакцій, які описують хімічні властивості метанаміну (горіння, взаємодія з водою і хлоридною кислотою), аніліну (взаємодія з хлоридною кислотою, бромною водою), аміноетанової кислоти (взаємодія з натрій гідроксидом, хлоридною кислотою, утворення дипептиду) та одержання аніліну (відновлення нітробензену);

класифікує

нітрогеновмісні органічні сполуки за характеристичними (функціональними) групами;

прогнозує

хімічні властивості амінокислот, зумовлені особливостями будови їхніх молекул;

характеризує

хімічні властивості метанаміну, аніліну, аміноетанової кислоти і білків (гідроліз, кольорові реакції);

біологічну роль амінокислот, білків;

установлює

причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями нітрогеновмісних органічних сполук;

дотримується правил безпечного поводження з органічними речовинами.

Ціннісний компонент

усвідомлює

вплив аніліну та його похідних (вогненебезпечність, подразливість, отруйність) на довкілля та організм людини;

висловлює судження

про вплив окремих нітрогеновмісних органічних сполук на організм людини;

обґрунтовує

застосування речовин їхніми властивостями;

оцінює

біологічне значення амінокислот і білків;

розв’язує проблему

власного раціонального харчування на основі знань про білки;

робить висновки

про властивості амінів, амінокислот та білків, виходячи з будови молекул речовин, і про будову речовин, виходячи з їхніх властивостей; на основі спостережень.

39

Аміни як органічні основи. Хімічні властивості метанаміну, аніліну. Одержання аніліну.

40

Амінокислоти: склад і будова молекул, загальні і структурні формули, характеристичні (функціо-нальні) групи, систематична номенклатура. Пептидна група. Хімічні властивості аміноетанової кислоти. Пептиди.

41

Амінокислоти: склад і будова молекул, загальні і структурні формули, характеристичні (функціо-нальні) групи, систематична номенклатура. Пептидна група. Хімічні властивості аміноетанової кислоти. Пептиди.

42

Білки як високомолекулярні сполуки. Хімічні властивості білків (без запису рівнянь реакцій).

Лабораторні досліди

3. Біуретова реакція.

4. Ксантопротеїнова реакція.

43

Захист навчальних проектів

19. Натуральні волокна тваринного походження: їхні властивості, дія на організм людини, застосування.

20. Анілін – основа для виробництва барвників.

21. Синтез білків.

22.  Збалансоване харчування – запорука здорового життя.

23. Виведення плям органічного походження.

44

Узагальнення і систематизація знань. Самостійна робота

Тематична

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека. Громадянська відповідальність. Екологічна безпека і сталий розвиток.

Підприємливість і фінансова грамотність

Одержання аніліну.

Тема 5. Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі

45

Синтетичні високомолекулярні речовини. Полімери. Реакції полімеризації і поліконденсації. Пластмаси.

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

пояснює

суть поняття полімер;

реакцій полімеризації і поліконденсації як способів добування полімерів;

наводить приклади

синтетичних високомолекулярних речовин і полімерних матеріалів на їх основі;

рівнянь реакцій полімеризації і поліконденсації.

Діяльнісний компонент

розрізняє

реакції полімеризації і поліконденсації; пластмаси, каучуки, гуму та синтетичні волокна;

описує

властивості полімерних матеріалів;

порівнює

природні, штучні і синтетичні волокна, пластмаси;

установлює

причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями та застосуванням полімерів;

дотримується

правил безпечного поводження з синтетичними матеріалами.

Ціннісний компонент

обґрунтовує

значення полімерів у створенні нових матеріалів та синтетичних волокон.

46

Каучуки, гума. Найпоширеніші полімери та сфери їхнього використання.

47

Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і довкілля. Проблеми утилізації полімерів і пластмас в контексті сталого розвитку суспільства.

48

Синтетичні волокна: фізичні властивості і застосування.

49

Захист навчальних проектів

24. Синтетичні волокна: їх значення, застосування у побуті та промисловості.

25. Рециклінг як єдиний цивілізований спосіб утилізації твердих побутових відходів.

26. Переробка побутових відходів в Україні та розвинених країнах світу.

27. Перспективи одержання і застосування полімерів із
наперед заданими властивостями.

28. Дослідження маркування виробів із полімерних матеріалів і пластмас.

29. Виготовлення виробів із пластикових пляшок.

50

Контрольна робота №4

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток.

Найпоширеніші полімери та сфери їхнього використання.

Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і довкілля.

Проблеми утилізації полімерів і пластмас в контексті сталого розвитку суспільства.

Громадянська відповідальність.

Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і довкілля.

Проблеми утилізації полімерів і пластмас в контексті сталого розвитку суспільства.

Підприємливість і фінансова грамотність

Найпоширеніші полімери та сфери їхнього використання.

Тема 6. Багатоманітність та зв’язки між класами органічних речовин

50

Зв’язки між класами органічних речовин.

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

пояснює

причини багатоманітності органічних речовин;

наводить приклади

гомологів та ізомерів;

сполук із простими і кратними зв’язками;

сполук з різними характеристичними (функціональними) групами;

природних та синтетичних біологічно активних речовин.

Діяльнісний компонент

розрізняє

органічні сполуки за належністю до відповідних гомологічних рядів;

складає

рівняння реакцій, які характеризують генетичні зв’язки органічних сполук;

досліджує

наявність органічних кислот у продуктах харчування за допомогою індикаторів;

установлює

зв’язки між класами органічних сполук;

використовує

знання про органічні сполуки для пояснення їх різноманітності;

дотримується правил

безпечного поводження з органічними речовинами.

Ціннісний компонент

усвідомлює

необхідність знання властивостей речовини для встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля;

роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів;

оцінює

значення біологічно активних речовин для організму людини;

популяризує

хімічні знання;

усвідомлює

право на власний вибір і прийняття рішення;

відповідальність за збереження довкілля від шкідливих викидів;

висловлює судження

про можливості використання органічних сполук залежно від їхніх властивостей;

обґрунтовує

значення органічних речовин у створенні нових матеріалів;

робить висновки

про важливість знань про органічні сполуки.

51

Загальні поняття про біологічно активні речовини (вітаміни, ферменти).

Роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетич-ної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів.

52

Захист навчальних проектів

30. Найважливіші хімічні виробництва органічної хімії в Україні.

31. Доцільність та шкідливість біологічно активних добавок.

Тематична

Громадянська відповідальність. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність

Біологічно активні речовини.

Роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів.

11-й клас (академічний рівень)

(Усього 70 годин, 2 год на тиждень, із них 5 год — резервних)

Тема уроку

Дата

К-ть год.

Примітки

Повторення основних відомостей про органічні сполуки (2 год)

1

Первинний інструктаж з БЖД під час занять з хімії. Повторення основних відомостей про органічні сполуки.

1

2

Залік з ТБ. Склад, властивості, застосування найважливіших органічних сполук.

1

Тема 1. Теорія будови органічних сполук (3 год.)

3

Теорія як вища форма наукових знань. Теорія хімічної будови органічних сполук

О. Бутлерова.

1

4

Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул. Ізомерія.

1

5

Розвиток і значення теорії будови органічних сполук. Життя і діяльність О. Бутлерова.

1

Тема 2. Вуглеводні (17 год.)

6

Класифікація вуглеводнів. Утворення ковалентних карбон-карбонових зв’язків у органічних сполуках. Види гібридизації електронних орбіталей атома Карбону.

1

7

Одинарний, подвійний і потрійний зв’язки. Основні характеристики ковалентного зв’язку: довжина, енергія, полярність, просторова напрямленість.

1

8

Алкани (парафіни). Загальна формула алканів. Структурна ізомерія. Фізичні властивості алканів. Поняття про конформації. Систематична номенклатура.

1

9

Хімічні властивості алканів: повне і часткове окиснення, хлорування, термічний розклад, ізомеризація. Механізм реакції заміщення.

Добування, застосування алканів.

1

10

Поняття про циклоалкани (циклопарафіни).

Лабораторні досліди: 1. Виготовлення моделей молекул вуглеводнів (ізомерів, конформацій).

1

11

Практична робота № 1. Виявлення Карбону, Гідрогену, Хлору в органічних речовинах. Розрахункові задачі

1

12

Контрольна робота №1

1

Тематична

13

Алкени. Гомологічний ряд етену, загальна формула алкенів. Структурна і просторова (цис-, транс-) ізомерія алкенів, номенклатура.

1

14

Хімічні властивості алкенів: повне і часткове окиснення, приєднання водню, галогенів, гідроген галогенідів, води, полімеризація. Правило В. Марковникова. Механізм реакції приєднання за подвійним зв’язком. Добування, застосування алкенів.

1

15

Алкіни. Гомологічний ряд етину, загальна формула алкінів. Структурна ізомерія, номенклатура алкінів.

1

16

Хімічні властивості: повне і часткове окиснення, заміщення, приєднання водню, галогенів, гідроген галогенідів. Добування, застосування алкінів.

1

17

Повторення та систематизація знань з теми «Ненасичені вуглеводні». Розвязування задач на виведення формул органічних речовин. Самостійна робота

1

18

Бензен як представник ароматичних вуглеводнів, його склад, хімічна, електронна, просторова будова молекули, фізичні властивості.

1

19

Хімічні властивості бензену: повне і часткове окиснення, приєднання, заміщення. Добування, застосування бензену.

1

20

Поняття про хімічні засоби захисту рослин, їхній вплив на довкілля. Взаємозв’язок між вуглеводнями.

1

21

Розв’язування розрахункових задач

1

22

Узагальнення знань про вуглеводні, взаємозв’язок між ними

1

23

Контрольна робота №2

1

Тематична

Тема 3. Природні джерела вуглеводнів та їх переробка (4 год.)

24

Природний і супутній нафтовий гази, їх склад, використання .

1

25

Нафта. Склад, властивості нафти. Основні процеси переробки: перегонка, крекінг. Застосування нафтопродуктів. Детонаційна стійкість бензину.

Лабораторний дослід 2. Ознайомлення зі зразками нафтопродуктів і продуктів коксування кам’яного вугілля (колекція).

1

26

Кам’яне вугілля, продукти коксування кам’яного вугілля, їх застосування

Лабораторний дослід № 3. Ознайомлення з різними видами палива (колекція).

1

27

Охорона довкілля від забруднень при переробці вуглеводневої сировини та використанні продуктів переробки.

Самостійна робота

1

Тема 4. Оксигеновмісні сполуки (19 год.)

28

Спирти. Насичені одноатомні спирти. Ізомерія, номенклатура насичених одноатомних спиртів. Водневий зв’язок, його вплив на фізичні властивості спиртів.

1

29

Хімічні властивості спиртів: повне і часткове окиснення, дегідратація, взаємодія з лужними металами, гідроген галогенідами.

1

30

Отруйність спиртів, їх згубна дія на організм людини.

1

31

Етиленгліколь, гліцерол. Добування та застосування спиртів.

Лабораторний дослід №4. Взаємодія гліцеролу з купрум(ІІ) гідроксидом.

1

32

Фенол, його склад, будова. Фізичні властивості фенолу. Хімічні властивості: взаємодія з натрієм, розчином лугу, бромною водою, ферум(Ш) хлоридом. Взаємний вплив атомів у молекулі фенолу. Застосування фенолу. Охорона довкілля від промислових відходів, що містять фенол.

1

33

Альдегіди. Склад, будова альдегідів. Функціональна альдегідна група. Ізомерія, номенклатура альдегідів. Фізичні властивості.

1

34

Хімічні властивості альдегідів. Реакції окиснення і відновлення.

Лабораторний дослід № 5. Окиснення метаналю (етаналю) аргентум(I) оксидом.

6. Окиснення метаналю (етаналю) купрум(ІІ) гідроксидом.

1

35

Добування етаналю. Застосування метаналю й етаналю.

Лабораторний дослід № 7. Окиснення спирту до альдегіду.

1

36

Карбонові кислоти. Насичені одноосновні карбонові кислоти. Фізичні властивості. Номенклатура.

1

37

Хімічні властивості: електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями, спиртами. Кислотність карбонових кислот, її залежність від складу і будови. Взаємний вплив карбоксильної і вуглеводневої груп.

Лабораторний дослід №8. Дія етанової кислоти на індикатори.

9. Взаємодія етанової кислоти з магнієм.

10. Взаємодія етанової кислоти з лугом.

1

38

Багатоманітність карбонових кислот. Добування та застосування карбонових кислот.

1

39

Практична робота № 2. Властивості етанової кислоти.

1

40

Естери. Реакція естерифікації. Склад, хімічна будова естерів. Гідроліз естерів. Застосування естерів.

1

41

Жири, їх склад, хімічна будова. Гідроліз, гідрування жирів. Біологічна роль жирів.

Лабораторний дослід №11. Розчинність жирів.

12. Доведення ненасиченого характеру рідких жирів.

1

42

Мило, його мийна дія. Відомості про синтетичні мийні засоби, їх значення. Захист природи від забруднення синтетичними мийними засобами.

Лабораторний дослід №13. Порівняння властивостей мила і синтетичних мийних засобів.

1

43

Поняття про спектральні методи встановлення структури органічних сполук.

1

44

Контрольна робота №3 з теми «Альдегіди і Карбонові кислоти, Естери, Жири, мило».

1

Тематична

45

Вуглеводи. Глюкоза. Будова глюкози як альдегідоспирту. Циклічна форма глюкози.

Хімічні властивості глюкози: повне і часткове окиснення, відновлення, взаємодія з гідроксидами металічних елементів, бродіння (спиртове і молочнокисле), естерифікація.

Лабораторний дослід № 14. Взаємодія глюкози з купрум(ІІ) гідроксидом.

1

46

Короткі відомості про фруктозу, рибозу та дезоксирибозу.

Сахароза, її склад, будова. Хімічні властивості: гідроліз, утворення сахаратів.

1

47

Крохмаль. Будова крохмалю. Хімічні властивості: гідроліз (кислотний, ферментативний), реакція з йодом.

Лабораторний дослід № 15. Відношення крохмалю до води.

16. Взаємодія крохмалю з йодом.

1

48

Целюлоза. Будова целюлози. Хімічні властивості: окиснення, гідроліз, естерифікація, термічний розклад.

1

49

Поняття про штучні волокна на прикладі ацетатного волокна.

Біологічне значення вуглеводів. Самостійна робота

1

50

Практична робота № 3. Розв’язування експериментальних задач.

1

Тема 5. Нітрогеновмісні сполуки (8 год.)

51

Аміни, їх склад, будова, фізичні властивості. Аміни як органічні основи. Взаємодія амінів з водою і кислотами, горіння.

1

52

Анілін, його склад, будова молекули, фізичні властивості. Хімічні властивості аніліну: взаємодія з неорганічними кислотами, бромною водою. Взаємний вплив атомів у молекулі аніліну. Добування аніліну.

1

53

Амінокислоти. Ізомерія амінокислот. Особливості хімічних властивостей амінокислот, зумовлені поєднанням аміно- і карбоксильної груп. Біполярний йон. Пептиди. Пептидний зв’язок.

1

54

Білки як високомолекулярні сполуки. Основні амінокислоти, що беруть участь в утворенні білків. Рівні структурної організації білків. Властивості білків: гідроліз, денатурація, кольорові реакції.

Лабораторний дослід № 17 .Кольорові реакції білків.

1

55

Успіхи у вивченні та синтезі білків. Поняття про біотехнологію.

Біологічне значення амінокислот і білків.

1

56

Нуклеїнові кислоти. Склад нуклеїнових кислот. Будова подвійної спіралі ДНК. Роль нуклеїнових кислот у життєдіяльності організмів.

1

57

Узагальнення і систематизація знань про нітрогенвмісні речовини

1

58

Контрольна робота №4

1

Тематична

Тема 6. Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їхній основі (6 год.)

59

Залежність властивостей полімерів від їхньої будови. Термопластичні й термореактивні полімери.

Лабораторний дослід 18. Порівняння властивостей термопластичних і термореактивних полімерів.

1

60

Поліетилен, поліпропілен, полівінілхлорид, полістирол, поліметилметакрилат, фенолоформальдегідні смоли. Склад, властивості, застосування пластмас на їх основі.

1

61

Синтетичні каучуки.

Склад, властивості, застосування.

Лабораторний дослід № 20. Порівняння властивостей каучуку і гуми.

1

62

Синтетичні волокна. Поліестерні та поліамідні волокна, їх склад, властивості, застосування.

Лабораторний дослід № 19. Відношення синтетичних волокон до нагрівання, розчинів кислот і лугів.

1

63

Багатоманітність та взаємозв’язок органічних речовин.

1

Тема 7. Роль хімії в житті суспільства (6 год.)

64

Роль хімії в сучасному матеріальному виробництві. Біо-, нанотехнології. Роль хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої, екологічної проблем. Найважливіші хімічні виробництва в Україні.

1

65

Хімія і здоров’я людини. Шкідливий вплив вживання алкоголю, наркотичних речовин, тютюнокуріння на здоров’я людини. Роль хімії у розв’язанні проблеми ВІЛ/СНІДу та інших захворювань.

1

66

Хімія у побуті. Загальні правила поводження з побутовими хімікатами. Хімія та екологія.

Лабораторний дослід № 21 Аналіз змісту маркування деяких ужиткових продуктів

22 Виявлення деяких неорганічних і органічних речовин у складі ужиткових продуктів

1

67

Планетарна роль хімічних процесів.

1

68

Місце хімії серед інших наук про природу, її значення для розуміння наукової картини світу. Самостійна робота

1

69

1

70

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ХІМІЇ залишилося:
0
4
міс.
2
5
дн.
1
4
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!