Для сучасної історичної та педагогічної науки видається актуальним вивчення широкого досвіду попередніх поколінь, зокрема у сфері організації підготовки педагогічних кадрів в Україні. Сучасні процеси інтеграції науки і освіти змушують по новому осмислити світові традиції підготовки педагогічних працівників. Одним із способів розв’язання проблеми реформування та становлення системи підготовки педагогічних працівників є ґрунтовне та всебічне вивчення досвіду, накопиченого в Україні на різних історичних етапах та територіях. Таким чином, його об’єктивний аналіз, оцінка й творче осмислення сприятимуть поверненню кращих надбань вищої педагогічної освіти в сучасну теорію та практику, позитивно впливатиме на модернізацію змісту професійно-педагогічної підготовки педагогів. Саме на період другої половини XIX та початок ХХ століття, припадає зародження та інтенсивний розвиток педагогічних закладів різного типу, а також розробка теоретичних і методичних засад організації педагогічної практики.
